Продовжуємо читати роман-трилогію Айн Ренд (про першу книжку – «Несуперечність» дивись у попередній публікації).
Цитати:
- Маси не мислять.
- Яка головна ознака посередності? Неприйняття чужих досягнень.
- Вони й гадки не мають про самотність, яка виникає, коли ти досягаєш вершини.
- Спершу дій.., а відчувай потім.
- Ми знімаємо з вас будь-яку відповідальність. – Я не хочу, щоб із мене її знімали.
- Не бачу жодної величі у безнадійній тузі. Я не міг би втриматися за мертвонароджене прагнення. Я хотів би мати його, втілити його, жити ним.
- Твої манери не надто надійно до тебе приклеєні, ти завжди втрачаєш їх за надзвичайних ситуацій, а саме тоді вони потрібні найдужче.
- Колись люди боялися, що хтось виявить таємниці, про які не знають їхні друзі. Сьогодні вони бояться, що хтось скаже речі, які знає кожен.
- Гроші – це інструмент обміну, який не може існувати, якщо не існує благ та людей, які їх створюють.
- Багатство – продукт людської здатності мислити.
- Чесна людина – це та, яка знає, що не має права споживати більше, ніж вона створює.
- Жодна людина не повинна бути менша за її гроші.
- Якщо ви бажаєте заробляти чи накопичувати гроші, ви мусите володіти найвищими чеснотами.
- Не запитуйте, хто руйнує цей світ. Бо його руйнуєте ви.
- Найвищий тип людської істоти – людина, яка сама зробила себе.
- Найвеличніша відмінність американців – … той факт, що саме вони винайшли фразу «робити гроші».
- Коли гроші перестають бути інструментом, завдяки якому люди взаємодіють між собою, людина стає інструментом іншої людини.
- Не існує лихих думок, крім однієї: відмови мислити.
- Якщо й існує те, чим я гидую, – то це розмовами про власні страждання; вони повинні стосуватися лише мене.
- Рушійна сила людини – це її моральний кодекс.
- Як ти міг дозволити дивовижному фактові власного існування пройти повз тебе?
- Громадськість щомиті може урізати мої доходи, відмовившись купувати мою продукцію.
- Тільки людина, яка звеличує чистоту любові, позбавлену потягу, здатна на збочений потяг, позбавлений любові.
- Полегшення полягало не в тому, щоб перекласти відповідальність, а в тому, щоб бачити чоловіка, здатного брати її на себе.
- Не все так погано, поки людина може робити бодай щось.
- Бідні не матимуть жодних шансів, аж поки не буде знищено багатих.
- У ньому була хитрість неосвіченої людини та шалена енергія ледацюги.
- Усі проблеми людства – через розум. Корінь зла – в інтелекті людини.
- За всіх буде вирішено все раз і назавжди.
- Рабство – це свобода (див. «1984» Джорджа Орвелла – прим. Валерія М.).
- Моє життя залежить від мого розуму та моїх зусиль.
- Ніщо не може виправдати несправедливості.
- Я друг тих, у кого немає друзів.
- Я обрав для себе особливу місію. Я переслідую чоловіка, якого хочу знищити. Він помер багато століть тому, але поки останні його сліди не буде витерто з людської пам’яті, наш світ не стане достойним місцем. –Що це за чоловік? – Робін Гуд.
- Моя єдина любов, єдина цінність – людська спроможність діяти; та її у цьому світі ніколи не любили, вона ніколи не мала визнання
- Якщо суд не зв’язаний жодними правилами, то не зв’язаний він і жодними фактами.
- Були часи, коли працедавці хотіли, щоб їхні робітники думали. Сьогодні така потреба відпала: працівники повинні були тільки підкорятись. І совість стала небажаною чеснотою.
- Найкраща можлива політика сьогодні – не думати.
- Він міг допомогти їй жити, але не міг допомогти вирішити, заради чого їй варто продовжувати життя.
- Я просто втомився допомагати тим, хто мене зневажає.
- Гроші в кишені людини мають силу перетворитися на впевненість її духу.
У передмові до другої частини нам обіцяють блискучі монологи – і вони справді є (і вони справді блискучі). Але розмір їх досить значний, тому тут їх не наводжу, аби не виходити за формат збірки невеличких цитат. Зацікавленим раджу зазирнути у Вікіцитати.
Хоча роман задумувався як утопія, перша частина читалася ніби сучасна публіцистика. Лише наприкінці з’явилися натяки на фантастичність – зокрема, розроблений одним з головних героїв двигун, здатний поглинати електроенергію з атмосфери і використовувати її, перетворюючи на власну силу. Коли у другій книжці роману прочитав про «цигарку було виготовлено не на землі» – боявся, що роман зведеться до звичайної (хоча й чудово написаної) наукової фантастики. Однак все виявилося значно цікавішим (розповідати не буду – читайте самі, не пожалкуєте).
Про те, що роман написано у 1957 році, нагадує лише один момент з книжки: коли героїня крутить диск телефону і з’єднується з абонентом через оператора.
З другої частини ми нарешті дізнаємося, чому трилогія має саме таку назву. І водночас зрозуміємо неправильність перекладу (точніше – хибність калькування російського). Насправді в тексті Атлант має не «розправити плечі», а «випростатися». Тож і роман мав би називатися «Атлант випростовується».
Що сподобалося:
Чудово показано спробу запровадження однієї з базових тез комунізму (від кожного – по можливостях, кожному – за потребою) на окремому підприємстві. А враховуючи досконало написаний текст директиви номер десять двісті вісімдесят дев’ять (та описані наслідки її запровадження) – друга частина цілком підставно може бути названа соціалістичною утопією.
PS. Завершальну порцію цитат і вражень від останньої частини трилогії Айн Ренд «Атлант розправив плечі», а також цікавий факт про саму авторку читайте вже у наступній публікації.
Немає коментарів:
Дописати коментар