22 жовт. 2014 р.

Про селянина, суперечки і заборону

Афоризм:


Селянин, навіть якщо він вирішив побайдикувати, встає з півнями, щоб почати цю справу якраніше. Едгар Хау.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):


Contra principia negantem disputari non potestонтра прінціпіа негантем діспутарі нон потест]: з людиною, що відкидає основні твердження [співрозмовника], сперечатися неможливо.

Значення іншомовного слова:


Інтердикт (від лат. interdictum – заборона): 1) В римському праві наказ претора сторонам, що позиваються, про заборону певної дії або про здійснення певної дії. 2) В католицькій церкві за середньовіччя один із засобів покарання, який полягав у повній або частковій забороні виконання богослужінь, релігійних обрядів на певній території, щоб примусити правителя даної території упокоритися Папі.

Краса природи:


[caption id="" align="aligncenter" width="640"] Автор фотографії: WEST8 Promotions[/caption]

PS.


Якщо у сьогоднішньому крилатому вислові та іншомовному слові піднято тему інакодумства, слід згадати, що саме у сьогоднішній день в 1980 році Папа римський відмінив вердикт 1633 року, що засуджував Галілея. А всіх офісних працівників вітаю з важливою датою – саме цього дня у далекому 1938 році американський винахідник Честер Карлсон продемонстрував свій перший апарат для отримання фотокопій паперового документа (ксерокс). До речі, більшість думає, що ксероксом ми називаємо цей апарат тому, що так називалася фірма, що випускала ці апарати - «Xerox». Насправді цю назву запропонував сам винахідник, як і назву процесу – «ксерографія». А вже потім фірма, що займалася випуском ксерографів, узяла собі назву ««Xerox» (правильно слід було б читати  як «зірокс»). А от в колишній Радянський Союз і справді перші копіювальні апарати почала поставляти саме ця фірма, тому відбулася зворотня підміна – ми знову, як і винахідник, почали називати ці апарати правильно – «ксероксами» (однак, аби уникнути плутанини між назвою апарату і назвою отриманої на ньому копії, варто було б сам апарат називати ксерографом, а от паперовий документ – ксероксом). Трохи менше пощастило монголам – перші копіювальні апарати їм постачала фірма «Canon», тому в них усі ці апарати називають «кенонами».

Немає коментарів:

Дописати коментар