Цитати:
- Майбутнє завдання йому не подобалося, тому він мусив упоратися з ним якнайшвидше.
- Хіба можна почуватися у безпеці чи щось планувати, коли все весь час змінюється?
- Час на почуття вже вичерпано; настала непримиренна і бентежна пора вчинків.
- Люди навколо, здавалося, ніколи не знали, що робити, натомість він знав завжди.
- З чоловіком, який не прагне знайти собі прибуткової роботи, – щось геть не так.
- Брак єдності – це основна причина всіх соціальних проблем.
- Єдине виправдання приватної власності – це служіння суспільним інтересам.
- На уроках математики в неї завжди виникало дві думки: «Як чудово, що люди створили цю науку, і як прекрасно, що я добре на ній розуміюсь». І одночасно зростали два почуття: захват наукою і власними здібностями.
- На кожному щаблі свого сходження вона виконувала службові обов’язки задовго до офіційного призначення на посаду.
- На світі існує багато неприємної, але потрібної роботи.
- Супротивник, з яким змушена була змагатися, не вартував ні герцю, ні перемоги; він не мав здібностей, які цікаво було б перевершити; в тому і була суперечність – її супротивником була посередність – сіра бавовняна вата, м’яка, безформна та не здатна на спротив, але яка все одно лежала перепоною на її шляху.
- Її мордувала потреба мати друга чи ворога.
- Як поле без лісосмуги, він був відкритий для всіх вітрів.
- Він ніколи не розводився про суспільне благо, просто казав людям, що з його залізниці вони матимуть великі прибутки, і доступно пояснював, звідки ті прибутки візьмуться, надаючи аргументи.
- Його провина полягала тільки в тому, що він заробив своє добро сам і ніколи не забував, що воно належить йому і лише йому.
- Він немов зустрічав виклик, радіючи, що в змозі прийняти його.
- Вони керовані не метою, а страхом.
- Радість – це пальне для душі.
- Я сама собі зроблю шанс.
- Хто хоче зі мною працювати, робитиме це на моїх умовах або не робитиме взагалі.
- Так вона збиралася жити: без жодної беззмістовної години чи вчинку.
- За родинною традицією, ганьбою було, коли чоловік помирав, залишаючи синові менший спадок, ніж дістався йому самому від батька.
- Неможливими для нього були дві речі: стояти на місці та рухатися без цілі.
- Вони мали мету і знали, як її досягнути.
- Хочу претендувати на найбільшу чесноту – бути чоловіком, який спромігся заробити гроші.
- Між ними виникла певна стриманість, яка, хоч це й дивно, перетворювалася на близькість.
- Який тип людей наймерзенніший? – Люди без мети.
- В житті важить лише те, як добре ти виконуєш свою роботу.
- Єдина система моралі, золотий стандарт – це принцип компетентності.
- Чи існує щось серйозне у світі, позбавленому концепції болю?
- Тобі болітиме. Постарайся лише не скоритися цьому болю.
- Осяйно-чистий сенс існування вона знайшла саме там, де хотіла, – у своїй роботі.
- Безвідповідальний бевзь не здатен на незатьмарену радість.
- Йому завжди натякали, що бізнес – це такий собі гріховодницький культ, до якого не варто втягувати порядних громадян; ганебна необхідність, до якої вдавалися, але воліли про неї мовчати.
- Він ніколи не намагався знайти винних, окрім себе; лише від себе самого вимагав досконалості.
- Коли він був упевнений у правильності обраного вектора, бажання дотримуватися його з’являлося автоматично.
- Що таке людина? Жалюгідна жменька хімікалій, наділених манією величі.
- На долю нашої доби випало по-новому визначити мету філософії. І ця мета полягає не в пошуках сенсу життя, а в тому, щоб довести відсутність будь-якого сенсу.
- Обов’язок мислителя не пояснювати світ, а показати, що пояснити нічого не можна.
- В гонитві за матеріальними благами і технологічними витребеньками люди втратили духовні орієнтири, занадто узалежнилися від комфорту.
- Сюжет – це примітивна вульгарність у літературі. Так само як логіка – примітивна вульгарність у філософії. Так само, як мелодія – це примітивна вульгарність у музиці.
- Я працював не задля наживи, тому й зазнав збитків.
- Панує думка, що, беручи людину на роботу, маєш враховувати не її кваліфікацію, а запити.
- Якщо людина діє чесно, вона не має потреби заручатися чиєюсь довірою – вистачить раціонального сприйняття її вчинків.
- Для мене існує лише одна форма людського занепаду – втрата мети.
- Я думала, таке можливо лише в якійсь глушині. Десь у Європі.
- Він ішов до своєї мети, відкидаючи все зайве – і ззовні, і в самому собі.
- Чому так важко знайти хороших працівників, незалежно від посади?
- Люди не сприймають ні істини, ні здорового глузду. Вони не потребують аргументів і раціонального мислення. Розум для них – ніщо. І все одно ми змушені з ними співіснувати.
- В бізнесі просити не годиться.
- Якщо людина справді гідна своєї роботи, то немає жодної чесноти в тому, щоб надати її.
- У його свідомості неймовірно чітко і по-суворому просто, майже даруючи якесь полегшення, промайнула думка: це не повинно мене зупинити.
- Думка – це зброя, що її використовують для дій.
- Думка встановлює мету, а також шляхи її досягнення.
- Він уперше зрозумів, що ніколи нічого не боявся, адже за будь-якого нещастя вдавався до могутнього прийому – діяти.
- Йдеться не про впевненість у перемозі (чи може хтось до решти бути в ній упевнений?), а у можливості діяти, що крім неї більше нічого не потрібно.
- Якщо ти збираєшся дотриматися свого слова, не варто про це казати, просто дотримуйся.
- У світ вдерлося немислиме зло, ти про це знаєш і не варто вникати в деталі. Доведеться просто більше працювати. Ще більше і старанніше.
- Моя дорога сестронька – це чистий двигун внутрішнього згорання, наділений здатністю мислити.
- Це найвеличніше щасті буття: не довірятися, а знати.
- Хіба не аморально – жадати без руху чи рухатися без мети?
- Два нелюдських за своєю природою поняття: безпричинне і безцільне.
- Ідеї мені не потрібні, я волію тричі на день повноцінно харчуватися.
- Даґні не здатна була прийняти дійсність, де змушують не обганяти посередностей.
- Він не вмів жити інакше, ніж платити за те, чого потребував, нічого не просити у природи, не розрахувавшись із нею власними зусиллями, не випрошувати нічого в людей, не розрахувавшись власною працею.
- Не варто перекладати на нею провину, це давній вибрик усіх боягузів.
- Дружина розраховує бути головним клопотом свого чоловіка.
- Чи знаємо ми, де межа людському терпінню?
- Скрізь гниль, суцільна чорна гниль – гниють машини, будинки, душі.
- Премії встановлювали за потребами, штрафували – за здібностями.
- Єдиний обов’язок людини – діяти.
PS. У цитатах спеціально наводив вислови як героїв, так і антигероїв без коментування. На жаль, іноді ловив себе на думці, що погоджуюся з тезами саме останніх. Ви теж маєте нагоду влаштувати собі подібну перевірку.
Вибрані цитати і додаткові враження від другої частини книжки Айн Ренд "Атлант розправив плечі" читайте вже у наступній публікації.
Немає коментарів:
Дописати коментар