Св. Григорій Богослов. Думки, писані чотиривіршами

(за книжкою: Святитель Григорий Богослов, архиепископ Константинопольский. Мысли, писанные четверостишиями)

Цитати:

• Чому віддаси перевагу - діяльному чи споглядальному життю? У спогляданні можуть вправлятися досконалі, а в діяльності - більшість.
• Будь-яке слово можна оскаржувати словом; але життя чим заперечиш?
• Безмовна справа краща недотриманого слова.
• Благодать дається не тому, хто добре говорить, а тому, хто добре живе.
• Нічого не обіцяй Богові, навіть і малості, тому що все Боже.
• Коли станеш стриманим, тоді дам і в надлишку (автор має на увазі стриманість черева, та здається мені, що цей принцип можна поширювати на багато життєвих ситуацій – прим. Валерія М.).

Мюллер К. Рік у пошуках Ва

(за книжкою: Мюллер Карин. Год в поисках Ва. История одной неудавшейся попытки стать настоящей японкой. – Рипол Классик, 2011. – 330 с.)

Цитати:

• Неможливо опанувати бойове мистецтво по-справжньому, не розуміючи основоположної філософії. А щоб зрозуміти філософію, треба зрозуміти Японію.
• Внутрішній спокій, який японці знаходять, дивлячись на прості предмети і споглядаючи природу, їх готовність пожертвувати власними потребами заради загального блага - все це було мені абсолютно чуже і від того ще сильніше заворожувало.
• Звичайні вимоги [до майбутнього чоловіка]: сірий костюм, самурайські принципи і бажання працювати, працювати і в перспективі багато заробляти.
• Чашку з рисом можна піднімати до обличчя, але не здумайте схиляти обличчя над чашкою – це нечувана грубість.
• Ніяких серветок на столі: тим, хто вміє поводитися за столом, вони просто ні до чого.
• Касі – нитка зобов'язань, що зв'язує кожного японця з усіма людьми, яких він зустрічає.
• Ми в Японії. Тут світ ділиться на правильне і неправильне. Правильно те, як думає більшість.

Клайв С. Льюїс. Страждання

(за книжкою: Клайв Стейплз Льюис. Страдание. – М.: Эксмо, 2011. – 208 с.)

Цитати:

• Якщо страждання неминуче - крапля мужності допоможе більше, ніж річки знань.
• Моральні системи різні (хоча й не настільки, як думають), але всі вони до єдиної передбачають правила поведінки, яких їх прихильники не виконують.
• Бог творить дива, але не дурниці.
• Досконале добро знає оптимальну мету, а досконала мудрість знає оптимальні засоби.
• Нам потрібен, по суті, не Отець, а небесний дідусь, добродушний дідок, який би радів, що «молодь веселиться», і створив світ лише для того, щоб нас потішити.
• Він завжди карав нас, але ніколи не зневажав.
• Він створює нас, а значить, не буде задоволений, поки не доведе до Свого задуму.
• Якщо ми любимо, ми можемо прощати будь-які недоліки, але ми не перестанемо хотіти, щоб їх не стало.

Клайв С. Льюїс. Бог під судом та інші есе.

(за книжкою: Просто христианство. Бог под судом. - М.: Гендальф, 1994. - 272 с.)

Бог під судом

• "Якщо Царства Небесного немає в тобі – неважливо, що ти вибрав замість нього і чому ти це вибрав". Вільям Лоу.
• Ми особливо горді, коли втішаємося смиренням.
• Життя обділене, убоге на мирську думку, ніяк не перешкоджає порятунку, ба більше – веде до нього.
• Потреба в грошах – найпростіше, хоча і не дуже гідне виправдання для багатьох видів діяльності.

Гемінґвей Ернест. Старий і море

(за книжкою: Ернест Гемінґвей. Старий і море. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2017. – 104 с.)

Оскільки цього літа потрапити на море не вдалося, вирішив хоча б подумки там побувати, підібравши відповідну книжку. А що віку я вже далеко не юнацького – твір знайшовся сам собою: «Старий і море».

Зізнаюся: не люблю читати занадто відомі твори – від них очікуєш чогось надзвичайного і зазвичай розчаровуєшся. Сьогоднішній твір (принаймні його назва) відомий більшості навіть далеких від літератури людей. Пулцерівська премія, Нобелівська премія. А сюжет до банального простий: старий рибалка нарешті зловив рибу своєї мрії, але не зміг її приборкати.

Діккенс Чарлз. Великі сподівання

(за книжкою: Чарлз Діккенс. Великі сподівання / Пер. з англ. Р. І. Доценка. – К.: Веселка, 1986. – 477 с.)

Хоча «Матильда» Роальда Дала, про яку я писав минулого разу, і принесла більше розчарувань, ніж задоволення, але ж, як казав Пліній Старший «Nullus est liber tam malus, ut non aliqua partie prosit». І найперша «Матильдина» користь – нагадала мені про давнє бажання почитати Діккенса. Його «Великі сподівання» були ще в батьковій книжковій колекції, та все якось не було нагоди. А після нагадування – вирішив прочитати. І не жалкую. І розумію людей, які з ночі приходили до поштового відділення в очікуванні чергової частини цього роману (як сучасники – за «Гаррі Поттером» чи новим iPhon’ом). Справді великий роман (і я маю на увазі не обсяг): тут і цікава життєва історія, і детективний сюжет, і перше юнацьке кохання. Все це написано легко і так само легко читається. Для прикладу кілька традиційних цитат:

Актуальна класика

Почався Великий піст, тож і публікація має бути відповідна. Маю чудову нагоду – щойно закінчив читати твір Григорія Квітки-Основ'яненка «Конотопська відьма». Крім чудової живої мови, книжка цікава ще й певними паралелями з сьогоденням. Тому вирішив не розривати її на цитати, а зробити невеличкий переказ.

Отож, маємо чотирьох головних дійових осіб:

1) Конотопський сотник (на сучасну адміністративну класифікацію – щось близьке до міського голови). Читати не вміє, рахує лише до тридцяти, писати не навчений (здатен лише поставити свій підпис). Своєю невченістю зовсім не переймається, будучи певен, що «я на те і сотник, щоб…тільки підписувати».

Адізес І. К. Нові міркування... (завершення)

(за книжкою: Ицхак Калдерон Адизес. Новые размышления о личном развитии. Здоровье. Совесть. Любовь. – М.: Издательство «Манн, Иванов и Фербер», 2015 – 240 с.)

Сьогодні продовжуємо розпочате минулого разу знайомство з роздумами відомого бізнес-адміністратора Іцхака Адізеса на теми особистісного розвитку. Більшість своїх вражень від книжки описав у минулій публікації, тож тут лише наведу перелік тем (що відповідають назвам розділів), яких торкається у своїй книжці автор: здоровий спосіб життя, стосунки у сім’ї та з іншими людьми, самопізнання, духовність (автору доводилося виступати перед людьми різних віросповідань), порадник життя (у цей розділ зібрано міркування щодо різних сфер життя, у тому числі – й грошей). І ще про одне спостереження: відчувається, що автор пише не для того аби сподобатися читачеві (і таким чином підзаробити), а справді ділиться своїми враженнями і роздумами. Таке в книжках ціную особливо, тож певен, що придбаю цю книжку якщо не для власного вжитку, то на гарний подарунок. Але про це – в кінці публікації, зараз час для виписок:

Про оригінальність, випадок і оранжерею

Афоризм:

Доки ти переконуєш інших у своїй оригінальності, ти її втрачаєш. Володимир Брюґґен.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Causa gravis [кауза гравіс]: важкий випадок. Протилежним є вираз «causa levis [кауза левіс]»: легкий випадок.

Значення іншомовного слова:

Кліматрон (від клімат і грец. θρόνος – місце перебування, зосередження): оранжерея зі штучним кліматом.

Про дію, навчання та натовп

Афоризм:

Дія є найяскравішим і найвиразнішим розкриттям людини. Георг Гегель.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Non scholae, sed vitae discimus [нон схоле, сед віте дісцімус]: вчимося не заради школи, а для життя. Сенека.

Значення іншомовного слова:

Трупа (франц. troupe, букв. – натовп): творчий склад театру або цирку.

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори

(за книгою: Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.)

Нарешті завершив перенесення мого «Українського поетичного патріотично-виховного календаря» на цей сайт. Робота хоч трохи й затяглася, однак того варта – що не кажіть, а 164 додаткових публікацій (до речі, погляньте, хто з поетів народився в один день з вами – впевнений, більшість буде здивована). Та час виконувати й інші обіцянки – зокрема, познайомити вас з виписками, навизбируваними ще в період Великого посту. Як ви здогадалися з назви публікації – маю на увазі цитати з Ціцерона. Хоча у назві видавництва й зазначено «Художня література», насправді він не написав жодного художнього (у сучасному розумінні) твору. Його літературний здобуток – промови, листи та філософські твори (зокрема, «Тускуланські бесіди», що їх згадує Сенека у своїх «Моральних листах…»), однак їхня художня вартість наскільки висока, що Ціцерона за його впливом на літературу свого народу порівнюють з Пушкіним, Гете чи Данте.

На жаль, Ціцерон народився запізно для свого часу. Він марив патріархальною Римською республікою, а вона вже була велетенською імперією, що поступово гинула, розбещена надприбутками від завойовницьких війн. Ціцерон намагався бути «як усі», однак переступити через власні переконання не зміг. Тому, як і більшість до нього і після нього, знайшов втіху та розраду у філософії – зокрема, намагаючись максимально доступно перекласти латиною (й адаптувати до умов його часу) найкращі філософські твори грецьких авторів. На жаль, вислів «якщо ви не займаєтеся політикою – це ще не значить, що політика не займеться вами» був дієвим і на той час: до нього, вже літнього віком і усамітненого, приходили радитися найвідоміші політики того часу, однак завершилося все трагічно: внесений у проскрипції, він був страчений, а його голову (як у свій час голову Іоана Хрестителя) віддали на глум дружині його політичного опонента.

Та не будемо про сумне (хоча від цього воно, на жаль, нікуди не зникне) – почитаймо виписки. Перший десяток узято з передмови, інші – власне Ціцеронові:

Про диявола, міру та трьох

Афоризм:

Диявол — джентльмен: він ніколи не входить без запрошення. Джон Лінкольн.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Ne quid nimis [не квід німіс]: нічого зайвого; нічого понад міру. Теренцій.

Значення іншомовного слова:

Тріумвірат (лат. triumviratus): 1) У Стародавньому Римі – колегія з трьох осіб (тріумвірів), що призначалися або обиралися із спеціальною метою. 2) Союз трьох впливових політичних і військових діячів у Стародавньому Римі в 1 ст. до н. е. з метою захоплення верховної влади в державі. 3) Переносно – три особи, що об’єдналися для спільної діяльності.

Про життя, свободу і гру

Афоризм:

Непросто жити після смерті. Іноді на це потрібно витратити все життя. Станіслав Єжи Лєц.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Libertas est potestas faciendi id, quod iure licet [лібертас ест потестас фаціенді ід, квод юре ліцет]: свобода – це можливість робити те, що дозволено правом.

Значення іншомовного слова:

Секретер (франц. secretaire): 1) Гра, що полягає в угадуванні речення за початковими літерами слів. 2) Вид письмового бюро.

Про призначення людини, єднання та літературу

Афоризм:

Істинне призначення людини – жити, а не існувати. Джек Лондон.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Virbus unitis res parvae crescunt [вірібус унітіс рес парве крескунт]: спільними зусиллями малі справи зростають.

Значення іншомовного слова:

Белетристика (від франц. belles lettres – красне письменство): в широкому розумінні – художня література, у вузькому – твори художньої прози, призначені для масового читання.

Елеонор Портер. Поліанна

(за книжкою: Портер Е. Поліанна. - К: Національний книжковий проект, 2012. — 240 с.)

У піст намагаюся обмежити не лише тілесний апетит, але й розумовий. Тож підбираю для прочитання переважно літературу, що не просто розважить чи допоможе «забутися» у транспорті, але й дасть певний пожиток для душі. Сьогодні пропоную вашій увазі виписки з книжки, про яку чув уже досить давно і про яку згадували декілька з прочитаних мною творів. Книжка про дівчинку, що намагається жити Грою в радість (як написано у передмові).
Сюжет досить простий: осиротіле дівча приїздить у провінційне місто і поступово змінює життя усіх його жителів своєю чудернацькою рисою – бачити в усьому лише позитив. Дещо насторожила мене фраза з передмови: «Книжка написана в протестантській системі цінностей, тому для православних багато що виглядатиме примітивним». І як виявилося – не даремно.
Справді, книжка – як протестантська проповідь: занадто піднесена й ейфорійна. Для дитячого максималізму – саме те, однак дорослим мало б здатися трохи наївним. Як же я здивувався, коли в післямові прочитав, що створюються цілі об’єднання людей, які намагаються жити за принципами Поліанни (саме так звуть головну героїню). Як на мене – занадто «солодко», ви ж вирішуйте самі (звичайно ж, насамперед орієнтуючись не на мої виписки, але прочитавши книжку самостійно – благо, вона невеличка). Тож, почнімо:

• Треба в будь-якій ситуації знайти щось таке, з чого можна порадіти (це і є «принцип Поліанни» – прим. моя).
• Хочеш ляльку, а тобі дають милиці. Порадійте з того, що ці милиці… вам не потрібні (саме з цієї події почалася гра: батько Поліанни був бідним священиком, і більшість речей його донька отримувала з благодійних фондів. І от одного разу, коли Поліанна дуже сподівалася отримати в подарунок ляльку, їм надіслали… милиці. Саме щоб заспокоїти доньку, її батько й запропонував спробувати знайти в цій події щось радісне – прим. моя).

Про шлюб, переможених і гру

Афоризм:

Шлюб — це чудо перетворення поцілунку із задоволення в обов’язок. Хелен Роуленд.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Vae victis [ве віктіс]: горе переможеним.

Значення іншомовного слова:

Бейсбол, безбол (англ. baseball, від base – низовий і ball – м’яч): командна спортивна гра з м’ячем і кийком, схожа на лапту :-)  (прошу не забувати, що тлумачення беру з книжки 1974 року, тому й таке пояснення).

Про наради, схвалення і пухлину

Афоризм:

Наради незамінні… якщо ви не хочете нічого робити. Джон Гелбрейт.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Omne tulit punctum, qui miscuit utile dulci [омне туліт пунктум, кві міскуіт утіле дульці]: заслуговує на всіляке схвалення той, хто поєднав приємне з корисним. Горацій.

Значення іншомовного слова:

Саркома [від грец. σάρξ (σαρκός) – м’ясо і ...ома]: злоякісна пухлина людини й тварин, що розвивається з елементів сполучної тканини. Найчастіше спостерігається саркома лімфатичних вузлів, м’язів, кісток. Характеризується швидким ростом і утворенням метастазів.

Мохандас Карамчанд Ганді. Моє життя (завершення)

Обіцяв викласти завершення нотаток (див. ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 4, ч. 5, ч. 6, ч. 7, ч. 8) ще минулого тижня, однак недільне свято стало чудовою нагодою для статті про Тетянин день. Тож мусив перенести на сьогодні останню частину виписок з автобіографії Ганді (Мохандас Карамчанд Ганди. Моя жизнь / перевод с английского А.М. Вязьминой, Е.Г. Панфилова, Н.А. Ульяновского. — М.: Издательство восточной литературы, 1959. — 444 с.). Минулу порцію нотаток ми закінчили моментом повернення Ганді в Індію, де він продовжує активну політичну та суспільну діяльність і засновує «Сатьяграху ашрам», у який, всупереч усім традиціям і згідно власних переконань, приймає сім’ю «недоторканних». Досвід, набутий у сатьяграхі в Південній Африці, він використовує для змивання «плями індіго» з однієї з індійських провінцій – Чампарану, а також допомагає у боротьбі за свої права текстильникам з Ахмадабаду (докладніше почитайте самі, там досить захопливий сюжет). А тут ще й селяни, через неврожай відчуваючи загрозу покарання за несплату податків, звертаються до Ганді, що поступово стає символом справедливості, за допомогою. … Ганді все важче «бути всім для всіх», але робота починає давати свої результати (одним з найвеличніших можна вважати всеіндійський (!) день посту і молитви). Наприкінці книжки Ганді розповідає про відомий рух «кхаді» - використання лише тканин індійського виробництва, навіть якщо вони гірші за якістю (саме з цього приводу Чарльз Вілен у своїй відомій книжці «Гола економіка» називає Ганді видатним політиком, але поганим економістом). Поступово цей рух перетворився у цілу ідейну концепцію «неспівробітництва», що стала одним з об’єднавчих принципів для усього індійського народу і, з часом, призвела до його незалежності. Опис подій у книжці закінчується 1921 роком, оскільки, як пише сам Ганді, він на той час став уже наскільки публічною особою, що все інше можна прочитати у доступних матеріалах. Наостанок Ганді знову звертається до моральних основ життя людини, закликає до самоочищення і смирення. Я ж, уже традиційно, наприкінці виписок наведу список літератури, яку згадує Ганді (там і професійно-юридична, і релігійна, і оздоровча). А поки – невеличка порція цитат:

Про мистецтво, життя і воротаря

Афоризм:

Чому ви намагаєтеся зрозуміти мистецтво? Хіба ви намагаєтеся зрозуміти спів птахів? Пабло Пікассо.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Satis vixi vel vitae vel gloriae [сатіс віксі вел віте вел глоріе]: я достатньо прожив і для життя, і для слави. Цезарь.

Значення іншомовного слова:

Голкіпер (англ. goal-keeper, від goal – ворота і keep – тримати, захищати): у футболі, хокеї, регбі, ватерполо тощо – гравець, який захищає свої ворота від попадання в них м’яча, шайби. Інша назва – ворοтар.

Мохандас Карамчанд Ганді. Моє життя (ч. 8)

Сьогоднішніми виписками мало завершитися і так задовге (див. ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 4, ч. 5, ч. 6, ч. 7) наше знайомство з життєписом Махатми Ганді (Мохандас Карамчанд Ганди. Моя жизнь / перевод с английского А.М. Вязьминой, Е.Г. Панфилова, Н.А. Ульяновского. — М.: Издательство восточной литературы, 1959. — 444 с.). Адже виписки розтяглися аж на 8 публікацій, і не факт, що я нічого не пропустив (та й не обов’язково те, що зацікавило мене, було цікаво вам – і навпаки). Та концентрація подій в останніх розділах книжки наскільки велика, що маю, аби не суперечити своїм правилам, розділити виписки на дві частини. І власне виписок у цих частинах буде менше, а більше – мого короткого переказу змісту. Отож, минулого разу ми закінчили початком Першої світової війни. Ганді не міг залишатися осторонь і зібрав цілий санітарний загін. Такий благородний вчинок викликав не лише осудження у певної частини індійців (адже Ганді збирався допомагати їх поневолювачам - англійцям), але й став певним випробовуванням для самого Ганді: по-перше, через його відразу до насильства (саме тому він орієнтувався саме на медичну, а не бойову частину), а по-друге – через командира–англійця, який спробував зайнятися «дідовщиною». Та все закінчилося добре (як саме – читайте у книжці). Потім Ганді захворів на плеврит, і використав хворобу для нових експериментів з харчуванням (як ви пам’ятаєте, на той час він уже цілковито відмовився від молочних і м’ясних продуктів, борошняних виробів і бобових). Ганді пробує сироїдіння – але не отримує бажаного результату. Як не дивно, лише повернення на батьківщину зцілило його. Але про це – вже наступного разу:

• Якщо страх перед в'язницею зникає, репресії тільки збуджують дух народу (пам’ятаєте, одним з інструментів сатьяграхи якраз і була спроба переповнити в’язниці невинними людьми - прим. моя).
• Порятунок народу залежить від нього самого, від його готовності страждати і жертвувати собою.