Сьогоднішнього читача цим не здивуєш. Напевне, саме тому роман до цих пір не екранізовано. Та ще й тому, що в романі немає такого милого серцю пересічного кіномана хепіенду: системі таки вдалося «зламати» головного героя, перетворивши його в слухняного і емоційно мертвого суб’єкта. Після життєстверджуючих «Паразитів свідомості» ця антиутопія сприймається значно гірше. Та знову ж залишаю останню думку за вами, жодним чином не намагаючись нав’язувати свою. І ще раз дякую авторові та перекладачеві за чудові новотвори та словосполучення, деякі з яких наведу у примітках. Та спочатку, власне виписки:
- Головною проблемою влади було втримати коліщатка промисловості працюючими без збільшення реального добробуту в всьому світі. Товари повинні бути виробленими, але вони не повинні бути поширені. І на практиці єдиним шляхом успішного досягнення цього були безперервні війни.
- Істотно важлива дія війни це знищення, не обов’язково людських життів, але продуктів людської праці.
- Загальнодержавний стан постійної нестачі підвищує значущість та важливість маленьких привілеїв.
- Достатньо просто марнувати надлишок робочої сили цього світу за допомогою побудови храмів та пірамід, викопування дірок та згодом заповнення їх знову, або навіть виробляючи величезну кількість товарів, а потім просто спалюючи їх. Але це може забезпечити лише економічну, а не емоційну основу ієрархічного суспільства.
- Аби бути ефективним, необхідно мати здатність вчитися з минулого.
- Найкращі книги – це ті книги, які кажуть тобі те, що ти вже і так знаєш.
- Це є сталою характеристикою Низьких, що вони занадто пригнічені за допомогою важкої і марудної роботи, аби бути більш ніж уривчасто свідомими щодо будь-чого, що лежить поза їх щоденним життям.
- Нерівність – це незмінний закон людського життя.
- Як тільки розпочалося двадцяте сторіччя, людська рівність стала технічно можливою.
- Винахід друку, хай там як, зробив набагато легшим маніпулювання громадською думкою, а кіно та радіо значно посприяли просуванню цього процесу.
- Єдиною найбезпечнішою основою для олігархії є колективізм.
- Допоки і оскільки маси не мають можливості мати стандарти для порівняння, вони ніколи не стануть свідомими того, що вони є пригнобленими.
- Панівна група є панівною групою доти, доки вона може призначати своїх спадкоємців.
- Вони можуть бути обдаровані інтелектуальною свободою, тому що не мають жодного інтелекту.
- Якщо історичні факти свідчать про протилежне, тоді ці факти повинні бути замінені.
- Минулі події не мають об’єктивного буття, але виживають лише у письмових записах та у людській пам’яті.
- Усі минулі олігархії втратили владу або через те, що вони стали закостенілими консерваторами або через те, що вони стали м’якими лібералами.
- Насолода педанта який з’ясував певний, нікуди не придатний факт
- Виключно правильно дисциплінований розум може бачити дійсність.
- Наріжний вибір людства лежить між волею та щастям, і для переважної більшості людства, щастя було кращим.
- Ніхто й ніколи не захоплює владу лише з тим наміром, аби відмовитися і повернути її. Влада – це не засіб, а кінцева мета.
- Особистість має владу лише настільки, наскільки вона відмовляється бути особистістю.
- Влада – це влада над людськими істотами. Над тілом – але, головним чином, над розумом.
- Одна людина доводить своє право на владу над іншою, змушуючи її страждати.
- Люди є безмежно поступливими.
- Єдиною певною річчю було те, що смерть ніколи не прийде саме тоді, коли її чекають.
- Якщо ти хочеш зберегти таємницю, то ти повинен також сховати її і від себе.
- Схильність використовувати абревіатури була найбільш чіткою та помітною ознакою тоталітарних країн та тоталітарних організацій.
Словотвори
- ПРОЛЕЖРАЧ – усі ті сміттєрозваги та вигадані новини, якими Партія годує з долоні усі ці маси.
- захисна тупість
- цифрове бомбардування
- контрольоване божевілля.
Немає коментарів:
Дописати коментар