Продовжуємо читати роман-трилогію Айн Ренд (про першу книжку дивись тут, а про другу – тут).
Цитати:
- Коли людина працює зі словом, то працює і з розумом.
- Нікчемної роботи не буває, бувають лише нікчемні люди, які ставляться до праці недбало.
- Що є багатство, як не засіб розширити життєві можливості? Людина може зробити це у два способи: виробляючи або більше, або швидше.
- Чи може бути більше багатство, ніж володіти самим собою і використовувати це, щоб зростати?
- Мені завжди бракувало часу, я ніколи не замислювався, як саме міг би його використовувати.
- У приміщенні панувала атмосфера розкоші, проте це була розкіш експертів з простоти.
- Ненормальним у цьому було те, що все здавалося настільки простим і нормальним.
- Будь-яка робота — це філософський акт.
- Щоразу, коли людина засуджує розум, це відбувається тому, що розум не схвалив би її мети.
- Найскладніше було набути байдужість до світу.
- Ми не очікуємо катастрофи, поки немає спеціальної причини її очікувати (майже пряма цитата з "Моральних листів до Луцилія" Сенеки - прим. моя).
- Бажання людини мати стільки грошей, скільки вона нездатна заробити, вважається доброчесним бажанням, але якщо ці гроші зароблені, то це сприймають, як жадобу.
- Вона ніколи не знаходила краси в тому, щоб тужити за неможливим.
- Хоч би про що йшлося — про симфонію чи про вугільну шахту, — вся робота — це акт творення.
- Треба мати винятковий розум і ще винятковішу цілісність, щоб залишитися людиною.
- Людина має можливість обирати, але не має влади, щоб уникнути необхідності вибору.
- Не існує вчинку мерзеннішого й нікчемнішого, ніж коли одна людина зрікається власного вибору, перекладаючи цей тягар на інших.
- Останній відтинок шляху завжди найскладніший. Але ж він останній.
- Непоєднувана з інтелектом ознака: непевність.
- У такі скрутні часи ми не можемо дозволити собі розкоші думати!
- Я думав, що можу дозволити собі їх ігнорувати – всіх цих нікчемних містиків, які белькочуть щось про власні душі, але нездатні навіть подбати про дах над власними головами.
- Багатство – це засіб для досягнення мети.
- Людина, яка бреше світові, назавжди стає рабом світу.
- Його просто зробили офірним цапом (нарешті знайшов вдалий переклад замість калькованого з російської «цапа-відбувайла» – прим. Валерія М.).
- Чесні люди ніколи не переймаються проблемою недовіри.
- На місці любові, де раніше палахкотіло полум’я поклоніння герою, зараз коливалась ядуча твань жалощів.
- Коли хтось обвинувачує особу в «нечутливості», він має на думці, що ця особа справедлива.
- Хто співчуває винним, байдужий до невинних.
- Таке враження, що цілий світ раптом виявився знищеним, але не у результаті вибуху (вибух — це щось надійне, щось переконливе), а через якесь жахливе пом’якшення... Він зникне не у вогні та сірці, а в слизі.
- Правила їхньої мови передбачали, що у відповідь на кожне чесне твердження мусить прозвучати кричуща брехня.
- У наші дні люди більше не роблять одне одному послуг, якщо нічого неможливо отримати натомість.
- Шеріл завжди думала, що зло має причину, що воно є засобом для певної мети. Зараз же вона бачила зло, яке коїлось заради самого зла.
- Що чистіша буде її чесність, то більшого обману зазнає.
- Мідний дріт знайти сьогодні майже неможливо, що він став коштовним, як золото або честь.
- Спроба виконати власну роботу обернеться для нього її втратою.
- Потреба вважалась єдиною підставою для власності.
- Кожен проголошував своє право на незароблене і дивувався, що хтось здирає з його спини шкіру.
- Світ належить тобі, бо тобі дістався розум, щоб ним керувати.
- Ми видаємо позики, а не пожертви. Підтримуємо працю, а не потребу.
- Присягаюсь своїм життя і своєю любов’ю до життя, що я ніколи не житиму заради іншої людини і не попрошу іншу людину жити заради мене.
- Я не братиму на себе зобов’язань, яких не можу виконати.
- Він … опинився в самому осерді претензійного попелу — так званої інтелектуальної еліти.
- Коли чоловік сумнівається у своїй цінності, він віддається на поталу волі іншої людини.
- Неможливо змусити працювати нераціональне.
- Ріарден остаточно переконався, що життя таки справді належить йому, що ним слід іти, не потрапляючи в рабську залежність до зла, що це рабство взагалі непотрібне.
- Люди читали газети і поводилися так, ніби вірили написаному, змагалися між собою, хто краще вдаватиме з себе сліпого і німого.
- Розум людини — це її основний механізм виживання. Життя було подаровано людині, виживання — ні.
- У будь-який момент, за кожної життєвої ситуації ви маєте можливість думати — або уникати цього зусилля.
- Страх смерті — це не любов до життя, він не дасть вам знання, необхідного, щоб бути живими.
- Людина має бути людиною за власним вибором.
- Щастя — це стан свідомості, що виникає внаслідок реалізації власних цінностей.
- Людина не здатна вижити, якщо не накопичує знань. Розум — єдиний засіб ці знання здобувати.
- Реальність неможливо витерти, бо вона витре того, хто намагається витирати її.
- Життя — це цінність, яку доводиться купувати, а мислення — єдина монета, достатньо для цього шляхетна.
- Щоб жити, людина повинна керуватися трьома пунктами, найвищими наріжними життєвими цінностями: Розумом — Метою — Самоповагою.
- Найлихіша форма самоприниження та саморуйнування — це підкорення вашого розуму іншому, прийняття чужої влади над вашим мозком, прийняття його тверджень, як фактів, його припущень — як істини, його наказів — як посередника між вашою свідомістю і життям.
- Ви самі повинні обирати свою роботу, і вибір настільки ж широкий, як і ваш розум.
- Емоції невід’ємні від вашої природи, але їхній вміст продиктований вашим розумом.
- Я не намагаюсь здобувати цінності методами зла, але й не віддам злу власних цінностей.
- Коли не руйнують — не означає, що створюють.
- Зло ні на що не здатне, воно не має власної сили — хіба лише ту, що ми дозволяємо йому витягнути з нас.
- Ви існуєте заради того, щоб уникати покарання. Ми існуємо, щоб заслужити винагороду.
- Того дня, коли дитина розуміє, що матерія не має волі — це день, коли дитина усвідомлює, що сама її має.
- Бунтуючи проти надприродного знання, вони проголосили, що жодне знання неможливе.
- Якщо ви дозволяєте це з собою робити — отже, ви на це і заслуговуєте.
- Прагнення влади — бур’ян, який росте на пустирях занедбаного інтелекту.
- Їм не потрібен власний успіх, вони хочуть, щоб ви зазнали краху.
- Винахідник — це людина, яка запитує у Всесвіту: «Чому?».
- Радощі для вас — це залитий алкоголем мозок, бездумна повія, тупість недоумка, який витрачає гроші на забіги тварин.
- У компромісі між добром і злом завжди перемагає зло.
- Прийміть як свій моральний ідеал завдання стати людиною.
- Живіть і дійте у межах свого знання і продовжуйте його розширювати до меж власного життя.
- На недосконале знання можна робити поправку, але ніколи не можна пробачити або прийняти порушення моралі.
- Навчіться цінувати себе, тобто — боротися за власне щастя.
- Роззирніться: те, що ви зробили з суспільством, ви спочатку скоїли з власною душею.
- Ми жили серед вас, але ви не хотіли нас пізнати (аналогія з Христом).
- Ви не можете отримати багатство, не маючи його джерела: розуму.
- Єдина виправдана причина існування уряду — захист прав людини. Себто — захист від фізичного насильства. Правильний уряд — це полісмен, представник людського самозахисту. Тому він повинен вдаватися до сили тільки стосовно тих, хто сам починає використовувати силу.
- Волоцюги і робітники живуть одним днем. Що гостріший розум, то на триваліший час розраховано план.
- Що менш ефективно працює ваш мозок, то нижчі прибутки принесе вам ваша фізична праця.
- Машина, застигла форма живого інтелекту — це сила, що розширює потенціал вашого життя.
- Ви не хотіли конкурувати в царині інтелекту, тому тепер конкуруєте в царині насильства.
- Світове зло здобуло владу тільки тому, що ви йому це дозволили.
- Все життя — цілеспрямоване боріння, а ваш єдиний вибір — вибір мети.
- Не дозволяйте героєві у ваших душах загинути від туги за нездійсненим життям, на яке він заслуговував.
- По-перше, люди не вміють думати. По-друге, не хочуть.
- Одні люди втікали у підпілля незаселених регіонів, натомість інші могли порятувати тільки свої душі, тому втікали у підпілля своїх думок.
- Ніколи не думай про біль, небезпеку чи ворогів ні на мить довше, ніж треба, щоб їх подолати.
- Накажіть людям бути вільними!
- Єдина священна і непорушна цінність у світі — це людський розум.
- Ми наказуємо тобі віддавати накази!
- Я маю вчинити щось велике, а не просто заробляти на життя.
- Дочитавши трилогію до кінця і загадуючи, що б почитати далі – усвідомив, що жодна з сучасний мотиваційних чи художніх книжок і близько не стоїть за своїм впливом поряд з прочитаним. Вже з середини першої книжки помітив за собою поновлення бажання ходити на роботу. І не лише тому, що читаю переважно в дорозі ;-) . Книжки й справді надихають ставати кращим у своєму фахові. А ще постійно тамую в собі бажання зазирнути на кілька сторінок уперед – це теж для мене одна з ознак вартісної книжки. Тому, як підсумкове враження: книжка чудова і заслуговує всіх тих схвальних відгуків і нагород, які здобула від моменту свого виходу.
- Комплект з трьох книжок коштує близько 600 гривень – але це якраз той випадок, коли бажано мати друкований варіант, який можна (і потрібно) періодично перечитувати. Тому ставлю в чергу на придбання (напевне навіть – у початок черги).
- Якщо пам’ятаєте, у обговоренні першої частини трилогії просив не зазирати наперед у Вікіпедію. Тепер можна. Дізнаєтеся, звідки такі дивні назви у різних частин трилогії (насправді це назви трьох законів формальної логіки). А ще для більшості буде відкриттям, що Айн Ренд – це насправді Аліса Зіновіївна Розенбаум, що мала єврейське походження, а школу закінчувала в Євпаторії.
- Для тих, хто дочитав до цього місця – попередження: будьте готові до тригодинного монологу головного героя у третій частині. Але він вартий бути прочитаним хоча б раз у житті.
Немає коментарів:
Дописати коментар