Що почитати в дорозі?

Останнім часом помічаю у своїй мові все більше русизмів. Та це ще не найстрашніше: починаю втрачати відчуття української мови. Ту здатність, якою пишався ще зі шкільних років і яка не раз допомагала у навчанні й роботі. Коли дивишся на слово і відчуваєш, що воно якесь «неправильне». Чи написано з помилкою, чи у реченні стоїть не на своєму місці – але щось з ним не так. Ти не можеш пояснити, що саме не так, не можеш сказати, яке мовне правило порушено – ти просто відчуваєш якусь ваду. Варто помилку виправити – і приходить відчуття (знову ж таки майже підсвідоме), що тепер усе гаразд.

Про вивчення англійської мови (ч. 3)

Наприкінці минулої публікації обіцяв розповісти про обраний та перевірений спосіб запам’ятовування англійських слів. Дехто здивується: адже в перших статтях зарікався від бездумного зазубрювання. Все правильно. Та лексичний мінімум ніхто не скасовував. Якою б методикою вивчення англійської мови ви не користувалися, мусите вивчити назви числівників, днів тижня, місяців і кольорів. Це зробити хоч і складно, але завдання полегшується тим, що маємо чіткий набір і однозначну послідовність: і в нас, і в англійців по 12 місяців у році та по 7 днів у тижні. І в них, як і в нас, після березня йде квітень, а після вівторка – середа. Значно складніше запам’ятовувати невпорядковані набори слів.

Антоненко-Давидович Б. Д. Як ми говоримо

Доки я готую чергову порцію виписок з наступного діалогу Ціцерона («Про самодостатню чесноту»), пропоную знову зазирнути до мого архіву (ви ж бо пам’ятаєте, що робити виписки з книжок я почав значно раніше, ніж створив цей сайт). Як уже згадував в одній з минулих публікацій, мовознавство належить до одного з найпостійніших моїх уподобань. А говорити про українське мовознавство, не згадавши хрестоматійну працю Бориса Антоненка-Давидовича «Як ми говоримо» (Київ: «Українська книга», 1997. — 336 с.) – нонсенс. Тож сьогодні пропоную вам інформацію з цієї книжки у структуровано-довідковому вигляді, як колись зробив для себе. А почнемо з правильного використання відмінків:

Складений присудок
Називний відмінок	Іменник і прикметник мають незмінну властивість або це ім'я й прізвище	Петро був перший учень у класі Вона була досвідчена лаборантка
Орудний відмінок	Нестала або тимчасова ознака в іменнику й прикметнику	Попервах Петро був першим учнем, а потім став мало не останнім Хоч вона була й досвідченою лаборанткою, але перейшла на іншу роботу

Філологія посту

Останній тиждень Великого посту наближається до завершення, а я ще не виконав одну обіцянку – розглянути походження самого слова «піст». Відразу зазначу, що на сьогодні існує дві абсолютно несхожі версії. Одну з них можна зустріти у академічних словниках (наприклад, у відомому 7-томному етимологічному словнику української мови), про іншу нещодавно почув по радіо (що й наштовхнуло мене на ідею написання цієї статті). Наведу обидві, а ви вже обирайте, яка вам ближча чи здається достовірнішою.

Першою розглянемо класичну версію (подаю максимально близько до тексту «Етимологічного словника української мови»: В 7 т. / Редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. – (Т. 4: Н–П). – К.: Наук. думка, 1982–2006.): піст - «невживання скоромної їжі»: російське, білоруське, болгарське, македонське пост, давньоруське постъ, польське post, чешське půst, словацьке pôst, верхньолужицьке póst, нижньолужицьке spot (<*póst), сербохорватське пôст, словенське pòst, старослов’янське постъ; - пізне праслов’янське postъ «піст»; - запозичення з давньоверхньонімецької мови; давньоверхньонімецьке fasto «піст», fasta «піст» разом зі спорідненими дієслівними формами давньоверхньонімецької fastēn, готської ga(fastan), давньоанглійської fæstan, давньоісландської fasta з первісним значенням «триматися міцно, держатися стійко», переносним «утримуватися від їжі», а також з давньоверхньонімецьким і давньонижньонімецьким festi «міцний, твердий; стійкий, сталий»; відповідають давньоіндійському pastyàm «стале місце; дім, двір; місце, де живуть»; необґрунтоване припущення про давню спорідненість праслов’янського постъ і давньоверхньонімецького fasto.

Як бачимо, це слово має близькі за звучанням відповідники у багатьох мовах, що говорить про велику можливість єдиного попередника. Однак лінгвісти до сьогодні не можуть з’ясувати: ми запозичили у німців (їхнє «ф» перетворилося у наше «п» за аналогією з «Филип»/«Пилип»), чи давні німці перейняли це слово у наших далеких пращурів.

Про переклад виразу "Mind Map"

Почав готувати для вас обіцяні виписки з «Супермислення» Тоні Бюзена, і відразу постала проблема – як перекласти головний термін: Mind Map. У книжці їх перекладають як «інтелект-карти», але тут виникає дві проблеми: 1) карти у мене особисто аж ніяк не асоціюються з розумовою діяльністю; 2) від такого перекладеного слова не можна утворювати похідних. Тобто людину, яка використовує Mind Map, автори просто калькують з англійської – «міндмапер», а процес створення таких карт – «міндмапінг». Я категорично проти такого проникнення у нашу мову чужоземних слів, тому спробувати пошукати в інтернеті інші переклади. Нічого обнадійливого: карта пам’яті, карта розуму, карта думок, ментальна карта… Знову карта, і знову складність утворення похідних. Тож, прислухавшись до порад автора «Супермислення» частіше й інтенсивніше використовувати власний інтелект, обклався словниками і вирішив докопатися суті самостійно. Тим більше, що це цікава мовознавча вправа, а я таке, як ви пам’ятаєте, люблю.

Для початку, за всіма правилами «Супермислення», склав оту саму, переклад якої збираюся знайти. Спочатку віднайшов у словниках усі варіанти перекладу як «mind» так і «map», а потім зібрав для них пояснення з наших тлумачних словників. От що отримав:

Про доменні імена і мовознавство (завершення)

Пропоную продовжити розпочатий учора пошук «звучних» доменних імен з використанням інверсійного словника української мови (укладачі С. П. Бевзенко, О. І. Бондар та ін. — Київ: Наукова думка, 1985 – 812 с.). Як ви пам’ятаєте, ідея була такою, аби назва сайту і домен разом утворювали існуюче українське слово, та ще й вказували на призначення сайту. Сьогодні закінчимо з доменною зоною «.com», а також розглянемо кілька прикладів із зон «.net» та «.top»:

• завком, фабзавком, главком,
• ревком (на сайті «rev.com» можна продавати різноманітні спортивні пищалки-ревуні і навіть промислові пристрої схожого призначення),
• волревком,
• сільревком («silrev.com» - патрони з сіллю?),
• місцевком, головком,
• ладком (гарна назва для сайту, що продаватиме побутову хімію чи агентства з комплексного ремонту і прибирання «lad.com»),
• випадком, припадком, кидком, лагідком, слідком,
• студком (сайт з іменем «stud.com» може пропонувати, наприклад, роботу для студентів),
• неоглядком,
• біжком (на сайті «bij.com» можна продавати біжутерію),
• окружком, разком,
• повзком (у соціальних мережах існують групи, які домовляються про попутній транспорт, аби доїхати на роботу чи на навчання. Чому б не зробити з цією метою цілий сайт і не назвати його «povz.com»),

Про доменні імена і мовознавство

У своїх публікаціях намагаюся не зачіпати теми комп’ютерних технологій, Інтернету та сайтобудування. Однак нещодавно підбирав доменне ім’я для нового проекту, і майнула цікава думка. Оскільки вона торкається мовознавства, а це одне з моїх хобі – не міг залишити її осторонь. Отож…

Не секрет, що більшість власників сайтів хочуть, аби ім’я їхнього сайту «звучало». Краще – якщо цьому звучанню не заважає навіть доменна зона. Ідеальний варіант – якщо доменне закінчення сприймається як єдине ціле з назвою сайту чи логічно з ним пов’язане. Наприклад, візьмемо доменну зону «.net». Більшість сайтів використовує це закінчення просто на позначення приналежності до світової мережі (як воно і було задумано розробниками). Але ж це слово подібне до російського «нет», і гріх цим не скористатися. Особливо зважаючи на те, що в нас більшість назв сайтів пишуться в російській транслітерації. Найкращий приклад – «sirotstvy.net». Це адреса Всеукраїнського порталу національного усиновлення, але більшість навіть інтуїтивно може зрозуміти, про що йтиме мова на сайті. Можна також згадати сайт «vlasti.net», який також подібним чином обігрує заперечне звучання домена. Іноді зустрічаються й протилежні ситуації, коли власники сайту не приймають до уваги домен. Тоді виходить дещо парадоксальна ситуація – сайт Автономної спілки трудящих має адресу «avtonomia.net» (тобто про жодну автономію ніби не йдеться), а сайт «orabote.net», що за логікою назви мав би відволікати нас від думок про роботу – саме цій роботі й присвячений. Чи сайт про анекдоти «anekdotov.net» - де логіка?

А тепер власне про ідею. Скориставшись послугами інверсійного словника української мови (укладачі С. П. Бевзенко, О. І. Бондар та ін. — Київ: Наукова думка, 1985 – 812 с.), вибрав слова, які закінчуються співзвучно до найпоширеніших доменних імен «com», «net», а також доступної доменної зони «top». Для деяких з них навіть вигадав можливі тематики. Нумо, розпочинаймо.

Святкуємо крилато (ч. 1)

Своє ставлення до новорічних святкувань я спробував висловити у попередній публікації, однак у ній ми вирішили, що ізоляція – не найкращий вихід. Тому маю сміливість запропонувати свою ідею: оскільки одним зі спрямувань цього сайту є ознайомлення вас з крилатими латинськими висловами – чому б не використати декілька з них для новорічних святкувань. Адже у Древньому Римі любили і вміли святкувати (хоча, як такого, звичного для нас Нового року у них не було). Якщо ми вже не можемо без іноземних слів (бо ж у декого це святкування називатиметься «корпоративом», а у декого – «фуршетом» з обов’язковими «презентами»), чому б не поєднати приємне з корисним: виявити ерудицію і торкнутися мудрості древніх. Отож, розпочнімо.

Прийміть за правило на будь-яке святкування приходити вчасно. Дехто любить підкреслити свою важливість, запізнюючись («без мене не почнуть»). Пропоную нікого не чекати: щойно призначений час минув – сідати за столи. Якщо хто запізнився, нагадуємо: «Sero venientibus ossa» [серо веніентібус осса]: тим, хто запізнюється – кістки.

Ще гірший варіант – прийти без запрошення. Якщо інші народи більш завуальовано засуджують незваних гостей (згадуючи татарську народність), римляни значно відвертіші: «Hospes hostis» [госпес гостіс]: незваний гість – ворог. Не подобається така відвертість – можете скористатися вишуканішою формою осудження (яка одночасно може бути підказкою і для тих, хто цілком випадково потрапив у святкову компанію): «Deviat a sede non invitatus in aede» [девіат а седе нон інвітатус ін еде] – нехай не сідає за стіл той, кого не запрошували в хату. Уявіть себе римським сенатором (можете навіть простирадлом огорнутися, аби лише ніхто не побачив) і чітко, голосно й ритмічно виголосіть цю фразу. Обіцяю незабутні відчуття і враження.

Про милосердя, шкоду і ворота

Афоризм:

Милосердя — це не кістка, яку ти кидаєш собаці. Милосердя — це кістка, яку ти кидаєш собаці тоді, як сам голодний не менш за неї. Джек Лондон.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Ne noceas, si iuvare non potes [не ноцеас, сі юваре нон потес]: не нашкодь, якщо не можеш допомогти.

Значення іншомовного слова:

Портал (італ. portale, від лат. porta – вхід, ворота): 1) Архітектурно виділений на фасаді вхід у великий будинок, переважно громадського призначення. 2) Частина металевої конструкції або машинної станини П-подібної форми.

Про бажання, писання і тунель

Афоризм:

Мінливі бажання знаходять вияв у словах, сильні – у діях. Гюстав Лебон.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Nonumque prematur in annum [нонумкве прематур ін аннум]: нехай зберігається до девятого року (порада Горація поетам не поспішати з виданням свої творів, постійно працювати над їх вдосконаленням).

Значення іншомовного слова:

Потерна (франц. poterne): галерея (тунель) під землею або всередині масивної споруди.

Про вчинки, навчання і піхотинців

Афоризм:

Чини завжди так, ніби на тебе дивляться. Бальтасар Грасіан.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Viva vox docet [віва вокс доцет]: живе (усне) слово вчить (почуте впливає на людину значно дужче, ніж прочитане).

Значення іншомовного слова:

Гопліти (грец. όπλίται): важкоозброєні піхотинці у Стародавній Греції (зверніть увагу на наголос, більшість ставить його неправильно - прим. моя)

Про розмови, граматику і владу

Афоризм:

Дурні більше всіх говорять про мудрість, а негідники — про цноту. Ральф Волдо Емерсон.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Ego sum rex Romanus et supra grammaticos [его сум рекс романус ет супра грамматікос]: я римский імператор і вище грамматиків (про людину, що прикриває своє неуцтво посадою).

Значення іншомовного слова:

Теократія (від грец. θεός – бог і ...кратія): форма державного правління, за якої політична влада в країні належить духівництву (напр., держава Ватикан).

Про слова, завершення і звук

Афоризм:

Де мало слів, там вагу вони мають. Вільям Шекспір.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Iamque opus exegi [ямкве опус екзегі]: от я і завершив свою роботу. Цією фразою Овідій завершив свої відомі «Метаморфози».

Значення іншомовного слова:

Тонмейстер (нім. Tonmeister, від Ton – звук і Meister – майстер, керівник): спеціаліст з акустики, що стежить за звуковою частиною радіо- або телепередачі; звукооператор.

Про правила, свободу і тварину

Афоризм:

Правила треба порушувати, інакше вони не принесуть ніякого задоволення. Еріх Марія Ремарк.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Licentia poetica [ліценція поетика]: поетична свобода (про право автора твору відходити від загальноприйнятих норм мови задля підвищення виразності і творчої індивідуальності). Сенека.

Значення іншомовного слова:

Сервал (португ. cerval) – вид хижих тварин родини котячих. Поширені в Африці. Мають деяке промислове значення (шкіру використовують для килимів).

Джордж Орвелл. 1984 (завершення)

Сьогодні пропоную вашій увазі продовження виписок з книжки, яку розпочали розглядати учора (Джордж Орвелл «1984» / переклав з англійської Віталій Данмер). Як уже зазначав, книжка, що у свій час відкрила західному читачеві очі на тоталітаризм (хоча й близько не описує всіх його жахіть), сьогодні, коли з’явилося достатньо художньо-документалістичної літератури (той же «Сад Гетсиманський» Багряного чи «На дні СССР» Княжинського) видається дещо надуманою.
Сьогоднішнього читача цим не здивуєш. Напевне, саме тому роман до цих пір не екранізовано. Та ще й тому, що в романі немає такого милого серцю пересічного кіномана хепіенду: системі таки вдалося «зламати» головного героя, перетворивши його в слухняного і емоційно мертвого суб’єкта. Після життєстверджуючих «Паразитів свідомості» ця антиутопія сприймається значно гірше. Та знову ж залишаю останню думку за вами, жодним чином не намагаючись нав’язувати свою. І ще раз дякую авторові та перекладачеві за чудові новотвори та словосполучення, деякі з яких наведу у примітках. Та спочатку, власне виписки:

• Головною проблемою влади було втримати коліщатка промисловості працюючими без збільшення реального добробуту в всьому світі. Товари повинні бути виробленими, але вони не повинні бути поширені. І на практиці єдиним шляхом успішного досягнення цього були безперервні війни.
• Істотно важлива дія війни це знищення, не обов’язково людських життів, але продуктів людської праці.
• Загальнодержавний стан постійної нестачі підвищує значущість та важливість маленьких привілеїв.

Джордж Орвелл. 1984

(за книжкою: Джордж Орвелл «1984» / переклав з англійської Віталій Данмер)

Сьогодні пропоную вашій увазі книжку, про яку дуже багато чув і це мене дещо насторожувало. Зазвичай надлишок «піни» (як це часто можемо спостерігати у сучасних тижневих бестселерів) приховує брак змісту. На жаль, мої підозри виправдалися – нічого особливого у цій книжці я не побачив. Можливо, я занадто багато від неї очікував (саме з цієї причини намагаються не читати відгуки про книжку, доки сам її не прочитаю). Чи, може, зміст книжки, виданої у 1949 році, видається чимось надзвичайним західним читачам. А для покоління тих, хто пожив за тоталітарних часів СРСР – це все не більше як документалістика. Тому не претендуватиму на якісь откровення, а лише наведу свої виписки (до речі, мені дуже сподобався переклад, хоча у автора іноді виникають проблеми з пунктуацією, які я частково виправляв):

• Нема нічого протизаконного, відколи зникли усі закони.
• Ніщо не належало тобі за виключенням кількох кубічних сантиметрів всередині твого черепу.
• “Хто контролює минуле” – казало гасло Партії, – “той контролює майбутнє; хто контролює теперішнє - той контролює минуле.”
• Газети, що не містили майже нічого крім спорту, кримінальних хронік та астрології, “сенсаційних” копійчаних оповідок; фільми, просякнуті липкою і мерзенною тванню сексу; сентиментальні пісеньки, що створювалися цілковито повністю у механічний спосіб на спеціального роду калейдоскопі, більше знаному як «віршомаз» (отут авторові чудово вдалося зазирнути у майбутнє – прим. моя).
• Твій найгірший ворог – це твоя власна нервова система.

Про правду, надію і дівчину

Афоризм:

Правда, сказана без любові, - помилкова. Жильбер Сесброн.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

In spe [ін спе]: в надії, в майбутньому, в задумці.

Значення іншомовного слова:

Сеньйорита (ісп. senorita, зменш. від señora – сеньйора): звертання до дівчини в іспаномовних країнах.

Про дурнів, людину і собаку

Афоризм:

Помилки дурнів іноді наскільки разючі, їх так важко передбачити, що вони заганяють мудреців у безвихідь і корисні лише тим, хто їх коїть. Жан де Лабрюєр.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Homo sapiens; homo habilis; homo erectus [гомо сапіенс, гомо габіліс, гомо еректус]: людина розумна; людина уміла; людина прямоходяча.

Значення іншомовного слова:

Сенбернар – порода свійських собак. Розводять як вартових собак. Назва пов’язана з Сенбернарським монастирем (Швейцарія), де сенбернарів використовували для розшуку заметених снігом мандрівників.

Про розум, Гомера і лінію

Афоризм:

Гострий розум, як гострий ніж, часто ріже пальці свого власника. А. Ерровсміт (конкретне ім’я автора встановити не вдалося, на деяких сайтах цей афоризм взагалі приписують «невідомому автору» - прим. моя).

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

In poetis non Homero soli locus est [ін поетіс нон гомеро солі локус ест]: серед поетів є місце не лише для Гомера (у мистецтві кожному знайдеться місце, навіть якщо ти не перший – не менш почесно бути другим чи третім).

Значення іншомовного слова:

Траєкторія (лат. trajectorius – той, що стосується переміщення, від trajicio – перекидаю, переміщую): неперервна лінія, яку описує матеріальна точка (чи тіло) під час руху.

Про слово, шедевр і прозу

Афоризм:

Легким здається слово тому, хто його кине, але важким тому, в кого влучить. Бальтасар Грасіан.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Materiam superabat opus [матеріам суперабат опус]: виконання краще матеріалу (коли з не дуже якісного матеріалу митець створює шедевр).

Значення іншомовного слова:

Макама (від араб. макаме – зустріч): жанр класичної арабської прози – коротке римоване гумористично-сатиричне оповідання; римована проза.