Галина Гордасевич

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Галина Гордасевич,
що народилася тридцять першого березня 1935-го року, писала:

***** Пам'ятаймо, хто ми, Пам'ятаймо, звідки, І в якій землі наші корені. Лиш високі сосни Були дідам свідки, Як вони схиляли голови зморені. Пам'ятаймо, як, Пам'ятаймо, коли Ми рушали в дорогу далеку. Кості наших батьків У землю лягли Від Сибіру до канадського Квебеку. Пам'ятаймо, чиї ми, Пам'ятаймо, скільки нас, За чим нас в цей світ послали. Ми досі дзвеніли кайданів кільцями - Задзвонімо ж дзвонами слави.	***** Цей скромний пейзаж, де в небі хмарина купчаста, і вишня край хати, і біля дороги трава,- оце воно й є, що називається - щастя, оце воно й є, чим душа наша досі жива. Дитина по стежці біжить, і мале цуценятко за нею, а поруч дзюркоче струмок і піщане просвічує дно,- оце воно й є, та планета, що зветься Землею, оце воно й є, те життя, що лиш раз нам дано. Куди ж поспішаємо, люди? Спинім цю гонитву шалену! Коли життя прогайнуєм - воно не повернеться знов. Навіщо ж плюндруємо хату, траву край дороги зелену, дитину з малим цуценятком, і віру, й надію, й любов?
***** Щасливий той, у кого дні, Мов осінь, тихі і погідні. Тоненькі павутинки срібні Летять і никнуть до стерні, І храма золотим подібні Ліси в оранжевім вогні. Щасливий той, чия любов У день весняний, повний світла, Не лише сонячно розквітла, Але й з роками, що пройшов, Не потьмяніла, не поблідла, А квітувала знов і знов. Щасливий той, чиї труди лягли в ріллю добірним зерном І урожаєм не мізерним, А устократ дали труди. Земля за труд завжди поверне, І матимеш з роси й води. Щасливий той, хто у житті Стрічав нарівно сонце й грози, Зазнав на смак і сміх і сльози, Та вірним був одній меті І на крутій життя дорозі Не розгубив літа пусті. Щасливий той!..	***** Люблю життя. Яке воно не є. Люблю життя. Це так прекрасно - жити, Надіятись, любити і дружити, І кожним днем прожитим дорожити, І слухати, як в грудях серце б'є. Люблю життя, яке воно не є. Всіма чуттями я його ловлю: На зір, на слух, на смак, на нюх, на дотик. У ньому є легенди й анекдоти. Поки жива - не перестану доти. Високе й нице, я його люблю. Всіма чуттями я життя ловлю. У ньому місце є великому й малому: І зорям, і трояндам, і черві. Послухайте, вони ж усі живі - У небі, під землею чи в траві І кожен має свій тягар на плечі. У ньому місце є великому й малечі. Цінуймо ж кожен день, мов самоцвіт, Що нам дарує Бог з своєї волі. Минає радість, та минають й болі, І все-таки який прекрасний світ, Бо зріє плід, хоч облітає цвіт. Шануймо ж кожен день, мов самоцвіт!
Яничарська балада ***** Встала курява стовпами, Багряніли хмари. Приазовськими степами Гнались яничари, І летіла перед ними Звістка невесела, Що пускають вони з димом Українські села, Що старих людей вбивають, Тих, хто уже сивий, Малих діток забирають В неволю-ясир. Забігав яничарин У біленьку хату. Стала жінка у відчаї - Нікуди тікати. Хіба в очі подивиться? В нього ж очі сині! Раптом зайкнула вдовиця: - Сину ти мій! Сину! Простягає вона руки, Обійняти хоче, А він стоїть, клятий турок, Стоїть та регоче. Звідки йому пам'ятати Українську мову, Як малим украли з хати, З батьківського дому, Від матері відірвали, Від рідної суті Та молоком напували Скаженої суки. Постаралися немало Вчителі незлецькі, Щоб не знав він слова "мамо" Навіть по-турецьки. То ж була наука люта: Як зброю тримати. От і блиснула шаблюка! От і впала мати... З того часу промайнули Не літа - століття. Дай Бог, щоб вас обминули Такі лихоліття. Бога мудрість незвичайна І велика сила: Він з матері зробив чайку, Зробив вовком сина. І чаєчка все кигиче На ковилу сиву, А прислухаєшся кличе: - Сину ти мій! Сину! А вже виє, турчин клятий, Темними лісами, Ніби вчиться вимовляти: - Мамо моя! Мамо!	Жіноча доля ***** Надривається жінка під торбами, Розривається жінка між чергами. ... А кажуть: слід бути гордими! ... А кажуть: слід бути чемними! А жінка рахує тисячі. Як вижити, думає жінка. Вже на хліб і мільйона не вистачить! Набухає на скроні жилка. А діти, хоча й не голодні, Але кривлять губи над юшкою. Чоловік знов прийде сьогодні Не "під мухою", то "під мушкою". Йому що! Він на жінку надіється! Його клопоти йдуть за водою. Що ж воно з вами, жінко, діється? Ви ж колись були молодою. Ви були казково прегарною, Обіцяв на руках носити, А тепер було б справою марною, Щоб за хлібом пішов, попросити! На роботі своя морока: Заглядає у вічі скорочення. Б'ється жіноча кароока, Тяжко змучена, заморочена. Поможи їй з глибин історії Хоч ти, матінко Берегине, І тоді в піднебеснім просторі Україна не вмре, не загине. І наповнює море краплина, Сходить сонце в небеснім склепінні. Постає велика Вкраїна На великім жіночім терпінні.

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Марина Павленко

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Марина Степанівна Павленко,
що народилася тридцятого березня 1973-го року, писала:

Потяг “Сімферополь — Львів” ***** У Сімферополь потяг мчить людей. Пакуй до сумки українське слово Ще й зверху сядь! Вагоном хто не йде, Ніхто не панімаєт етой мови. Хотілось крикнуть: “Людоньки, не треба! У вікна гляньте! Бачите, в полях Жовтіють соняхи блакитнонебі — Це ж України синьо-жовтий стяг!” Занудному вагонному скік-скоку У такт про сало плещуть язики. О, як ми боїмося слів високих! Коли б ще так боялися низьких!

*****

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Олександр (Олесь) Лупій

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Олександр (Олесь) Васильович Лупій,
що народився двадцять восьмого березня 1938-го року, писав:

***** Будь достоїн, українцю, Честі праотців своїх, Не продайся за червінці, Не вчини смертельний гріх, Пам'ятай, що за тобою Харків, Ужгород і Львів, Будь готовим стать до бою І здолати ворогів. Нас вони обсіли, брате, Як розсерджені вовки, Вже готові розірвати Україну на шматки. В них до нас одна зневага, Хижа ненависть і мста, Наша ж відповідь проста: Зброя, сила і відвага! Нам же нічого боятись, Хоч вони жорстокі й злі. Будь достоїн називатись Сином рідної землі.	***** Бережи свою духовність, Начі свічку у четвер Чистий, бережи як совість, Доки ти іще не вмер. Доки сонце у зеніті, Дню твоєму не кінець, Доки ти на цьому світі І господар, і творець. Все роби по заповіту Давніх праотців своїх, І сягнеш вершини світу, Обминеш смертельний гріх. Все роби, що ти повинен, Як нащадок козаків, І легендою полине Добра слава в глиб віків. Пам'ятай про найцінніше, Про духовність пам'ятай, Слово Боже, слово віще, Як свічу, оберігай!
Як ти любиш Україну ***** - Як ти любиш Україну, Мій маленький друже? - Нашу рідну Україну Люблю дуже, дуже! З Україною нікого В світі не боюся І щоранку я до Бога За неї молюся, Щоб була щаслива, дужа, Щоб була багата. Я люблю її так дуже, Як маму і тата.	Рідна мова ***** Українська мова, - Знає цілий світ, - Як трава шовкова, Мов калини цвіт. Не соромся, доню, Нею говорить. Від Карпат до Дону Мова ця дзвенить. Не соромся, сину, Мовонька твоя, Як під небом синім Пісня солов'я. Українська мова - То великий дар. Мовою твоєю Створений "Кобзар".
Твоя держава ***** І Ніщо не може порівнятись З тобою, милий краю мій, Ти, як чарівний Божий напис На цій планеті голубій. Від Закарпаття аж до Дону, Від Придесення по Дунай Ти - образ батьківського дому, Ти - материнський рідний край. Усе знайоме, все священне, Від діда-прадіда своє. Тут праця копітка щоденна Мені приємною стає. Хлібами сповнені долини, Плодами сповнені сади. До тебе завше думка лине, Бо тут малі мої сліди, Тут запах отчої домівки, Де мама в тишині нічній, Коли торкалась до голівки, Казала: "Спи, синочку мій!" Почуєш мову злотолунку, Побудеш в хатньому теплі. Тут, як на Божому малюнку, Простори милої землі. II Колись за тебе гинули в боях, На Півночі страждали, по сибірах, Та до останку їх тримала віра, Що треба з гордістю пройти тай шлях, Не зганьбитися перед ворогами, Щоб не подумали, що ми слабі, Не годні вистояти в боротьбі, Що можна збиткуватися над нами. Та, дякуючи їм, тепер ти є, Державо Українського Народу Своє життя віддавши за свободу, Вони прославили ім'я твоє. Подвижники ідеї, сівачі Не зникли і так просто не пропали, Вони фундаментом для тебе стали, Були ж їх тисячі і тисячі... Вони з ім'ям твоїм ішли до бою І, наче мур озброєних фортець, Ніхто не міг здолати їх сердець. Вони завжди, як зорі, над тобою. III Твоя держава - це не просто Земля для роздумів і мрій, Тож почувайся тут не гостем, А будь господарем у ній. Держава в кожному із нас, У серці, у кровині кожній, І не любить її не можна, Вона із нами повсякчас. Віддай талант, своє уміння, Забудь про сяєво клейнод, - Лише служіння Україні Нас об'єднає у народ. Лише палка любов до неї Народить вище почуття. Задля великої ідеї Віддати можна і життя. Люби її любов'ю сина, Будуй, твори, оберігай, Щоб райдуга золотосиня Щодня вінчала рідний край.	*****

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Павло Чубинський

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Павло Платонович Чубинський,
що народився двадцять сьомого березня 1839-го року, писав:

***** Ще не вмерла України і слава, і воля. Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля. Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці, Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім краю панувати не дамо нікому; Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє, Ще у нашій Україні доленька наспіє. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду. А завзяття, праця щира свого ще докаже, Ще ся волі в Україні піснь гучна розляже, За Карпати відоб'ється, згомонить степами, України слава стане поміж ворогами. Душу й тіло ми положим за нашу свободу, І покажем, що ми, браття, козацького роду.

*****

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Ліна Костенко

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Ліна Василівна Костенко,
що народилася дев'ятнадцятого березня 1930-го року, писала:

Маруся Чурай (уривок) ***** Буває, часом сліпну від краси. Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, – оці степи, це небо, ці ліси, усе так гарно, чисто, незрадливо, усе як є – дорога, явори, усе моє, все зветься – Україна. Така краса, висока і нетлінна, що хоч спинись і з Богом говори.

Берестечко (уривки) ***** Не випросив, не вкрав, не збогарадив. Узяв свободу, приналежну нам. Дивуйся, світе, я ще їх і зрадив! А що я, власне, винен тим панам? Настав мій час, і я задав їм хлости. Хіба я раб, щоб жити з їх щедрот? Для них я — вождь збунтованого хлопства. Для мене я — замучений народ. Всі люблять Польщу в гонорі і в славі. Всяк московит Московію трубить. Лиш нам чомусь відмовлено у праві свою вітчизну над усе любить. ***** — Оце недавно у один повіт приїхав проповідник, єзуїт. Таку цвітасту казань говорив. За нашу мову нас таки й вкорив. Він говорив польщизною рекомо, що люд говорить хтозна по-якому. Що мова ця погана і невдатна, для філософій різних непридатна. Що це наріччя, як йому здається, для вчених слів ніяк не надається. Що з тої мови, попри всі старання, лише одна невіжа і блукання. Вони вважають мову нашу бідною і нас вважають темними людьми. Але ж, диви, найпершу в світі Біблію — слов'янську — миру появили ми! ***** Отак воно і йдеться до руїни. Отак ми й загрузаємо в убозтво. Є боротьба за долю України. Все інше — то велике мискоборство.

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Максим Рильський

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Максим Тадейович Рильський,
що народився дев'ятнадцятого березня 1895-го року, писав:

Мова Треба доглядати наш сад Вольтер ***** Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно в ненастанно Полiть бур'ян. Чистiша вiд сльози Вона хай буде. Вiрно i слухняно Нехай вона щоразу служить вам, Хоч i живе своїм живим життям. Прислухайтесь, як океан спiває - Народ говорить. I любов, i гнiв У тому гомонi морськiм. Немає Мудрiших, нiж народ, учителiв; У нього кожне слово - це перлина, Це праця, це натхнення, це людина. Не бiйтесь заглядати у словник: Це пишний яр, а не сумне провалля; Збирайте, як розумний садiвник, Достиглий овоч у Грiнченка й Даля, Не майте гнiву до моїх порад I не лiнуйтесь доглядать свiй сад

Синові ***** Ти був iще малий котигорошок, Така собi одна iз людських мошок, Що виповзли на сонце, бо весна Тепло лила iз келиха без дна, I щось собi блаженно лепетали,- I от тебе розумники спитали (Можливо, й сам слова сказав я тi): Чим хочеш бути, хлопчику, в життi? Серйозний, як усi котигорошки, Ти на питання це подумав трошки I вiдповiв: людиною. Дитя! Благословляючи твоє життя, У трудну виряджаючи дорогу, Яку пораду чи пересторогу Я кращу дам, нiж дав собi ти сам? Будь вiрним слову, що усiм словам Iз ним одним нiколи не зрiвняться! Хай веселять тебе любов i праця, Хай дружби непогасної крило Гiрке вiд тебе вiдганяв зло, I хай у час останнiй свiй про сина Спокiйно я подумаю: людина!

Поема-видiння (уривки) ***** Тебе - вiд нiжного свiтанку Аж по останнi смертнi днi - Не як дитя, не як коханку I навiть не як матiр - нi! Тебе, як вiтер у неволi, Тебе, як сонце у гробу, Як власнi радощi i болi, Як власну юнiсть i журбу, Як стиски серця в час прощання, Як втому наболiлих нiг, Що пiсля довгого вигнання На отчий клоняться порiг, Як слово хорого дитяти, Як просинь дальньої мети, Як тiнь, котрої не впiймати I вiд котрої не втекти, Як огник в непрогляднiй ночi, Як трепет щастя навеснi, Як сльози радiснi жiночi У благовiснiй тишинi, - Тебе ношу я в грудях темних I в невсипущому мозку, Мою найкращу з дум наземних, Жагу й любов мою палку! Ласкаве небо, грiм залiзний, Була ти, будеш i єси! Тобi, тобi, моя Вiтчизно, У серцi дзвонять голоси. *** - Не кидайсь хлiбом, вiн святий! - В суворостi ласкавiй, Бувало, каже дiд старий Малечi кучерявiй. - Не грайся хлiбом, то ж бо грiх! - Iще до немовляти, Щасливий стримуючи смiх, Бувало, каже мати. Росли малята, з немовлят Робилися дорослi, I чуте десять лiт назад Забувано навпослi, I до архiву слово "грiх" Здали не пiд пiдстави Ми всi, навчавши слiв нових Дитинство кучеряве. Проте лишилася у нас, I зовсiм це не хиба, Глибока шана повсякчас - Так! - до святого хлiба! Бо красен труд, хоч рясен пiт, Бо жита дух медовий Життя несе у людський свiт I людськi родить мови. Хто зерно сiє золоте В землi палку невтому, Той сам пшеницею зросте На полi вселюдському.

Пісні ***** Коли пiснi мойого краю Пливуть у рiдних голосах, Менi здається, що збираю Цiлющi трави я в лугах. В пiснях i труд, i даль походу, I жаль, i усмiх, i любов, I гнiв великого народу; I за народ пролита кров. В пiснях дiвоча свiтла туга I вiльний помах косаря, В них юнiсть виникає друга, Висока свiтиться зоря. Люблю пiснi мойого краю, Та не спинюсь на тiм лишень: З любов'ю вухо привертаю Де братнiх на землi пiсень. Немає людностi такої, Громади жодної нема, Яка б iз давнини глухої Iшла по всесвiту нiма. Багато голосiв на свiтi, Як барв на поверхнi земнiй, Та всi вони в єдине злитi У мрiї людства вiковiй. Це - рук стискання працьовите, Це - серць братання у бою... Жагу пiсень, в трудi омитих, Люби, як брат сестру свою. У кожнiй мовi, в кожнiм словi Краси майбутнього шукай, Де в неохмаренiй любовi Розквiтне свiту небокрай.

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Микола Заруба

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Микола Заруба,
що народився одинадцятого березня 1950-го року, писав:

Славень Україні (на муз. М. Вербицького) ***** Слава, слава Україні! І героям – слава! Хай святиться самостійна світова держава! Герб і прапор Батьківщини – наша щира доля – Гордий сокіл, небо чисте, золотеє поле. Згине той, хто зазіхає на нашу свободу! Україна стане раєм для свого народу! Діти Сонця, внуки Божі, козацького роду, Зберегли звитяжну доблесть і цнотливу вроду. Ні чужинські катування, ні голодомори, Ні чорнобильські страждання нас не побороли. Згине той, хто зазіхає на нашу свободу! Україна стане раєм для свого народу! Світлий розум поєднаймо і дбайливі руки, Щоб довіку шанували діти і онуки В рідній мові, в добрім слові, в заповітній мрії – Дух Соборності, Любові, Віри і Надії! Згине той, хто зазіхає на нашу свободу! Україна стане раєм для свого народу!

*****

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Кесар Білиловський

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Кесар Білиловський,
що народився четвертого березня 1859-го року, писав:

Завіт ***** Ти добре, синку, проживеш, Як знатимеш, куди ідеш, І як зумієш там, де став, Стояти так, щоб не упав. Ти добре, синку, проживеш, Коли нікого не пригнеш, І пройдеш так житейську путь, Щоб ані бить, ні битим буть. Ти добре, синку, проживеш, Як сироті сльозу утреш, Слабих від сильних захистиш, Живих їх духом підкріпиш. Ти чесно, синку, проживеш, Коли з неправдою порвеш, Бо правдою ти пройдеш світ - Се мій святий тобі завіт. Отак як, синку, проживеш, То праведником і помреш, Щоб, як з життям ти розстававсь, Ридали всі, ти ж усміхавсь.

*****

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Михайло Козоріс

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Михайло Кірович Козоріс,
що народився другого березня 1882-го року, писав:

До Неньки-України ***** Я чую, дзвін гуде. Гуде Далеко ген полями І кличе всіх, що тут живуть, В обійми йти до Мами. Я чую дзвін, як каже всім: - Ідіть! Вона чекає - Від тисяч літ, як день, так ніч, Дітей дрібних глядає. Гей, братчики і сестрички! Зберімось разом згідно, Підем туди до неї всі, Вітати Неньку рідну. І крізь поля, і крізь ліси, Степами й по тернині - Не злото-срібло їй несім, А душі неповинні. Наперед йду, ходіть і ви, Геть з серця сум та жалі! Як впаду, другий хай з ряду Веде вас далі, далі. З собою в путь візьміть лише Знання й чуття гаряче, І ясний світ, і кращий день Україна побачить!..

*****

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Березень

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

У березні народилися такі українські літератори:

1	Г. Г. Гануляк (1883-1945) Федір Михайлович Малицький (1900-1988) Павло Андрійович Байдебура (1901-1985) З. З. Каменкович (1915-1989) А. Т. Середницький (1916) Микола Михайлович Тимчак (1956) Володимир Ляшкевич (1964) Марія Олександрівна Дружко (1983)
2	Михайло Кірович Козоріс (1882-1937) Архип Юхимович Тесленко (1882-1911) Мирон Михайлович Кордуба (1876-1947) Олексій Васильович Савицький (Юхим Ґедзь, Олесь Ясний) (1896-1937) Н. А. Халемський (1911) Ф. Г. Швіндіна (1913-1944) Василь Іванович Комендар (1926) Мирослав Михайлович Аронець (1941) Віктор Олександрович Гончарук (1954) Людмила Василівна Таран (1954) Любов Юріївна Долик (1965)
3	Антін Степанович Любич-Могильницький (1811-1873) Лев Костянтинович Панютін (Ніл Адмірарі) (1831-1882) Наталена Королева (1888-1966) Яків Григорович Савченко (1890-1937) Юрій Карлович Олеша (1899-1960) Герасим Іванович Шмигельський (Герась Соколенко) (1920-1945) О. П. Мельник (1923-1969) Станіслав Савович Стриженюк (1931) Леонід Михайлович Тендюк (1931) Валерій Володимирович Копійка (1962)
4	Кесар Олександрович Білиловський (Цезар Білило, Цезарко, Ольгин, Іван Кадило) (1859-1938) Н. В. Крахмальова (1926-2003) Володимир Павлович Вихрущ (1934-1999) Аркадій Юхимович Пастушенко (1934-1983) Микола Степанович Литвин (1943) Володимир Михайлович Івасюк (1949-1979) Петро Миколайович Поліщук (1952)
5	Леонід Іванович Глібов (1827-1893) Наталя Львівна Забіла (1903-1985) Микола Свиридович Рачук (1941)
6	Петро Казимирович Добрянський (1930) Олександр Іванович Білаш (1931) Богдан Рубчак (1935) Валентина Іванівна Давиденко (Осипець) (1955) Оксана Данищук (1968)
7	Г.М.Стрипський (1875-1946) Володимир Самійлович Касакович (1931) Віктор Васильович Гриценко (1946) Оксана Володимирівна Чубачівна (Румеліді) (1964) Ольга Григорівна Германова (1981)
8	Василь Корнійович Миколюк (1904-1937) М. С. Канюка (1922) Федір Васильович Петров (1923) Василь Федорович Соловей (1941) Марія Антонівна Пономаренко (1945) Ольга Володимирівна Слоньовська (1960) Тетяна Бухтоярова (1966) Катерина Олександрівна Калитко (1982) Оксана Вікторівна Гундер (1984)
9	Тарас Григорович Шевченко (1814-1861) П. І. Леонтович (1825-1880) Григорій Цеглинський (1853-1912) Іван Іванович Мураній (1881-1945) І. Д. Шевченко (Дніпровський) (1895-1934) Микола Якович Олійник (1923) Роман Іванович Болюх (1930) Катерина Олександрівна Вайнраух (1941)
10	Докія Гуменна (1904-1997) Микола Григорович Роман (1936) Тарас Іванович Сергійчик (1939) Тарас Гаринальдович Петриненко (1953) Ігор Петрович Бережний (1976)
11	Василь Іванович Туманський (1800-1860) Олександр Степанович Афанасьєв-Чужбинський (1816-1875) В. М. Чечвянський (1888-1938) Василь Петрович Бобинський (1898-1938) Ольга Іванівна Шебивлок (1936) Микола Іванович Коломієць (1941) Микола Заруба (1950)
12	Володимир І. Вернадський (1863-1945) Володимир Іванович Бірчак (1881-1952) І. Д. Бажинов (1931) Нестор Іванович Чир (1938) Федір Федорович Степанов (1939)
13	Антон Макаренко (1888-1939) В. Д. Нефелін (1907-1968) Тимофій Гусинський (1920) Марія Олександрівна Зобенко (1950) Марія Едуардівна Вайно (Бушан) (1956) Юрій Ігорович Андрухович (1960) Галина Миколаївна Маніва (Лемешко) (1965) Ірина Шувалова (1986)
14	В. П. Коховський (1835-1891) Василь Іванович Атаманюк (1897-1937) Сергій Давидович Козак (1921-1993) Олекса Костянтинович Лищенко (1942) Всеволод Іванович Ткаченко (1945)
15	Іван Балюк (1894-1915) Й. М. Кисельов (1905-1980) Юрій Андрійович Гойда (1919-1955) Марія Миколаївна Мороз (Морозенко) (1969)
16	Микола Шашкевич (1852-1908) Христя Олексіївна Алчевська (1882-1931) Юрій Дараган (1894-1926) Богдан Іванович Козярський (1931) Ігор Іванович Гаврилюк (1941) Михайло Васильович Левицький (1948) Євген Дзюба (1961)
17	Леонід Манько (1863-1922) Олесь Бабій (1897-1975) Ю. П. Михайлик (Юрій Дольд-Михайлик) (1903-1966) Павло Андрійович Оровецький (1905-1976) Віктор Арнольдович Берешадський (1916-1972) Олексій (Олекса) Федотович Коломієць (1919-1994) Володимир Максимович Гаптар (1953)
18	Василь Іванович Сільвестров (1888-1937) Н. В. Суровцева (1896-1985) В. Г. Безпалий (1901-1980) М. М. Вороний (1904-1941) Любомир Дмитрович Дмитерко (1911-1985) Анатолій Павлович Непокупний (1932) Олександр Григорович Стешенко (1939) Олекса Гнатович Шеренговий (1943) Ніна Юхимівна Гнатюк (1947) Ніна Миколаївна Комашня (1949)
19	Максим Тадейович Рильський (1895-1964) Аркадій Панасович Любченко (1899-1945) Ліна Василівна Костенко (1930) Емма Андрієвська (1931) Микола Васильович Костенко (1939) Василь Наумович Басараба (1948)
20	А. Марцинюк (1862-1938) О. Х. Бобикевич (1865-1902) Іван Іванович Калянник (Калянников) (1911-1939) Володимир Потапович Шахнюк (1920) Деже Гаврилович Ченгеря (1926) Вільям Олексійович Лігостов (1930) Климентій Іванович Михайлюк (Володимир Дуб) (1939) Любов Євгенівна Бенедишин (1964) Інна Володимирівна Немирована (1987)
21	В. С. Гнилосир (Гнилосиров) (1836-1900) Павло Андрійович Думка (1854-1918) Г. М. Польова (1928) Юрій (Георгій) Михайлович Мушкетик (1929) Григорій Прокопович Бідняк (1933) Василь Андрійович Марсюк (1938) Євген Петрович Гудима (1941) Олег Михайлович Герман (1948) Людмила Григорівна Шевченко-Савчинська (1977) Вікторія Черняхівська (1986)
22	О. К. Коваленко (1880-1927) Івана Ле (1895-1978) Кесар Омелянович Андрійчук (1907-1958) Микола Васильович Рішко (1931) Михайло Осадчий (1936-1994) Ігор Васильович Ліберда (1938) Олексій Володимирович Ковалевський (1955) Олег Вікторович Завадський (1968)
23	Д. І. Каневський (1916-1944) Іван Федорович Гребенюк (1918-1982) Сергій Олександрович Осока (Нечитайло) (1980)
24	Євген Іванович Безкоровайний (1947) Юрій Григорович Буряк (1951) Віра Федорівна Шмига (1956) Ганна Юріївна Багряна (1981) Катерина Калитко (1982)
25	В. Г. Рубан (1742-1795) Микола Васильович Левицький (1859-1936) Лесь Гринюк (1883-1911) В. П. Козаченко (1913) С. І. Івченко (1925-1984) Іван Омелянович Білий (1942) Іван Семенович Нагірняк (1949) Оксана Василівна Горкуша (1973)
26	Федір Тихонович Кравченко (Теодор Орисіо) (1906-1985) Казиміра Іванівна Полякова (1906-1980) Михайло Михайлович Пилипчук (1924) Володимир Данилович Бондаренко (1939) Леонід Никифорович Терехович (1941-1992) Степан Євстахійович Сапеляк (1952)
27	Павло Платонович Чубинський (1839-1884) Надія Юхимівна Приходько (1926-1980) Петро Іванович Ковальчук (1931-1995) Наталія Іллівна Бондарчук (1958) Юрій Кучерявий (1977) Олена Чус (1986)
28	Олекса Андрійович Слісаренко (1891-1937) Михайло Єхунович Могилевич (1920-1986) Олександр (Олесь) Васильович Лупій (1938) Степан Олександрович Бабій (1940) Микола Борисович Славинський (1948) Федір Кузьмович Млинченко (1956) Валентина Петрівна Сторожук (Буздиган) (1966)
29	Марія Степанівна Вольвач (Маруся Вольвачівна) (1841-1910) О. М. Борковський (1843-1921) Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська (Марійка Підгірянка) (1881-1963) Ілля Володимирович Дубинський (1898-1989) Андрій Михайлович Патрус-Карпатський (1917-1980) Олександр Дмитрович Педяш (1952) Марія Іванівна Воробей (Терещенко) (1953) Катерина Олексіївна Міщенко (Васильчук) (1956)
30	Олександр Дмитрович Королевич (Лесь Гомін) (1900-1958) Олексій Якович Огульганський (1912-1996) Володимир Леонідович Кашина (1917-1992) О. І. Жолдак (1918-2000) Мирослав Кушнір (1922-1944) О.О.Пахучий (1931-1996) Анатолій Іванович Григорук (1932) Микола Корсак (1950) Марина Степанівна Павленко (1973)
31	Галина Гордасевич (1935-2001) Георгій Петрович Шевченко (1937)

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень