14 груд. 2015 р.

Про гроші як подарунок

Гроші як подарунок
Наближаються новорічно-різдвяні свята, а з ними знову постає питання подарунків. «Що подарувати на Новий рік (Різдво, Св. Миколая)?..» - такими і подібними запитами рясніють у цей період року різноманітні пошукові системи і сайти. Особливо актуальним є це запитання для жителів нашої країни, яким у кожному новорічному зверненні черговий президент обіцяє якщо не процвітання, то хоча б стабільність, однак ці обіцянки так і залишаються на рівні побажань. От і маємо: з одного боку – фінансова скрута, з іншого – ризик купити у подарунок щось непотрібне. А тут ще й магазини з їх традиційними новорічними акціями, знижками і розпродажами (узяти хоча б занесену на наші терени «чорну п’ятницю», про яку ми нещодавно говорили). Хоч ці свята і родинні, і дарувати будемо переважно близьким людям, яких добре знаємо, однак небезпека подарувати «не те» досить велика.

Згадайте, скільки разів ви опинялися у ситуації, коли подарунок виявлявся непотрібним. Ще гірше ставало тоді, коли ви дізнавалися його вартість і розуміли, що могли б витратити ці гроші значно ефективніше. І рано чи пізно в голові зринала проста у своїй геніальності думка: «Краще б подарували гроші».
А й справді, чому й досі в нашому суспільстві вважається неприйнятним дарувати гроші? Адже за суттю своєю вони й задумувалися як універсальний обмінний товар.  Доки існують гроші, запитання «що подарувати?» взагалі не повинно виникати (щоправда, тут актуалізується питання «а скільки?», але про це трохи згодом). Звичайно, мені нагадають два традиційних вислови: «найкращий подарунок – це подарунок, зроблений своїми руками» і «найкращий подарунок – це книжка».

Щодо першого вислову – спробуйте проаналізувати, як багато кожен з вас може зробити власне своїми руками. Адже більшість нашої «ручної» роботи вже не пов’язана з повним циклом випуску якоїсь продукції, що її ви можете подарувати. У жінок це може бути хіба що кулінарія – і тут я згоден, власноруч зроблений торт чи випечені тістечка стануть чудовим доповненням родинного свята. У чоловіків же – це переважно різноманітні хобі (але тут є небезпека подарувати черговий «пилезбірник», що його господарі запхнуть кудись на шафу чи діставатимуть, лише знаючи про ваш прихід).

Тепер стосовно книжок. Думаю, цей звичай (і вислів) з’явився за радянських часів, коли книжки коштували дуже дешево. Звичайно ж, подарувати «Педагогічну поему» Антона Макаренка у 600 сторінок виглядає солідніше, ніж тицьнути 1 крб. 46 коп, але ж це у ті часи. Сьогодні ситуація кардинально інша: по-перше, книжки значно здорожчали (точніше, їх ціна наблизилася до реальної вартості). По-друге, вгадати з книжкою стає все важче, та й читають друковані книжки все менше – погляньте навколо, вже є квартири без книжкових шаф!

Тож знову запитаю (разом з сотнями і тисячами тих, хто залишиться незадоволеним отриманими подарунками): «Чому б не подарувати гроші?». Якщо ви не впевнені в необхідності того чи іншого подарунку, якщо вам не натякали про щось протягом останніх місяців – купіть гарного конверта, вкладіть туди доступну і прийнятну для вас суму, підпишіть - і вперед. Ще краще – зробіть конверт власноруч, наприклад, з кольорового паперу (я останніми роками саме так і роблю) – матимете подарунок «2 в 1»: і своїми руками зроблений, і точно сподобається отримувачу. Головне – даруйте щиро, даруйте з посмішкою, пам'ятаючи, що «Dat bene, dat multum, qui dat cum munere vultum».

Тут згадалося ще про одне: у нашого народу здавна існував чудовий звичай вділяти частку від одержаних подарунків на потреби нужденним (хоча б у вигляді традиційної християнської десятини). З грошами це просто – відділив десяту частину і пожертвував. А як бути з подарунками? Ти ж не будеш запитувати у кожного дарувальника чек. Та й не рідкість ситуація, коли хата повна подарунків, а грошей катма. Тож і тут грошовий подарунок має перевагу.

Інша справа, що у випадку дарування грошей дуже легко потрапити в «гонку подарунків»: він мені 100, то я йому 150, а він мені 200 тощо. Але не забувайте – ви даруєте рідним людям, які не оцінюють вас лише за вашими статками, які цінують вас за кровну спорідненість, а не за фінансову спроможність. І яким ви ніколи, скільки б не дарували, не зможете віддячити за ті, на перший погляд непомітні, але такі важливі миттєвості щоденного життя, які й надихають вас робити подарунки.

PS. Усе написане не стосується подарунків для малечі – їм якраз доречнішими є не дорослі кольорові папірці, а саме книжки й різноманітні іграшки. Однак не забувайте головного – жодна дитина не оцінює подарунок за його вартістю! Ідеальний дитячий подарунок повинен бути простим, надійним і не вимагати допомоги дорослих. Але про це, якщо захочете, вже іншим разом.

2 коментарі:

  1. Я одразу подумав про "гонку подарунків".
    Моя думка: із близькими людьми потрібно домовитись, що даруєте одне одному, наприклад, продукти.
    Типу торт, вино, і т.д. Тобто те, що одразу вживається за столом.
    Це відносно не дорого, і точно вгадаєш із подарунком.

    ВідповістиВидалити
  2. Продукти, як на мене, не найкращий варіант - усе з’істься, а пам'яті не залишиться. А так - даруєш гроші, за які людина купує собі потрібну річ і пам'ятає, що вона придбала її саме за подаровані вами кошти. А продукти на свято до рідних можна й просто так принести, аби хоч трохи розвантажити від кухарських клопотів "приймаючу сторону".

    ВідповістиВидалити