| Січень | Лютий | Березень | Квітень | Травень | Червень |
| Липень | Серпень | Вересень | Жовтень | Листопад | Грудень |
Лариса Анатоліївна Коваль,
що народилася двадцятого червня 1945-го року, писала:
що народилася двадцятого червня 1945-го року, писала:
До джерел
Ми не прийшли. Ми завжди тут були,***** На цій землі родючій України. Орали землю, сіяли, жили, Свої пісні співали солов’їні. Тут душі наших предків долілиць І зараз пролітають над землею, І воду п’ють з джерел святих криниць, І тягнуть смутку віковічну шлею. Невже ніколи не скінчиться шлях Страждання, плазування і зневіри? То кров смоктав шалений лях, То бусурман вишкірювався звіром. Лилася кров, вставали козаки, Виборюючи волю і надію. На цій землі були в усі віки Сини герої й діти лиходії. Але не я запродала цей світ, І не мої діди творили жваво Фортецю — Олександрівський повіт — На терені козацької держави. І не вони рубали козаків, І не труїли люд голодомором, — Мої діди в усі лихі роки Ростили хліб, за що й зазнали горя. Я вже в літах. Калина одцвіла В моїм садку і крапле вже червоним, Але, мій синку, доля підвела Тебе з колін, — Лети у світ стодзвонний, Де спогади мої і щемний біль, Хоча б майбутнім душу мою втішать. Летять сини, я чую шерех крил Над краєм рідним І святим, і грішним. |
*****
Не для кожного родить жито,Не для кожного птах співа … Перед нами шляхи не биті — Чи ж устигнемо на жнива? Чи зберемо надії збіжжя- Наших мрій золотий врожай? Хай щастить тобі, Запоріжжя. Хай святиться наш рідний край! Щоб злітали пісні за обрій, Журавлі тріпотіли в руці, Хай розквітне світанок добрий, Де розписують зорі митці. Я давно вже не плачу, не скаржусь, Я тягар свій несу на плечі. І мені вже ніколи не скажуть, Що не донька тієї Січі, Де зростала козацька слава, Де мужнів український нарід. Я по місту йду повноправно, Бо за мною — славетний мій рід. |
“О даждь нам днесь!”
(уривок)
“О Даждь нам днесь!” О Боже мій!***** О дай же розуму мені, О дай же розуму народу, І покажи нам шлях до броду, Щоб не шукали вороття У рабство іншому народу. Згорить свіча мого життя Рабою я не стану зроду. Благослови мене, мій край, Врятуй, о Боже, Україну, Врятуй, як бідную дитину. Горить, багріє небокрай. То сонця, життєдайна ватра. “О Даждь нам днесь!” І буде завтра! О, Боже, розуму нам дай! |
*****
|
| Січень | Лютий | Березень | Квітень | Травень | Червень |
| Липень | Серпень | Вересень | Жовтень | Листопад | Грудень |
