(за книжкою: Франсин Риверс. Воин. - Москва: СЕХ/РХО, 2008. - 155 с.)
Святі Отці називають Старий Завіт «поводирем до Христа». Бо ж уся старозавітна історія від моменту гріхопадіння – ще опис життя людей в очікуванні пришестя Спасителя. У різних місцях Старого Завіту зустрічаємо пророчі вказівки на новозавітні події. Тому християнин, що обмежується лише Новим Завітом, несвідомо обкрадає себе у розумінні суті й призначення тих чи інших моментів життя Ісуса Христа. На жаль, навіть тим, хто вирішив ближче познайомитися з книгами Старого Завіту, зробити це досить складно: переважно розповідна форма, велика кількість «сюжетних ліній» і учасників подій, постійні повтори здатні швидше заплутати, ніж покращити розуміння тогочасного життя.
Сьогоднішню книжку я б назвав «поводирем до Старого Завіту». Це історичний роман про життя одного з учасників старозавітних подій. Авторка ускладнила собі завдання, обравши головною дійовою особою книжки не відомих загалу героїв Старого Завіту (Ноя, Авраама чи Самсона), а людину, що на неї більшість номінальних християн, які люблять почитати Біблію як художню книжку, можливо, і не звернули уваги. Але ж в Біблії (як і в Бога) немає другорядних людей. Кожне ім’я, записане в Біблії, збережеться навічно.
Та повернемося до головного героя сьогоднішнього твору. Це Халев, син Йонин. Зараз зупиніться і спробуйте хоча б собі відповісти на запитання, що ви знаєте про цю людину... У Біблії його історія займає лише кілька сторінок. Але це була справді непересічна особистість. Він був поряд з Мойсеєм під час виходу єврейського народу з Єгипту. Лише Халев та Ісус Навин пережили 40-річні мандри у пустелі після звільнення з єгипетського рабства. Чим він заслужив це і якою була його подальша доля? Письменницький хист Франсін Ріверс зміг оживити суху біблійну канву.
Не знаю, як буде з вами, але зі мною задум автора втілився цілковито – після прочитання книжки я відразу ж взявся за Біблію, перечитуючи згадані в романі події (наприкінці книжки вони виділені у спеціальний розділ). А ще я скинув собі на планшет інші книжки Франсін Ріверс, в основу яких покладено життя біблійних героїв. Тож найближчим часом чекайте огляду ще кількох подібних романів, а поки що – порція традиційних вподобаних цитат:
- Вони не були досконалі, і все ж Бог, по Своїй безмежній благодаті, використовував їх у Своєму досконалому плані.
- Своїх недоброзичливців потрібно знати по іменах - це мудро.
- Люди стали обурюватися, що у них немає м'яса. Наче Бог - не хто інший, як небесний слуга, який зобов'язаний негайно подавати їм все, чого вони тільки побажають.
- Зараз, коли прийшла свобода, треба щодня приймати рішення - адже раніше їх за нього приймав хтось інший.
- Може, краще взагалі не думати про Бога, якого ніколи не зможеш зрозуміти?
- Напевно, це частина нашої природи - весь час повставати проти Господа.
- Я вірю в Бога, мій друже, але дуже мало я вірю в людей.
- Віра в Бога дала б їм все, про що вони мріяли, але віра в себе принесе їм лише смерть.
- Те, що ми переможемо, вже вирішено Богом, але перше нам доведеться виконати свою роботу.
- Я впевнений, що у Бога є план. Я повинен цьому вірити, інакше я впаду у відчай.
- Якщо ти не спитаєш, то і не отримаєш відповіді.
- Убий зло всередині мене, Господи. Убий це, поки воно не пустило коріння і не проросло!
- - Якщо буде можливість, я зроблю. - Зроби так, щоб була можливість!
- Насіння бунту було посіяно в серця людей ще за часів Едемського саду. І з тих пір битва відбувається саме в серцях людей.
- Господь, не дай нам настільки звикнути до чудес, щоб ми перестали бачити їх і дякувати Тобі за те, що Ти для нас робиш. Іноді Ти такий неосяжний, і Твої шляхи так незбагненні, що ми зовсім не помічаємо Тебе.
- Тепер ними управляло те, що Господь дав їм.
PPS. Про роман Франсін Ріверс «Книжник» та вподобані цитати з нього читайте у наступній публікації.
Немає коментарів:
Дописати коментар