Міхаель Енде. Нескінченна історія

Якщо ви не фрілансер, наприкінці року маєте подвійну роботу: відзвітувати за зроблене у минулому році й запланувати роботу на майбутній. Я не виключення – і це одна з причин завеликої перерви з написанням нових публікацій. Але ніби все відзвітував/запланував, тож час повертатися до книжкових оглядів.

Книжку, яку пропоную вашій увазі сьогодні (Енде М. Нескінченна історія. — Л. : Видавництво Старого Лева, 2008. — 560 с.), незважаючи на всесвітню славу, назвати дитячою можна лише частково. І ви, якщо читатимете її своїм дітям, зупиніться десь посередині – там, де царівна одужала і казкове царство порятовано. Бо далі починаються суто дорослі речі. Чого варта, наприклад, лише фраза «ти маєш іти в житті від бажання до бажання». Уявляєте собі дитину, яка намагатиметься жити за цим правилом? Або така: «бути мудрим – значить піднятися над радощами і горем, над страхом і співчуттям, над образами і честолюбством». Це вже цілком у стилі Сенеки чи Ціцерона, але дітям до цього ще треба дорости, не варто позбавляти їх простих дитячих радостей та емоцій. Можливо, книжка й набула такої популярності, бо у ній знаходили цікаве й повчальне для себе як діти, так і дорослі. Вирішувати вам. Моя ж справа – зацікавити і поділитися традиційною порцією виписок з деякими моїми коментарями:

• Загадкова це річ – людські пристрасті… Ті, кого вони опановують, не можуть їх пояснити, а ті, хто ніколи не зазнавав нічого подібного, не здатні їх зрозуміти.

Про гроші як подарунок

Наближаються новорічно-різдвяні свята, а з ними знову постає питання подарунків. «Що подарувати на Новий рік (Різдво, Св. Миколая)?..» - такими і подібними запитами рясніють у цей період року різноманітні пошукові системи і сайти. Особливо актуальним є це запитання для жителів нашої країни, яким у кожному новорічному зверненні черговий президент обіцяє якщо не процвітання, то хоча б стабільність, однак ці обіцянки так і залишаються на рівні побажань. От і маємо: з одного боку – фінансова скрута, з іншого – ризик купити у подарунок щось непотрібне. А тут ще й магазини з їх традиційними новорічними акціями, знижками і розпродажами (узяти хоча б занесену на наші терени «чорну п’ятницю», про яку ми нещодавно говорили). Хоч ці свята і родинні, і дарувати будемо переважно близьким людям, яких добре знаємо, однак небезпека подарувати «не те» досить велика.

Згадайте, скільки разів ви опинялися у ситуації, коли подарунок виявлявся непотрібним. Ще гірше ставало тоді, коли ви дізнавалися його вартість і розуміли, що могли б витратити ці гроші значно ефективніше. І рано чи пізно в голові зринала проста у своїй геніальності думка: «Краще б подарували гроші».

Джеймс Клавелл. Шляхетний дім (завершення)

Зробивши невеличку перерву на емоційні враження про те, як не слід оформлювати гарні книжки, завершуємо наше знайомство (див. частина 1, частина 2) з останнім романом азійського циклу Джеймса Клавелла (Благородный Дом: роман о Гонконге. - Санкт-Петербург : Амфора, 2006). І можемо трохи познайомитися з самим автором – він з’являється в книжці в особі письменника Пітера Марлоу, який ніби і збирає матеріали для своєї книжки про Гонконг. Також стає зрозумілим, чому цей цикл Клавелла радив прочитати Міура Ясуюкі у своїй книжці «Го і східна бізнес-стратегія»: крім того, що ці книжки дають досить повне уявлення про особливості східного життя і світосприйняття, одна з основних ідей усіх романів циклу – прагнення заволодіти новою територією, а це ж є і головним завданням у го. А ще у мене з’явилася аналогія з «Алхіміком» Коельйо: наступним кроком у розвитку фірми Струанів є повернення у Шотландію, звідки родом засновник родинного бізнесу Дірк Струан.

Взагалі ж, якщо у вас, як ви вважаєте, видався важкий тиждень – раджу перечитати цей роман, аби побачити рівень проблем головного героя (і майстерність, з якою він їх вирішує). Наприкінці хочу зазначити, що усі романи Клевеллівського циклу досить відверті у описі міжстатевих стосунків, тож, незважаючи на всю їх захопливість, не варто рекомендувати їх до прочитання підліткам, аби не стати зайвою спокусою для ще не зміцнілих душ (або хоча б нехай спочатку прочитають якусь із книжок Мантека Чіа, аби зрозуміти ставлення азійських народів до проблем статевих взаємовідносин).

• Посидіти і подумати — рідкісний, дуже рідкісний привілей в наш час.
• Китаю потрібні товари і допомогу. Без товарів і допомоги він буде беззахисний перед лицем традиційного і єдиного справжнього ворога — Росії.

Про оформлення книжок

Сьогодні обіцяв опублікувати останню порцію виписок з роману Джеймса Клавелла "Шляхетний дім", але якраз отримав чергову посилку з замовленими книжками, тож вирішив поділитися своїми враженнями, доки вони ще свіжі. Уже вкотре помітив – ще до того, як посилку буде розпаковано, підсвідомо готую себе до певної порції розчарувань. Переконаний, що у психологів знайдеться для цього відчуття особливий термін, але мені від того не легше. От і цього разу – ніби й вибирав уважно, і на сайті багаторазово переглядав, а маєш… Погляньте на одну з придбаних книжечок (Дистихи Катона / Переклад з латини Андрія Содомори — Київ: Грані-Т, 2009. — 320 с).

Джеймс Клавелл. Шляхетний дім (ч. 2)

Продовжуємо читати роман про «один тиждень з життя бізнесмена у Гонконзі 1960-го року» (Благородный Дом: роман о Гонконге. - Санкт-Петербург : Амфора, 2006). Хоча, як я вже зазначав у попередній публікації, цей роман значно ближче до нас у часі, ніж інші твори азійського циклу Клавелла, однак і він уже трохи застарів. Чого варті лише згадки про касетні магнітофони і друкарські машинки, КДБ і радянських шпигунів. Але дещо залишилося без змін: банкрутства банків і поглинання компаній, фондові біржі та продажні полісмени, контрабанда золота і зброї та глютамат натрію (так-так, та всюдисуща смакова добавка, що на неї ви можете натрапити в найнесподіваніших стравах, теж прийшла до нас з Азії).

• Про те, що таке натовп, у підручниках не вичитаєш.
• Завзяття юності — річ минуща.
• Життя без сім'ї – не життя.
• Китайські письмена завжди багатозначні. Читати їх непросто і цікаво.
• Найважливіший наш актив — молоде покоління.
• Копни глибше будь-якого англійця — і натрапиш на пірата.
• Як висловився один чоловік з Міссурі, «бак» залишається тут» (цей вираз американського президента Гаррі Трумена в нашій літературі часто зустрічається у вигляді «фішка далі не йде» як ознака прийняття відповідальності - прим. моя).

Джеймс Клавелл. Шляхетний дім

(за книжкою: Благородный Дом: роман о Гонконге. - Санкт-Петербург : Амфора, 2006).

Сьогоднішній роман Джеймса Клавелла знову повертає нас у Гонконг, однак події (на відміну від «Тай-пена»), відбуваються в уже значно ближчий до нас час – в 1960 році. Ще однією особливістю цього роману є дещо нова термінологія, адже якщо попередні перекладачі послуговувалися англійською транскрипцією Клавелла, у цьому романі використано автентичні китайські назви. Тому звичний для нас термін «тай-пен» (що став назвою для другого роману Клавелла) в цій книжці перетворюється на «тайбань», також трохи змінюються прочитання імен головних героїв. На відміну від «Гайдзіна», на перший план знову виходить спадкоємець Дірка Струана, а всю хронологію роману втиснуто ледь не в один тиждень, тож ви можете уявити собі концентрацію подій.

• На п'ять хвилин раніше — значить вчасно.
• У всіх китайців чотири різних імені: одне дається при народженні, інше — коли вони досягають зрілості, третє — коли стають дорослими, а четверте вони обирають собі самі.
• Китайці називають себе лаобайсін — „старовинна сотня імен". У них на весь Китай лише сто основних прізвищ, і з них двадцять звучать як Юй, вісім як Янь, десять як У, і бог знає скільки ще таких, як Пін, різних Лі, Чень, Цінь, Цзін, Ван і Фу. До того ж кожне з них вимовляється п'ятьма різними способами.
• Великий бізнес — це війна. Я граю в нього, немов це війна, тому й виграю.

Не купись – не купуй

У цій публікації мав би запропонувати вам обіцяну першу порцію виписок з роману Джеймса Клавелла «Шляхетний дім», однак завтрашній день дещо особливий, і більшість з назви статті вже зрозуміла, про що йтиметься. Так, «чорна п'ятниця», день масового купівельного психозу. День, коли витрачаються шалені гроші. Шалені в прямому розумінні, бо певен, що вже за тиждень більшість з покупців переконується, що придбана (хоч і з величезною знижкою) річ їм не така вже й потрібна. Не знаю статистики повернень товарів, але певен, що відсоток досить значний.

Чи є ліки від цієї хвороби? Деякі країни оголошують цей день «днем без покупок», але чи це вихід? Адже будь-яка купівля – річ абсолютно добровільна і апріорі вигідна обом сторонам. Тож причина, як на мене, значно глибша. Погляньмо довкола – нас з дитинства привчають до переспоживання. Нові продукти, нові товари, нові послуги. Постійні акції, постійні знижки (хоча ніколи не розумів, як знижка може бути «постійною» - чому б не написати «нова знижена ціна», але, напевне, це не так «збуджує» шопоголіків). Знову, і знову, і знову… Всепоглинаюче твердження у життєвій необхідності останнього «тренду»…

Джеймс Клавелл. Гайдзін (завершення)

Після невеличкої «ангельської» перерви повертаємося у світ Японії 1862 року разом з героями роману Д. Клавелла «Гайдзін» (Санкт-Петербург : Амфора, 2009. – 1231 с.). Як я вже зазначав у першій публікації, вважаю цей роман «найслабшим» у азійському циклі Клавелла. Але все ж майстер – є майстер, і книжка значно «сильніша» за безліч сучасних тижневих бестселерів. Адже поряд з жіночо-європеїзованим життям однієї групи героїв роману кипить повне пристрастей, подій і гострих моментів азіатське життя інших. Та й сама героїня наприкінці роману таки знаходить у собі сталеве осердя, притаманне клевелівським героям, що хоч трохи поліпшує дещо зіпсоване враження від цієї книжки. То ж рішення, читати чи ні, залишаю вам, а сам пропоную традиційну порцію виписок з коментарями:

• Наше історичне призначення (маються на увазі японці – прим. моя) — звести імператора на Трон Дракона Китаю.
• Безпека завжди лежала в здатності не піддаватися паніці.

Про ангелів

У сьогоднішній публікації мав би опублікувати другу частину виписок з роману «Гайдзін» Джеймса Клавелла, однак, зважаючи на завтрашнє православне свято (Собор святого архістратига Михаїла та інших небесних сил безплотних), пропоную поговорити саме на цю тему. Адже існує досить багато як художньої, так і псевдонаукової літератури з цього питання, то чому б не ознайомитися з православним вченням про ангелів.

Отож, згідно вчення святого Діонісія Ареопагіта (учня апостола Павла), яке прийняла Православна церква, існує 9 ангельських чинів. Їх поділяють на три ієрархії, в кожній з яких виділяють три рівні. Розглянемо їх у порядку «зверху-вниз» («від Бога до людини»):

Серафими (мініатюра
з «Малого часослова герцога Беррійського»)

Серафими (в перекладі з єврейської «ті, що палають»). Згідно слів пророка Ісаї (Іс. 6:2), їх зображають шестикрилими (два крила закривають ноги, два – обличчя і двома вони літають). Вони не лише вогневиді, їх назва показує ще й їхню палаючу любов до Бога (також серафими здатні розпалювати таку любов в інших).

Херувими («велика премудрість»). Їх іноді зображують багатоокими, аби показати їх розуміння премудрості Божої та Богопізнання. Через херувимів й іншим подається премудрість та відриваються духовні очі для боговідання. Серед найвідоміших херувимів – охоронець Едемського саду (Буття 3:24). Саме херувимів було заповідано зобразити на кришці ковчега завіту, у скинії та Єрусалимському храмі.

Престоли. Так їх називають, оскільки вони є ніби престолом Божим. Описати їх досить складно (як, загалом, і всі ангельські чини описуються переважно алегорично), найдивніший з описів можна прочитати у пророка Єзикиїля (1:4-18). Їх вважають також слугами Божого правосуддя та подателями розуміння праведного суду правителям і суддям.

Джеймс Клавелл. Гайдзін

(за книжкою: Джеймс Клавелл. Гайдзин. - Санкт-Петербург : Амфора, 2009. - 1231 с.)

Події роману, який ми розглянемо сьогодні, переносять нас у Японію 1862 року, тож можна вважати, що ми замкнули азійське коло і повернулися туди, звідки починали романом «Сьогун». Але сьогоднішній роман разюче відрізняється від попередніх. Я б назвав його «жіночим», адже на перший план виходить не спадкоємець Дірка Струана, головного героя роману «Тай-пен» (він на перших сторінках роману отримує тяжке поранення і залишається практично статистом), а його наречена. А з нею виходять і всі жіночі проблеми: ми будемо разом переживати зґвалтування, очікування вагітності, яскраво вималювані сцени аборту та інші особливості жіночої фізіології. Кому таке цікаве – можете прочитати весь роман, але я вважаю, що витрачати на це час не варто. Однак, як зазначав Пліній Старший «Nullus est liber tam malus, ut non aliqua partie prosit», тож і я навизбирував для вас кілька цікавинок:

• Іншої такої можливості заробити величезні гроші, як війна, не існує.

Джеймс Клавелл. Тай-Пен (завершення)

Сьогодні завершуємо (див. ч. 1, ч. 2) відслідковувати історію заснування Гонконгу очима героїв роману Джеймса Клавелла (Тай-Пэн. – Санкт-Петербург : Амфора, 2007. – 848 с.). Як і обіцяв у минулій публікації, крім традиційних виписок того, що найбільше сподобалося, наведу ще й кілька цитат стосовно територіальної політики Росії. Хоча йдеться про царську Росію, але, як на мене, у загальних підходах нічого не змінилося і до сьогодні. Напевне, справа не у номінальній назві владних інституцій цієї країни, а у їх глибоко закоріненій суті:

• Історично політика Росії завжди зводилася до того, щоб перемагати хитрістю – підкуповувати лідерів якої-небудь країни, а заодно і лідерів опозиції, якщо така була. Розширюватися за рахунок «сфер впливу», а не прямими військовими захопленнями, а потім усувати цих лідерів і перетравлювати народ у своїй утробі.
• Росія – це вічний розсадник невдоволення в сусідніх державах, і завжди буде ним, доки не вирішить, де, на її думку, пролягають її природні межі.
• Наша азіатська політика однозначна: Китай повинен залишатися слабким, залежним і стати російською сферою впливу.
• Якщо про наші територіальні захопленнях стане відомо, наша офіційна позиція повинна зводитися до того, що «Росія просто утихомирює дикі, вороже налаштовані племена в наших південних межах».

Джеймс Клавелл. Тай-Пен (ч. 2)

Продовжуємо наше знайомство з твором Джеймса Клавелла «Тай-пен» (Санкт-Петербург : Амфора, 2007. – 848 с.). Якщо «Сьогун» можна вважати міні-енциклопедією Японії, то з цього твору можна досить багато дізнатися про життя і звичаї Китаю. Точніше – спробувати провести порівняння «культурної» Європи та «варварського» Китаю. Взяв ці поняття у лапки не випадково: читаючи книжку, весь час ловиш себе на думці, що автором мав бути азіат – наскільки контрастною видається різниця навіть у звичайних побутових речах. Особливо щодо гігієни, адже на той час європейці сприймали вошей як прикру, але невіддільну складову свого життя, а зайвий раз відкрити вікно чи прийняти ванну вважали серйозною загрозою для здоров’я. Та про це, як захочете, знайдете інформацію самостійно, ми ж повертаємося до виписок:

• Взаємна підтримка і захист, які пов'язують кровних родичів, і є наріжним каменем китайського суспільства.
• П'ять тисячоліть розвитку і постійного пошуку навчили цей народ, що лише одне в світі людей має неминущу цінність, служить кожному безпечним притулком і гідне збереження – сім'я.
• Всі сини рано чи пізно кидають виклик батькам.
• Це характерно для китайців: турбуватися не про сьогочасні вигоди, а про сталий дохід на довгі роки.
• Основний закон виживання: примусь противника вступити в бій на твоїх умовах.

Джеймс Клавелл. Тай-Пен

(за книжкою: Джеймс Клавелл. Тай-Пэн. – Санкт-Петербург : Амфора, 2007. – 848 с.)

Азійська подорож з Джеймсом Клавеллом триває, і сьогоднішня книжка перенесе нас у Гонконг 1841-го року. Час, коли було закладено основи того Гонконгу, яким ми бачимо його нині. Як і у «Сьогуні», автор показує історичні події через призму особистостей, одна з яких – Дірк Струан. Людина, що поставила собі за мету відкрити Китай для всього світу, обравши собі за плацдарм для цього саме Гонконг, що на той час був незначним у політичному та торгово-економічному сенсі островом. Це роман про сильну особистість, що йшла до своєї мети з використанням усіх прийнятних на той час способів. За напруженістю і карколомністю подій, повнотою занурення у тогочасне життя сьогоднішня книжка не поступається «Сьогуну», тому раджу до прочитання усім, хто цікавиться Азією чи просто хоче відволіктись від проблем сьогодення за допомогою гарної книжки. Мені ж час переходити до традиційних виписок:

• Кожен дурень знає, що «вести переговори» для китайця значить просто тягнути час.
• Все, про що вони дбають (штатські, на відміну від військових – прим. моя), це гроші і влада. Їм невідоме почуття честі.
• Ми абсолютно нічого не знаємо про найдавнішу і найчисельнішу націю на землі.

Джеймс Клавелл. Сьогун (завершення)

Сьогодні завершуємо (див. частина 1, частина 2) знайомство з першою книжкою азійського циклу Джеймса Клавелла (Сегун / пер. с англ. Н. Ф. Еремин. – Санкт-Петербург : Амфора, 2007. – 1205 с.). Зізнаюся чесно – роблячи виписки, весь час ловив себе на тому, що не можу відірватися і починаю читати далі. Книжка справді захоплює, і певен, що якби зараз її добре розрекламувати та повторно показати серіал, знятий на її основі (а ще краще – зняти повноцінний фільм у кількох частинах), то замість толкієністів на вулицях ви все частіше бачили б японістів-клавеллістів. Щоправда, вже кілька разів я зустрічав молодиків із зачісками типу самурайських, але певен – це лише данина моді і прочитанням хоча б «Хагакуре» вони собі життя не ускладнюють. А у японців є чому повчитися, і так було ще до появи високих технологій. Сподіваюся, мої виписки допоможуть вам трохи краще зрозуміти їх спосіб життя і мислення:

• Обов’язок чоловіка – приносити задоволення жінці, так само як її обов'язок – доставляти задоволення чоловікові (у книжці, як і у житті східних народів загалом, значна увага приділяється міжстатевим взаєминам – прим. моя).
• Розкладайте все по місцях і поступіться «ва», гармонії життя.
• Будьте в гармонії з силами, які не залежать від вас (у одній чудовій молитві є прохання «Господи, дай мені сили прийняти те, що я змінити не в силах» - прим. моя).

Джеймс Клавелл. Сьогун (ч. 2)

Продовжуємо знайомитися з Японією 1600-го року (див. початок), користаючись книжкою «Сьогун» Джеймса Клавелла (Санкт-Петербург: Амфора, 2007. – 1205 с.). Обіцяв закінчити виписки сьогодні, однак доведеться розбити їх на дві публікації – занадто багато хочеться вам запропонувати. Адже ця книжка, незважаючи на її художній характер – справжня енциклопедія тогочасної Японії. Побут, звичаї, забобони, ставлення до життя і смерті – усе це наскільки природно вплетено у роман, що сприймається ледь не на підсвідомому рівні. Чого вартий лише використаний автором прийом поступового переходу головного героя на японську мову. У книжці з деякого моменту найуживаніші слова і вислови не перекладаються, тож ви мусите самі їх вивчити, аби бути у курсі подій. Та годі розпатякувань, напевне ви вже чекаєте виписок (або й самі почали читати пропоновану книжку, на що я щиро сподіваюся):

Джеймс Клавелл. Сьогун

(за книжкою: Джеймс Клавелл. Сегун / пер. с англ. Н. Ф. Еремин. – Санкт-Петербург : Амфора, 2007. - 1205 с.).

Сьогодні спробував проаналізувати, як я підбираю книжки для читання. Виявляється, у мене (та й напевне, у більшості з вас) є своєрідний ТІЦ. Хто не знає, цю абревіатуру розшифровують як тематичний індекс цитованості. Подібною системою користуюся і я: читаючи книжку, яка мені подобається, я запам’ятовую і вношу в план на прочитання інші книжки, які там згадуються. Потім, коли мене знову «потягне» на цю тему – я дістаю записник і вибираю наступну «страву».

Так сталося і з книжкою (точніше – серією книг), яку запропоную вам сьогодні. Міура Ясукі, автор вже згадуваної на цьому сайті книжки «Го і східна бізнес-стратегія», дуже рекомендував азійську сагу Джеймса Клавелла для кращого розуміння Сходу, східного способу життя і мислення. Тож я вирішив здійснити літературну подорож у часі й просторі, помандрувавши від Ціцерона до «Сьогуна» (таку назву має найвідоміша книжка з Клавеллівської серії, і хоч вона була написана автором не першою, але у хронології подій стоїть найранніше, тому почнемо саме з неї).

Про калорійність продуктів та витрачання енергії

Оскільки я маю певний стосунок до харчової науки та занять спортом, до мене іноді звертаються з різними запитаннями. Найчастіше зустрічаються два: «Скільки калорій в тому чи іншому продукті?» та «Як можна витратити додаткові калорії?». Аби уникнути подібних запитань у майбутньому (або хоча б зменшити їх кількість), спробую відповісти на них у сьогоднішній публікації. Скористаюся для цього цікаво і змістовно написаною книжкою Юрія Олександровича Орешкіна «К здоровью через физкультуру» (М.: Медицина, 1990. - 176 с.). Як завжди, раджу вам прочитати її самостійно повністю, ми ж сьогодні поглянемо на два додатки, наведені у кінці книжки – таблицю енергетичних витрат людини, що займається різними видами діяльності, та калорійність найпоширеніших харчових продуктів. Я їх трохи упорядкував, адаптувавши до сучасних умов, і от що маємо:

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 21)

Як і обіцяв минулого разу, сьогодні ми зазирнемо аж у самий кінець книжки вибраних творів Ціцерона (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.) – у коментарі та примітки. Можливо, серед вас і є глибокі знавці давньоримських реалій, але я до таких не належу, тому деякі нюанси тогочасного життя були для мене не дуже зрозумілими і потребували пояснення. А зважаючи на те, що саме у той час зароджувалося християнство, багато речей, про які ми ніби й знаємо, набувають нового змісту.

Узяти хоча б притчу про двох боржників, згадану у Евангеліє від Матфея (Мтф. 18: 24-34): один винен царю 10 000 талантів, а другий винен першому боржникові 100 динаріїв. Багато це чи мало і як узгодити між собою ці суми. Виявляється, 1 талант – це приблизно 26 кг, тож навіть якщо мова йшла не про золото, а про срібло, на сучасні гроші це приблизно 10000*26*9200 грн (ціна за 1 кг) = 2 392 000 000 грн, тобто майже 2,5 млрд. грн. А 100 динаріїв? Динарій – це середня сума, яку людина могла заробити за день. Зважаючи, що середньомісячна зарплата у нас приблизно 3 тис. грн, 100 динаріїв – це близько 10 тис. грн. От тепер набагато чіткіше розумієш суть притчі: йому пробачили 2,5 млрд., а він не пробачив 10 тисяч. І не дивує вчинок друзів, які доповіли цареві про негідну поведінку невдячного боржника.

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 20)

От і завершується наше знайомство з вибраними творами Ціцерона (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Сьогодні закінчимо (див. початок) говорити про дружбу, використовуючи діалог Ціцерона з такою ж назвою. Оскільки кількість виписок досить значна, а хочу вмістити їх усі в одну публікацію, тому пропоную без зайвої писанини переходити відразу до них:

• Життя, духовно не облагороджене, яке не відає дружби, радості принести не може.
• Є багато обставин, в яких порядна людина поступається своїми благами і готова терпіти збитки, дбаючи про друга більше, ніж про себе.
• Немає для дружби вислову більш згубного, ніж: «Люби друга, але пам'ятай, що він може стати тобі ворогом».
• Любові співгромадян, яка так владно спонукає нас до діяльності, ганебно домагатися лестощами або догоджанням, але соромитися доблесті тільки за те, що вона приносить любов народу, і поготів не слід.
• Справа кожного, хто розумний і обережний, стримувати почуття приязні і в першому його пориві, і, так би мовити, в подальшому бігу.
• Слабка людина, важко їй встояти перед спокусою влади (напередодні виборів це відчуваєш особливо гостро  – прим. моя).

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 19)

Поступово наближається до завершення наше знайомство з творами відомого давньоримського філософа і громадського діяча Ціцерона (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Минулого разу ми закінчили розглядати його твір «Катон Старший, або про старість», сьогодні ж на черзі – останній з творів Ціцерона, що увійшли до збірки. Назва, як і у попереднього твору, досить промовиста: «Лелій, або про дружбу». І знову Ціцерон вкладає свої філософські роздуми у вуста інших людей (чому – пояснює у першій з сьогоднішніх виписок). На жаль, більшість з нас нічого не знає ні про Гая Лелія (який і виступає головною дійовою особою цього діалогу), ні про його дружбу з Корнелієм Сципіоном Африканським, якою захоплювалися сучасники Ціцерона, тож ми навряд чи зможемо повною мірою охопити всі нюанси цього твору, однак ключові ознаки дружби, як на мене, непідвладні часу. Їх (а також багато інших цікавих міркувань Ціцерона) і спробував відобразити у своїх сьогоднішніх виписках:

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 18)

Сьогодні пропоную вашій увазі останню (див. ч. 1, ч. 2) порцію виписок з філософського твору Ціцерона «Катон Старший, або про старість» (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Оскільки старість закономірно закінчується смертю, Ціцерон знову піднімає питання гідного приготування до неї та можливості безсмертя душі (ми вже розглядали з вами діалог «Про зневагу до смерті», де ці питання з’ясовуються досить ґрунтовно). Не буду довго займати вашу увагу своїми міркуваннями, краще відразу надам слово Ціцеронові (особливо прочитайте останню з сьогоднішніх цитат):

• Нехай інші залишать собі зброю, коней, списи, кийок і м'яч, залишать собі полювання і змагання в бігу; нам, старим, нехай вони з багатьох розваг залишать гральні кістки — і опуклі і прямі — та й то лише любителям, адже старість може бути щаслива і без цього (я ще застав часи, коли неодмінною ознакою старості було доміно. Які баталії щовечора влаштовувалися, яку бурю емоцій вони викликали. Як бачимо, так повелося ще з тих давніх часів – прим. моя).

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 17)

Трохи відволікшись на вирішення проблеми вдалого депозиту, сьогодні продовжуємо (див. початок) разом з Ціцероном розмірковувати про старість, читаючи його твір «Катон Старший, або про старість» (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Як це не дивно звучатиме (особливо для тих, хто бачить реальні умови, в яких перебуває більшість сучасних людей літнього віку), автор знаходить у старості більше переваг, ніж недоліків. Зокрема, у старості людина не так залежить від пристрастей, стає спокійнішою та врівноваженішою. Люди похилого віку мають більше часу на дозвілля, улюблену справу (наприклад – садівництво) чи навіть заняття… наукою. Саме так, Ціцерон вустами Марка Катона (від імені якого йде розмірковування) стверджує – старість не буде обтяжливою, якщо не опускати рук, а протиставляти їй помірні фізичні та інтелектуальні навантаження:

• Тренування і стриманість допомагають людині навіть у старості зберегти частку колишніх сил.

Про депозити гривневі та валютні

Дуже часто філософію (особливо у її сучасному вигляді як простої суми давніх знань) звинувачують у відірваності від реального життя. Колись я присвячу окрему публікацію цьому питанню, оскільки такі закиди філософії робилися і у давні часи, й були випадки, коли філософи мусили спеціально розбагатіти, аби довести спроможність своєї науки давати не лише духовну, але й матеріальну поживу. Тож і сьогоднішньою публікацією роблю невеличку перерву у нашому заочному спілкуванні з Ціцероном, аби поговорити про гроші (точніше - способи їх примноження). Прочитавши нещодавно книжку Бодо Шефера «Шлях до фінансової незалежності» вкотре утвердився в думці, що таки слід почати відкладати частину коштів на майбутнє. Та ще й по телевізору (який дивлюся досить рідко) натрапив на передачу, де якраз про депозити розповідали. Оскільки я вже давно не вірю у збіги – вирішив, що затягувати з цим не варто.

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 16)

Минулого разу ми закінчили з вами розгляд діалогів, що увійшли до «Тускуланських бесід» Ціцерона (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Але Ціцерон не обмежився просто цим перекладом (точніше – переказом) латиною основних грецьких філософських вчень. Маючи багатий життєвий досвід як у особистому, так і у суспільному плані, наприкінці життя Ціцерон пише й власні філософські твори. Один з них - «Катон Старший, або про старість» ми розглянемо сьогодні. Як зрозуміло з назви, він присвячений темі старості (можливо, для більшості з тих, хто читатиме ці виписки, тема ще не дуже актуальна, але ж краще бути готовим заздалегідь):

• Жодна похвала не віддасть належне філософії, чиї заповіти дають змогу кожному, хто їх дотримується, без турбот прожити весь свій вік.
• У кого в душі немає нічого для благого і щасливого життя, тим обтяжливий будь-який вік.

Релігійна всеїдність

Свято-Покровська церква у Нових Петрівцях.
Автор фотографії: Олекса-Київ

Сьогодні у православних знову свято (а кажуть, що ми відкидаємо усі радощі життя і ледь не всіх прагнемо запроторити у монастир на хліб і воду) - Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього. Згідно нашої маленької традиції, пропоную вам чергову статтю на церковно-православну тему. Ще у далекому 2011 році в одній з газет натрапив на статтю про село Нові Петрівці Київської області. У цьому селі діють дві Покровських церкви – Київського та Московського патріархатів, що викликає закономірну плутанину серед жителів села. Але не це привернуло увагу до статті й проблеми, якій вона присвячена. Поштовхом до написання цієї публікації стало наведене наприкінці газетної статті опитування щодо релігійних уподобань жителів села.

Про геніальність, помилку і хрещення

Афоризм:

Широта розуму, сила уяви й активність душі — ось що таке геній. Дені Дідро.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Errata (err.); erratum [еррата; ерратум]: помилка; помилки. Зазвичай так називають перелік помилок, який друкують у кінці книжки.

Значення іншомовного слова:

Баптистерій (від грец. βαπτιστήριον – купіль): культове приміщення, де проводять обряд хрещення.

Про оригінальність, випадок і оранжерею

Афоризм:

Доки ти переконуєш інших у своїй оригінальності, ти її втрачаєш. Володимир Брюґґен.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Causa gravis [кауза гравіс]: важкий випадок. Протилежним є вираз «causa levis [кауза левіс]»: легкий випадок.

Значення іншомовного слова:

Кліматрон (від клімат і грец. θρόνος – місце перебування, зосередження): оранжерея зі штучним кліматом.

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 15)

Сьогодні завершуємо розпочатий минулого разу розгляд діалогу «Про самодостатню доброчесність», що входить до «Тускуланських бесід» Ціцерона (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Крім цікавих і влучних думок, які я повиписував, цей діалог вартий прочитання ще й з причини наявності багатьох цікавих історій. Зокрема, Ціцерон розповідає про тирана Діонісія, що правив Сіракузами 38 років, щороку через власну підозрілість маючи від цієї влади більше клопотів, ніж задоволення і про його придворного Дамокла, який своїми лестощами подав Діонісію ідею унаочнення небезпеки влади: Діонісій поступився Дамоклу власним золотим ложем, але підвісив на кінському волосі над головою Дамокла меч (звідси й відомий вислів «Дамоклів меч»). Також у цьому діалозі Ціцерон згадує, як він відшукав забуту співвітчизниками могилу Архімеда. Згадується і Сократ зі своєю зневагою до матеріальних розкошів, і Діоген, що попросив Олександра Македонського не заступати йому сонця і багато інших відомих філософів. Тож варто прочитати цей діалог навіть просто як цікавий художній твір. Певен, що знайдете там значно більше цікавих думок, ніж зібрав я у сьогоднішні виписки:

Про бюрократію, вічність і нитки

Афоризм:

Коли множаться закони й укази, зростають розбої та грабежі. Лао-Цзи.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Sub specie aeternitatis [суб спеціе етернітатіс]: з точки зору вічності. Бенедикт Спіноза.

Значення іншомовного слова:

Муліне (від франц. mouliner – сукати шовк): 1) Бавовняні або віскозні штапельні кручені нитки для вишивання і тонкого рукоділля. 2) Фехтувальний прийом.

Чергова порція виписок з "Голосу Православ’я"

Давненько (а точніше – з лютого) я не тішив вас виписками з православної періодики (зокрема – газети «Голос Православ’я»), а сьогодні маємо для цього гарну нагоду – свято Різдва Богородиці. Слід зазначити, що подібне свято не дуже характерне для православ’я, оскільки для більшості святих ми відзначаємо не день народження, а день упокоєння (тобто смерті). І лише для безпосередніх учасників новозавітних подій робиться подібний виняток. Це і не дивно – без їх народження була б неможливою вся подальша євангельська історія, що в підсумку «радість звістила всій вселенній» (як співаємо у тропарі на сьогоднішнє свято). Тож радіймо, величаємо Пресвяту Діву і читаємо зроблені мною виписки:

Березень 2015 р.

• «Перемагай у собі похіть, улюблений, доки вона тебе не перемогла» (Єфрем Сирін).
• Усе те, що людина не змогла з Божою допомогою в собі приборкати за життя, палахкотітиме в ній за межею життя болісним полум’ям.
• Розбещеність моралі збільшує число самогубств.
• Є головна вада, від якої потерпають усі охочі створити сім’ю, малу Церкву – це самолюбство, егоїзм або гординя.
• Гріх – це моральна і духовна отрута, яка діє в душі, а потім і в тілі, так само, як діє звичайна отрута в тілі (тож і не дивно, що боротьба з гріхом буває досить болісною. Але і щоб видавити тілесну отруту, рану іноді мусять розрізати – прим. моя)

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 14)

Знаю, що повільніше, ніж вам хотілося б, але продовжую викладати свої виписки з вибраних творів Ціцерона (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Сьогоднішня публікація буде присвячена нотаткам з останнього діалогу, що ввійшов до відомих «Тускуланських бесід» - «Про самодостатню доброчесність». Якщо у попередніх діалогах автор зосереджувався на якійсь одній прикметі нашого буття (смерті - див. ч. 7, болю (ч. 9), горі (ч. 10) чи пристрастях (ч.12), то доброчесність Ціцерон покладає в основу усіх тих ознак, які вирізняють людину справжньої життєвої мудрості. Аби переконатися у цьому, погляньте на дві перших цитати з тих виписок, які пропоную вашій увазі сьогодні:

• Для щастя досить однієї доброчесності.
• Доброчесність — надійна запорука блаженного життя.
• Ми, з почуття страху перебільшуючи всі прийдешні небезпеки, а з почуття скорботи — вже наявні, воліємо звинувачувати природу, а не власні помилки.

Про дотепність, батьківщину і кориду

Афоризм:

Чужа дотепність швидко набридає. Люк де Клап'є де Вовенарг.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Dulce et decorum est pro patria mori [дульцет декорум ест про патріа морі]: солодко й почесно вмерти за батьківщину. Горацій.

Значення іншомовного слова:

Бандерильєро (ісп. banderillero): піший боєць з биком, який кидає в нього бандерильї.

Про гроші, докази і крадіжки

Афоризм:

Доки будуть гроші, вони будуть не у всіх. Володимир Голобородько.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Argumenta ponderantur, non numerantur [аргумента пондерантур, нон нумерантур] – букв. «докази зважують, а не рахують» (оцінюють за їхнім значенням, а не за кількістю).

Значення іншомовного слова:

Клептоманія (від грец. κλέπτω – краду, хапаю і ...манія): хворобливий потяг у людини до крадіжки, один з симптомів психічного розладу.

Антоненко-Давидович Б. Д. Як ми говоримо

Доки я готую чергову порцію виписок з наступного діалогу Ціцерона («Про самодостатню чесноту»), пропоную знову зазирнути до мого архіву (ви ж бо пам’ятаєте, що робити виписки з книжок я почав значно раніше, ніж створив цей сайт). Як уже згадував в одній з минулих публікацій, мовознавство належить до одного з найпостійніших моїх уподобань. А говорити про українське мовознавство, не згадавши хрестоматійну працю Бориса Антоненка-Давидовича «Як ми говоримо» (Київ: «Українська книга», 1997. — 336 с.) – нонсенс. Тож сьогодні пропоную вам інформацію з цієї книжки у структуровано-довідковому вигляді, як колись зробив для себе. А почнемо з правильного використання відмінків:

Складений присудок
Називний відмінок	Іменник і прикметник мають незмінну властивість або це ім'я й прізвище	Петро був перший учень у класі Вона була досвідчена лаборантка
Орудний відмінок	Нестала або тимчасова ознака в іменнику й прикметнику	Попервах Петро був першим учнем, а потім став мало не останнім Хоч вона була й досвідченою лаборанткою, але перейшла на іншу роботу

Про прогрес, межу і заклик

Афоризм:

Коли ми йдемо не в той бік, останнє, що нам потрібно — це прогресс. Нік Бостром.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Terminus a quo [термінус а кво] – букв. «межа, від якої», відправна точка. Протилежний за змістом, але схожий за звучанням вислів – «terminus ad quem [термінус ад квем]»: букв. «межа, до якої», кінцева точка, кінцевий пункт.

Значення іншомовного слова:

Муедзин (тур., від араб, му’аддін): в ісламі служитель при мечеті, який у певний час закликає з мінарету мусульман до молитви.

Про пам’ять, свободу і глузливість

Афоризм:

Пам’ятайте про ваших предків! Думайте про ваших нащадків! Джон Адамс.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Libertas inaestimabilis res est  [лібертас інестімалібіс рес ест]: свобода – річ безцінна.

Значення іншомовного слова:

Сардонічний (від лат. Sardonius, букв. – сардинський) – злісно-насмішкуватий, в’їдливий, глузливий.

Про жінку, розрізнення і пов’язку

Афоризм:

Чоловік, якби і зміг зрозуміти, що думає жінка, усе одно не повірив би. Дороті Паркер.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Distinguendum est inter et inter [дістінгвендум ест інтер ет інтер]: слід відрізняти одне від іншого.

Значення іншомовного слова:

Бандаж (франц. bandage – пов’язка, від bande – пов’язка, стрічка): 1) Еластична пов’язка для підтримування певного органа. 2) Металеве кільце (пояс, обід), яке надівають на частини машин для зміцнення їх або подовження строку служби.

Про рабство, друга і глядачів

Афоризм:

Добровільне рабство створює більшу тиранію, ніж тирани можуть створити насильством. Оноре Габріель Рікеті де Мірабо.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Amicus certus in re incerta cermitur [амікус цертус ін ре інцерта цернітур] – букв. «надійного друга пізнають у ненадійній справі»; в лиху годину взнаєш вірну людину. Квінт Енній.

Значення іншомовного слова:

Клака (франц. claque, від claquer – плескати, ляскати): група найманих глядачів для створення штучного успіху або провалу акторів, вистави тощо.

Про платежі, невідоме і мормонів

Афоризм:

Коли закони працюють – платиш податки, коли не працюють – хабарі. Віктор Коняхін.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Terra incognita [терра інкогніта]: невідома (надосліджена) земля; переносно – невідома галузь знань, щось недоступне чи недосяжне.

Значення іншомовного слова:

Мормони – члени релігійної секти, заснованої в 19 ст. в США Дж. Смітом, що в 1830 р. опублікував книгу, яку видав за переклад нібито знайдених ним таємничих письмен ізраїльського пророка Мормона (звідси й назва). Релігійні погляди мормонів є еклетичною сумішшю різних релігій.

Про читача, щедрість і постанову

Афоризм:

Очі читача — суворіші судді, ніж його вуха. Вольтер.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Larga manu [ларга ману]: щедрою рукою, щедро. Синонімічний вислів – «plena manu [плена ману]». Протилежний за змістом вислів – «parca manu [парка ману]» (нещедрою рукою, скупо).

Значення іншомовного слова:

Санкція (від лат. sanctio – непорушна постанова) – 1) Схвалення. 2) Затвердження відповідним державним органом якогось акту, що надає йому сили закону. Наприклад, тільки після санкції прокурора може бути застосований арешт, обшук. 3) Складова частина статті закону, в якій визначено заходи державного впливу у разі невиконання даного закону. 4) Санкція карна – вид покарання за злочин. 5) Санкція кредитна – встановлений правовими нормами захід економічного впливу, що його застосовує банк до порушників фінансової, касової, розрахункової або кредитної дисципліни. 6) Санкція міжнародно-правова – захід впливу (економічний, політичний, військовий), який застосовують щодо держави, яка не виконує міжнародні угоди.

Про читання, безглуздість і монополію

Афоризм:

Читання для розуму — те саме, що фізичні вправи для тіла. Джозеф Еддісон.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Deductio ad absurdum [дедукціо ад абсурдум]: безглуздий висновок.

Значення іншомовного слова:

Баналітет (франц. banalite, від banal, тут – належний сюзеренові): право феодала в країнах Західної Європи вимагати від залежних селян, щоб вони мололи зерно лише на його млині, випікали хліб у його пекарні, давили виноград на його виноградному пресі за плату, визначену ним самим.

PS. Оскільки ви читаєте цю публікацію - з тренуванням розуму, згаданим у першому виразі, ви вже справу владнали. Для ефективного тренування тіла раджу ознайомитися з інформацією в інших розділах цього сайту «Тренировки дома» (рос.) та «HomWorkout» (англ.).

Про уряд, однодумця і лати

Афоризм:

Добробут народів майже завжди тільки погіршується від частих змін урядів. П’єр Буаст.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Alter ego [альтер его] – букв. «друге я»; людина, настільки близька до когось способом мислення та ін. рисами, що може цілком його замінити.

Значення іншомовного слова:

Кіраса (франц. cuirasse, від cuir – шкіра): металеві лати, що їх одягали на спину й груди для захисту від ударів холодною зброєю. До початку 20 ст. збереглися в кавалерії деяких армій як частина парадної форми.

Про жінку, можливості й відстрочку

Афоризм:

Коли жінка яскрава, вона, найчастіше, до того ж ще й галаслива. Григорій Ландау.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Ultra vires [ультра вірес]: понад силу; понад можливості; за межами повноважень. Протилежний вислів – «intra vires [інтра вірес]»: посильно; в межах повноважень.

Значення іншомовного слова:

Мораторій (від лат. moratorius – затримуючий, уповільнюючий): 1) Відстрочка платежів, встановлена урядом на певний час у зв’язку з настанням надзвичайних обставин – війни, стихійного лиха тощо. 2) В сучасній дипломатичній і політичній мові – відстрочка, відкладання певних дій.

Про ринок, волю і бутерброд

Афоризм:

Остання стадія адаптації продукту до ринку — це адаптація ринку до продукту. Клайв Джеймс.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

In maxima fortuna minima licentia [ін максіма фортуна мініма ліценціа]: у найвищої долі – найменша воля (владні люди обмежені відповідальністю).

Значення іншомовного слова:

Сандвіч (англ. sandwich) – 1) Бутерброд з якою-небудь закускою. Від прізвища англійського лорда Сандвіча, який ввів в ужиток цю їжу. 2) Переносно – жива реклама, людина, яка на грудях і спині носить рекламні плакати.

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 13)

Сьогодні – велике православне свято і, за традицією, мав би запропонувати вашій увазі публікацію на християнську тематику. Однак маю заборгованість, яка гнітить мене уже декілька тижнів, тож краще скористаюся нагодою і продовжу знайомити вас із виписками з «Тускуланських бесід» Ціцерона. Зокрема, минулого разу ми почали читали виписки з його діалогу «Про пристрасті» (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). У сьогоднішній публікації – завершення виписок з цього діалогу:

• Людина, що поміркованістю і постійністю досягла спокою і внутрішнього миру, яку не сточить горе, не зломить страх, не спалить ненаситне бажання, не розніжить порожня радість, — це і є той мудрець, якого ми шукали, це і є той блаженний чоловік, для кого немає нічого настільки нестерпного, щоб падати духом, і нічого настільки радісного, щоб підноситися духом.
• Шукати міри у пороці — все одно, що кинутися з Левкадської скелі і сподіватися втриматися на середині падіння.
• Найперші вчителі ніколи не досягли б своїх успіхів, якщо б не жадання знань.
• Мужність буває і без люті, а гнів, навпаки, є риса легковажності.
• Немає мужності без розуму.

Про роман, нескінченність і клапан

Афоризм:

Добрий роман говорить правду про свого героя, поганий — про свого автора. Гілберт Честертон.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Ad infinitum [ад інфінітум]: без кінця, нескінченно. Синонім – «sine fine [сіне фіне]». У реченнях може зустрічатися у формі «et sic in infinitum [ет сік ін інфінітум]»: …і так до нескінченності.

Значення іншомовного слова:

Кінгстон [від англ. kingston (valve) – забортний клапан]: клапан у підводній частині судна для впускання забортної води і для її виливання.

Про владу, право і самоту

Афоризм:

Коли держава управляється згідно з розумом - ганебні бідність і нужда; коли держава не управляється згідно з розумом - то ганебні багатства і почесті. Конфуцій.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Ubi ius, ibi remedium [убі юс, ібі ремедіум]: де є право, там є і захист.

Значення іншомовного слова:

Монофобія (від моно... і ...фобія): психічний стан, при якому людина боїться залишатися на самоті.

Про освіту, пошанування і оздоровлення

Афоризм:

Освічений народ легше вести, але його важче гнати, ним легше керувати, але неможливо поневолити. Генрі Бруем.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Honoris causa (h.c.) [гоноріс кауза] – букв. «заради шани»; за заслуги; на знак поваги.

Значення іншомовного слова:

Санація (від лат. sanatio – оздоровлення, лікування) – 1) Оздоровлення. 2) Збільшення кредиту, надання субсидій та інші фінансові заходи держав або банків з метою допомоги великим підприємцям чи компаніям, які перебувають під загрозою збанкрутування. 2) Назва фашистського режиму, встановленого в Польщі (1926–39 pp.) під демагогічним лозунгом «морального оздоровлення» політичного й економічного життя країни. Ця політика завершилася крахом Польщі й загарбанням її гітлерівською Німеччиною.

Про ошуканство, підступність і бога

Афоризм:

Чим розумніша і культурніша людина, тим витонченіше вона здатна себе ошукувати. Карл Юнг.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Danaum fatale munus [данаум фатале мунус]: згубний дар данайців (про подарунок, що приносить отримувачу шкоду чи загибель, або про підступну приязнь, що прикриває собою погані наміри).

Значення іншомовного слова:

Бальдур, Бальдр (старосканд. Baldr, англосакс. Bealder – володар): у скандінавській міфології бог добра й краси.

Про щастя, страту і діаманти

Афоризм:

Добре, що щастя не можна купити за гроші. Ми б не витримали реклами. Дон Герольд.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Ad bestias [ад бестіас]: звірям (на поталу). Спосіб публічної страти – винуватців віддавали на шматування диким звірам на цирковій арені. Конкретно християн стосувався схожий вигук «Christianos ad leonem! [хрістіанос ад леонем!]»: християн – леву.

Значення іншомовного слова:

Кімберліт – вивержена магматична гірська порода, чорного кольору з синім або зеленим відтінками, виповнює так звані трубки вибухів газів у земній корі; алмазоносний. Від назви м. Кімберлі в Південно-Африканській Республіці.

Про ловців благодаті

Доки я готую чергову порцію виписок з «Тускуланських бесід» Ціцерона (знаю, що трохи затягнув з їх публікацією, але на те маю досить поважні причини), пропоную згадати ще одну нашу традицію: на великі православні свята говорити про різні аспекти православного життя у сучасному світі. Сьогоднішня тема «ловців благодаті» невипадкова, адже тривають спасівські свята, коли в церквах людно, як на Великдень. На жаль, як і на Великдень, значна частина їх приходить не до Бога, а «покропити/посвятити». Про таке споживацьке ставлення до Божих дарів і поговоримо сьогодні.

Дослідники стверджують, що на планеті немає жодного народу без релігії. І, напевне, кожен віруючий сподівається (хоч і глибоко в душі) отримати від Бога (чи богів) певний дар. Зміст його різниться залежно від світогляду та рівня розвитку того чи іншого суспільства: від вдалого полювання чи перемоги у битві до вічного життя чи навпаки – звільнення від безупинної життєвої круговерті. Спільним для всіх цих вірувань, починаючи від язичництва, є привнесений з людських стосунків ключовий принцип: щоб щось отримати, необхідно щось віддати.

Про зміни, бажання і камінь

Афоризм:

Кожна зміна, навіть зміна на краще, завжди пов'язана з незручностями. Річард Хукер.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Volens nolens [воленс ноленс]: хоч-не-хоч; мимоволі. Синонімічний вираз – «velis nolis [веліс ноліс]».

Значення іншомовного слова:

Моноліт (грец. μονόλιθος, від μόνος – один і λίθος – камінь): 1) Суцільна кам’яна брила, споруда або її частина, висічені з суцільного каменю або зведені з бетону. 2) Зразок гірської породи або грунту, вирізаний великим шматком.

Про виступ, оплату і танець

Афоризм:

Оратор має вичерпати тему, а не терпіння слухачів. Вінстон Черчилль.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Gratis [гратіс] – задарма, безплатно.

Значення іншомовного слова:

Самба (португ. samba) – бразильський швидкий парний танець вільної композиції.

Про патріотизм, слабину і супутника

Афоризм:

Патріот завжди повинен бути готовий захистити свою країну від її уряду. Едвард Еббі.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Locus minoris resistentiae [локус міноріс резістенціе] – місце найменшого опору; слабке місце (в організмі, теорії чи доведенні).

Значення іншомовного слова:

Сателіт [від лат. satelles (satellitis) – супутник, служник, спільник] – 1) У астрономії – супутник планети. 2) В давнину назва озброєних найманців, що супроводили володаря. 3) Зубчасте колесо, що обертається навколо своєї осі і водночас навколо осі іншого колеса. Є складовою частішою механізмів у підйомних машинах, верстатах, редукторах тощо. 4) Держава, яка є формально незалежною, але фактично підпорядкована іншій, більшій імперіалістичній державі. 5) Переносно – покірний виконавець чужої волі, поплічник.

Про посередність, доказ і зброю

Афоризм:

У творенні матеріальної культури посередній працівник насамперед працівник; у творенні культури духовної посередній працівник насамперед посередність. Григорій Ландау.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Corpus delicti [корпус делікті] – букв. «тіло злочину»; речовий доказ злочину.

Значення іншомовного слова:

Балістика (нім. Ballistik, з лат. ballista – ядро, метальний снаряд, від грец. βάλλω – кидаю): наука про рух артилерійських і реактивних снарядів, мін, куль, авіабомб.

Про поради, безглуздість і опору

Афоризм:

До початку битви цар може прислухатися до порад кожного, але, оголивши шаблю, він повинен радитися лише з власним серцем. Константіне Гамсахурдіа.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Ab absurdo [аб абсурдо] – букв. «від безглуздості»: спосіб доведення «від протилежного» (коли приймається за вихідне положення неправильне твердження і доводиться до протиріччя з вже відомими правильними твердженнями). Сам шлях доведення називають «reductio ad absurdum» [редукціо ад абсурдум] – доведення до абсурду.

Значення іншомовного слова:

Кіль (голл. kiel, англ. keel): 1) Балка, що є основним поздовжнім кріпленням і пов'яззю днища судна. 2) Нерухома частина вертикального оперення літака, дирижабля.

Про щастя, владу і викрадення

Афоризм:

Щаслива людина — тема нестерпно нудна. Оноре де Бальзак.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Exeat aula, qui vult esse pius [екзеат авла, кві вульт ессе піус]: хай залишить владу той, хто хоче бути чесним.

Значення іншомовного слова:

Баранта (тюрк. – розбійник, набіг): самовільне захоплення чужого майна (головним чином, худоби), щоб примусити його власника задовольнити претензії особи, що чинить баранту, або відшкодувати заподіяні їй раніше майнові збитки.

Про парламент, процвітання і дослідження

Афоризм:

Кожен парламент у тій чи іншій державі є дзеркальним відображенням інтелектуального рівня суспільства, яке його обрало. Шарль де Голь.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Vivat, crescat, floreat! [віват, крескат, флореат]: хай живе, хай росте, хай процвітає!

Значення іншомовного слова:

Монографія (від моно... і ...графія): ґрунтовна наукова праця, в якій досліджується одне питання, одна тема.

Про думку, досконалість і слину

Афоризм:

Окраса глибоких думок — яснiсть. Люк де Клап'є де Вовенарг.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Aristoteles non semper Aristoteles [арістотелес нот семпер арістотелес]: Аристотель не завжди Аристотель.

Значення іншомовного слова:

Салівація (лат. salivatio, від salivo – виділяю слину) – слинотеча, надмірне виділення слини. Симптом багатьох, різних за своїм характером і походженням, хворобливих процесів.

Про суперечку, людину і дачу

Афоризм:

Якщо ви хочете завоювати людину – дозвольте їй перемогти себе в суперечці. Бенджамін Дізраелі.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Omnia mea mecum porto [омніа меа мекум порто]: все своє ношу з собою; справжнє багатство людини – її інтелект. Біант.

Значення іншомовного слова:

Гомстед (англ. homestead – садиба, селянський двір, ферма): ділянка землі, яка надавалася в США у 19 ст. поселенцям на пільгових умовах.

Про державу, терпіння та сорочку

Афоризм:

Добробут держави забезпечують не ті гроші, які вона щорічно видає чиновникам, а ті, які вона щорічно залишає в кишенях громадян. Йожеф Етвеш.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Patientia vincit omnia [паціенціа вінціт омніа]: терпіння перемагає все.

Значення іншомовного слова:

Туніка (лат. tunica): давньоримський одяг типу сорочки (спочатку вовняної, з 4 ст. – лляної, переважно білого кольору). Поверх туніки носили тогу.

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 12)

Сьогоднішня публікація присвячена черговому діалогу Ціцерона, що увійшов до його відомих «Тускуланських бесід» (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Мова – про пристрасті (так, власне, і називається цей діалог). Не менш докладно, ніж він говорив про смерть (див. ч. 7), біль (ч. 9) чи горе (ч. 10), Ціцерон аналізує різні види пристрастей і робить такий логічний і теоретично простий (але важкуватий для втілення у щоденному житті) висновок: причина усіх душевних хвилювань – надмірність, а єдино необхідні ліки – поміркованість. Переклад усіх видів пристрастей дався важкувато, тому заздалегідь прошу вибачення за можливі русизми та недоладності. Сподіваюся, суті Ціцеровоних думок це не спотворить:

• [Піфагорійці] розум свій від напружених роздумів заспокоювали музикою і співом (ми вже про це знаємо, адже читали «Життя Піфагора» - прим. моя).
• Справжня філософія веде початок від Сократа і продовжує жити у перипатетиків, а в дещо іншому вигляді — у стоїків.
• Вищій з усіх наук – науці гідно жити, вони служили більше життям своїм, ніж книгами (сучасна людина сприймає філософію просто як одну з наук, до того ж не дуже важливу й практичну, забуваючи, що від свого початку вона створювалася як універсальна наука гідного життя – прим. моя).
• Страх — це теж горе, тільки заподіюване не тим, що є, а тим, чого ще немає.

Про роботу, незвичність і тканину

Афоризм:

Сумлінно працюй по 8 годин на день - зможеш стати начальником і працюватимеш по 12 годин на день. Роберт Фрост.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Omne ignotum pro magnificio [омне ігнотум про магніфіціо] – все, що незвичне, здається надзвичайним, величним. Таціт. Також цей вислів відомий у формі «omne ignotum pro magnifico est [омне ігнотум про магніфіко ест]».

Значення іншомовного слова:

Гобелен (франц. gobelin): 1) Тканий килим-картина або декоративна художня тканина ручної роботи. 2) Шпалера, килим, декоративна тканина, виготовлена машинним способом. Від прізвища французького ремісника Ж. Гобелена.