Про патріотизм, слабину і супутника

Афоризм:

Патріот завжди повинен бути готовий захистити свою країну від її уряду. Едвард Еббі.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Locus minoris resistentiae [локус міноріс резістенціе] – місце найменшого опору; слабке місце (в організмі, теорії чи доведенні).

Значення іншомовного слова:

Сателіт [від лат. satelles (satellitis) – супутник, служник, спільник] – 1) У астрономії – супутник планети. 2) В давнину назва озброєних найманців, що супроводили володаря. 3) Зубчасте колесо, що обертається навколо своєї осі і водночас навколо осі іншого колеса. Є складовою частішою механізмів у підйомних машинах, верстатах, редукторах тощо. 4) Держава, яка є формально незалежною, але фактично підпорядкована іншій, більшій імперіалістичній державі. 5) Переносно – покірний виконавець чужої волі, поплічник.

Про голосування, натовп і суддю

Афоризм:

Голосування не визначає перебігу подій. Голосування вирішує, хто буде визначати перебіг подій. Джордж Вілл.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Mobile vulgus [мобіле вульгус]: непостійний (буквально - «рухомий») натовп.

Значення іншомовного слова:

Каді (араб. – суддя): духовна особа в мусульман, яка здійснює судочинство на основі мусульманського права (шаріату) і місцевого звичаєвого права (адату). Інші назви – казі, казій.

Про жінок, мистецтво і кришталь

Афоризм:

Якщо бажаєте знати про всі недоліки жінки – похваліть її перед подругами. Бенджамін Франклін.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Artem non odit nisi ignarus [артем нон одіт нізі ігнарус]: лише невіглас ненавидить мистецтво.

Значення іншомовного слова:

Бакара – цінний сорт кришталю. Від назви французького міста Баккари, де виробляють такий кришталь.

Костенко Л.В. Записки українського самашедшого (завершення)

На жаль, наближається до завершення наше знайомство з чудовим романом Ліни Костенко «Записки українського самашедшого» (Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. – 416 с.). Це – заключна частина моїх нотаток (першу частину можна подивитися тут, а другу - тут). Як завжди (а стосовно цього твору - особливо), закликаю вас не покладатися на мою далеко не професійну думку, а ознайомитися з твором самостійно. Пройдіть разом з автором і героями через пригнічення до піднесення, від безнадії до нових сподівань. Зичу вам гарної мандрівки і пропоную, як маленькі віхи на цьому шляху, свої нотатки:

• Ми ще не встигли стати вільними людьми, громадянами, як нас уже перетворили на щось абстрактне й немисляче — електорат.
• Ми їх обираємо не тому, що хочемо обирати, а тому, що вони хочуть бути обраними.
• У своєму житті треба залишати місце й для свого життя.
• Кожен мужчина, крім своєї домашньої Єви, має в уяві свою недосяжну Ліліт.
• Юнг попереджав, що світ висить на тонкій ниточці людської психіки. І що надалі не війни, не катаклізми, не техногенні катастрофи, а саме це перевантаження психіки, її невідворотний зрив криє у собі найбільшу небезпеку для людства.
• Знову обрали тих самих, отже, буде те саме.
• Бог усе нам щось хоче сказати, а ми все не чуємо.
• Страшна історична карма націй, які віками не самі визначали свою долю!
• Безвихідь — це теж форма існування.
• Нема України в душах.
• Надто багато світових алярмів. Людям не те що позакладало вуха — людям позакладало душі.
• Це людина цифри і музики, як буває з дуже талановитими вченими.
• Все наше життя — це чекання найгіршого і надія на краще.
• Серце в колібрі майже втричі більше, ніж шлунок. От якби так у людей.
• Або це радянська влада зробила нас такими, або вона й стала можливою саме у цій частині світу, бо ми такі.
• Коли факти розкидані у свідомості, то це лише факти. А коли їх звести докупи, це вже система.
• Розряди людської ненависті, здається, електризують природу.
• Все, до чого ми байдужі, байдуже до нас.

Костенко Л.В. Записки українського самашедшого (ч. 2)

Як і обіцяв минулої неділі, продовжую знайомити вас з нотатками з твору Ліни Костенко «Записки українського самашедшого» (Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. – 416 с.). Події нашого сьогодення дуже близькі до ситуацій, описаних у книзі: ми знову повстали, знову довели світові й владі, що ми – не бидло, а європейський народ. Нам знову слід робити свій вибір (і не тільки про вибори президента мова). І дуже хотілося б, аби вибір цей був швидше свідомим, ніж емоційним. Щоб втретє не довелося підніматися усією країною і проливати кров. Щоб основним критерієм для нас не став вислів з пропонованої книжки: «Головне, обрати такого, щоб можна було переобрати». Саме для цього і пишуться такі книжки. Саме для цього я й визбирую з них найвлучніші вислови (у випадку з Ліною Василівною це дуже важко – не тому, що висловів немає, а тому що їх багато):

• Жінка швидше здогадується, а чоловік глибше аналізує.
• Мудрість мужчини — промовчати.
• Періоди у нас всі критичні, але ніколи не вирішальні.
• Духовний канібалізм.
• Це не в корів сказ, це люди сказилися!
• Зманеврували у слові, зманеврують і в ділі.
• Я перестаю бути сильною статтю в її очах, вона — слабкою в моїх. Я замикаюся в собі, вона виходить із себе.
• Жінка — інструмент, а я — прилад. Навіть найдосконаліший прилад поступається інструменту.
• Може, він підписав, не читавши? — Краще б прочитав, не підписавши.
• Всі у всіх повинні просити прощення. За вдіяне, сказане й за подумане.
• Хто не задумався, той нормальний.
• Література зробилася, як блошиний ринок — хто що має, несе на продаж.
• Жінка — як музика, її можна любити, навіть не дуже розуміючи.
• У нього завжди були геніальні ідеї, які він ніколи не втілював, бо вони переганяли одна одну.
• Кобєту не можна ударити навіть квіткою.
• Тепер же всі залежні від залежних.
• Тотальне жлобство свідомо прищеплюється людям, перетворюючи їх на масу.
• Це вже не телеекран, це іподроми сексу, де оголені вершниці мчать крізь ніч на розгнузданих жеребцях.

Костенко Л.В. Записки українського самашедшого

З усіх поетів Шевченко та Костенко даються мені найлегше. Прості слова, геніально гармонійно поєднані у неймовірної краси вірші – це відчуття не залишало мене до останнього рідка будь-якого твору згаданих авторів. Тому трохи сторожко поставився до спроби Ліни Василівни створити прозовий твір (Ліна Костенко. Записки українського самашедшого — Київ: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011. – 416 с.). Та ще й на тему політично-негараздного сьогодення. Боявся, що «бруд» реалій залишить свій відбиток на таланті. Та острах виявився марним. Чуття мови і здатність з паталогічною відвертістю розтинати болючі фурункули сьогодення дали змогу не «скотитися» в одновимірну банальність, а створити справді вартісний роман. Пропоную вашій увазі вислови, що найдужче запали в око, серце і пам’ять:

• Всі гарні порядні люди у цій частині світу завжди мусили жити абияк, задурені черговою владою.
• Найбільше боюся приниження, цей страх мене теж принижує.
• Мужчина повинен чутися переможцем, тоді він цікавий для жінки.
• Народ у нас витривалий, привчений завжди терпіти щось в ім’я чогось, — головне, щоб не було гірше.
• Діапазон гіршого у нас безмірний, так що межі терпіння практично нема.
• Майбутнє щодня стає минулим.
• Обростаєм абсурдом.
• Центрифуга ідіотизму.
• Сиділи колись за залізною завісою, ловили кожну вісточку зі світу, — інформація була нашою здобиччю. Тепер ми — здобич інформації.
• Добре, що Господь увімкнув нам ближнє світло свідомості, бо якби дальнє, схибнутися можна.
• Великий народ обирає карликів, маріонеток, і що цікаво, — не він їх, а вони його сіпають за мотузочки у цьому політичному вертепі.
• Пропорції дрібного й великого — ось у чому різниця між розумом жіночим і чоловічим
• Мабуть, у всіх родинах буває оце переродження в побут.
• Будні роблять людей буденними.
• Гоголь — це російський письменник, але це — український геній.
• Дві людини взаємно мають творити одна одну.
• Я сім разів зважу, один раз одміряю. Але вже потім не переважую.
• Мова солов’їна, а тьохкають чортзна-що.

Про революцію, сліпців і дендропарк

Афоризм:

Революцію готують генії, здійснюють фанатики, а плодами її користуються пройдисвіти. Отто фон Бісмарк.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Inter caecos luscus rex [інтер цекос люскус рекс] – букв. «серед сліпців і одноокий є царем».

Значення іншомовного слова:

Дендропарк (від дендро... і парк) – великий парк, у якому вирощують деревні й кущові рослини. Здебільшого є науково-дослідними установами.