Переваги тренування вдома

{{Оскільки статті були написані до початку пандемії CoViD-19 і з надією на те, що незабаром ця напасть минеться, у тексті не буде згадуватися коронавірус та усе, що з ним пов'язано. Прошу виявляти свідомий підхід до матеріалів і самостійно вносити необхідні корективи.}}

Прихильникам тренувань вдома, що потрапили на цей сайт в результаті цілеспрямованого пошук у найкращих вправ для тренування м'язів в домашніх умовах, думаю, нічого аргументувати не потрібно. Усім іншим, хто все ще вагається у виборі між тренажерною залою і заняттями вдома, спробую дати відповідь на питання, чому вдома тренуватися краще, ніж у тренажерній залі.

І відповідь ця досить проста: тому що тренажерна зала – це залежність. Від тренерів і тренажерів, від думки оточуючих і навіть від погодних умов. Ти приходиш в зал, щоб зміцнити своє тіло, а потрапляєш в магазин мрії з безліччю блискучих металевих машинок. Їх десятки, і кожна до твоїх послуг. Ти захоплюєшся процесом і забуваєш про мету. Ти витрачаєш свій час на те, щоб навчитися правильно користуватися тренажерами замість того, щоб правильно тренуватися. Ти чекаєш своєї черги до тренажера, який буде диктувати твоєму тілу, як йому рухатися. Навіть якщо ти уникнеш цього тренажерного божевілля, на початку кожного тренування ти будеш збирати по всьому залу розкиданий інвентар, який до середини тренування знову кудись зникатиме. Твої тренування перетворяться на квест, що передбачатиме пошук інвентарю і перескакування з одного тренажера на інший. Ти почнеш сумніватися в своїх здібностях і можливості хоч якогось прогресу.

Шварценеггер А. Згадати все (частина 2)

(за книжкою: Шварценеггер Арнольд. Вспомнить все: Моя невероятно правдивая история.  — М.: Эксмо, 2013. — 648 с.)

Хто полінується читати усю автобіографію (або просто не любить цей жанр) – можете перейти відразу до розділу 30 «Правила Арнольда». Я ж пропоную другу порцію уподобаних цитат з цієї книжки:

• Ще з часів заняття культуризмом я усвідомив, що все визначається кількістю повторів. Чим більше миль ти проїдеш на лижах, тим краще будеш кататися; чим більше разів ти повториш якусь вправу, тим чіткіше окреслять м'язи. Я свято вірю в напружену працю, в те, що все здобувається потом, і не зупиняюся, поки справа не зроблено.
• Думати занадто багато - шкідливо. Негативні сторони є завжди. Чим більше знаєш, тим менше хочеться що-небудь робити. Якби мені було відомо все про нерухомість, кіно і культуризмі, я б ні за що не зайнявся всім цим.

Шварценеггер А. Згадати все: Моя неймовірно правдива історія

(за книжкою: Шварценеггер Арнольд. Вспомнить все: Моя невероятно правдивая история.  — М.: Эксмо, 2013. — 648 с.)

Для когось Шварценеггер – це насамперед культурист і популяризатор спорту. Для інших – відомий кіноактор. Для третіх – політичний діяч. Але дивовижним є не лише поєднання в одній людині таких різних ролей, а їх послідовність. Кожну роль він опановував у найсприятливіший для цього час.

Та цей шлях не був аж таким легким, як нам може здатися. Взагалі, не слід оцінювати цю людину лише за нашими уявленнями про неї, більшість з яких взята з бульварної преси чи сформовано на основі його ролей у кіно. Сьогоднішня книжка дасть змогу можемо проглянути весь життєвий шлях Арнольда Шварценеггера, і певен – кожен знайде для себе багато нового і повчального. Я ж, традиційно, ділюся вподобаними цитатами:

• У нас вдома була книга з гарними картинками, яку ми брали, коли гралися у священика.
• Ми повинні були заробити собі сніданок, виконавши певну кількість присідань.
• Ми були виховані на цих страшних казках [братів Грімм], які сам я нізащо не стану читати своїм малюкам.
• Однак через якийсь час мої заощадження, зароблені на морозиві, вичерпалися ... і я знайшов рішення: жебрацтво.
• Я вирішив, що стану найкращим у якійсь сфері - хоча ще й не знав, в який саме.

Ренд А. Атлант розправив плечі. Ч. 3. А є А

(за книжкою: Айн Ренд. Атлант розправив плечі. Частина третя. А є А. – Київ: Наш Формат, 2015. – 480 c. )

Продовжуємо читати роман-трилогію Айн Ренд (про першу книжку дивись тут, а про другу – тут).

Цитати:

• Коли людина працює зі словом, то працює і з розумом.
• Нікчемної роботи не буває, бувають лише нікчемні люди, які ставляться до праці недбало.
• Що є багатство, як не засіб розширити життєві можливості? Людина може зробити це у два способи: виробляючи або більше, або швидше.
• Чи може бути більше багатство, ніж володіти самим собою і використовувати це, щоб зростати?
• Мені завжди бракувало часу, я ніколи не замислювався, як саме міг би його використовувати.
• У приміщенні панувала атмосфера розкоші, проте це була розкіш експертів з простоти.
• Ненормальним у цьому було те, що все здавалося настільки простим і нормальним.
• Будь-яка робота — це філософський акт.
• Щоразу, коли людина засуджує розум, це відбувається тому, що розум не схвалив би її мети.

Ренд А. Атлант розправив плечі. Ч. 2. Або-або

(за книжкою: Айн Ренд. Атлант розправив плечі. Частина друга. Або-або. – Київ: Наш Формат, 2015. – 472 c. )

Продовжуємо читати роман-трилогію Айн Ренд (про першу книжку – «Несуперечність» дивись у попередній публікації).

Цитати:

• Маси не мислять.
• Яка головна ознака посередності? Неприйняття чужих досягнень.
• Вони й гадки не мають про самотність, яка виникає, коли ти досягаєш вершини.
• Спершу дій.., а відчувай потім.
• Ми знімаємо з вас будь-яку відповідальність. – Я не хочу, щоб із мене її знімали.
• Не бачу жодної величі у безнадійній тузі. Я не міг би втриматися за мертвонароджене прагнення. Я хотів би мати його, втілити його, жити ним.
• Твої манери не надто надійно до тебе приклеєні, ти завжди втрачаєш їх за надзвичайних ситуацій, а саме тоді вони потрібні найдужче.
• Колись люди боялися, що хтось виявить таємниці, про які не знають їхні друзі. Сьогодні вони бояться, що хтось скаже речі, які знає кожен.
• Гроші – це інструмент обміну, який не може існувати, якщо не існує благ та людей, які їх створюють.
• Багатство – продукт людської здатності мислити.

Ренд А. Атлант розправив плечі. Ч. 1. Несуперечність

(за книжкою: Айн Ренд. Атлант розправив плечі. Частина перша. Несуперечність. – Київ: Наш Формат, 2015. – 456 c. )

Цитати:

• Майбутнє завдання йому не подобалося, тому він мусив упоратися з ним якнайшвидше.
• Хіба можна почуватися у безпеці чи щось планувати, коли все весь час змінюється?
• Час на почуття вже вичерпано; настала непримиренна і бентежна пора вчинків.
• Люди навколо, здавалося, ніколи не знали, що робити, натомість він знав завжди.
• З чоловіком, який не прагне знайти собі прибуткової роботи, – щось геть не так.
• Брак єдності – це основна причина всіх соціальних проблем.
• Єдине виправдання приватної власності – це служіння суспільним інтересам.
• На уроках математики в неї завжди виникало дві думки: «Як чудово, що люди створили цю науку, і як прекрасно, що я добре на ній розуміюсь». І одночасно зростали два почуття: захват наукою і власними здібностями.
• На кожному щаблі свого сходження вона виконувала службові обов’язки задовго до офіційного призначення на посаду.

Ріверс Франсін. Книжник

(за книжкою: Франсин Риверс. Книжник. – Москва: СЕХ/РХО, 2010. – 113 с.)

Продовжую знайомити вас з християнськими історичними романами Франсін Ріверс, в основу яких покладено життя тих чи інших на перший погляд незначних біблійних героїв. Минулого разу, коли розглядали роман «Воїн», написав, що використовуються історії Старого Завіту, але сьогоднішня книжка показала мою помилку. Адже головним героєм цієї розповіді є Сила – супутник апостолів Петра і Павла у їх місіонерських подорожах. Використовуючи допустимі для художньої літератури припущення, Франсін Ріверс об’єднала в історії Сили трьох осіб: безіменного юнака, якому Христос пообіцяв вічне життя в обмін на відмову від багатства, неназваного супутника Клеопи, з якими мандрував у Еммаус Христос після свого воскресіння та власне Силу.

Деніелс Пітер. Життя на краю

(за книжкою: Питер Дэниелс. Жизнь на краю. – К.: Фарес, 2006. – 490 с).

Не знаю, як у інших, а для мене середина вересня – щорічний час найглибшої економічної кризи. Гроші на літню відпустку витрачено, а до бажаної зарплати ще два тижні. А відомо, що знання краще всього засвоюються, якщо вони відповідають актуальним потребам людини. Тож вирішив почитати щось, пов’язане з темою грошей і багатства.

Критерії відбору для книжки поставив досить жорсткі: бажано – автобіографія і бажано – співзвучна християнським цінностям. Сам здивувався, коли така книжка знайшлась. Ще більше здивувався, чому раніше не чув про цього автора, хоча дуже часто шукав у різних пошукових системах за ключовими словами «книжка, гроші, християнство». А книжка справді вартісна. І автору можна вірити: піднявся від помічника муляра до мільйонера, навіть у найтяжчі часи не забуваючи віддавати 30 % прибутків Богові, вести активну проповідницьку та освітню роботу.

Діккенс Чарлз. Великі сподівання

(за книжкою: Чарлз Діккенс. Великі сподівання / Пер. з англ. Р. І. Доценка. – К.: Веселка, 1986. – 477 с.)

Хоча «Матильда» Роальда Дала, про яку я писав минулого разу, і принесла більше розчарувань, ніж задоволення, але ж, як казав Пліній Старший «Nullus est liber tam malus, ut non aliqua partie prosit». І найперша «Матильдина» користь – нагадала мені про давнє бажання почитати Діккенса. Його «Великі сподівання» були ще в батьковій книжковій колекції, та все якось не було нагоди. А після нагадування – вирішив прочитати. І не жалкую. І розумію людей, які з ночі приходили до поштового відділення в очікуванні чергової частини цього роману (як сучасники – за «Гаррі Поттером» чи новим iPhon’ом). Справді великий роман (і я маю на увазі не обсяг): тут і цікава життєва історія, і детективний сюжет, і перше юнацьке кохання. Все це написано легко і так само легко читається. Для прикладу кілька традиційних цитат:

Айзексон Волтер. Стів Джобс

(за книжкою: Волтер Айзексон. Стів Джобс. Біографія засновника компанії Apple / Переклад з англ. Н. Гербіш, Л. Крупніцький, О. Кравчук, О. Третяченко-Реннер. – Київ: Брайт Стар Паблішинг, 2012. – 624 с.)

Про Apple, Macintosh, іМас, iBook, iPhone, iPod та iPad.

Про Pixar, NeXT, iTunes, PowerBook, МасВоок та iCloud.

А також – про Стівена Возняка і Біла Ґейтса, про Disney, Oracle, Intel, IBM, Microsoft, Hewlett-Packard, Sony, Google, Windows, UNIX та Android.

Та ще й українською мовою. Не дивно, що саме сьогоднішня книжка першою потрапила у фокус моєї уяви, щойно було дочитано бізнес-біографію Джека Велча. Спочатку трохи налякав обсяг книжки (понад 600 сторінок), однак побоювання виявилися марними: написано легко і захопливо.

Та годі просторікувати. Стів Джобс понад усе цінував мінімалізм. Тож навіть такий невеличкий вступ він напевне б розкритикував (а робити це він умів, як ніхто). Тому – відразу до вподобаних цитат:

Час купувати акції

Відразу зазначу, що:

• я не фінансовий аналітик (і тим більше – не експерт з інвестицій);
• це безкоштовна порада, а у бізнесменів існує усталений вираз, що «безкоштовна порада приносить саме скільки коштів, скільки коштує сама».

А тепер – до справи. Хто періодично заглядає на цей сайт, має пам’ятати мою статтю про депозити гривневі та валютні. На сьогодні згадані там 26 % на гривневий депозит і 13,5 % на валютний здаються далекою мрією. Майже щомісяця банки знижують ставки, і більшість уже не пропонує більше 17 % (далі говоритиму лише про гривні). Зважаючи на те, що неофіційний прогноз інфляції у нашій країні коливається в межах 14-16 %, депозити перетворюються справді в депозити (згідно словника «річ, віддана на зберігання»), тобто про жодну прибутковість не йдеться. Банківські відсотки з’їдаються інфляцією, і ви, як то кажуть «залишаєтеся при своїх». А ціни в цей час ростуть. Тож для примноження своїх коштів депозит стає абсолютно непридатним.

Про досвід створення сайтів (завершення)

Як ви пам’ятаєте з минулої публікації, ми завершили на моменті, коли я трохи розчарувався у чистому HTML, забажавши собі на сайт більше прикрас і функціональності. Тож для створення наступного сайту вирішив скористатися спеціалізованої системою (так званою CMS). Напевне, ви вже зрозуміли, що зараз мова піде про сайт, на якому ви саме знаходитесь. Після прочитання кількох порівняльних матеріалів та ознайомлювальних статей зупинив свій вибір на Вордпресі. Остаточне рішення було прийнято, коли натрапив на блог Олега Волощука «Українські мотиви у блогосфері» та на сайт Ярослава Федорака «Українська блогосфера».

У Олега тоді ще, здається, не було відеоуроків (користувався відеокурсом Алексея Белова «Майстер Wordpress»), але навіть того, що прочитав на цих сайтах, було достатньо, аби сказати собі «досить обирати, час робити». Також звернув увагу, що значна частина матеріалів там була присвячена способам заробітку на своєму сайті, тож вирішив спробувати й собі. Там же прочитав і одне з головних правил сайтів «для заробітку»: лише платний хостинг (мені ще з досвіду минулого сайту не дуже подобалося, що Яндекс розміщував у мене свою рекламу). Тому було оплачено хостинг і домен, обрано шаблон і почалося наповнення…

Куди я зник

Не впевнений стовідсотково, але думаю, що у декого з читачів цього сайту виникло щодо мене запитання, винесене у заголовок. Це й не дивно, адже обіцяв писати нові статті й книжкові огляди ледь не щотижня, в останній публікації запевнив, що незабаром познайомлю з якоюсь надзвичайно цікавою книжкою – і ні гу-гу. Веб-автори з досвідом напевне здогадалися, в чому може бути причина (точніше – дві): або втратив інтерес до розвитку сайту й знайшов собі нове захоплення, або ж почав паралельно розвивати інший сайт. У моєму випадку правильними є обидва здогади.

Почну з кінця – й справді, вже давно виношував ідею зробити сайт про тренування в домашніх умовах (лише з вагою власного тіла чи з використанням мінімальної кількості інвентарю). Бо набридла постійна реклама супертренажерних залів з річним абонементом у декілька десятків тисяч гривень. Та й читання книжок Брукса Кубіка про тренінг динозаврів даремно не минулося. Останнім поштовхом до дії стали книжки Джона Джеймса Робінсона (Xfactor-а) про MFA (сайти, призначені для заробітку за допомогою Гугл Адсенс). Оскільки мене тема тренувань цікавила давно, прочитав (і перевірив на собі) досить багато тематичної літератури, а тут ще й обіцянка заробити на уподобанні гроші – хто б втримався. Не все, звичайно, пройшло так, як собі намріяв (якось напишу і про це), але на сьогодні вже створено каркас російськомовного «Тренировки дома» та англомовного «HomWorkout». Поки що відвідуваність невелика, але ж це лише початок, тому надії не втрачаю…

Адізес І. К. Нові міркування... (завершення)

(за книжкою: Ицхак Калдерон Адизес. Новые размышления о личном развитии. Здоровье. Совесть. Любовь. – М.: Издательство «Манн, Иванов и Фербер», 2015 – 240 с.)

Сьогодні продовжуємо розпочате минулого разу знайомство з роздумами відомого бізнес-адміністратора Іцхака Адізеса на теми особистісного розвитку. Більшість своїх вражень від книжки описав у минулій публікації, тож тут лише наведу перелік тем (що відповідають назвам розділів), яких торкається у своїй книжці автор: здоровий спосіб життя, стосунки у сім’ї та з іншими людьми, самопізнання, духовність (автору доводилося виступати перед людьми різних віросповідань), порадник життя (у цей розділ зібрано міркування щодо різних сфер життя, у тому числі – й грошей). І ще про одне спостереження: відчувається, що автор пише не для того аби сподобатися читачеві (і таким чином підзаробити), а справді ділиться своїми враженнями і роздумами. Таке в книжках ціную особливо, тож певен, що придбаю цю книжку якщо не для власного вжитку, то на гарний подарунок. Але про це – в кінці публікації, зараз час для виписок:

Адізес І. К. Нові міркування про особистісний розвиток

(за книжкою: Ицхак Калдерон Адизес. Новые размышления о личном развитии. Здоровье. Совесть. Любовь. – М.: Издательство «Манн, Иванов и Фербер», 2015 – 240 с.)

Колись же це мало статися – і сталося. Після двох невдалих спроб почитати корисну і цікаву книжку, описаних у попередніх публікаціях, з певним острахом брався за сьогоднішній твір. Книжка про особистий розвиток від спеціаліста у бізнес-адмініструванні, та ще й друга частина (а першу ж я не читав) – було від чого занепокоїтися. А виявилося – дарма! Отримав навіть більше, ніж сподівався. Легкий стиль написання, ясний виклад думок, цікаві теми – тож книжку в 240 сторінок буквально «проковтнув» за один вечір. А дочитавши – захотів відразу ж почати перечитувати. Та роблю перерву для написання цієї публікації зі своїми враженнями. Отже…

Про гроші як подарунок

Наближаються новорічно-різдвяні свята, а з ними знову постає питання подарунків. «Що подарувати на Новий рік (Різдво, Св. Миколая)?..» - такими і подібними запитами рясніють у цей період року різноманітні пошукові системи і сайти. Особливо актуальним є це запитання для жителів нашої країни, яким у кожному новорічному зверненні черговий президент обіцяє якщо не процвітання, то хоча б стабільність, однак ці обіцянки так і залишаються на рівні побажань. От і маємо: з одного боку – фінансова скрута, з іншого – ризик купити у подарунок щось непотрібне. А тут ще й магазини з їх традиційними новорічними акціями, знижками і розпродажами (узяти хоча б занесену на наші терени «чорну п’ятницю», про яку ми нещодавно говорили). Хоч ці свята і родинні, і дарувати будемо переважно близьким людям, яких добре знаємо, однак небезпека подарувати «не те» досить велика.

Згадайте, скільки разів ви опинялися у ситуації, коли подарунок виявлявся непотрібним. Ще гірше ставало тоді, коли ви дізнавалися його вартість і розуміли, що могли б витратити ці гроші значно ефективніше. І рано чи пізно в голові зринала проста у своїй геніальності думка: «Краще б подарували гроші».

Джеймс Клавелл. Шляхетний дім (завершення)

Зробивши невеличку перерву на емоційні враження про те, як не слід оформлювати гарні книжки, завершуємо наше знайомство (див. частина 1, частина 2) з останнім романом азійського циклу Джеймса Клавелла (Благородный Дом: роман о Гонконге. - Санкт-Петербург : Амфора, 2006). І можемо трохи познайомитися з самим автором – він з’являється в книжці в особі письменника Пітера Марлоу, який ніби і збирає матеріали для своєї книжки про Гонконг. Також стає зрозумілим, чому цей цикл Клавелла радив прочитати Міура Ясуюкі у своїй книжці «Го і східна бізнес-стратегія»: крім того, що ці книжки дають досить повне уявлення про особливості східного життя і світосприйняття, одна з основних ідей усіх романів циклу – прагнення заволодіти новою територією, а це ж є і головним завданням у го. А ще у мене з’явилася аналогія з «Алхіміком» Коельйо: наступним кроком у розвитку фірми Струанів є повернення у Шотландію, звідки родом засновник родинного бізнесу Дірк Струан.

Взагалі ж, якщо у вас, як ви вважаєте, видався важкий тиждень – раджу перечитати цей роман, аби побачити рівень проблем головного героя (і майстерність, з якою він їх вирішує). Наприкінці хочу зазначити, що усі романи Клевеллівського циклу досить відверті у описі міжстатевих стосунків, тож, незважаючи на всю їх захопливість, не варто рекомендувати їх до прочитання підліткам, аби не стати зайвою спокусою для ще не зміцнілих душ (або хоча б нехай спочатку прочитають якусь із книжок Мантека Чіа, аби зрозуміти ставлення азійських народів до проблем статевих взаємовідносин).

• Посидіти і подумати — рідкісний, дуже рідкісний привілей в наш час.
• Китаю потрібні товари і допомогу. Без товарів і допомоги він буде беззахисний перед лицем традиційного і єдиного справжнього ворога — Росії.

Джеймс Клавелл. Шляхетний дім (ч. 2)

Продовжуємо читати роман про «один тиждень з життя бізнесмена у Гонконзі 1960-го року» (Благородный Дом: роман о Гонконге. - Санкт-Петербург : Амфора, 2006). Хоча, як я вже зазначав у попередній публікації, цей роман значно ближче до нас у часі, ніж інші твори азійського циклу Клавелла, однак і він уже трохи застарів. Чого варті лише згадки про касетні магнітофони і друкарські машинки, КДБ і радянських шпигунів. Але дещо залишилося без змін: банкрутства банків і поглинання компаній, фондові біржі та продажні полісмени, контрабанда золота і зброї та глютамат натрію (так-так, та всюдисуща смакова добавка, що на неї ви можете натрапити в найнесподіваніших стравах, теж прийшла до нас з Азії).

• Про те, що таке натовп, у підручниках не вичитаєш.
• Завзяття юності — річ минуща.
• Життя без сім'ї – не життя.
• Китайські письмена завжди багатозначні. Читати їх непросто і цікаво.
• Найважливіший наш актив — молоде покоління.
• Копни глибше будь-якого англійця — і натрапиш на пірата.
• Як висловився один чоловік з Міссурі, «бак» залишається тут» (цей вираз американського президента Гаррі Трумена в нашій літературі часто зустрічається у вигляді «фішка далі не йде» як ознака прийняття відповідальності - прим. моя).

Не купись – не купуй

У цій публікації мав би запропонувати вам обіцяну першу порцію виписок з роману Джеймса Клавелла «Шляхетний дім», однак завтрашній день дещо особливий, і більшість з назви статті вже зрозуміла, про що йтиметься. Так, «чорна п'ятниця», день масового купівельного психозу. День, коли витрачаються шалені гроші. Шалені в прямому розумінні, бо певен, що вже за тиждень більшість з покупців переконується, що придбана (хоч і з величезною знижкою) річ їм не така вже й потрібна. Не знаю статистики повернень товарів, але певен, що відсоток досить значний.

Чи є ліки від цієї хвороби? Деякі країни оголошують цей день «днем без покупок», але чи це вихід? Адже будь-яка купівля – річ абсолютно добровільна і апріорі вигідна обом сторонам. Тож причина, як на мене, значно глибша. Погляньмо довкола – нас з дитинства привчають до переспоживання. Нові продукти, нові товари, нові послуги. Постійні акції, постійні знижки (хоча ніколи не розумів, як знижка може бути «постійною» - чому б не написати «нова знижена ціна», але, напевне, це не так «збуджує» шопоголіків). Знову, і знову, і знову… Всепоглинаюче твердження у життєвій необхідності останнього «тренду»…

Джеймс Клавелл. Тай-Пен (ч. 2)

Продовжуємо наше знайомство з твором Джеймса Клавелла «Тай-пен» (Санкт-Петербург : Амфора, 2007. – 848 с.). Якщо «Сьогун» можна вважати міні-енциклопедією Японії, то з цього твору можна досить багато дізнатися про життя і звичаї Китаю. Точніше – спробувати провести порівняння «культурної» Європи та «варварського» Китаю. Взяв ці поняття у лапки не випадково: читаючи книжку, весь час ловиш себе на думці, що автором мав бути азіат – наскільки контрастною видається різниця навіть у звичайних побутових речах. Особливо щодо гігієни, адже на той час європейці сприймали вошей як прикру, але невіддільну складову свого життя, а зайвий раз відкрити вікно чи прийняти ванну вважали серйозною загрозою для здоров’я. Та про це, як захочете, знайдете інформацію самостійно, ми ж повертаємося до виписок:

• Взаємна підтримка і захист, які пов'язують кровних родичів, і є наріжним каменем китайського суспільства.
• П'ять тисячоліть розвитку і постійного пошуку навчили цей народ, що лише одне в світі людей має неминущу цінність, служить кожному безпечним притулком і гідне збереження – сім'я.
• Всі сини рано чи пізно кидають виклик батькам.
• Це характерно для китайців: турбуватися не про сьогочасні вигоди, а про сталий дохід на довгі роки.
• Основний закон виживання: примусь противника вступити в бій на твоїх умовах.