Джеймс Г. Баллард. Атака на мозок

(пер. Андрій Минко)

Спочатку – ключова цитата:

Він склав список свого майна і побачив, що за минулі два тижні вони з Юдіт за рахунок нових здали такі речі:

• автомобіль (користувались 2 місяці);
• 2 телевізори (користувались 4 місяці);
• електроплиту (користувались 5 місяців);
• фен (користувались 4 місяці);
• холодильник (користувались 3 місяці);
• 2 радіоприймачі (користувались 7 місяців);
• програвач (користувались 5 місяців);
• коктейльбар (користувались 8 місяців).

Для мене однією з визначальних ознак справді наукової фантастики є прогностичність – здатність зазирнути у майбутнє і передбачити його розвиток. Сьогоднішній твір з цієї позиції – беззаперечна наукова фантастика. Минуло якихось 30 років від часу опублікування цього оповідання – а все дужче відчуваєш, що автор практично ні в чому не помилився. Хоча для рекламістів там ще є кілька цікавих ідей.

Келер Петер. Фейк

(за книжкою: Петер Келер. Фейк: Забавнейшие фальсификации в искусстве, науке, литературе и истории. – М.: Кучково поле, 2016. — 290 с.)

Цитати:

• Шахрайство епохи неоліту: намисто з 183 оленячих зубів, 65 з яких – імітація таких зубів з кістки.
• Діалоги Есхіна насправді були написані Сократом (його тексти Есхіну передала Ксантиппа), а Ксенофонт опублікував під своїм ім'ям книги історика Фукідіда.
• «Історія вчить її підробляти». Станіслав Єжи Лец.
• Кажуть, що першою жертвою війни є правда. Однак твердження не зовсім коректне – правда помирає вже до її початку.

Св. Григорій Богослов. Думки, писані одновіршами

(за книжкою: Святитель Григорий Богослов, архиепископ Константинопольский. Мысли, писанные одностишиями)

• • Цитати:
  • Бога май початком і кінцем будь-якої справи.
  • Найкраща користь від життя – вмирати щодня.
  • Намагайся дізнаватися про всі вчинки доброчесних.
  • Важко жити в бідності, але ще гірше розбагатіти неправедно.
  • Роблячи доброчинність, думай, що наслідуєш Бога.
  • Милості Божої шукай собі милостями до ближніх.
  • Володій тілом і упокорюй його щонайкраще.
  • Приборкуй гнів, щоб не втратити розуму.
  • Утримуй око, і язик нехай знає міру.
  • Вуха нехай будуть замкнуті ключем і нехай не перелюбствує сміх.
  • Світильником всього свого життя визнавай розум (хто там стверджує, що християнство і розум - несумісні? - прим. Валерія М.).

А у ваших дзвонах є 5 % золота?

Постійні читачі цього блогу знають, що до православних свят я намагаюся підготувати публікацію на християнську тематику. Сьогоднішнє свято не буде винятком. А поштовхом до її написання стала подія, що трапилася учора.

У нашій церкві я несу послух дзвонаря. Тож іноді маю відповідати на запитання щодо дзвонів. Це й непогано, оскільки, готуючись до цих запитань, і сам дізнаюся багато нового. Наприклад, нещодавно запитали, а як я знаю, як довго слід дзвонити? Сам цим ніколи не переймався – дзвонив, як дзвонилося, а тут мусив пошукати. Виявляється, у дзвонарів таки є своєрідний стандарт тривалості. Це… молитва. Точніше – 50-й псалом. Дзвонар має прочитати його повністю, доки б’є у дзвони. Зізнаюся, мені поки що так не вдається (або з ритму збиваюся, або з тексту), та орієнтир отримав. Тож запитання – це непогано. Але учорашнє виявилося несподіваним.

Нехай буде воля Твоя. Чия?

Для православного християнина запитання, винесене у заголовок, здається риторичним. Адже саме Божу волю він прикликає кожного дня, читаючи вранці, ввечері, а то і протягом дня Господню молитву “Отче наш”. Але деякі, наслідуючи ватажка “темних сил”, прагнуть іти за своїм розумом і чинити лише свою волю. Насправді ж і розум, і воля тут не їхні. Адже, відкинувши волю Божу, вони відразу ж віддають себе у владу іншим божкам, істотам і навіть предметам (згадаймо вислів о. Серафима Роуза "Бога завжди заперечують тільки для того, щоб присвятити себе служінню якому-небудь ідолу"). Не бажаючи визнавати над собою керівництва Господа, люди дозволяють керувати своїм життям різноманітним явищам і прикметам. Наслідуючи “батька брехні” (див. Іоан 8: 44), вони вступають з Богом у конкурентну боротьбу за володіння ситуацією. Творця всього видимого і невидимого намагаються поставити у жорсткі рамки, використовуючи для цього найбезглуздіші способи прогнозування майбутнього за допомогою зірок, гральних карт, поведінки людей і тварин, надаючи цьому нерідко православних ознак.

Не купись – не купуй

У цій публікації мав би запропонувати вам обіцяну першу порцію виписок з роману Джеймса Клавелла «Шляхетний дім», однак завтрашній день дещо особливий, і більшість з назви статті вже зрозуміла, про що йтиметься. Так, «чорна п'ятниця», день масового купівельного психозу. День, коли витрачаються шалені гроші. Шалені в прямому розумінні, бо певен, що вже за тиждень більшість з покупців переконується, що придбана (хоч і з величезною знижкою) річ їм не така вже й потрібна. Не знаю статистики повернень товарів, але певен, що відсоток досить значний.

Чи є ліки від цієї хвороби? Деякі країни оголошують цей день «днем без покупок», але чи це вихід? Адже будь-яка купівля – річ абсолютно добровільна і апріорі вигідна обом сторонам. Тож причина, як на мене, значно глибша. Погляньмо довкола – нас з дитинства привчають до переспоживання. Нові продукти, нові товари, нові послуги. Постійні акції, постійні знижки (хоча ніколи не розумів, як знижка може бути «постійною» - чому б не написати «нова знижена ціна», але, напевне, це не так «збуджує» шопоголіків). Знову, і знову, і знову… Всепоглинаюче твердження у життєвій необхідності останнього «тренду»…

Релігійна всеїдність

Свято-Покровська церква у Нових Петрівцях.
Автор фотографії: Олекса-Київ

Сьогодні у православних знову свято (а кажуть, що ми відкидаємо усі радощі життя і ледь не всіх прагнемо запроторити у монастир на хліб і воду) - Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього. Згідно нашої маленької традиції, пропоную вам чергову статтю на церковно-православну тему. Ще у далекому 2011 році в одній з газет натрапив на статтю про село Нові Петрівці Київської області. У цьому селі діють дві Покровських церкви – Київського та Московського патріархатів, що викликає закономірну плутанину серед жителів села. Але не це привернуло увагу до статті й проблеми, якій вона присвячена. Поштовхом до написання цієї публікації стало наведене наприкінці газетної статті опитування щодо релігійних уподобань жителів села.

Про оригінальність, випадок і оранжерею

Афоризм:

Доки ти переконуєш інших у своїй оригінальності, ти її втрачаєш. Володимир Брюґґен.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Causa gravis [кауза гравіс]: важкий випадок. Протилежним є вираз «causa levis [кауза левіс]»: легкий випадок.

Значення іншомовного слова:

Кліматрон (від клімат і грец. θρόνος – місце перебування, зосередження): оранжерея зі штучним кліматом.

Про дотепність, батьківщину і кориду

Афоризм:

Чужа дотепність швидко набридає. Люк де Клап'є де Вовенарг.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Dulce et decorum est pro patria mori [дульцет декорум ест про патріа морі]: солодко й почесно вмерти за батьківщину. Горацій.

Значення іншомовного слова:

Бандерильєро (ісп. banderillero): піший боєць з биком, який кидає в нього бандерильї.

Про рабство, друга і глядачів

Афоризм:

Добровільне рабство створює більшу тиранію, ніж тирани можуть створити насильством. Оноре Габріель Рікеті де Мірабо.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Amicus certus in re incerta cermitur [амікус цертус ін ре інцерта цернітур] – букв. «надійного друга пізнають у ненадійній справі»; в лиху годину взнаєш вірну людину. Квінт Енній.

Значення іншомовного слова:

Клака (франц. claque, від claquer – плескати, ляскати): група найманих глядачів для створення штучного успіху або провалу акторів, вистави тощо.

Про ошуканство, підступність і бога

Афоризм:

Чим розумніша і культурніша людина, тим витонченіше вона здатна себе ошукувати. Карл Юнг.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Danaum fatale munus [данаум фатале мунус]: згубний дар данайців (про подарунок, що приносить отримувачу шкоду чи загибель, або про підступну приязнь, що прикриває собою погані наміри).

Значення іншомовного слова:

Бальдур, Бальдр (старосканд. Baldr, англосакс. Bealder – володар): у скандінавській міфології бог добра й краси.

Про ловців благодаті

Доки я готую чергову порцію виписок з «Тускуланських бесід» Ціцерона (знаю, що трохи затягнув з їх публікацією, але на те маю досить поважні причини), пропоную згадати ще одну нашу традицію: на великі православні свята говорити про різні аспекти православного життя у сучасному світі. Сьогоднішня тема «ловців благодаті» невипадкова, адже тривають спасівські свята, коли в церквах людно, як на Великдень. На жаль, як і на Великдень, значна частина їх приходить не до Бога, а «покропити/посвятити». Про таке споживацьке ставлення до Божих дарів і поговоримо сьогодні.

Дослідники стверджують, що на планеті немає жодного народу без релігії. І, напевне, кожен віруючий сподівається (хоч і глибоко в душі) отримати від Бога (чи богів) певний дар. Зміст його різниться залежно від світогляду та рівня розвитку того чи іншого суспільства: від вдалого полювання чи перемоги у битві до вічного життя чи навпаки – звільнення від безупинної життєвої круговерті. Спільним для всіх цих вірувань, починаючи від язичництва, є привнесений з людських стосунків ключовий принцип: щоб щось отримати, необхідно щось віддати.

Про посередність, доказ і зброю

Афоризм:

У творенні матеріальної культури посередній працівник насамперед працівник; у творенні культури духовної посередній працівник насамперед посередність. Григорій Ландау.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Corpus delicti [корпус делікті] – букв. «тіло злочину»; речовий доказ злочину.

Значення іншомовного слова:

Балістика (нім. Ballistik, з лат. ballista – ядро, метальний снаряд, від грец. βάλλω – кидаю): наука про рух артилерійських і реактивних снарядів, мін, куль, авіабомб.

Про поради, безглуздість і опору

Афоризм:

До початку битви цар може прислухатися до порад кожного, але, оголивши шаблю, він повинен радитися лише з власним серцем. Константіне Гамсахурдіа.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Ab absurdo [аб абсурдо] – букв. «від безглуздості»: спосіб доведення «від протилежного» (коли приймається за вихідне положення неправильне твердження і доводиться до протиріччя з вже відомими правильними твердженнями). Сам шлях доведення називають «reductio ad absurdum» [редукціо ад абсурдум] – доведення до абсурду.

Значення іншомовного слова:

Кіль (голл. kiel, англ. keel): 1) Балка, що є основним поздовжнім кріпленням і пов'яззю днища судна. 2) Нерухома частина вертикального оперення літака, дирижабля.

Чому загал не читає книжок? (ч. 2)

Минулого разу ми зупинилися на невтішному висновку: телебачення у його сучасному вигляді перетворилося з джерела інформації на емоційний наркотик, здатний за досить короткий термін узалежнити людину і перетворити її на емоційного паралітика. Людина може бути фанатичним прихильником усіляких медичних ток-шоу, але не підійде надати допомогу людині, що на вулиці втратила свідомість. Вона може годинами дивитися різноманітні кулінарні передачі, а її діти у цей час харчуватимуться фаст-фудом. Причину ми виявили у попередній публікації: їй потрібні емоції (і чим довше людина перебуває на емоційній телеголці – тим концентрованіші).

Чи несе книжка потужніший емоційний заряд, ніж телебачення? Безумовно. Адже між письменником і читачем немає посередників – сценаристів, акторів, операторів. Чому ж тоді більшість віддасть перевагу 1,5-годинному фільмові перед книжкою, за якою знято цей фільм і яку можна було б читати кілька днів. Вся справа – у зниженні емоційної чутливості. Концентрований фільмовий заряд здатен подразнити емоційні рецептори такої людини, а книжка з її поступовим плином подій – ні. Ми втратили емоційну чутливість. Тому парк, що знаходиться поблизу нашого будинку, набуває для нас певної ваги лише після того, як його покажуть у новинах, пов’язаних зі злочинами сексуального маніяка. То чи є майбутнє у книжки в такому світі?

Чому загал не читає книжок? (ч. 1. Про телебачення)

Доки я готую чергову порцію виписок з творів Ціцерона, пропоную поговорити про роль книжки і телебачення у житті сучасної людини. Зокрема, спробувати відповісти на запитання, винесене у заголовок, а також знайти відповідь на інше, ніби на перший погляд і не пов’язане з попереднім, запитання: для чого загал дивиться телевізор?

На початку свого створення телебачення задумувалося переважно як інформаційно-пізнавальна система з досить невеликою часткою розважального компоненту. Однак з часом акценти зміщувалися, і розважальних програм на телебаченні ставало все більше. Це ніби й дивно, адже зі збільшенням аудиторії, що охоплюється телебаченням, воно могло б стати потужним освітнім ресурсом (як це бачимо на прикладі західних каналів типу «Discovery», «Animal Planet» чи «National Geographic»). Чому ж тоді на більшості каналів сучасного телебачення 5-хвилинні новинарні блоки ледве втискуються між програмами й фільмами розважального характеру, а не навпаки?

Про можливості, помилки та гарний вид

Афоризм:

Що більше можливості говорити, то менше хочеться думати. Флоріан Боднар.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Еrrare humanum est [ерраре гуманум ест]: людині властиво помилятися. Сенека. Іноді зустрічається з продовженням «… stultum est errore perseverare [стультум ест ін ерроре персевераре]» – «… бути впертим у помилці властиво лише дурневі».

Значення іншомовного слова:

Бельведер (італ. belvedere, букв. – чудовий вид): 1) Надбудова над будинком, альтанка на пагорбі, звідки відкривається мальовничий краєвид. 2) Назва деяких палацових споруд, збудованих на високому місці.

Про царя, природу і компетентність

Афоризм:

Цар повинен пам'ятати три речі: він керує людьми, він зобов'язаний керувати ними відповідно до закону, він керує не вічно. Евріпід.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Sufficit ad id natura, quod poscit [суффіціт ад ід натура, квод посціт]: природа дає достатньо для того, чого вона вимагає. Мішель Монтень.

Значення іншомовного слова:

Профан (лат. profanus): 1) У Стародавньому Римі – непосвячений; той, хто не має права ходити до храму. 2) Некомпетентна особа, не обізнана в якійсь галузі; неук.

Про дієту, покарання та трос

Афоризм:

Дієта: період голодування, що передує росту ваги. Ядвіга Рутковська.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Non bis in idem [нон біс ін iдем] – букв. «не двічі за те саме»; не можна карати двічі за те саме.

Значення іншомовного слова:

Трос (голл. tros): загальна назва канатів, товстіших за 25 мм. Виготовляють з рослинних або штучних волокон чи зі сталевого дроту.

Про щастя, звичаї та правителя

Афоризм:

Дурень шукає щастя вдалині; мудрий ростить його поруч із собою. Д. Оппенгейм.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

O tempora, o mores! [о темпора, о морес]: о часи, о звичаї! Ціцерон (з відомої промови "Проти Катіліни" - прим. моя).

Значення іншомовного слова:

Тиран (грец. τύραννος): 1) У Стародавній Греції і містах-республіках Італії 13 – 16 ст. одноосібний правитель, що прийшов до влади насильницьким шляхом. 2) Жорстокий правитель, влада якого ґрунтується на сваволі й насильстві. 3) Переносно – жорстока людина, мучитель.