30 лип. 2011 р.

Євген Титикайло

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Євген Юрійович Титикайло,
що народився в цей день 1937-го року, писав:


До питання про винятковість
*****
Смішні, кирпаті "ерудити"!..
В них - телевізор і кіно,
Машини вміють вже водити,
З батьками грають в доміно.

Змінивши стежечку на трасу
І пісню матері - на джаз,
Спішать із класу і до класу,
Все віддаляючись від нас.

Спішать у музику, у моди,
У дивокрай прийдешніх літ,
Батьків маленькі антиподи
З очима ясними, як світ.

Їх не здивує вже дрібниця,
Не заболить у них душа
За тим, що вистрашена птиця
Своє гніздечко полиша,

Що десь всихає деревина,
Скупіше стало на дощі,
Що скоро птиця та загине,
Отак, як згинули хрущі.

У них в житті свої проблеми,
Їм сентименти не з руки.
Вони засвоювали теми,
Коли трудилися батьки.

Їм все одно, якого роду
Був їхній прадід а чи дід.
Вони лиш візьмуть у народу,
Та не звеличать родовід.

Матері
*****
Ця біла ніч снігами відбіліла,
Ця біла ніч пішла у небуття.
А так мене сльоза твоя боліла,
Не день, не два -
Цілісіньке життя.

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

29 лип. 2011 р.

Валерій Кикоть

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Валерій Михайлович Кикоть,
що народився двадцять дев'ятого липня 1961-го року, писав:


Розмова з життям,
або наодинці з народом
(уривок)
*****
Прийму в’язницю і суму
В ім’я святої переміни,
От тільки щастя не прийму
Я без могутньої Вкраїни.

Вона в міжзоряній сім’ї
Давно молитвами і ділом,
Великі пращури мої
Звели її душею й тілом.

Простенький гімн,
що підбадьорює в години песимізму
*****
Нема в минуле вороття,
Нема туди дороги.
Будуй, твори нове життя —
Твоя це перемога!

«Вперед!» — твій напрям і девіз
На заході й світанні.
Тягни чимдуж земний свій віз
І в мить твою останню!

Твій шлях один, він тільки твій —
Долай нові пороги,
Пройти їх з гідністю зумій —
Твоя це перемога!

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

23 лип. 2011 р.

Віра Шурман

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Віра Шурман,
що народилася двадцять третього липня 1960-го року, писала:


Молитва
*****
Поклавши руку на біль у серці,
Молюся: Господи, на люд свій подивись!
Бо зникла гордість, зів'яла чесність,
І всяка впевненість поділася кудись...

Знов невідоме мене лякає.
Хвилююсь дуже за своїх і всіх дітей,
їх юні роки в пітьмі зникають,
Що завтра, Боже, їх у цьому світі жде?

Земля хитнулась знов під ногами,
Як лід розколений. Лечу в обійми дну...
Що буде, Боже, як сил не стане,
Коли і в тебе я поради не знайду?

О, поверни нам свій дар, ту пам'ять,
Що робить з нас живих, розсудливих людей,
Щоб шанували свій рід і матір,
Що завжди вчила нас співать простих пісень.

Поки не згасла в мені іскрина —
Тримаю якось на плаву себе й дітей.
Я вірю, Боже, пошлеш нам сили,
А також щастя для усіх-усіх людей

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

21 лип. 2011 р.

Іван Гнатюк

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Іван Федорович Гнатюк,
що народився двадцять першого липня 1929-го року, писав:


Ностальгiя
*****
О хмарко грайлива
Яка ти щаслива
Що, маючи волю,
У далеч пливеш,-
Ти линеш, як мева,
Срiблисто-рожева,
Не чуєш нi болю,
Нi туги - без меж.

Колись неодмiнно
Мою Україну -
Мою найсвятiшу! -
Ти стрiнеш в путi;
Побачиш, як мати
Стоїть коло хати
I слухає тишу
В нiмiй самотi.

А я у неволi -
Колимськiй юдолi -
Караюся, наче
У пеклi на днi,-
Я мов на розп'яттi
Пригадую матiр
I чую, як плаче
Вона по менi.

Я з розпачу млiю
I трачу надiю,
Що стрiнуся з нею
У рiднiм краю,
Та ревно молюся,
Щоб рiдна матуся
Не чула й душею
Про долю мою.

О хмарко весела,
Як будеш у села
Нести над землею
Жагу грозову -
Скажи Українi,
Що я на чужинi
Лиш матiр'ю й Нею
Живу.

Сповiдь
*****
Як не жилось менi - не заздрив я нiкому,
Я тiльки ним живу i житиму незмiнно,-
Воно менi - як хрест, але я весь у ньому -
В твоєму iменi святому, Україно.

Слово
*****
Уста отверзлися - i слово,
Лихим безбатченкам на зло,
Глаголом iстини раптово,
Як зерно в ґрунті, ожило.

I хоч те слово ще не всюди
Пробилось ростом крiзь броню,
Хоч злi манкурти й словоблуди
Його бояться, як вогню;

I хоч ще й нинi лжепророки
Його зрiкаються в життi,
Та крига скресла, i потоки
Життя - змiтають їх з путi.

Були валуєви на нього,
I циркуляри їх були,
Але вони його, живого,
Звести в могилу не змогли.

Були й помазаники Божi,
I слуги чортовi у них...
Те слово стало на сторожi
Рабiв - не кривдникiв своїх.

I хоч ще й нинi їх зневага
Його пригнiчуе - проте
Воно й з глухого саркофага
Крiзь людськi душi проросте.

Джерело
*****
Ти даремно скаржишся, їй-богу,
Не мiлiє мовне джерело,
А якщо намулом затекло,
То себе винуй, а не епоху.

Закоти рукава - ти ж поет,
Прочищай, бо хто ж його прочистить?
Я до нього, рiдного, врочисто
Припадав i в темрявi замет.

Припадав i серцем, i устами,
По словечку пив його снагу,-
Може, й через те я у снiгу
Не замерз, хоч мучився роками.

Чом же ти так боязко над ним
Бiдкаєшся, молячи пощади? -
Таж його самим нам прочищати
Й пити з нього воду - нам самим.

Джерело не вiзьметься багвою,
Мов ковбаня в пiтьмi лiсовiй,-
Стань над ним навколiшки - i пий,
Причащайся мовою живою.

Вичищай намул iз джерела,
Не лякайся втоми, нi простуди -
I воно мiлiшати не буде,
Хоч яка б епоха не прийшла.

"Кобзар"
*****
Коли окраєць житняка
Мені, було, давала мати,
Я мусив спершу показати,
Чи не брудна моя рука.

Як жебраки, ішли не раз
Голодні, чорні переднівки, -
І хліб святим ставав, бо тільки
Він боронив од смерті нас.

А коло хліба на столі,
На самотканій скатертині
Лежала книга, як святиня, -
Людські надії і жалі.

То був "Кобзар". Його не міг
Ніхто, не вмивши рук, узяти,
Бо він - святий, казала мати,
Він смерть народу переміг!

Його, мов хліб у чорний час,
Просили в позички сусіди,
Зціляючи серця завсіди
Тим словом, що прорік Тарас!

Із циклу "Правда-мста"
(З вогню Тарасового слова)
*****
Любіть її... Во время люте...

Любіть її - не вірте суєсловам,
У лютий час запроданства - любіть,
Не завдавайте болю їй ні словом,
Ні помислом, що ранить мимохіть.

На зло усім: і лживим патріотам,
І ворогам - любіть її, святу,
Любіть, як матір, кинуту під плотом,
Чи віддану на поглум сироту.

Сам Бог велів любити Україну -
Нещасний край манкуртів і заброд, -
Любіть її не ідолопоклінно,
А як життя, як долю, як народ!

Хай оскверняють ниці фарисеї
Її ім'я і пам'ять лихоліть, -
Любіть до смерті й, гинучи за неї,
Своєю кров'ю - волю освятіть!

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Олена Шовгенева

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Олена Іванівна Шовгенева (Теліга),
що народилася двадцять першого липня 1907-го року, писала:


Поворот
*****
Це буде так: в осінній день прозорий
Перейдемо ми на свої дороги.
Тяжке змагання наші душі зоре,
Щоб колосились зерна перемоги.

І те, що мрією було роками,
Все обернеться в дійсність і можливість, —
Нам буде сонцем кожний кущ і камінь
У ці хвилини — гострі і щасливі!

Подумать тільки: наші села й люди,
А завтра прийдемо — до свого міста!
Захоплять владно зголоднілі груди
Своє повітря — тепле та іскристе!

Та звідкись сум зловіщий вітер вишле,
Щоб кинуть серце у крижаний протяг:
Усе нове… І до старої вишні
Не вийде мати радісно напроти…

Душа з розбігу стане на сторожі,
Щоб обережно, але гостро стежить
Всі інші душі — зимні чи ворожі —
І всі глибокі поміж ними межі.

І часто серце запалає болем,
А щось гаряче аж за горло стисне,
Коли над рідним, тим же самим полем
Зависне інша, незнайома пісня.

Чекає все: і розпач, і образа,
А рідний край нам буде — чужиною.
Не треба смутку! Зберемось відразу,
Щоб далі йти — дорогою одною.

Заметемо вогнем любови межі,
Перейдемо убрід бурхливі води,
Щоб взяти повно все, що нам належить,
І злитись знову зі своїм народом.

Сучасникам
*****
“Не треба слів! Хай буде тільки діло!
Його роби — спокійний і суворий,
Не плутай душу у горіння тіла,
Сховай свій біль. Зломи раптовий порив”.

Але для мене — у святім союзі:
Душа і тіло, щастя з гострим болем.
Мій біль бринить, зате коли сміюся,
То сміх мій рветься джерелом на волю!

Не лічу слів. Даю без міри ніжність.
А може в цьому й є моя сміливість:
Палити серце в хуртовині сніжній,
Купати душу у холодній зливі.

Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив,
Та там, де треба, — я тверда й сувора.
О, краю мій, моїх ясних привітів
Не діставав від мене жодний ворог.

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

13 лип. 2011 р.

Іван Сокульський

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Іван Григорович Сокульський,
що народився тринадцятого липня 1940-го року, писав:


*****
Без України ми - раби останні.
Без тверді камінь, без русла ріка.
Немає нас! І тільки дзвін кайданів…
І тільки плач - безмовний - у віках.

Без України ми не знаєм, хто ми.
Блукаємо - мов більма на очах,
Мов жебраки, безвольні та бездомні,
Вмираємо, не станувши на шлях.

Без України - хмари ми даремні.
Несем свій прах на світовий смітник…
Кому вони, пісні мої тюремні?
Що скаже рабський мій язик?

*****

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Павло Мовчан

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Павло Михайлович Мовчан,
що народився тринадцятого липня 1939-го року, писав:


Земля
(уривки)
*****
О земле, зрощена з душею,
Домівко вічності і слів, -
Співмірен кім'яхові глею,
Сніжинці, що лягла долів,

Постав я з тебе, повертаюсь
У твоє лоно день за днем,
Суть - не вагу - я зберігаю,
Виснажуємось навзаєм.

Твій холод і мене холодить,
Твоє тепло - моє тепло;
Ти - суть, ти - плоть мого народу,
Ти те, що буде, що було…

Не відніму - додам любові,
Змертвілу глину оживлю
І возвеличу в кожнім слові:
- О земле, я тебе люблю!
*****
О Батьківщино, давній біль
Іржею проступа на шкірі;
Та міць і сила, що в тобі,
Нас зміцнює в незрадній вірі,

Бо незнищенні ми - о ні! -
Допоки хоч в одному слові
Відлунюють звитяжні дні,
Що нас наснажують в любові:

До бадилини край стерні,
До урвища, до косогору,
До нових, до грядущих днів,
Сподіваних і вже прозорих.

*****
Блажен, хто оддалік від гомінких турбот…
Горацій

Блажен, хто оддалік від гомінких турбот
Не дбає про свій пай, кладе цілушку в рот
І думає про мить прожиту, пам'ятку,
Що в солі солод є, а мед - у гірчаку.

Блажен, хто береже розважливі слова,
І радістю журбу іржаву сповива,
І, випивши вина прозорого ковток,
Бере у праву руч, мов берло, колосок.

Блажен, хто чує рух і в колуванні днів
На забува про час, про обшири земні
І бачить поза всім безмежну широчінь
І що минуща плоть безслідна, наче й тінь.

Блажен, хто з дня у день весь многотрудний вік
Не випускає з рук чепіг, а у засік
По зернятку збира, щоб лан не здичавів,
Щоб марним не було це колування днів.

Блажен, хто слово "хліб", як "доля", вимовля,
Ласкавіє до тих запліднена земля:
То луг пласта до ніг, то пагорб підійма,
То, розступившись враз, углубину прийма.

Іменники
(уривок)
*****
Маркіянові Шашкевичу

Вкраїно рідна!
Руське слово бідне!
Літаєш над папером ти безслідно,
Що й не спіймати кінчиком пера…
Але ж тобі давно уже пора
Стать не відбитком звуку - ярим змістом!
Хоч ти й нетлінне, та життя ж згора,
І кожна річ таїть у собі іскру.

*****

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

4 лип. 2011 р.

Борис Мозолевський

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Борис Миколайович Мозолевський,
що народився четвертого липня 1936-го року, писав:


Ірій
ІХ. На полі бою
(уривок)
*****
Нас мало, і не в зброї наша сила.
Нам наша правда вища всіх щедрот,
Допоки гідність нас не полишила,
Допоки не загине й наш народ.

Над мареннями нашими і снами,
Із наших ран, і крові, і ганьби
В нові світи ми проростем синами,
Змужнілими стократ для боротьби.

Вони зведуться, сильні нашим духом,
І зайдам губи скривить переляк.
І зорі, зорі, зорі, а не мухи
Усіють їхній нездоланний шлях.

Ірій
XVII. Золота симфонія пекторалі
(уривок)
*****
Світе мій щирий, який ти чистий!
Світе прозорий, який ти гожий!
Хочеться ноги в росу вмочити
І цілувати ув очі рожі.

Світе мій дивний, світе казковий! —
Від повноти аж вгинається обрій.
Чи, може, кінь загубив підкову,
Чи світить місяць к годині добрій.

Буйно огудина переплелася.
Квіти медами течуть із огудини.
Світе, оспіваний перепелами,
Жайвором, горлицями, сорокопудами,

Сяй і слався, наш добрий світе,
Небо своє прихили над нами!
Ми твої паростки, ми твої діти,—
Будьмо ж не пасинками, а синами!

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

1 лип. 2011 р.

Липень

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

У липні народилися такі українські літератори:

1Олександр Власович Терещенко (1806-1865)
Борис Семенович Тартаковський (1912-1985)
Валентина Свиридонівна Козак (1946)
Петро Лаврентійович Ящук (1948)
Валерій Григорович Баран (1954)
Василь Іванович Жураківський (1960)
Аліна Олександрівна Борщова (1982)
2В. С. Александров (1825-1894)
Франц Коковський (1885-1940)
М. С. Бондаренко (1892-1970)
Оксана Дмитрівна Соловей (Шаруда) (1919)
Володимир Семенович Рабенчук (1944)
Ольга Іванівна Хало (1953)
3Анатолій Максимович Богданович (1882-1914)
Прохор Данилович Воронін (1885-1940)
Тетяна Іллівна Волгіна (1911-1981)
Іван Степанович Волошенюк (1938)
Василь Іванович Вародя (1943-1998)
Павло Григорович Щегельський (1946)
Вадим Григорович Бойко (1951-2005)
Михайло Михайлович Буряк (1965)
4І. Т. Дощівник (Підгоренко, Омелян Миколаєнко) (1886-1973)
Петро Йосипович Панченко (Панч) (1891-1978)
Борис Миколайович Мозолевський (1936-1993)
Ігор Миколайович Римарук (1958-2008)
Валентин Миколайович Собчук (1964)
5Т. К. Блонський (1830-1897)
Микола Митрофанович Стеценко (1918)
Анатолій Васильович Таран (1940-1995)
6П. І. Кравчук (1911-1997)
Станіслав Болеславович Чернілевський (1950)
Ірина Миколаївна Старовойт (1975)
7Юрій Корнійович Смолич (1900-1976)
Д. Д. Копиця (1906-1965)
Володимир Федорович Панченко (1923-1973)
Остап Ларський (1926)
Наталія Петрівна Нікуліна (1947)
8Петро Мігович (1899-1967)
Юлій Васильович Боршош-Кум'ятський (1905-1978)
Василь Юрійович Вовчок (1933-2002)
Валентин Лукич Чемерис (1936)
Лесь Степанович Танюк (1938)
Олена Павлівна Плавенчук (1952)
9Кирило Куцюк-Кочинський (1910-1991)
Микола Йосипович Сиротюк (1915-1984)
Ігор Миронович Калинець (1939)
Віктор Васильович Терен (Таран) (1941)
Анатолій Кирилович Мойсієнко (1948)
10Борис Григорович Швед (1906-1945)
П. Ф. Афтомонов (1922-1988)
Олексій Андрійович Палійчук (1941)
11Борис Андрійович Нечереда (1939)
Олександр Борисович Зеленько (1940)
Алла Володимирівна Сокол (1948)
Сергій Борисович Джигурда (1956)
Марія Романівна Ткачівська (Лагода) (1965)
Михайло Володимирович Кожедуб (1966)
Олег Борисович Гуцуляк (Басараб, Томин) (1969)
12Павло Кононенко (1900)
Петро Іванович Мельник (Голота, Балашівський, Балаш) (1902-1949)
Петро Кузьмич Мостовий (1923)
Василь Лукич Юхимович (1924)
Олександр Миколайович Маландій (1934)
А. З. Москаленко (1934)
Анатолій Васильович Харланович (1936)
Петро Линовицький (1943)
Павло Терентійович Малєєв (1943)
Юрій Юрійович Чигирин (1974)
13Андрій Іванович Подолинський (1806-1886)
А. В. Лисенко (1851-1910)
Сергій Михайлович Степняк-Кравчинський (1851-1895)
П. Т. Кугай (1921-1981)
Павло Михайлович Мовчан (1939)
Іван Григорович Сокульський (1940-1992)
Петро Іларіонович Куценко (1948)
Анатолій Васильович Жикол (1949)
Олена Плетенцова (1974)
14Андрій Дмитрович Баб'юк (Мирослав Ірчан) (1897-1937)
П. А. Радченко (1902-1942)
Л. М. Коваленко (1923)
Валентин Вікторович Мисько (1939)
Юрій Степанович Завгородній (1940)
Алла Миколаївна Тютюнник (1949)
Володимир Васильович Кашка (1954-2006)
Ігор Бондар-Терещенко (1964)
15С. І. Канюк (1880-1945)
С. М. Левітіна (1891-1957)
Мілена Іванівна Рудницька (1892-1976)
Марія Авакумівна Познанська (1917-1995)
Василь Васильович Діянич (1925-1980)
Василь Попенко (1934)
Віра Михайлівна Багірова (1948)
Тамара Миколаївна Герасименко (Хвостенко) (1956)
Вікторія Степанівна Мочерна (1981)
Дарина (Дар'я) Миколаївна Риженко (1985)
16Василь Костянтинович Очерет (Василь Барка, Іван Вершина) (1908)
Михайло Іванович Томчаній (1914-1975)
Борислав Павлович Степанюк (1923)
Володимир Гаврилович Ковтун (1931)
В. В. Горбачев (1941)
Світлана Анатоліївна Короненко (1960)
Еліна Михайлівна Свенцицька (1960)
Оксана Олександрівна Ігнатенко (1972)
17В. С. Котецький (1893-1918)
Петро Мокійович Інгульський (1912-1976)
Йосип Георгійович Струцюк (1934)
Олена Вікторівна Пащук (Кицан) (1982)
18Борис Михайлович Лобач-Жученко (1875-1937)
П. Ф. Кочур (Кочура) (1905-1976)
Петро Дмитрович Косенко (1922)
Борис Аврамович Гончаренко (1925-1993)
Іван Романович Горбатий (1934-1990)
Станіслав Віталійович Жуковський (1938)
Олексій Миколайович Кошель (1973)
19Михайло Дзіндзьо (1925-1993)
В. Д. Зубова (1935)
Андрій Дмитрович Гудима (1937)
Василь Васильович Чухліб (1941-1997)
Богдан Іванович Бастюк (1949)
Галина Степанівна Панчук (1953)
Микола Іванович Пшеничний (1954)
Тетяна Анатоліївна Дзюба (1966)
20Василь Степанович Кучер (1911-1967)
Володимир Кононович Мельник (1921)
Борис Миколайович Демків (1936-2001)
Микола Іванович Козак (1941)
Анатолій Йосипович Ненцінський (1944)
Тарас Григорович Нікітін (1947-1993)
Володимир Миколайович Сапон (1951)
Ігор Борисович Геращенко (1952)
21Г. В. Гордий (Іван Діброва) (1881-1917)
Олег Олександрович Кандиба (Ольжич) (1907-1944)
Олена Іванівна Шовгенева (Теліга) (1907-1942)
Борис Олександрович Грибінський (Олександров) (1921-1979)
Іван Федорович Гнатюк (1929-2005)
Сергій Костянтинович Шелковий (1941)
Сергій Вікторович Цушко (1945)
Інна Анатоліївна Логунова (1955)
22Я. А. Гординський (1882-1939)
В. М. Шопінський (1887-1967)
С. В. Пилипенко (1891-1943)
І. С. Іванченко (1902-1987)
Фока Федорович Бурлачук (1914 - 1997)
Іван Іванович Долгош (1931-1992)
Микола Васильович Ночовний (1943)
23Антон Іванович Шмигельський (1901-1983)
Андрій Андрійович Нанкевич (1941-1997)
Ісидор Трембицький (1847-1922)
Віра Шурман (1960)
Інна Михайлівна Пєсєнка (Василенко) (1968)
24Анатоль Петрович Курдидик (Анатоль Бовшівський, Рогатинець, Осій Гольтіпака, Осип Гольтіпака) (1905-2001)
Василь Oлександрович Мисик (1907-1983)
Борис Йосипович Слободянюк (1917-1986)
Петро Миколайович Савчук (1935)
Лілія Анатоліївна Золотоноша (1963)
Ярослава Віталіївна Бабич (1976)
25Модест Пилипович Левицький (1866-1932)
Давид Наумович Гофштейн (1889-1952)
Б. Я. Ластовенко (1946)
26І. Ф. Тимківський (1773-1853)
І. О. Затиркевич (1829-1902)
Іван Іванович Лазар (1920)
Мойсей Йосипович Шніцер (1921)
Василь Іванович Холод (1929)
Тамара Артемівна Севернюк (1940)
Тарас Девдюк (1969)
Андрій Олександрович Кондаков (1969)
27Володимир Галактіонович Короленко (1853-1921)
Ярослав Олександрович Галан (1902-1949)
В. І. Іванович (1905-1985)
Галина Йосипівна Биченюк (1927)
Ольга Вікторівна Пресіч (1967)
Олег Олександрович Здорик (1979)
28Павло Г.Савченко (1887-1920)
П. Махиня (1890-1921)
М. М. Романівська (1901-1983)
Ігор Леонтійович Муратов (1912-1973)
В. Є. Мухін (1916-1996)
Ольга Буковин (1931)
Ярослав Григорович Камінецький (1941)
М. Ф. Слабошпицький (1946)
Ростислав Володимирович Мельників (1973)
29Лев Давидович Ломберг (Давидов) (1911-1989)
Володимир Петрович Науменко (1954)
Валерій Михайлович Кикоть (1961)
30Любов Олександрівна Яновська (1861-1933)
В.І.Гутянський (1903-1954)
Євген Юрійович Титикайло (1937)
Микола Костьович Холодний (1939-2006)
Світлана Вікторівна Іщенко-Торнтон (1969)
Анатолій Астаф'єв (Дністровий) (1974)
31Олександр Іванович Сливка (1909)
Валерій Федорович Гужва (1936)
Петро Іванович Селецький (1956)

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень