Олександр Підсуха

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Олександр Михайлович Підсуха,
що народився шістнадцятого жовтня 1918-го року, писав:

Мова ***** Ой яка чудова українська мова Де береться все це, звідкіля і як Є в ній ліс-лісок-лісочок, пуща, гай, діброва, Вір, дерелісок, чорноліс. Є іще байрак. І така ж розкішна і гнучка, як мрія. Можна “звідкіля” і “звідки”, можна і “звідкіль”. Є у ній хурделиця, віхола, завія, Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль. Та не в тому справа, що така багата Помагало слово нам у боротьбі. Кликало на битву проти супостата, То звучало сміхом на полях плаката, І за все це, мово, дякуєм тобі. Скрізь одне жадання, і мета, і ясність. Живемо, працюємо, як одна сім’я, І краса новітня окриля сучасність. Цю красу звеличує мова і моя. Нас далеке чути, нас далеко видно. Дмуть вітри історії в наші паруси. Розвивайся й далі, мово наша рідна, І про нас нащадкам вістку донеси.

Любимо Україну! ***** Любимо! І знаємо за віщо. Зроду так не чулися на силі. І любов доводимо на ділі, У труді й на димнім бойовищі. Любимо Вкраїну, та не сліпо, Щирим серцем, чистою душею. І не можем жити, мов без хліба, Ні вона без нас, ні ми без неї. Любимо не ту, що поза часом Ще існує у чиїйсь уяві. А й стару, оплакану Тарасом, І нову — у величі і славі. Любимо ходу її чудову, До схід сонця личенько умите. Карі очі, невмирущу мову, Серце, добротою оповите. Любимо не здалеку, а зблизька. Не заочно — на її роздоллі. Наша це і мати, і колиска, І не треба іншої нам долі. Любимо у радості і тузі, Сили не шкодуємо для неї, Щоб сіяла вічною зорею У братерськім вольному союзі.

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень