26 трав. 2013 р.

Феофан Затворник. Що таке духовне життя і як на нього налаштуватися (ч.2)

Феофан Затворник. Что есть духовная жизнь и как на нее настроиться
Продовжуємо наше знайомство з одним з найвідоміших творів Феофана Затворника (Что есть духовная жизнь и как на нее настроиться. - М.: Сестричество во имя преподобномученицы великой княгини Елизаветы, 2001. - 338 с). Автор продовжує (початок дивися тут) пояснювати адресату основи духовного життя і його відмінності від життя світського. Особливий акцент робиться на розрізнення понять духа, душі і тіла, необхідність підпорядкування останніх духові, а через нього – Богові. Підтримуючи бажання адресата присвятити себе чернечому життю, автор навчає поступово поривати зв’язки з турботами цього життя і починати налаштовуватися на духовний лад. Як саме – читайте у сьогоднішніх виписках:
  • Дух є душа нашої душі людської.
  • Смиренна душа завжди світла. Затьмарення душі починається, коли вона стане багато про себе думати, бо це справа темних сил.
  • У всякому випадку і при всякій зустрічі треба робити те, що хоче Бог, щоб ми зробили.
  • Треба віру поєднувати зі справами і справи з вірою.
  • Господь цінність справ наших визначати не їх широтою і величністю, а нашим внутрішнім настроєм при їх здійсненні, при цьому оточивши нас безліччю випадків до виконання справ по волі Його, так що, якщо слухаємо себе, можемо щохвилини робити богоугодні справи.
  • Вся біда від занадто широких світоглядів.
  • Бог, який перебуває в людині, дає духу його силу панувати над душею і тілом, а далі і над усім, що поза ним.
  • Коли влада духу обірвалася, потреби душі і тіла розбрелися в різні боки і в наших бажаннях сталося сум'яття.
  • Душевні ревнощі у кращих своїх проявах, збайдужілі до духовного і відбивають всяку охоту займатися тим, що задовольняє ревнощі духовні.
  • Духовні ревнощі не відкидають душевних (науковості, художності, житейскости, громадянськості), а тільки впорядковує їх.
  • Хорошими бути ми не проти, але попрацювати заради того - руки опускаються.

19 трав. 2013 р.

Феофан Затворник. Що таке духовне життя і як на нього налаштуватися

Феофан Затворник. Что есть духовная жизнь и как на нее настроиться
(за книгою: Феофан Затворник. Что есть духовная жизнь и как на нее настроиться. - М.: Сестричество во имя преподобномученицы великой княгини Елизаветы, 2001. - 338 с.)

Доки я ознайомлюсь і опрацюю книжку Наполеона Хілла «Думай і багатшай», аби трохи відірвати вас від матеріального і нагадати про духовне – пропоную сьогоднішній твір. Книжка написана у вигляді листів до молодої жінки, яка нудиться світським життям, з острахом споглядає перспективу подальшого одруження і наступної соціалізації. Вона все більше схиляється до думки про монастир і служіння Богові. Автор допомагає їй зрозуміти всю суєтність тогочасного світу, а головне – біль власної душі та її прагнення до духовних звершень. Книжка заскладна для перекладу, оскільки написана напівцерковною російською мовою і відповідним стилем, тому дещо в перекладі може бути втрачено (що має слугувати для вас ще однією причиною ознайомитися з оригіналом). Отож, розпочнімо:
  • Якщо буває у нас нескладність у житті, то вона майже завжди відбувається не стільки від глупоти, скільки від браку завзятості.
  • Старі люди часто ненавмисно, в простих фразах висловлюють такі мудрі уроки, яких і в книгах пошукати – не знайдеш.
  • Руху в сучасних людей багато, а життя немає.
  • Егоїзм себе ставить метою, а все і всіх - засобом.
  • Як не прикраашє хто своїх бажань, позаду завжди визирає егоїзм, який бажає повернути вас по-своєму чи зробити вас засобом.
  • Цей вирок (егоїст, егоїстка) часто виносять тим, які не дозволяють вертіти собою або використовувати себе як засіб для егоїстичних цілей тих, які так про них судять.
  • Скільки можливо, відмовляйтеся входити в коло світського життя, а коли втягнуті проти волі, тримайте себе так, ніби Вас там не було: бачачи, не помічайте і слухаючи, не чуйте.
  • Кожна тілесна потреба, природно-проста, розмножується у безліч дотичних потреб через звичку і пристрасть до різних способів її задоволення.

12 трав. 2013 р.

Кійосакі Р., Лечтер Ш. Багатий тато, бідний тато (завершення)

 
(за книжкою: Р. Кийосаки, Ш. Лечтер. Богатый папа, Бедный папа)

От і підходить до завершення наше знайомство з цим відомим твором Роберта Кійосакі та Шерон Лечтер. Незважаючи на те, що після прочитання початку книжки (дивись ч. 1, ч. 2, ч. 3) може скластися враження, ніби роль освіти (у вигляді «бідного тата») автором трохи нівелюється, насправді він наголошує на необхідності здобуття не так фахової, як економічної освіти, на базі якої можна будувати своє фінансове майбутнє. Також автор закликає до поміркованого ризику як способу вийти з «зони комфорту» і одержання додаткових життєвих дивідендів (у тому числі й фінансових). Оскільки наприкінці книжки автор тезово повторює основні її положення, у цій добірці виписок теж можуть траплятися повторення, однак сподіваюся, що вони не знизять загального враження від книжки:
  • Сумніви позбавляють активності більшість людей.
  • Віднаходження можливостей, не помічених іншими людьми, є ключем до будь-якого успіху.
  • Найпоширеніша форма ліні - лінь, що прикривається надзвичайною зайнятістю.
  • Слова «Я не можу собі цього дозволити» несуть смуток, безпорадність, що веде до занепаду духу і депресії, породжує апатію. Слова «Як я можу собі це дозволити?» відкривають дорогу можливостям, азарту і мріям.
  • В першу чергу інвестуйте у свою освіту.
  • Зарозумілість - це его плюс невігластво.
  • Тим, що я знаю, я заробляю гроші. Через те, що я не знаю, я втрачаю гроші.
  • Якщо ви засвоюєте щось нове, вам потрібно робити помилки, які допоможуть вам повніше усвідомити те, що ви засвоюєте.
  • Ви стаєте тим, що ви вивчаєте.
  • Важливо не те, що ви знаєте, тому що знання швидко застарівають. Важлива швидкість, з якою ви засвоюєте.
  • Коли ви відчуваєте нестачу в коштах, не поступайтеся тиску і не лізьте в свої заощадження або інвестиції. Скористайтеся тиском, щоб надихнути свій фінансовий геній намацати шляхи заробляння більшої кількості грошей.
  • Бідні люди мають і звички бідних.
  • Професіоналам треба добре платити.
  • Важливо вміти керувати тими людьми і добре платити тим людям, які краще за вас тямлять у деяких технічних питаннях.
  • Щоб бути господарем грошей, вам слід бути розумнішим за гроші.

5 трав. 2013 р.

Кійосакі Р., Лечтер Ш. Багатий тато, бідний тато (ч. 3)

Роберт Кийосаки, Шерон Лечтер. Богатый папа, Бедный папа
(за книжкою: Р. Кийосаки, Ш. Лечтер. Богатый папа, Бедный папа)

Продовжуємо (початок дивись тут, а другу частину  - тут) читати фінансовий бестселер про батьківську фінансову науку. Для кращого розуміння суті закладених у книжку ідей сьогодні приготував кілька діаграм, які ілюструють рух фінансових потоків у людей різного рівня статків та економічної грамотності. Все видається досить логічним, я вже й сам починаю приглядатися до різних можливостей поповнення свого активу. Сподіваюся, ви теж знайдете щось корисне для себе у моїх виписках:
  • Актив:
  1. Бізнеси, які не потребують присутності (якщо я повинен бути там присутнім, це вже не бізнес - це стає моєю роботою).
  2. Акції.
  3. Облігації.
  4. Інвестиційні фонди відкритого типу.
  5. Нерухомість, яка генерує дохід.
  6. Боргові розписки.
  7. Авторські гонорари від інтелектуальної власності (музика, рукописи, патенти).
  8. Інше, що має вартість, продукує дохід, високо цінується, вигідно збувається.
  • З маленькими компаніями моя інвестиційна стратегія така: я позбавляюся від їхніх акцій через рік. Нерухомістю я володію до 7 років.
  • Невдача - складова руху до успіху. Люди, які уникають невдачі, також уникають і успіху.
  • Розумні люди - це ті, хто працює з розумнішими, ніж вони самі, людьми, або ж наймає розумніших за себе.
  • Ризик є завжди, тож вчіться справлятися з ризиком, а не уникати його.
  • Коли доходить до грошей, єдине, до чого більшість людей можуть додуматися – це працювати з усіх сил.
        Грошові потоки різних людей
        • Найтяжча штука в управлінні компанією – керувати людьми.
        • Найкраще розорятися до 30-ти років – ще є час все виправити.
        • Працівники працюють досить старанно, щоб не бути звільненими, а власники платять лише стільки, щоб працівники не звільнилися.