Клайв С. Льюїс. Бог під судом та інші есе.

(за книжкою: Просто христианство. Бог под судом. - М.: Гендальф, 1994. - 272 с.)

Бог під судом

• "Якщо Царства Небесного немає в тобі – неважливо, що ти вибрав замість нього і чому ти це вибрав". Вільям Лоу.
• Ми особливо горді, коли втішаємося смиренням.
• Життя обділене, убоге на мирську думку, ніяк не перешкоджає порятунку, ба більше – веде до нього.
• Потреба в грошах – найпростіше, хоча і не дуже гідне виправдання для багатьох видів діяльності.


• У літературі дуже рідко зустрінеш християнські цінності.
• Свинство, причепурене «простотою» або навіть «порядністю», не небезпечне, а смертельно.
• Дуже важко навернути неосвічену людину, тому що їй все байдуже.
• Багато хто славить Бога справами, які сприяють Його славі лише тому, що віддані Йому.

Як ставитися до себе

• Краще любити себе, ніж не любити нічого; краще жаліти себе, ніж нікого не жаліти.

Роздуми про третю заповіді

• Ми завжди готові прийняти наш суто людський (хоча часом і нешкідливий) ентузіазм за святе завзяття.
• Християни впливали на історію не тому, що у них була партія, а тому, що у них була совість.
• Треба, щоб світ рахувався з християнами, а не християни – зі світом.

Про старовинних книгах

• Великі тим і великі, що зрозуміти їх набагато легше, ніж тлумачів.
• Якщо вже вибирати – вибирайте книги старі.
• Було б добре, якби після кожної сучасної книги ви читали одну старовинну.

Колектив і містичне тіло

• Стадність і суєта замінили дружбу.
• Ми зголодніли за тишею і усамітненням, за самотніми роздумами і справжньою дружбою.
• "Домашнє щастя – мета всіх людських турбот". Доктор Джонсон.
• Гідніше всього на світі весела родина за столом, або друзі, що філософствують за кухлем пива, або людина, що читає книжку на самоті.
• У всій людської діяльності є фатальна вада – засоби невпинно зазіхають на ті самі цілі, яким повинні служити.
• Ув'язнений втрачає ім'я і отримує номер. Це – крайня межа колективізму.
• Послух – шлях до свободи, смиренність – шлях до радості, єднання - шлях до набуття особистості.
• Штучна рівність необхідна державі, але в Церкві ми знімаємо її личину, відкриваємо справжню наше нерівність, і вона животворить нас.
• Бог полюбив нас не за те, що ми гідні любові, а тому, що Сам Він - Любов.
• Той, хто прагне до своєрідності, ніколи її не знаходить. Шукайте правди, робіть свою справу якомога краще, і ви несподівано отримаєте те, що люди звуть своєрідністю.

Людина чи кролик

• Людина, серед іншого, тим і відрізняється від тварин, що їй хочеться пізнавати дійсність не заради користі, а просто так, заради знання.

Занепад віри

• Часи простого невірства так само мертві, як часи простої віри.
• Витримати християнство може лише той, хто дасть йому все, чого воно хоче, тобто – попросту все.

Біда з цим N!

• Господь наш поставив Собі правилом не змінювати людини насильно.
• Бог віддав перевагу світу вільних істот, з усіма його небезпеками, світові праведних роботів.
• Божий погляд відрізняється від нашого тим, що Він бачить всіх, а ми - всіх мінус один.
• З усіх "нелегких" людей у ​​вас вдома або на службі ви можете насправді виправити лише одного - себе самого.
• Справа не в тому, що Бог «відправить» вас в пекло. У кожному з нас зростає і міцніє яке-небудь властивість, яка сама стане пеклом, якщо її не вирвати.

Національне покаяння

• Якщо людина думає, що піднялася над природним, в той час як вона опустилася до протиприродного, - це мерзенно.
• Важкі повеління Господні - для тих, кому вони важкі.

Відродження чи занепад?

• З тієї хвилини, як ви віддалися Богові, ваш інтерес до релігії скінчився.
• Цілком природно для людини перебувати в непевності. Однак тільки дурневі не видно, що це ще й найлегше.
• Віруючий інтелектуал типовий для нашого часу.
• Світ кишить релігіями. Слава Богу, є серед них і християнство.
• Релігії, немов комарі, дзижчать навколо нас.

Чи можливий прогрес?

• Важливо, як, а не скільки живуть люди.
• Я - християнин, і знаю, що рано чи пізно людська історія скінчиться.
• Ми добріші до дітей, але жорстокіші до людей похилого віку.
• Ми все краще вміємо лікувати і викликати хвороби, полегшувати і заподіювати біль, множити і витрачати природні багатства.
• Дві війни по праву зажадали обмеження свободи, і ми поступово звикли до ланцюгів.
• Сучасна держава існує не для того, щоб захищати наші права, а для того, щоб що-небудь робити для нас або з нами.
• Ми – ручні тварини (одних приручали м'яко, інших - жорстко) і загинемо без клітки.
• Я переконаний, що людині краще, якщо у неї вільний розум. Але я сумніваюся, що розум цей довго протримається без економічної свободи.

Сила молитви

• Промовляти слова молитви і молитися - зовсім не одне і те ж.
• Бог не робить Сам того, що може доручити нам, людям.

З двох інтерв'ю

• Чим сильніше біс опануває людиною, тим менше людина його помічає.
• Я не завжди був християнином і звернувся я не для того, щоб знайти щастя.
• Мене підтримали середньовічна література і книги Честертона (особливо «Вічна людина»).
• Якби мені не подобалося, я б писати не міг.
• Моральний зрив йде за духовним зривом.
• Світ може скінчитися за десять хвилин, але ми повинні залишатися там, де поставив нас Господь, жити кожен день, як останній, а плани будувати так, немов світ простоїть сотні років.

Право на щастя

• Одне з прав людини - «право домагатися щастя».
• Ми рухаємося до суспільства, в якому визнають законним будь-яке людське бажання.

Тягар слави

• Нинішні люди помиляються, вважаючи, що погано бажати собі радості; вони взяли це у Канта або у стоїків, а не у Христа.
• Я недавно читав, що головне - як ми думаємо про Бога. Господи, та ні ж! Найголовніше - як і що про нас думає Бог.
• Відвернувшись від своїх бажань, я зрозумів, чого ж хотів.
• Коли душа людська стане так само досконала в добровільній слухняності, як нежива природа - в слухняності сліпій, вона зодягнеться у таку ж, ні - в більшу славу.
• Природа смертна; ми її переживемо. Коли згаснуть всі сонця, кожен з нас буде жити.

Про рівність

• Людина, яка не може ні вільно підкоритися, ні гідно прийняти підпорядкування, дурна і груба.
• Коли забороняють вшановувати короля, то шанують багатія, спортсмена, актрису, що там - шанують повію і гангстера.
• Тільки внутрішня ієрархія охоронить зовнішню рівність.

Про те, як неприродна розкіш

• Наш стандарт - стандарт правлячого класу, у якого розкіш перетворюється в потребу.
• Немає кращого підручника життя, ніж казки.

Після чистоплюйства

• Приватні пороки служать загальному благу.
• Цнотливість душі важливіша, ніж цнотливість тіла.
• Ми втратили безцінний дар морального жаху, який завжди відрізняв людину від тварин.

Похорон великого міфу

• Міф не може існувати, не підживлюючи даними реальних наук.
• Виховання, яким би правильним воно не було, рідко буває без образ.
• Будь-яка зміна в житті суспільства рівно настільки ж здатна знищити вже наявні свободи і блага, наскільки й створити нові.
• Пробудити зачарований світ від сну - наш тяжкий обов'язок.

Розвінчання влади

• Звичайна їжа стає смачнішою, якщо вмочити її в гідну історію.

Мені сподобалося (сподіваюся, і вам також). Тож підготував ще кілька книжок. Дочекайтеся наступної публікації.