Ренд А. Атлант розправив плечі. Ч. 3. А є А

(за книжкою: Айн Ренд. Атлант розправив плечі. Частина третя. А є А. – Київ: Наш Формат, 2015. – 480 c. )

Продовжуємо читати роман-трилогію Айн Ренд (про першу книжку дивись тут, а про другу – тут).

Цитати:

• Коли людина працює зі словом, то працює і з розумом.
• Нікчемної роботи не буває, бувають лише нікчемні люди, які ставляться до праці недбало.
• Що є багатство, як не засіб розширити життєві можливості? Людина може зробити це у два способи: виробляючи або більше, або швидше.
• Чи може бути більше багатство, ніж володіти самим собою і використовувати це, щоб зростати?
• Мені завжди бракувало часу, я ніколи не замислювався, як саме міг би його використовувати.
• У приміщенні панувала атмосфера розкоші, проте це була розкіш експертів з простоти.
• Ненормальним у цьому було те, що все здавалося настільки простим і нормальним.
• Будь-яка робота — це філософський акт.
• Щоразу, коли людина засуджує розум, це відбувається тому, що розум не схвалив би її мети.

Ренд А. Атлант розправив плечі. Ч. 2. Або-або

(за книжкою: Айн Ренд. Атлант розправив плечі. Частина друга. Або-або. – Київ: Наш Формат, 2015. – 472 c. )

Продовжуємо читати роман-трилогію Айн Ренд (про першу книжку – «Несуперечність» дивись у попередній публікації).

Цитати:

• Маси не мислять.
• Яка головна ознака посередності? Неприйняття чужих досягнень.
• Вони й гадки не мають про самотність, яка виникає, коли ти досягаєш вершини.
• Спершу дій.., а відчувай потім.
• Ми знімаємо з вас будь-яку відповідальність. – Я не хочу, щоб із мене її знімали.
• Не бачу жодної величі у безнадійній тузі. Я не міг би втриматися за мертвонароджене прагнення. Я хотів би мати його, втілити його, жити ним.
• Твої манери не надто надійно до тебе приклеєні, ти завжди втрачаєш їх за надзвичайних ситуацій, а саме тоді вони потрібні найдужче.
• Колись люди боялися, що хтось виявить таємниці, про які не знають їхні друзі. Сьогодні вони бояться, що хтось скаже речі, які знає кожен.
• Гроші – це інструмент обміну, який не може існувати, якщо не існує благ та людей, які їх створюють.
• Багатство – продукт людської здатності мислити.

Ренд А. Атлант розправив плечі. Ч. 1. Несуперечність

(за книжкою: Айн Ренд. Атлант розправив плечі. Частина перша. Несуперечність. – Київ: Наш Формат, 2015. – 456 c. )

Цитати:

• Майбутнє завдання йому не подобалося, тому він мусив упоратися з ним якнайшвидше.
• Хіба можна почуватися у безпеці чи щось планувати, коли все весь час змінюється?
• Час на почуття вже вичерпано; настала непримиренна і бентежна пора вчинків.
• Люди навколо, здавалося, ніколи не знали, що робити, натомість він знав завжди.
• З чоловіком, який не прагне знайти собі прибуткової роботи, – щось геть не так.
• Брак єдності – це основна причина всіх соціальних проблем.
• Єдине виправдання приватної власності – це служіння суспільним інтересам.
• На уроках математики в неї завжди виникало дві думки: «Як чудово, що люди створили цю науку, і як прекрасно, що я добре на ній розуміюсь». І одночасно зростали два почуття: захват наукою і власними здібностями.
• На кожному щаблі свого сходження вона виконувала службові обов’язки задовго до офіційного призначення на посаду.

Ріверс Франсін. Книжник

(за книжкою: Франсин Риверс. Книжник. – Москва: СЕХ/РХО, 2010. – 113 с.)

Продовжую знайомити вас з християнськими історичними романами Франсін Ріверс, в основу яких покладено життя тих чи інших на перший погляд незначних біблійних героїв. Минулого разу, коли розглядали роман «Воїн», написав, що використовуються історії Старого Завіту, але сьогоднішня книжка показала мою помилку. Адже головним героєм цієї розповіді є Сила – супутник апостолів Петра і Павла у їх місіонерських подорожах. Використовуючи допустимі для художньої літератури припущення, Франсін Ріверс об’єднала в історії Сили трьох осіб: безіменного юнака, якому Христос пообіцяв вічне життя в обмін на відмову від багатства, неназваного супутника Клеопи, з якими мандрував у Еммаус Христос після свого воскресіння та власне Силу.

Айзексон Волтер. Стів Джобс

(за книжкою: Волтер Айзексон. Стів Джобс. Біографія засновника компанії Apple / Переклад з англ. Н. Гербіш, Л. Крупніцький, О. Кравчук, О. Третяченко-Реннер. – Київ: Брайт Стар Паблішинг, 2012. – 624 с.)

Про Apple, Macintosh, іМас, iBook, iPhone, iPod та iPad.

Про Pixar, NeXT, iTunes, PowerBook, МасВоок та iCloud.

А також – про Стівена Возняка і Біла Ґейтса, про Disney, Oracle, Intel, IBM, Microsoft, Hewlett-Packard, Sony, Google, Windows, UNIX та Android.

Та ще й українською мовою. Не дивно, що саме сьогоднішня книжка першою потрапила у фокус моєї уяви, щойно було дочитано бізнес-біографію Джека Велча. Спочатку трохи налякав обсяг книжки (понад 600 сторінок), однак побоювання виявилися марними: написано легко і захопливо.

Та годі просторікувати. Стів Джобс понад усе цінував мінімалізм. Тож навіть такий невеличкий вступ він напевне б розкритикував (а робити це він умів, як ніхто). Тому – відразу до вподобаних цитат:

Час купувати акції

Відразу зазначу, що:

• я не фінансовий аналітик (і тим більше – не експерт з інвестицій);
• це безкоштовна порада, а у бізнесменів існує усталений вираз, що «безкоштовна порада приносить саме скільки коштів, скільки коштує сама».

А тепер – до справи. Хто періодично заглядає на цей сайт, має пам’ятати мою статтю про депозити гривневі та валютні. На сьогодні згадані там 26 % на гривневий депозит і 13,5 % на валютний здаються далекою мрією. Майже щомісяця банки знижують ставки, і більшість уже не пропонує більше 17 % (далі говоритиму лише про гривні). Зважаючи на те, що неофіційний прогноз інфляції у нашій країні коливається в межах 14-16 %, депозити перетворюються справді в депозити (згідно словника «річ, віддана на зберігання»), тобто про жодну прибутковість не йдеться. Банківські відсотки з’їдаються інфляцією, і ви, як то кажуть «залишаєтеся при своїх». А ціни в цей час ростуть. Тож для примноження своїх коштів депозит стає абсолютно непридатним.

Про депозити гривневі та валютні

Дуже часто філософію (особливо у її сучасному вигляді як простої суми давніх знань) звинувачують у відірваності від реального життя. Колись я присвячу окрему публікацію цьому питанню, оскільки такі закиди філософії робилися і у давні часи, й були випадки, коли філософи мусили спеціально розбагатіти, аби довести спроможність своєї науки давати не лише духовну, але й матеріальну поживу. Тож і сьогоднішньою публікацією роблю невеличку перерву у нашому заочному спілкуванні з Ціцероном, аби поговорити про гроші (точніше - способи їх примноження). Прочитавши нещодавно книжку Бодо Шефера «Шлях до фінансової незалежності» вкотре утвердився в думці, що таки слід почати відкладати частину коштів на майбутнє. Та ще й по телевізору (який дивлюся досить рідко) натрапив на передачу, де якраз про депозити розповідали. Оскільки я вже давно не вірю у збіги – вирішив, що затягувати з цим не варто.

Про гроші, докази і крадіжки

Афоризм:

Доки будуть гроші, вони будуть не у всіх. Володимир Голобородько.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Argumenta ponderantur, non numerantur [аргумента пондерантур, нон нумерантур] – букв. «докази зважують, а не рахують» (оцінюють за їхнім значенням, а не за кількістю).

Значення іншомовного слова:

Клептоманія (від грец. κλέπτω – краду, хапаю і ...манія): хворобливий потяг у людини до крадіжки, один з симптомів психічного розладу.

Про брехунів, письменників і голографію

Афоризм:

Чому тим, кому збрехати нічого не варте, завжди добре за це платили? Михайло Генін.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Scribere ut edas [скрібере ут едас]: писати, щоб істи (заробляти на життя).

Значення іншомовного слова:

Голографія (від голо... і ...графія): спосіб записування просторової структури світлової хвилі й одержання об’ємного зображення об’єкта.

Про жінку, зміни і лінію

Афоризм:

Жінка – як дамська валізка: у ній не можна знайти те, чого шукаєш. Рішард Дорода.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Honores mutant mores [гонорес мутант морес (прочитайте транскрипцію вголос - ритміка просто вражає, можна використовувати на мітингах - прим. моя)]: шана змінює звичаї. Плутарх. Це перша частина прислів’я, кінець якого звучить як «…sed raro in meliores [сед раро ін меліорес]»: …але рідко на краще.

Значення іншомовного слова:

Термінатор (від лат. termino – обмежую, визначаю): лінія, що відділяє світло й тінь на поверхні небесного тіла.

Про економіку, можливості й терасу

Афоризм:

Економіка — мистецтво задовольняти безмежні потреби за допомогою обмежених ресурсів. Лоуренс Пітер.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Feci quod potui, faciant meliora potentes [феці квод потуі, фаціант меліора потентес]: я зробив, що міг, хто може - нехай зробить краще.

Значення іншомовного слова:

Тераса (франц. terrasse, від лат. terra – земля): 1) Горизонтальний або трохи похилий майданчик у формі уступу вздовж схилу річкової долини, морського берега, озера, гір. 2) Природний або штучно створений майданчик (уступ) на схилі, який використовують під сільськогосподарські та лісові культури, а також для боротьби з ерозією грунту. 3) Літня (неопалювана) прибудова до будинку з дахом на стовпах, відкрита з боків або засклена.

Про свободу, цезаря і розшук

Афоризм:

Свобода не в тому, щоб не стримувати себе, а в тому, щоб володіти собою. Федір Достоєвський.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Aut caesar, aut nihil [аут цезар, аут нігіль] – букв. «або цезар, або нічого»; все або нічого (або пан, або пропав). Калігула.

Значення іншомовного слова:

Інквізиція (лат. inquisitio – розшук, розслідування, від inquiro – розшукую): 1) У католицькій церкві особливий церковний суд для боротьби з єресями, що існував у 13 – 19 ст. Інквізиційний суд був таємним, без участі сторін. Судді-інквізитори були підзвітними лише папі. 2) Переносно – тортури, жорстокість, витончене знущання, мордування.

Чарльз Вілен. Гола економіка. Викриття нудної науки (завершення)

(за книгою: Чарлз Уилэн. Голая экономика. Разоблачение унылой науки. - М.: Олимп-Бизнес, 2007. - 367 с.)

Завершується (див. частина 1, частина 2, частина 3, частина 4) наше знайомство з економічним посібником для непрофесіоналів. Сьогодні торкнемося питань глобалізації та міжнародної торгівлі, оподаткування, важливості для країни природних і людських ресурсів. Наприкінці, за традицією, кілька літературних джерел, на які посилається автор (хоча переважну кількість даних він наводить з англомовної фахової періодичної літератури: кого зацікавить – шукайте у книжці). Не знаю, як вам, а мені дещо відкрилися очі на ті процеси, які ми спостерігаємо в економіці, і учасниками яких (навіть не бажаючи цього) стаємо. Приємного читання:

• Інфляція – кепське явище. Дефляція (стійке зниження цін) – це гірше.
• Наш рівень життя високий тому, що ми здані зосередитися на виконанні задач, які робимо найкраще, і придбати все інше.
• Світ в економічному сенсі стає все взаємозалежнішим.
• Ми торгуємо з іншими, тому що торгівля звільняє час і ресурси для виконання тих справ, у яких ми вправніші.
• Результативність – ось що робить нас багатшими. Спеціалізація – ось що забезпечує нашу результативність.
• Протекціонізм в короткостроковій перспективі зберігає робочі місця, однак в довгостроковій перспективі – сповільнює економічне зростання.
• Глобальна торгівля сприяє спеціалізації, а протекціонізм нищить її.


• Ганді, як і Лінкольн, були видатними лідерами та поганими економістами.
• Ми надаємо якості довкілля вищої цінності в міру того, як багатшаємо.
• Створення матеріального багатства – це процес використання ресурсів, з людськими включно, для виробництва речей, що мають вартість.

Чарльз Вілен. Гола економіка. Викриття нудної науки (ч. 4)

(за книгою: Чарлз Уилэн. Голая экономика. Разоблачение унылой науки. - М.: Олимп-Бизнес, 2007. - 367 с.)

Продовжуємо наш економічний лікбез, розпочатий кілька тижнів тому (див. частина 1, частина 2, частина 3). Сьогодні читатимемо про ризикованість усіляких швидких надприбутків (особливо зверніть увагу на першу виписку), зв’язок економіки і політики, необхідність балансу між зароблянням грошей та відпочинком, а також розпочнемо цікаву тему грошей та їх статусу у теперішньому світі. Нагадую, що перекладаю українською самотужки (та ще й трохи поспіхом), тому за можливі русизми вибачайте. Приємного і пізнавального читання:

• Коли справа стосується особистих фінансів і зниження ваги, розумні люди схильні відкидати здоровий глузд.
• Укладаючи угоду, і продавець і покупець повинні вважати, що виграють від неї.
• Ми всі згодні платити за визначеність (стабільність).
• Ми схильні до стадної поведінки, занадто впевнені у власних здібностях, і, прогнозуючи майбутнє, занадто покладаємося на минулі тенденції.
• Ваша мотивація, ваші прагнення і ваші таланти визначають ваш успіх більшою мірою, ніж назва навчального закладу, вказана у вашому дипломі (Алан Крюгер).
• Історія переповнена випадками ірраціональної спекулятивної поведінки.
• Ціна кращого життя в майбутньому – не таке гарне життя в теперішньому.
• Ризик приносить винагороду – якщо ви стійкі до ризику.
• Привабливість ігорного бізнесу в тому, що числа прихильні до розпорядника.
• Найпрекраснішим в економіці є те, що фундаментальні ідеї незмінні.

Чарльз Вілен. Гола економіка. Викриття нудної науки (ч. 3)

(за книгою: Чарлз Уилэн. Голая экономика. Разоблачение унылой науки. - М.: Олимп-Бизнес, 2007. - 367 с.)

Минулої неділі забув у примітці зазначити, що це ще не закінчення опрацювання книжки, а лише її друга частина (див. частина 1, частина 2). Сьогодні продовжимо. Торкнемося таких актуальних тем, як брендинг, ринок праці (і його найголовніша складова – людський капітал), а також відносність поняття бідності. Розумію, що від читання моїх виписок, вирваних з контексту, ви не одержите того задоволення і тих знань, які я отримував, читаючи всю книгу – але ж ми про це й не домовлялися. Це своєрідний книжковий трейлер – а вже ваша справа, читати всю книжку (на що я щиро сподіваюся) чи ні. Отож, читаймо:

• Легко брехати, маючи статистичні дані, але не маючи їх – брехати набагато простіше.
• Ринки мають властивість сприяти тим, хто знає більше.
• МакДональдс продає гамбургери, хрусту картоплю і, що найважливіше, передбачуваність.
• Брендинг допомагає забезпечити елемент довіри, котрий необхідний для функціювання складної економіки.
• На конкурентних ринках ціни безжально «притискаються» до собівартості.
• Nike – це не просто шматки шкіри, зшиті докупи низькооплачуваним в’єтнамським робітником; це взуття, яке носить Майкл Джордан.
• Якщо економіка чомусь і вчить нас, так це співвідносити витрати і вигоди.
• Ринок робочої сили нічим не відрізняється від ринку будь-якого іншого товару: чим унікальніше у вас поєднання навичок і знань, тим більшу винагороду ви отримаєте.

Про людей, власність і мову

Афоризм:

Не буває похмурих часів, бувають похмурі люди. Ромен Роллан.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Alieni appetens, sui profusus [аліені аппетенс, суі профузус]: до чужого ласий, на своє марнотратний. Саллюстій.

Значення іншомовного слова:

Санскрит (від санскр. самскрта – оброблений, довершений): літературна мова давньої і середньовічної Індії.

Чарльз Вілен. Гола економіка. Викриття нудної науки (ч. 2)

(за книгою: Чарлз Уилэн. Голая экономика. Разоблачение унылой науки. - М.: Олимп-Бизнес, 2007. - 367 с.)

Пропоную продовжити розпочате учора опанування азів економічної науки зрозумілою мовою. У сьогоднішніх виписках торкнемося питання монополізму, конкуренції та спроб державного регулювання ринку, заробітну плату, податки і заощадження. Особливо автор наголошує на емоційній «безбарвності» економічної науки: чого варте лише твердження, що алкогольні та тютюнові вироби корисні державі не лише як джерело акцизних зборів, але й спосіб скорочення життя населення – адже ті, хто вживає алкоголь і курить, платять у державні соціальні фонди на рівні зі здоровими, але живуть менше (у держави швидше з’являються вільні пенсійні кошти). І таких прикладів у книжці з десяток. Тому спробуйте прочитати її всю, а не лише мої виписки:

• Ринок винагороджує дефіцит, однак не має щонайменшого стосунку до вартості (порівняйте ціну діамантів, що не мають практичної цінності, і води).
• Ринок не забезпечує нас товарами, яких ми потребуємо; він забезпечує нас товарами, які ми хочемо купити (як тут не згадати Сенекине: «купуй не те, що потрібне, а те, що необхідне» - прим. моя).
• Оскільки ми використовуємо ціни для розподілу товарів, більшість ринків мають здатність до автоматичної корекції.
• Високі ціни подібні до високої температури: вони і симптом, і потенційні ліки.
• Якщо в ринковій системі зафіксувати ціни, компанії почнуть конкурувати в інший спосіб (зазвичай – якістю послуг чи товарів).
• Будь-яка ринкова угода покращує становище усіх її учасників.
• Низька заробітна плата – один із симптомів злиднів, а не одна з причин.

Чарльз Вілен. Гола економіка. Викриття нудної науки

(за книгою: Чарлз Уилэн. Голая экономика. Разоблачение унылой науки. - М.: Олимп-Бизнес, 2007. - 367 с.)

Багато авторів, що пишуть на тему відмови від роботи «на когось» і особистого збагачення (той же Кійосакі у згадуваній нами книжці «Багатий тато, бідний тато»), радять кожній людині отримати хоча б початкові економічні знання, аби мати уявлення, як функціонує система товарно-грошового обігу. Оскільки я не маю спеціальної економічної освіти – вирішив прислухатися до їхньої поради. Але ще з часів навчання у виші залишилося стійке враження, що, за виключенням кількох наближених до щоденного життя речей, економіка – це переважно суміш теорій, з якої щедро висипаються різноманітні графіки, таблиці й розрахунки. Тому прагнув знайти книжку, написану професіоналом, але максимально доступно для зацікавлених непрофесіоналів. І, здається, кілька знайшов. Виписки з однієї з них пропоную вашій увазі сьогодні. Автор – викладач університету і кореспондент кількох економічних видань, якраз і поставив за мету підвищити рівень знань своїх читачів з основ економіки таким чином, аби вони не заснули посеред читання. Для цього використовуються власні спостереження автора, праці інших економістів (у тому числі – й Нобелівських лауреатів), і навіть… анекдоти. Як йому це вдалося – пропоную пересвідчитися, прочитавши всю книжку самостійно. Я ж, як завжди, своїми виписками прагну заохотити вас до цього. Та ще й донести якісь цікаві думки сьогоднішнього автора українською мовою (знову ж, у власному перекладі). Що з того вийшло – читайте:

• Важливі економічні ідеї вносять логіку й чіткість у вирішення щоденних проблем.
• Суть капіталізму: ринок групує стимули таким чином, аби люди діяли в своїх інтересах, призводячи до процвітання і постійного підвищення рівня життя більшості (хоча і не всіх) членів суспільства.
• Економіка починається з важливого вихідного положення: люди діють таким чином, аби отримати зі своєї діяльності максимальну вигоду.

Про поради, золото і салют

Афоризм:

Можна дати пораду, але не можна дати розуму нею користуватися. Франсуа де Ларошфуко.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Aetas aurea [етас авреа]:  золота доба (час загального добробуту, достатку, рівності, миру, добра й справедливості).

Значення іншомовного слова:

Салют (франц. salut, від лат. saluto – вітаю): урочисте вітання або віддання почесті (наприклад, артилерійський салют)..

Наполеон Хілл. Думай і багатшай (завершення)

От і завершилося (див. ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 4, ч. 5, ч. 6, ч. 7) наше знайомство зі світовим бестселером Н. Хілла (Н. Хилл. Думай и богатей). Майже місяць я публікував (а ви читали) мої виписки. Для себе взяв багато цікавого, і сьогоднішня публікація – не виняток: йтиметься про різновиди страху, що заважають нашому зростанню та їх основні ознаки. А якщо знаємо, що чогось боїмося – це вже перший крок до подолання страху. Як це зробити – також сказано в одній з виписок. В якій саме? Спробуйте відшукати самі:

• Три вороги, яких треба позбутися, - нерішучість, сумніви і страх.
• Нерішучість кристалізується у сумнів, вони змішуються, породжуючи страх.
• Страх – це лише стан Вашої свідомості і, відповідно, може вами контролюватися і спрямовуватися.
• Творенню передує уяву: першою народжується думка.
• Якщо Ви бажаєте багатства, визначитесь, у якій формі й скільки Ви хочете.
• Страх злиднів паралізує розум, руйнує уяву, вбиває самовпевненість, підриває ентузіазм, охолоджує ініціативу, розмиває цілі, робить неможливим самоконтроль. Він зводить нанівець чарівність особистості, засмічує чіткість мислення, перешкоджає концентрації зусиль. Він позбавляє наполегливості, перетворює силу в безсилля байдикування, знищує амбіцію, погіршує пам'ять, притягує невдачі. Він душить любов і ґвалтує найкращі почуття душі, нехтує дружбою і привертає нещастя, веде до безсоння, туги і печалі...
• Людина настільки жадібна, що цивілізації довелося винайти всілякі закони для огородження її від ближніх.