25 черв. 2011 р.

Володимир Біляїв

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Володимир Іванович Біляїв,
що народився двадцять п'ятого червня 1925-го року, писав:


Де рідний дім — де слід його?
*****
Де рідний дім — де слід його?
Там попіл і полин,
А серце зве до рідного:
Полинь туди, полинь!

Та тільки врешті що там я
На старість здибав? Рай?
Ні! Підлою ніщотою
Занедбаний мій край.

Народ мій все ще дихає
Та поки що мовчить.
Не сапою там тихою —
Нахабно, вочевидь

Комуністична гадина
Й стара імперська рать
Обдурену й окрадену
Готова закувать

Відроджену, розковану
Вкраїноньку мою,
За неї в мить роковану,
В нерівному бою

мільйони впали жертвами.
Та волі не спинить!
Загибель ненажерливим!
Вітчизні вічно жить!

Це збудеться, це станеться —
Народ себе не дасть
На глум. І до пристанища,
Де рідні воля й власть,

Прилинем з потойбіччя ми
крізь біль і крізь відчай
З відкритими обличчями.
Мій край, синів стрічай!

Матері
*****
За сполохами, за громами,
За вибухами, за димами,
За дорогами, за роками,
За сторіками, стоморями
Голосу твого не почути,
Образу твого не забути,
Бо мова твоя затихла,
А врода твоя застигла:
Теплі руки, пропахлі тістом,
Біла шия з разком намиста,
Ніжні губи, усміхнені тихо,
Мудрі очі, що бачили лихо
Розлуки, наповнені горем,
Вже прощальним вдивляються зором…
Напливають і ранні, і пізні,
Як мотив призабутої пісні,
Згадки про тебе, нене,
Напливають на мене,
І раннього вірша рядки
Озиваються через роки:
Мамо, утри краплини сльозин,
Знаменням хресним нас осіни -
Це ж не тільки один я твій син,
Усі ми твої сини!..

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

20 черв. 2011 р.

Володимир Гдаль

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Володимир Аркадійович Гдаль,
що народився двадцятого червня 1954-го року, писав:


*****
Вертайте до Шевченка, люди,
Коли вам важко на душі.
Тарас ніколи не забуде
Нас у козацькому коші.

Беріть Кобзар його у руки,
Він як і Біблія святий.
Він хрест свій ніс і його муки
Згадаєм в час наш „золотий”.

Вже Україна рве кайдани,
Тарасе, глянь, ми піднялись.
І скресне крига, сніг розтане,
Твої пророчі сни збулись.

Рідна мова
*****
То замріяно журлива.
То весела і дзвінка…
Рідна мова, наче злива,
Розливайся, як ріка.

Розливайся, наче повінь,
Не в своєму лиш коші:
Як в Тарасовому слові,
Як у Лесиній душі.

Мова
*****
Душі народу глибина,
Її невичерпна скарбниця.
Неопалима купина,
Народна мова мов зіниця.

Іду до твого джерела,
Ти ще жива, ти ще хвилюєш.
Шевченка мово, ти жива,
І вічно жити в світі будеш.

Наче сопілка, ти звучиш,
Устами Лесі Українки.
Франка ти тугою кричиш,
Рідна і чиста до краплинки.

І Рильський — батько так збирав
Її розсипані перлини.
Любив, і славив, і плекав
Він щиру мову України.

Рідна мова
*****
Мово моя, непокірна і мила,
Ти все живеш і дзвениш.
Скільки рубали у тебе крила,
Думали — не полетиш.
Скільки тебе заставляли мовчати,
Скільки палала в вогні.
Мово моя, ти народом почата,
Ти у народі живеш і в мені.
Рідна моя, непокірна і мила,
Наче гірське джерело.
Звідки береться у тебе сила,
Щоб побороти зло.

*****
Вже парує земля, тане сніг, тане сніг
Україно, надія єдина.
Ми тобі, наша рідна, впадемо до ніг,
І спитаєм, де наша провина.
А той біль у душі, вже бринить як весна,
І приходить, як повінь-надія.
Україно моя, жовто-синя ясна,
Ти прокинулась, кожен радіє…

*****

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Лариса Коваль

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Лариса Анатоліївна Коваль,
що народилася двадцятого червня 1945-го року, писала:


До джерел
*****
Ми не прийшли. Ми завжди тут були,
На цій землі родючій України.
Орали землю, сіяли, жили,
Свої пісні співали солов’їні.
Тут душі наших предків долілиць
І зараз пролітають над землею,
І воду п’ють з джерел святих криниць,
І тягнуть смутку віковічну шлею.

Невже ніколи не скінчиться шлях
Страждання, плазування і зневіри?
То кров смоктав шалений лях,
То бусурман вишкірювався звіром.
Лилася кров, вставали козаки,
Виборюючи волю і надію.
На цій землі були в усі віки
Сини герої й діти лиходії.

Але не я запродала цей світ,
І не мої діди творили жваво
Фортецю — Олександрівський повіт —
На терені козацької держави.
І не вони рубали козаків,
І не труїли люд голодомором, —
Мої діди в усі лихі роки
Ростили хліб, за що й зазнали горя.

Я вже в літах. Калина одцвіла
В моїм садку і крапле вже червоним,
Але, мій синку, доля підвела
Тебе з колін, —
Лети у світ стодзвонний,
Де спогади мої і щемний біль,
Хоча б майбутнім душу мою втішать.
Летять сини, я чую шерех крил
Над краєм рідним
І святим, і грішним.

*****
Не для кожного родить жито,
Не для кожного птах співа …
Перед нами шляхи не биті —
Чи ж устигнемо на жнива?

Чи зберемо надії збіжжя-
Наших мрій золотий врожай?
Хай щастить тобі, Запоріжжя.
Хай святиться наш рідний край!

Щоб злітали пісні за обрій,
Журавлі тріпотіли в руці,
Хай розквітне світанок добрий,
Де розписують зорі митці.

Я давно вже не плачу, не скаржусь,
Я тягар свій несу на плечі.
І мені вже ніколи не скажуть,
Що не донька тієї Січі,

Де зростала козацька слава,
Де мужнів український нарід.
Я по місту йду повноправно,
Бо за мною — славетний мій рід.

“О даждь нам днесь!”
(уривок)
*****
“О Даждь нам днесь!” О Боже мій!
О дай же розуму мені,
О дай же розуму народу,
І покажи нам шлях до броду,
Щоб не шукали вороття
У рабство іншому народу.
Згорить свіча мого життя
Рабою я не стану зроду.
Благослови мене, мій край,
Врятуй, о Боже, Україну,
Врятуй, як бідную дитину.
Горить, багріє небокрай.
То сонця, життєдайна ватра.
“О Даждь нам днесь!”
І буде завтра!
О, Боже, розуму нам дай!

*****

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Василь Василашко

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Василь Федорович Василашко,
що народився двадцятого червня 1939-го року, писав:


Моя родина
*****
Моя родина - це моя держава,
Моя відкрита книга, щире віче.
Тут кожен має слово, має право -
Жіноча ніжність, діло чоловіче.

Якщо душа у душу з рідним словом
Живе моя родина й творча справа,
І мова в онучат - державна мова,
То як її не прийме вся держава?

Як ліктя відчуття є, а не зуба,
Любов шукаєм, не чужу провину.
Рідня в любові, певне, й Богу люба,
Багатша мова на одну родину.

Мова - на свята
*****
Наша мова - святкова,
Небеса обійма.
Є на свята в нас мова,
А на будні - нема...

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

17 черв. 2011 р.

Віра Паронова

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Віра Паронова,
що народилася сімнадцятого червня 1948-го року, писала:


Плаче душа
*****
Осінь така зажурена…
В хмарах чоло захмурене…
Плаче дощами-зливами
Довгими і тужливими.

У нескінченній сирості
Гаснуть надії в сірості,
Сумнів підступним ворогом
В душу вповзає мороком.

Де ж вони, наші воїни,
Щоб за народ постояли,
Владою не схилилися,
Золотом не зманилися?

Плаче душа народова
Рідними дітьми продана,
На копійки розмінена
Нишиться обезцінена.

Храми в дзвінницях мріються,
А бездуховність зміїться.
Образ Іуди множиться
Серед людей знебожених.

Очі дітей озорені
Бойовиками скорені.
Співи дзвінкі, злілеєні
Жуйками міцно склеїні.

Може не все ще скінчено?
Кожен своїм промінчиком
Душу людську знекрилену
Сповнить новими силами?

Мати, наша мати
*****
Сад квітучий навесні
Осипає цвітом.
Облітає білий сніг
І летить за вітром.
У чужий, далекий край
Пелюстки полинуть.
Там вони шукають рай,
Та від горя гинуть.

Мати, наша мати,
До дітей немила,
Чом ти свій весняний цвіт
По світу розгубила?

Очі дивляться сумні
У безмежжя синє:
Мариться на чужині
Небо України.
Облітає білий цвіт,
Молодість минає.
Загубився в світі слід –
Вороття немає.

Мати, наша мати,
Мачухою стала.
Чом ти свій весняний цвіт
По світу розкидала?

- Ви покинули мене,
Нерозумні діти!
Вмієте лише одне:
Плакати-тужити.
Чом свій розум молодий
І юнацькі сили
Понесли у край чужий,
Матір залишили?

Діти, мої діти!
Лихо мені з вами!
Не справляюся сама
З хижими руками

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

10 черв. 2011 р.

Степан Литвин

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Степан Михайлович Литвин,
що народився десятого червня 1931-го року, писав:


Нас порятує тільки єдність
(уривок)
*****
Вкраїно, ти у нас єдина.
Лиш тут нам серце тьох і тьох.
Ти — рідна мати-Батьківщина
Чи мачуха для багатьох?

Де наша преса, наша книжка?
Культури аура хистка.
І патріота жде насмішка,
Ненависть іноді чека.

Ти захопився Блоком, Лістом,
Ти вивчив мови — п’ять чи й шість,
А кличуть націоналістом
За рідне слово, цвіт душі…

І голос нам скрипить іржавий:
“Що ж, ви одержали своє.
Ви добивалися держави?
Держава Українська є.

Є гімн, є прапор, герб існує,
Держави стільки є ознак.
Російська мова в ній панує?
То історично склалось так”.

Сусіди зброю все кували,
Вкраїну рвали хижаки.
Віками русифікували
І ґвалтували чужаки.

Немов у джунглях — право сили.
Душили український спів.
В хохлів таки перетворили
І козаків, орлів степів.

Поміж братами чвари творим,
Облуду правдою зовем
Чужою мовою говорим,
Чужою думкою живем.

Питаю: в Києві чи де я?
Слова читаю крижані,
Що не спрацьовує ідея
Національна в наші дні.

Але ж не вб’є й катюга лютий
Ідею, споконвік живу:
Повинні жити й ми, як люди,
Здолавши кривду вікову.

Мoв криця, мoв кришталь і мoв алмаз
*****
Не бійтесь заглядати у словник…
Максим Рильський

Люблю, мов сонце, материнську мову…
Вселюдську мудрість мова осяга.
Грінченко й Даль ведуть у даль чудову.
О словників жага, віків снага!

А слово і голубить, і карає,
А слово і вбиває, й воскреша…
Ти, мово, — море, небо неокрає,
Несмертність наша, правда і душа.

Чи здатна розгулятись бездуховність,
Якщо в душі цвіте віків любов?
Глибинна мови рідної верховність,
Вершинна чарівливість інших мов…

Майну дитинства добрими краями —
І серце незрівнянно защемить.
Щебече рідна мова солов’ями,
Гаями, наче молодість, шумить.

Вода й криниця, зірка і зірниця —
Жіночий рід панує в словниках.
Хто витворив пісні? Не таємниця:
Вони — немов квітки на рушниках.

Є в словниках коралі і корали.
І моря шум, і добрий дух степів.
Народів інших ми не покоряли.
Несли не меч, а волі гордий спів.

Є в словниках і віра, і надія,
Є слова дія, дієслів полки.
Чи вистоїть Земля й помолодіє,
Чи вигорять народи й словники?

Народи гупотіли по планеті,
Творили і молитву, і намаз…
Нема гіксосів, фінікійців, хеттів,
Та є слова — мов криця, мов кришталь
І мов алмаз.

Народжена і жити, і вмирати,
Людина слів у вирій не бере.
Не вмре ніколи рідне слово Мати,
Найперше слово Мама не помре!

Нам словники — аннали у напрузі,
І вірні друзі, і провідники.
В борінні, у горінні, в горі, друзі,
Не біймось заглядати в словники!

Вічно буде Україна
*****
Де степи і Чорне море і Карпати милі,
Українці споконвіку волю боронили.
Засіяла воля, браття, у краю святому,
Нашу правду і завзяття не зламать нікому.

Сяє небо й жито сяє,
Пахне цвіт калини.
Хай довіку процвітає
Слава України.

Кличуть прадіди суворі до єднання й згоди,
Щоб щасливо в Україні зажили народи.
Розбудуємо державу, сонячну, соборну,
Нашу долю, нашу славу й силу непоборну.

Хай панує дух високий, як порив народний,
Хай тече Дніпро широкий, вічно повноводний.
Буде мова солов’їна до зірок летіти,
Буде жити Україна, доки сонце світить.

Україна
*****
Прихилюсь до народів сердечно й уклінно,
Побажаю свободи і щастя й добра.
Тільки вірю: ніколи не вмреш, Україно,
Бо співучий народ і в біді не вмира.

Переміниться світу велична будова,
Що справіку в безодні вогнями ряхтить.
Рідна мова моя, материнська, чудова
На далекі зірки у піснях полетить.

І не буде нас доля цуратися, брате,
У таврійських степах, в закарпатських садках.
І не зможе ніхто дивний скарб одібрати,
Той, що предки для нас зберегли у віках.

Доки мова для внуків звучить солов’їно,
Доки слава козацька у серці жива,
Ти не вмреш, ти не вмреш, ти не вмреш, Україно,
Лише безсмертний народ у негоду співа.

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

8 черв. 2011 р.

Василь Кравчук

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Василь Іванович Кравчук,
що народився восьмого червня 1929-го року, писав:


Українці, братове мої!
*****
Українці, братове, ми встали з колін!
Долітає до зір - ми народ, а не маса.
Бо немає на світі кількох Україн,
Де засіяно слово і думи Тараса.
Гордо воля повстала, повергнувши зло.
Освятивши промінням добра Україну.
На живлющих вітрах синьо-жовте крило
Уособлює нині і небо, й хлібину.
Наші душі уярмлені завше були,
Нас гнітила золочена царська корона,
Бо для когось вантажені баржі тягли,
А на власний достаток була заборона.
Чорний плуг переорював наше життя,
Забираючи в нації сили і соки,
Щоб у душах зростала трава забуття,
Заглушаючи дух наш козацький високий.
Довголітня образа серця нам пекла,
І народ знемагав від насильства і болю.
Нас топтала брехлива імперія зла,
Та крізь морок відроджуєм правду і волю.
Вирушає народ в розпрозорений день.
Українці мої, справедливість із нами.
Поклянімося ж всі, що ніколи й ніде -
На коліна не станем! Не будем рабами!

Мандрівка у спогад
*****
Сьогодні свято - Мамин день,
І я, остуджений вітрами,
Іду стежинами пісень
В хатину спогадів до мами.

Ступлю на батьківський поріг,
І защемить душа пісенна,
Бо те, що в серці я зберіг,
Озветься спогадом до мене.

До столу сяду в самоті
І знов згадаю, як бувало -
Матусі руки золоті
Для нас вечерю подавали,

З портрета батько гляне знов,
До нас всміхнеться і до мами.
І хоч з війни він не прийшов,
Та в душах завжди був із нами...

Давно вже матінки нема,
Та день оцей для мене - свято,
Хоч на дворі стоїть зима,
Спішу до маминої хати.

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Ірина Сеник

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Ірина Михайлівна Сеник,
що народилася восьмого червня 1926-го року, писала:


*****
Знову небо сумне,
Знову дують вітри,
І Великдень у чорному вбранні.
Гей, народе, не плач!
Свої сльози утри.
Чей же ми не зовсім безталанні!

*****
Не складай молитовно долонь,
Перестань сумувати,
Стали люди лихиші, либонь,
Ти не смій принижатись.

Чесно й гідно всім треба іти
Заплямовані дні печуть совість.
Боротьба лиш веде до мети,
Бо життя не роман і не повість.

Мало, мало дочок і синів
Склало Матері шану належну,
Від зневаг і терпінь край увесь посумнів,
А чекав на любов безбережну.

Не складай молитовно долонь,
Годі час на пусте гайнувати.
Стануть кращими люди, либонь.
То ж іди за це краще змагатись!

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

6 черв. 2011 р.

Петро Перебийніс

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Петро Мойсейович Перебийніс,
що народився шостого червня 1937-го року, писав:


Рідна мово, зелена діброво!..
*****
Рідна мово, зелена діброво!
Чую пісню твою запашну.
Ти квітуєш пелюстками слова
у морозних димах полину.

Все бувало: несито і ласо
двоголовий хижак позирав.
Кров’ю, мово, навік запеклася
ти на гнівних устах Кобзаря.

Рідна мово, росту я крізь тебе,
крізь родовища дум і краси.
Я курганом стою серед степу
на кордоні сльози і роси.

Я прошитий травою густою,
я промитий Дніпром до кісток.
Рідна мово, без тебе ніхто я,
мов підрізаний вітром листок.

Я повітря вдихаю з тобою,
усміхаюся днем голубим.
Я сумною твоєю любов’ю
мудрі всесвіти мов полюбив.

Рідна мово, не слово погорди
на планеті тебе зберегло.
Ти пробуджена совість народу,
України живе джерело.

Чую пісню твою колискову
і на свято до тебе іду.
Воскресай, моя матінко мово!
Я – листок у твоєму саду.

*****

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Іларіон Грабович

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Іларіон М. Грабович,
що народився шостого червня 1856-го року, писав:


Люби!
*****
Люби, мій брате, край свій рідний,
Широкий, пишний, гарний край,
Бо він любові тої гідний,
Бо в нім лиш знайдеш щастя май...
Люби і слово те рідненьке,
Що ненька вчила тя колись...
Воно таке звучне, миленьке -
Люби його і ним гордись!
Люби велику всю родину -
Народ убогий рідний свій -
В останню життьову годину,
Чи в добрій долі, чи лихій.
Люби всім серцем і душею!
В любові ціль свою найдеш,
Придбаєш другим щастя нею,
В любові й сам тоді спічнеш...

*****

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

5 черв. 2011 р.

Олександр Барчук

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Олександр Іванович Барчук (Олександр Де),
що народився п'ятого червня 1925-го року, писав:


Передчуття
*****
А чи хочуть, чи не хочуть того гали -
Україна засіяє на весь світ!
Кращі з кращих чесні діти віддавали
За свободу свого роду юний квіт.
А чи хочуть, чи не хочуть англо-сакси -
Над Дніпром прокинеться весна.
Не просили й не попросимо ми ласки
Наяву, у мріях чи у снах.
А чи хочуть, чи не хочуть того чуди -
Україна в щасті волі зацвіте.
Вона була, є і вічно буде,
Поки світить сонце золоте.
Я б не жив, якби не вірив в геній Роду,
Я б троянд в степу не посадив!..
Тож віщую Україні я свободу -
Наш народ на неї заробив.

*****

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

1 черв. 2011 р.

Володимир Бровченко

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Володимир Якович Бровченко,
що народився першого червня 1931-го року, писав:


****

Святвечірня свічка тихо догорає,
А побіля мене ні душі немає.
Чи в простім конверті, чи по Інтернету
Написав би, сину, з ким ти там і де ти...

Що тепер печально діду говорити,
Коли й сам такий ти був посеред літа.
Як батьки чекали хоч малої вістки
Від синка і внуків, а чи од невістки.

Як же вони прагли крапельки любові
В погляді синівськім чи доброму слові...
Літ несу поклажу, ще не спотикаюсь,
В спогадальнім герці запізніло каюсь.

Та листи не ходять, ані телеграми
В потойбіч до батька, в потойсвіт до мами.

Бесiди з внучкою про хлiб
(Нетиповий випадок на майданi)
*****
Де снiг устелив рiвнiсть асфальту -
"Футбол" свiтового масштабу:
Хлопчики пороздягали пальта,
Пiдгилюють хлiб.
Шайбу!

От футболiстики, от молодцi!
Ось-ось заженуть його в ворота.
Не сiячi поки що вони, не женцi.
Очi горять - пара з рота.

Поряд чимало народу снує,
Кожен спiшить, до "матчу" байдужий.
Пiдгилюють хлiб, як серце моє,
Хлопчики спритнi i дужi.

Булка - п'ятак, майже - за так!
- Пас! - вимагає червонощокий хлоп'як.
Шайбу! Шайбу!

...Аж тут принесло на майдан бабу.
Пiдкотився хлiб старiй до нiг,
Шукаючи захисту, лiг.
Нагнулась, взяла його в руки,
А до хлоп'ят навiть не забалакала.
Обтерла булку вiд снiгу й грязюки
I - заплакала.

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Червень

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

У червні народилися такі українські літератори:

Іван Оникійович Вергун (Вирган) (1908-1975)
Іван Іванович Сварник (1921-1989)
Володимир Якович Бровченко (1931)
Петро Федотович Бондарчук (1936)
Вадим Петрович Скомаровський (1937)
Лариса Федорівна Петрова (1952)
Ганна Степанівна Дорошенко (1954)
Леопольд Іванович Ященко (1928)
Володимир Андрійович Барна (1953)
Олександра Антонівна Самарцева (Чепурна) (1954)
М. Р. Ласков (1923)
Ю. Ю. Махненко (1932-1989)
Михайло Петрович Стрельбицький (1949)
Анатолій Миколайович Сопільник (1955)
Марія Тимофіївна Бабенко (1948)
Наталя Язорівна Дзюбенко (Мейс) (1953)
Наталя Василівна Любиченко (1959)
Ганна Миколаївна Малигон (1984)
Михайло Омелянович Яловий (Красний, Юліан Шпол) (1895-1937)
Володимир Мусійович Ярошенко (Воляр) (1898-1937)
І. І. Гриць-Дуда (1911)
Олександр Іванович Барчук (Олександр Де) (1925-1998)
Михайло Йосипович Бахтинський (1934)
Іван Карпович Захарченко (1940)
Галина Йосипівна Ісаєнко (1941)
Михайло Семенович Григорів (1947)
Жемчужина Світлана Романівна (Перлулайнен Лана) (1958)
І. П. Білоконський (1855-1931)
Іларіон М. Грабович (1856-1903)
Лука Васильович Дем'ян (1894-1968)
Петро Мойсейович Перебийніс (1937)
Георгій (Юрій) Львович Андрузький (1827-1864)
І. А. Багмут (1903-1975)
Л. М. Жариков (1911-1985)
Петро Атанасійович Дужий (Опанас Скелястий, Арсен Панасенко, Григорій Граб, Низовий, В'ячеслав Романовський) (1916-1997)
М. А. Гірник (1923-1981)
Іван Юрійович Чопей (1923)
Віталій Васильович Нечитайло (1941)
Олексій Опанасович Кацай (1954)
Іван Петрович Прокоф'єв (1955)
Ігор Богданович Трач (1959)
Н. І. Кобринська (1855-1920)
Микита Юхимович Шаповал (Сріблянський) (1882-1932)
Ольга В. Дучимінська (Решетилович) (Ірма Остапівна, Рута) (1883-1988)
Ірина Михайлівна Сеник (1926)
Василь Іванович Кравчук (1929)
Степан Йосипович Мокрій (Алич) (1946-1984)
Ігор Володимирович Забудський (1960)
М. Я. Андраш (Андронников) (1931)
Василь Михайлович Довжик (Должиков) (1943)
Віктор Олександрович Лінник (1946)
Валерій Іванович Ковтуненко (1951)
М. М. Шумило (1903-1982)
Антон Петрович Бринський (1906)
Ганна Іванівни Васько (1908)
Ф. О. Моргун (1910-1990)
Ірина Ісаївна Шкаровська (1926-1986)
Л. С. Татаренко (1930-1999)
Степан Михайлович Литвин (1931)
Віталій Андрійович Павловський (1938)
П. Ю. Шкляр (1951)
Борис Сулим (1984)
Фелікс Давидович Кривін (1928)
Володимир Прокопович Вакуленко (1963)
Б. О. Кирчів (1856-1900)
Ф. А. Карпенко (1905)
Кость Олександрович Лаврунов (Лаврунів) (1907-1968)
Алевтина Іванівна Дрозд (1917-1996)
І. І. Кирій (1924)
Г. Я. Мельник (1927-1990)
Борис Григорович Шлапак (1933)
Григорій Петришин (1934-1998)
Надія Михайлівна Мовчан (Карпусь) (1944)
Петро Анатолійович Зарицкий (1957)
Уляна Володимирівна Дудок (1982)
Іван Юрійович Семанюк (Марко Черемшина) (1874-1927)
Пилип Іванович Сідлецький (1940-1993)
Василь Васильович Моруга (1947-1989)
Анатолій Васильович Луговський (1955)
Надія Степанівна Дичка (1964)
Зоряна Орестівна Гладка (1966)
Лала Гамлетівна Багірова (1988)
Олександра Іванівна Псьол (1817-1887)
Маруся Няхай (1951)
Онопрій Омелянович Василенко (Онисько Васюта, Степовий Вітер) (1861-1921)
М. С. Семенко (Марія Проскурівна) (1863-1945)
Г. Ф. Костельник (1886-1948)
Наталія Андріївна Левицька-Холодна (1902-1997)
Микола Терентійович Шаповал (1919-1982)
І. М. Невєров (1926-1995)
Іван Якович Шишов (1938)
Сергій Дмитрович Злючий (1953)
Вероніка Олексіївна Кавун (1985)
Ізмаїл Іванович Срезневський (1812-1880)
Зиновій Книш (Б.Михайлик) (1906)
Маргарита Яківна Сингалевич (1901-1975)
С. А. Левинський (1902-1985)
В. П. Некрасов (1911-1987)
Валентин Васильович Бичко (1912-1994)
Я. Д. Клименко (1912-1984)
Володимир Іванович Ладижець (1924-1991)
Ігор Прокопович Січовик (1945)
Віра Паронова (1948)
Микола Павлович Семенюк (1949)
Світлана Ярославівна Мудрик (1964)
Володимир Борисович Ейсмонт (1972)
Феофан (Єлеазар) Прокопович (1681-1736)
Д. Г. Гринько (1905-1986)
Єва Бісс (1921)
Сергій Петрович Плачинда (1928)
Я. В. Гончарук (1931-2000)
Іван Якович Нечитайло (1935)
Т. М. Галіпа (1873-1943)
Федір Григорович Петруненко (Журавський, Богдан Раєвський, Криштоф Май, Ст. Вершій) (1879-1938)
Володимир Павлович Островський (1881-1950)
Федот Артемович Зіньківський (1889-1976)
Лілія Василівна Черненко (Бондаревич) (1954)
Анатолій Анатолійович Крат (1959)
Ольга Заїка (1979)
Лариса Юріївна Березіна (1982)
Діонізій Зубрицький (Торисин) (1895-1949)
Олексій Олексійович Фаринич (1911-1991)
Андрій Васильович Німенко (1925)
Василь Федорович Василашко (1939)
Лариса Анатоліївна Коваль (1945)
Володимир Аркадійович Гдаль (1954)
Мирослава Петрівна Барна (Іванців) (1961)
Надія Юріївна Калениченко (1983)
М. В. Закревський (1805-1871)
Давид Давидович Бурлюк (1882-1967)
Сергій Романович Бурлаков (1938)
Роман Юрійович Голіней (1974)
Олександр (Сашко) Леонідович Ушкалов (1983)
О. Д. Монастирський (1857-1920)
П. А. Лісовий (Свашенко) (1891-1943)
Олесь-Петро Федорович Герета (1902-1974)
Йосип Васильович Жупан (1904-1987)
П. І. Загребельний (1934)
Едуард Іванович Камінський (1935-1993)
Георгій Маркович Шмицький (1937)
Микола Федорович Побелян (1948)
Теодозія Петрівна Зарівна (1951)
Григорій Якович Храпач (1924)
І. М. Ге (1841-1893)
Іван Матвійович Стешенко (1873-1918)
Олена Костівна Котова (Олена Журлива) (1898-1971)
П. Д. Цибульський (1917-1984)
Богдан Йосипович Чалий (1924)
Барбара (Варвара) Миколаївна Салаї (Баран) (1926)
А. Г. Путінцев (1932-1995)
Петро Іванович Часто (1939)
Надія Володимирівна Кир'ян (Уютнова) (1946)
Максим Віталійович Стріха (1961)
Іван Михайлович Логвиненко (1922-2004)
Володимир Іванович Біляїв (1925)
Іван Остапович Гонтар (1929-1995)
Є. Попович (1930)
Тетяна Іванівна Нещерет (1931)
Петро Андрійович Харченко (1936)
Олександр Глібович Бутузов (1941)
Євгенія Миколаївна Жабінська (1966)
Михайло Семенович Гус (1900-1987)
Юрій Юрійович Керекеш (1921)
Іван Михайлович Дзюба (1931)
Вадим Олександрович Переяслав (1941)
Надія Іванівна Степула (1953)
Ганна Василівна Арсенич-Баран (1970)
А. М. Кудрицька (1885-1971)
В. С. Кузьмич (1904-1943)
Г. С. Савчук (1941-2000)
Валерій Гаязович Баталов (1946)
Іван Дмитрович Гаврюк (1946)
Максим Миколайович Розумний (1969)
Кость Данилович Трофимов (1904-1987)
В. Є. Мухін (1916-1996)
О. Й. Кравець (1924)
Дмитро Панасович Молякевич (1926)
Володимир Олексійович Соколов (1931-1978)
П. П. Василенко (1937)
Віктор Панасович Скакун (1941)
Іван Миколайович Демчишин (1948)
Лідія Францівна Дунаєвська (Говорецька) (1948)
Галина Терлецька-Маяківська (1952)
Ольга Петрівна Драгоманова-Косач (Олена Пчілка) (1849-1930)
Ерне Сеп (1884-1953)
О. Л. Вратарьов (1936)
Любов Антонівна Пшенична (1955)
Тетяна Іванівна Катрич (Сугалова) (1956)
Василь Михайлович Хмелюк (1903-1986)
І. Д. Грекул (1906-1992)
Світлана Григорівна Барабаш (1941)

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень