31 жовт. 2011 р.

Іван Манжура

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Іван Іванович Манжура,
що народився тридцять першого жовтня 1851-го року, писав:


Степ
*****
Гей ти, степ широколаний,
Мій килиме сріблотканий!
Розпростерся ти широко,
Що не скине й орле око
Твоє займище безкрає!

Гей, повідай-бо, мій краю,
Де краса твоя розкішна:
Сива тирса срібна, пишна,
Що коневі колись крила
Круті перса й гомоніла,
Мов та хвиля в синім морі
З буйнім вітром на просторі?..

Та повідай ще, де славні
Наддніпрянські твої плавні,
Те таємне, несходиме
Царство звіра незміриме;
Твій Великий Луг — розділля,
Предковічнеє привілля,
Що у йому усіх нетрів
Не сходили тури й вепри?..

А гайки де чарівнії,
Що річки твої бистрії,
Мов віночки, закрашали
Та дівчаток спокушали
Холодком своїм темненьким
На розмову із миленьким?

А зимовники-одниці,
Що ховались від ординців
У балках твоїх пригожих,
Де чумаченьки захожі
З України прилучали,
Одпочив собі держали?..

Та де й саме те чумацтво?..
А те сплавнеє да братство,
Що за матір шаблю мало,
Спис за батька почитало,
А рушницю за дружину,
Та своїй не знало впину
Вольній воленьці?.. І хану
Та ледачому султану
У гаремові заспати
Не давало, пане-брате!..

Степ мовчить, нема одвіту…
Мов козак той недобитий,
Він од рани знемагає,
А над їм вгорі кружляє
Крюк поганий та крюкоче,
Мов добити криком хоче:

"Вже тобі не жвотіти.
Розтеклися твої діти,
Що пишалися тобою!
Ізмарній же:
Німотою знатужений,
Чабанами столочений,
Шахтарями поврочений,
Чавунками передраний
І дітками занедбаний!"

*****

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

27 жовт. 2011 р.

Олександр Рябошапка

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Олександр Антонович Рябошапка,
що народився двадцять сьомого жовтня 1945-го року, писав:



Відверто
*****
Як зозуля накувала, –
стільки й проживу.
Не багато і не мало…
Хмаркою пливу.

Проти вітру, навстріч грозам,
у бурхливі дні.
Наче листя на морозі, –
не боюсь брехні.

У іржавій каламуті
відзнайду срібло…
Не терплю кишені дуті,
ненавиджу зло.

Не люблю гучні похвали
від чужих, своїх…
…Скільки літ не накувала, –
всі вони мої.

*****

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

26 жовт. 2011 р.

Роман Скиба

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Роман Степанович Скиба,
що народився двадцять шостого жовтня 1970-го року, писав:


*****
А ті смереки так бояться смерті.
Такі туманні, звихрені такі...
А їхні тіні вже вітрами стерті.
А їхні душі все іще стрімкі.
Десь там під небом, жовтим і далеким,
В сліпих ночах дрижить промерзла гладь.
Шумлять над Стіксом зрубані смереки.
Стоять собі прозорі і шумлять...

*****

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Галина Тарасюк

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Галина Тимофіївна Тарасюк,
що народилася двадцять шостого жовтня 1948-го року, писала:


А все-таки…
*****
До всього звикають люди.
Звикають навіть до лиха.
До кулі у теплих грудях
звикають, лиш стогнуть стиха.

Звикають до спазмів у скронях,
бо, може, так воно й треба,
щоб сльози текли солоні,
коли нам тереблять ребра.

Звикають жити на кратері.
До всього звикає людина,
лиш — не до смерті матері,
не до ганьби Батьківщини.

*****

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

25 жовт. 2011 р.

Оксана Малиновська

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Оксана Малиновська,
що народилася двадцять п'ятого жовтня 1974-го року, писала:


Рідна мово
*****
Ретельно ми чуже вивчаєм слово,
Лиш безоглядно губимо свою,
Чудову наших предків рідну мову,
Як щебет птаства в тихому гаю...

Шануймо, українці, мову рідну,
її ганьбити — непрощенний гріх.
Нехай вона веселкою нам сяє
Над краєм нашим - завжди і для всіх!

Вивчайте зарубіжні мови „модні",
Але любіть насамперед свою:
У ній весна, і дзвони Великодні,
І пісня соловейка у гаю...

*****

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

22 жовт. 2011 р.

Борис Олійник

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Борис Ілліч Олійник,
що народився двадцять другого жовтня 1935-го року, писав:


В оборону хлiба
*****
Юначе мiй, чиєїсь мами сину,
Зодягнений на джинсовий мотив, -
Я вже завмер, коли ти... пiвхлiбини
"В дев'ятку" натреновано вгатив!

Солоним потом заливає спину...
Футбол, як бачиш, не солодка гра!
Перепочинь. Та поговорим, сину.
Бо є про що. I - вже давно пора.

Я просто, не домiшуючи меду,
Скажу: коли ти замахнувсь ривком
Ударить хлiб, твоя весела кеда
Менi пiд серце влучила носком.

Ти вдарив так, що потемнiло в оцi,
I по державнi крайнi рубежi
У всiх, що пухли в сорок шостiм роцi,
Вiд жаху похолонуло в душi.

I у батькiв, якi на полi ратнiм
Дiлили хлiб, мов долю у бою,
Вiдкрилися старi солдатськi рани,
I заболiли в смертi на краю.

I в матерiв, коли ти через луки
Котив хлiбину, як футбольний м'яч,
Так застогнали, затужили руки,
Немов по них ти потоптавсь навскач.

Ми всi iз хлiба виростали, сину,
Iз працi себто - чуда iз чудес, -
Яка нас охрестила на Людину,
Пiднявши з чотирьох до пiднебесь.

Нас кликав хлiб на добре, чесне дiло
До братнього, трудящого коша.
Ми в нiм шануємо не тiльки тiло,
У нiм народна свiтиться душа.

I я тобi сказати чесно мушу:
Ти можеш лущить м'яч, немов горох,
Але коли вже замахнувсь на душу, -
Дивись, щоб не спiткнувсь... на чотирьох!

*****

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

18 жовт. 2011 р.

Світлана Наконешна

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Світлана Наконешна,
що народилася вісімнадцятого жовтня 1948-го року, писала:


Молитва
*****
Господи, дай нам свого терпіння.
Дай нам любові, віри, прозріння.
Мудрості дай нам. Просим смирення.
Господи, дай нам благословення
Жити по правді, Слово читати,
В серці ніколи смути не мати.
Дай же нам, Боже, зла не чинити,
В згоді й любові вік свій прожити.

*****

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

16 жовт. 2011 р.

Олександр Підсуха

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Олександр Михайлович Підсуха,
що народився шістнадцятого жовтня 1918-го року, писав:


Мова
*****
Ой яка чудова українська мова
Де береться все це, звідкіля і як
Є в ній ліс-лісок-лісочок, пуща, гай, діброва,
Вір, дерелісок, чорноліс. Є іще байрак.

І така ж розкішна і гнучка, як мрія.
Можна “звідкіля” і “звідки”, можна і “звідкіль”.
Є у ній хурделиця, віхола, завія,
Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.

Та не в тому справа, що така багата
Помагало слово нам у боротьбі.
Кликало на битву проти супостата,
То звучало сміхом на полях плаката,
І за все це, мово, дякуєм тобі.

Скрізь одне жадання, і мета, і ясність.
Живемо, працюємо, як одна сім’я,
І краса новітня окриля сучасність.
Цю красу звеличує мова і моя.

Нас далеке чути, нас далеко видно.
Дмуть вітри історії в наші паруси.
Розвивайся й далі, мово наша рідна,
І про нас нащадкам вістку донеси.

Любимо Україну!
*****
Любимо! І знаємо за віщо.
Зроду так не чулися на силі.
І любов доводимо на ділі,
У труді й на димнім бойовищі.

Любимо Вкраїну, та не сліпо,
Щирим серцем, чистою душею.
І не можем жити, мов без хліба,
Ні вона без нас, ні ми без неї.

Любимо не ту, що поза часом
Ще існує у чиїйсь уяві.
А й стару, оплакану Тарасом,
І нову — у величі і славі.

Любимо ходу її чудову,
До схід сонця личенько умите.
Карі очі, невмирущу мову,
Серце, добротою оповите.

Любимо не здалеку, а зблизька.
Не заочно — на її роздоллі.
Наша це і мати, і колиска,
І не треба іншої нам долі.

Любимо у радості і тузі,
Сили не шкодуємо для неї,
Щоб сіяла вічною зорею
У братерськім вольному союзі.

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

15 жовт. 2011 р.

Наталка Фурса

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Наталка В'ячеславівна Фурса,
що народилася п'ятнадцятого жовтня 1964-го року, писала:


Авель непереможний. Пацифістський цикл
(уривок)
*****
Закон природи, кажете, — вбивать?
Закон життя і — запорука сили?
Чому ж і той, для кого й чорт — як брат,
бажає, щоби пестили й любили —
не за трофей, не тому, що — “герой”! —
за душу?!
Він зі злоби сіє згубу…
Бо неминуче стане катом той,
хто сам не любить,
і кого не люблять…

Аж кажуть: все у Каїна було!
Могли б із Авелем, і в мирі з Богом,
на двох ділить — житло,
скребло,
сідло…
Але… Любові не було у нього!

І він простить це Авелю не зміг!
За що і вбив.
Та не скорилась силі
свята Любов, що не прощає гріх?! —
Щасливим кров нікого не зробила…

Простий, та не засвоєний урок!
І знову всує (бо весь світ сміється!)
кричать в юрму — і предок, і пророк:
Любов в криваві руки не дається…

*****

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

9 жовт. 2011 р.

Іван Ольховський

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Іван Ольховський,
що народився дев'ятого жовтня 1960-го року, писав:


*****
Шукайте цензора в собі.
Ліна Костенко

Коли щезають заборони,
а беззаконня як закони
приймають з радістю раби —
шукайте цензора в собі.

Коли кругом втрачають пам’ять,
і вже останніми словами
клянуть усе підряд в судьбі —
шукайте цензора в собі.

Коли у святість вводять свинство,
В найвищий чин — бридке безчинство
ще й славлять все те, далебі, —
шукайте цензора в собі.

Коли спокушує стоглава,
улесливо-солодка слава
без болю втрат, без боротьби —
шукайте цензора в собі.

У час безбожної молитви,
коли ніхто не бачить світла,
і “Розіпни!” — кричать в юрбі, —
знайдіте Цензора в собі!

*****
Непереболене — не рідне,
непережите — не святе,
непереоране — не плідне,
а непроторене — просте.

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

5 жовт. 2011 р.

Володимир Забаштанський

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Володимир Омелянович Забаштанський,
що народився п'ятого жовтня 1940-го року, писав:


Молитва
*****
Україно, молюся за тебе,
Як за матір гріховно-святу,
За блакить твого вічного неба
І за ниву твою золоту.

Україно, молюся за славу,
За твою непокору століть,
За столицю твою златоглаву,
Що по груди в тополях стоїть.

Україно, молюся за мову,
За божественну мову твою,
І за вроди твою калинову,
Від якої добрішим стаю.

Україно, молюся за пам'ять
Убієнних за волю синів
І за тих, що у душах запалять
Пломінь правди, щоб край заяснів.

Україно, лише в милосерді
Час єднання синів настає.
То нічого, що ми не безсмертні,
За безсмертя молюся твоє.

Отче наш, у Твоїм часоплині
Все минає - ридай не ридай.
Прости, Боже, гріхи Україні
І надалі грішити не дай.

Рідна мова
*****
Як нема без зірок небозводу,
Як блакиті без неба нема,
Так і мови нема без народу,
І народу без мови нема.

Для народу свойого велика
Кожна з мов, як творіння вінець.
Люд без мови - то глина безлика,
Без'язика отара овець.

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

3 жовт. 2011 р.

Володимир Наконешний

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Володимир Наконешний,
що народився третього жовтня 1945-го року, писав:


Провина
*****
Люблю я цілуватись:
До цього маю хист.
Поцілував уперше
Матусин теплий лист.

Пройшли літа. Я радо
Дівчаток цілував,
А про матусю рідну
Частенько забував.

Все рідше та все рідше
Листи я їй писав.
Свою провину в цьому
Тоді не відчував.

Минуло літ багато,
І врешті зрозумів:
Був в тому винуватий,
Що не писав листів.

Тепер я, люди добрі,
Звертаюся до всіх:
Матусь не забувайте,
Бо це — великий гріх.

*****

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

2 жовт. 2011 р.

Іван Лозов'ягин

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

Іван Павлович Лозов'ягин (Багряний),
що народився другого жовтня 1907-го року, писав:


Антон Біда — Герой Труда

(уривок)
*****
Де він не був, куди не біг
Крізь розпач і гонитву,
Він сльози Матері зберіг,
Як скарб і як молитву.

Зберіг любови бризки ці
Пекучі і солоні,
І мови звук, і на лиці
Тепло Її долоні…

Рідна мова
*****
Мово рідна! Колискова
Материнська ніжна мово!
Мово сили й простоти, —
Гей, яка ж прекрасна Ти!

Перше слово — крик любови,
Сміх і радість немовляти —
Неповторне слово “Мати” —
Про життя найперше слово…

Друге слово — гімн величний,
Грім звитяг і клекіт орлій, —
Звук “Вітчизни” неповторний
І простий, і предковічний…

Ну, а третє слово — “Мила” —
Буря крози, пісня рвійна
І така, як пах любистку,
І така, як мрійка мрійна…

Перейшов усі світи я —
Є прекрасних мов багато,
Але першою, як Мати,
Серед мов одна лиш ти є.

Ти велична і проста.
Ти стара і вічно нова.
Ти могутня, рідна мово
Мово — пісня колискова.
Мова — матері уста.

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

1 жовт. 2011 р.

Жовтень

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень

У жовтні народилися такі українські літератори:

1Володимир Герасимович (1870-1940)
Роман Андрійович Гуцало (1894- 1938)
Валеріан Львович Поліщук (1898-1936)
Людмила Павлівна Савчук (1935)
Анатолій Миколайович Шкляр (1954)
2Н. П. Капельгородська (1904-1984)
Іван Павлович Лозов'ягин (Багряний) (1907-1963)
Раїса Савеліївна Лиша (1941)
Богдан Михайлович Стельмах (1943)
Іван Павлович Іов (1948-2001)
3А. Д. Косматенко (1921-1975)
Микола Олександрович Палієнко (1944)
Володимир Наконешний (1945)
Таїсія Василівна Шаповаленко (1952)
Борис Богданович Шавурський (1963)
4Кирило Студинський (1868-1941)
Освальд Фрідріхович Бургардт (Юрій Клен) (1891-1947)
Дмитро Мусійович Куратовський (1922-1988)
Станіслав Сергійович Зінчук (1939)
Іван Григорович Стрічан (1950)
Олександр Григорович Ільченко (1957)
5Михайло Ю. Яцків (1873-1961)
Олекса Коронатович Стефанович (1899-1970)
Іван Дмитрович Ковтун (Юрій Вухналь) (1906-1937)
Богдан-Ігор Васильович Антонич (1909-1937)
В. В. Канівець (1923)
Володимир Омелянович Забаштанський (1940-2001)
Василь Тихонович Титов (1948)
Богдан Олексійович Андрусяк (1955)
Віктор Іванович Мельник (1958)
Надія Дмитрівна Черкес (1958)
Юлія Володимирівна Максимейко (1988)
6Сергій Олександрович Єфремов (1876-1939)
Іван Антонович Кочерга (1881-1952)
В. І. Дарда (1924)
М. І. Богословський (1925)
Юрій Іванович Залета (Загорський) (1939)
Степан Пилипович Келар (1939)
Віктор Іванович Гуменюк (1952)
Неоніла Ананіївна Диб'як (1954)
Ганна Рибцуник (1957)
Михайло Степанович Батіг (1965)
Юрій Васильович Сегеда (1977)
7Євген Андрійович Фенцик (1844-1903)
В. П. Вера (Черевко) (1901-1944)
П. Г. Саравас (1911-1987)
Василь Васильович Скрипка (1926)
Володимир Михайлович Матіїв (1930-1985)
Євген Степанович Товстуха (1934)
Микола Михайлович Яненко (1941)
8Іван Федорович Єрофеїв (1882-1953)
Юрій Львович Рудницький (Юліан Опільський) (1884-1937)
Володимир Юхимович (Євтимович) Свідзинський (1885-1941)
Михайло Іванович Кутинський (1890-1974)
І. А. Маценко (1921)
Іван Йосипович Гайворон (Герун) (1940)
Михайло Григорович Василенко (1949)
В. І. Кіор (1951)
Клавдія Данилівна Корецька (1952)
Василь Іванович Махно (1964)
Наталія Василівна Гранич (1967)
9Іванна Омелянівна Блажкевич (1886-1977)
Гнат Васильович Михайличенко (Ігнатій Михайлович Гнатко) (1892-1919)
Микола Платонович Бажан (1904-1983)
Федір Захарович Гарін (1914-1998)
Іван Ольховський (1960)
Павло Іванович Вольвач (1963)
Антоніна Олексіївна Филонич (1970)
10Михайло Опанасович Драй-Хмара (1889-1939)
Олександр Ілліч Зонін (1901-1962)
І. І. Волошин (1905-1973)
І. І. Гайдай (1923)
Іван Юрійович Козак (1936)
Віктор Мефодійович Тимчук (1936)
Ярослав Миколайович Кремінський (1937)
Іван Петрович Киризюк (1949)
Віталій Михайлович Бошков (1968)
Оксана Петрівна Кішко-Луцишина (1974)
11Феодосій Злоцький (1846-1926)
Харитон Бородай (Ярема Байрак) (1913-1944
О. В. Буцень (1923-1966)
Богдан Бойчук (1927)
Ю. М. Щербак (1934)
Віктор Васильович Женченко (1936)
Віталій Федорович Фесенко (1940)
Антоніна Іванівна Листопад (Нікітіна) (1941)
Володимир Олександрович Яворівський (1942)
Людмила Василівна Тараненко (1948)
12Марія М.Кабалюк-Тисянська (1911-2000)
Микола Панасович Воробйов (1941)
Світлана Костянтинівна Жолоб (1947)
Олександра Яківна Диркавець (Леся Пилип'юк) (1949)
13Григорій Іванович Кулеба (1932-1990)
Г. О. Черкашин (1936)
Ганна (Галина) Василівна Цепкова (1946)
Василь Володимирович Старун (Старунов) (1953)
Мирослав Ярославович Лазарук (1956)
14Михайло Михайлович Гендер (1901-1972)
М. О. Бірюков (1903-1966)
М. М. Дуфанець (Молчан) (1903-1980)
Андрій Степанович Калина (1908-1979)
Казимир Іванович Гурницький (1924)
Віктор Федорович Баранов (1950)
Остап Тарасович Сливинський (1978)
15Пелагея Яківна Литвинова (Бартош) (1833-1904)
Софія Віталівна Тобілевич (1860-1953)
Володимир Зенонович Гжицький (1895-1973)
Андрій Трохимович Павлусенко (1914)
Іван Федорович Комловшій (1920-1996)
Дмитро Омелянович Луценко (1920-1988)
Володимир Опанасович Грабоус (1935)
Віктор Степанович Бойко (1946)
Наталя Володимирівна Чамлай (1955)
Надія Скобелєва-Сологуб (1957)
Анна Кирилівна Дущак (1959)
Наталка В'ячеславівна Фурса (Сіряченко) (1964)
16Олександр Михайлович Підсуха (1918)
Ярослав Юрійович Дорошенко (1931)
17Федір Васильович Іванчов (1916)
Володимир Ілліч Заліський (1925)
Йосип Борисович Курлат (1927-2000)
Іван Михайлович Маковійчук (1930-1991)
Іван Федорович Драч (1936)
18Сергій Павлович Шелухін (1864-1938)
Дмитро Миколайович Вергун (1871-1951)
Віктор Петрович Ярош (1914-2001)
Володимир Якович П'янов (1921)
Світлана Наконешна (1948)
Анатолій Тимофійович Горбівненко (1953)
19Сергій Іларіонович Воскрекасенко (1906-1979)
Михайло Петрович Горловий (1952)
Григорій Іванович Іваненко (1953)
Світлана Володимирівна Антонишин (1959)
Іван Іванович Бойчук (1974)
20Степан Іванович Бочков (1895-1972)
Марія Антонівна Цимбалюк-Кавун (Кремінярівська) (1902-1998)
Леонід Павлович Вернигора (1939)
21С. М. Мушник (Мушников) (1921-1994)
Євген Семенович Регушевський (1934)
22Параска Юхимівна Амбросій (1910-1997)
М. І. Калитовська (1916-1990)
Борис Ілліч Олійник (1935-2017)
В. М. Шкварчук (1940)
Дмитро Йосипович Іванов (1946)
Василь Федорович Пазинич (1960)
Олександр Іванович Довбуш (1968)
23Яків Ісакович Кальницький (1895-1949)
І. Ф. Вив'юрський (Джон Вір) (1906-1983)
Андрій Єфремович Пашко (1918-1991)
Петро Федорович Іванов (1921-1997)
Дмитро Степанович Черевичний (1924-1993)
П. М. Дідович (1935)
Володимир Олександрович Тарасенко (1948)
Валентина Геніївна Антонюк (1954)
24Михайло Федорович Шарик (1901-1979)
А. В. Левицький (Клоччя) (1905-1972)
Я. Куліш (Оксана Керч) (1911-1991)
25Василь Іванович Феєр (1896-1977)
Дмитро Семенович Борзяк (1897-1939)
О. Г. Гуреїв (1913-1999)
Л. С. Лупан (1915-1938)
Наталія Омелянівна Кащук (1937-1991)
Орися Михайлівна Яхневич (1947)
Оксана Малиновська (1974)
26П. М. Голубничий (1903-1978)
Лариса Царук (1939)
Григір Павлович Мовчанюк (1942)
Галина Тимофіївна Тарасюк (1948)
Роман Степанович Скиба (1970)
Катерина Василівна Міщук (1982)
27Т. М. Мороз-Стрілець (1905-1994)
Ю. Т. Кочерга (1931)
Георгій Сербін (1931)
Йосип Михайлович Тереля (1943)
Олександр Антонович Рябошапка (1945)
Любов Іванівна Горбенко (1946)
Надія Іванівна Кошель (1957)
Галина Семенівна Гармаш (1966)
28Дмитро Якович Макогон (1881-1961)
Дмитро Николишин (1884-1950)
Майк (Михайло) Гервасійович Йогансен (1896-1937)
Іван Терентійович Семиволос (1909-1943)
Михайло Бубряк (1920)
Олексій Іванович Аулов (1949)
Василь Миколайович Головецький (1954)
29Яків Федорович Головацький (1814-1888)
Абрам Маркевич Веледницький (1894-1959)
Степан Федорович Бендюженко (Бен) (1900-1937)
Іван Антонович Цюпа (1911)
Віктор Павлович Семеняка (1948)
30Раїса Львівна Троянкер (1908-1945)
Кузьма Кіндратович Гриб (1910-1997)
Пилип Дмитрович Бабанський (1921-1994)
Володимир Панасович Іванців (1936)
Олег Богданович Лишена (1949)
31Іван Іванович Манжура (1851-1893)
Григорій Глинка (1875-1966)
Д. М. Косарик-Коваленко (1904-1992)
Василь Олексійович Дергач (Дергачов) (1927)
Дюра Латяк (1933)
Леонід Васильович Череватенко (1938)

СіченьЛютийБерезеньКвітеньТравеньЧервень
ЛипеньСерпеньВересеньЖовтеньЛистопадГрудень