Про істину, екстремальність та вчення

Афоризм:

Дедалі більше істин удають із себе брехню, щоб залучити слухачів. Вацлав Брудзинський.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

In extremis [ін екстреміс]: в останню хвилину, перед смертю.

Значення іншомовного слова:

Тора (давньоєвр. торах, букв. – наука, вчення): 1) Назва сукупності всіх заповідей, що дані Богом єврейському народові через пророка Мойсея, а також перших п’яти книг Біблії – П’ятикнижжя. 2) Сувій з шкіри, на якому написане П’ятикнижжя.

Краса природи:

[caption id="" align="aligncenter" width="640"] Автор фотографії: BernalKC[/caption]

PS.

Якщо пам’ятаєте, учора ми згадували про кулькову ручку. Так от, якщо ви ще не встигли собі придбати нову – сьогодні теж маєте чудову нагоду. Адже саме сьогодні у 1888 році було видано перший патент на це необхідне канцелярське приладдя. До речі, зверніть увагу – між отриманням патенту і початком продажу минуло 57 (!) років. Невже ж переваги кулькової ручки над чорнильними не наскільки виразні, як нам здається сьогодні. Чи й там було досить велике «чорнильне» лоббі, яке не хотіло втрачати свої прибутки? Якщо ж говорити про сьогоднішній афоризм, спадає на думку ще одна подія цього дня – у 1938 році в Америці почалася неймовірна паніка, зумовлена тим, що брехню (точніше, фантастику), видали за істину: радіоверсію відомого роману Герберта Уеллса подали як реальний репортаж з місця події (нагадую, в книжці йдеться про спробу марсіан захопити Землю). Аби ж люди вже тоді зробили правильні висновки про можливість масового впливу засобів інформації на психіку людей – може, й не була б такою ефективною геббелівська пропаганда, не протрималася б так довго радянська влада, та й події сучасного світу сприймалися б адекватніше, а не через спотворену призму мас-медіа