5 вер. 2017 р.

Гемінґвей Ернест. Старий і море

Ернест Гемінґвей. Старий і море
(за книжкою: Ернест Гемінґвей. Старий і море. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2017. – 104 с.)

Оскільки цього літа потрапити на море не вдалося, вирішив хоча б подумки там побувати, підібравши відповідну книжку. А що віку я вже далеко не юнацького – твір знайшовся сам собою: «Старий і море».

Зізнаюся: не люблю читати занадто відомі твори – від них очікуєш чогось надзвичайного і зазвичай розчаровуєшся. Сьогоднішній твір (принаймні його назва) відомий більшості навіть далеких від літератури людей. Пулцерівська премія, Нобелівська премія. А сюжет до банального простий: старий рибалка нарешті зловив рибу своєї мрії, але не зміг її приборкати.
У сьогоднішній публікації не буде традиційних цитат. Чи настрій у мене був такий, чи інші причини – але висмикнути окрему фразу з цього твору неможливо. Все ніби просто, все прозаїчно – але всередині книжки пульсує щось невловимо важливе.

Не знаю, чим керувалися експерти Нобелівського комітету, а я, хоч і не завзятий рибалка, все більше проймався напруженням тих кількаденних ловів. А коли старий з останніх сил боронив свою здобич від акул – ні-ні, та й майне думка, що книжка насправді – не про рибальство, а про життя.

Про здатність не втомлюватися у своїх ловах, а зловивши – докласти максимум зусиль, аби зберегти і захистити одержане від «акул». Битися до останнього, за потреби - аж до смерті. А зазнавши поразки – не впадати у відчай, а знайти сили жити далі.

Казав, що цитат не буде, та все ж: «Воно-то й добре мати талан. Та ще краще бути справним. Тоді щастя не захопить тебе зненацька».

Мелвілл Мобі Дік, або Білий кит
PS. На продовження теми змагання людини і жителя океанських глибин вирішив прочитати ще один відомий твір - "Мобі Дік або Білий кит" (Харків: Фоліо, 2012. - 571 стор.). Хоча обсяг книжки досить великий - жодної виписки не зробив. Як і сучасники Германа Мервіла, все ніяк не міг для себе вирішити - це художній твір чи посібник з китоловства. Аби залишити лише сюжетну лінію - книжка була б мінімум удвічі тоншою (і цікавішою). Певен, що знайдуться люди, які не погодяться з таким твердженням. Як і ті, хто захоче сам скласти думку про цей твір. З першими сперечатися не буду, а другим бажаю зробити власні висновки (але обов'язково прочитайте передмову - подальший зміст і підтекст твору стане значно зрозумілішим).

Немає коментарів:

Дописати коментар