Про депозити гривневі та валютні

Дуже часто філософію (особливо у її сучасному вигляді як простої суми давніх знань) звинувачують у відірваності від реального життя. Колись я присвячу окрему публікацію цьому питанню, оскільки такі закиди філософії робилися і у давні часи, й були випадки, коли філософи мусили спеціально розбагатіти, аби довести спроможність своєї науки давати не лише духовну, але й матеріальну поживу. Тож і сьогоднішньою публікацією роблю невеличку перерву у нашому заочному спілкуванні з Ціцероном, аби поговорити про гроші (точніше - способи їх примноження). Прочитавши нещодавно книжку Бодо Шефера «Шлях до фінансової незалежності» вкотре утвердився в думці, що таки слід почати відкладати частину коштів на майбутнє. Та ще й по телевізору (який дивлюся досить рідко) натрапив на передачу, де якраз про депозити розповідали. Оскільки я вже давно не вірю у збіги – вирішив, що затягувати з цим не варто.
Оскільки зарплатню за основним місцем роботи отримую в Приватбанку, вирішив почати саме з його депозитних програм. Насамперед слід було визначитися, на який строк відкривати і в якій валюті. Закономірно, що чим довше ти не знімаєш гроші, тим більші відсотки отримаєш: з цього року якраз введено депозити, де ти не можеш достроково зняти кошти – але й отримає у кінці року 26 % прибутку. А от з валютою виникло ускладнення – занадто вже низькі відсотки (удвічі менші, ніж для гривневих внесків). У згаданій телепрограмі економіст радив мінімум 50 % коштів вкладати саме у доларах чи євро, тож я вирішив порівняти прибутковість гривневих та єврових внесків. На щастя, більшість банків мають на своїх сайтах депозитні калькулятори, тож ви зможете самостійно здійснити подібні розрахунки.

Візьмемо, для прикладу, 1000 євро. Якщо я покладу їх на один рік без можливості дострокового зняття, отримаю 13,5 % річних, тобто 111 євро. Чому так мало (адже зі шкільних років ми пам’ятаємо, що 13,5 % від 1000 – це 135)? Справа в тому, що з 1 січня цього року введено податок на депозитні відсотки та військовий збір – разом 21,5 %, тобто реальні нарахування будуть не 13,5 %, а лише 10,6 (розмір відсотків зменшуємо на 21,5 %). Якщо я переведу отримані 111 євро у гривні – отримаю 2830,5 грн.

Тепер поглянемо на гривневий депозит. Якщо покладу суму, еквівалентну 1000 євро (а це 26530 грн.) на такий самий термін і теж без права дострокового закінчення – отримаю прибуток у розмірі 26 % (з врахуванням податку і збору – 20,5 %). А це становить 5951 грн. Тобто у 2,1 (!) рази більше, ніж отримав би з депозиту у євро.

Як висновок: якщо ви наскільки невпевнені у нашій гривні, що можете остерігатися її знецінення через рік у 2,1 рази (тобто євро, наприклад, коштуватиме не менше 53,7 грн.), то можете вкласти частину коштів у гривні, а частину – у євро чи доларах (відсотки на ці валютні внески, до речі, однакові). В іншому разі суто гривневий депозит буде значно прибутковішим. До того ж варто пам’ятати про обмеження на купівлю валюти: ви можете за день купити її на суму, еквівалентну не більше 3000 грн. (тобто для отримання 1000 євро вам доведеться сходити у банк 9 разів). Тож я для себе вирішив – вкладатиму у гривні.

Єдине, що варто зробити (на думку Бодо Шефера і здорового глузду) – розділити кошти на кілька частин і покласти у різні банки. На щастя, більшість банків встановлюють досить низькі розміри початкового внеску, тож з цим проблем не виникне. Значно складніше подолати «проблему великих нарахувань»: якщо я вкладаю 10000 гривень – прибуток становитиме понад 2000 за рік, а якщо 100 грн. – лише 200. Ніби у першому випадку сума значно солідніша, але ж це відсотки! Вони не залежать від суми: чи ви покладете 10000, чи 10 внесків по 1000 – результуюча сума буде однаковою.

Ще зверніть увагу, що більшість банків зараз встановлюють додаткові відсотки, якщо ви продовжуєте термін свого депозиту (в середньому +0,5 %). Тож якщо ви впевнені, що вкладені гроші вам протягом цілого року не знадобляться – можете розраховувати на найвищий відсоток. В іншому ж разі доцільніше вкласти на менший термін і потім просто подовжувати. Результуюча сума вийде приблизно однаковою: наприклад, Приватбанк на річний депозит нараховує (номінально, без податків і військового збору) 26 %, а якщо ви покладете гроші лише на 3 місяці – 24 %. Але з кожним подовження терміну дії депозиту до відсоткової ставки додаватиметься 0,5 %, тож якщо ви не зніматимете ці кошти протягом року (більшість банків автоматично продовжують термін угоди) – отримаєте 25,5 %, тобто втратите лише 0,5 %. Я обрав для себе саме такий варіант, Ви ж можете зробити подібні розрахунки для свого банку.

Бажаю всім якомога скоріше стати багатими, але не зациклюватися на грошах, пам’ятаючи, що це не мета життя, а лише інструмент для її досягнення.