Показ дописів із міткою Біблія. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Біблія. Показати всі дописи

16 лют. 2019 р.

Ще дві книжки Франсін Ріверс

Після глибоко наукових досліджень Біблії в книжках Тома Райта (див. тут і тут) вирішив трохи відпочити на художній літературі. Але не пориваючи з християнством і Біблією. Згадав, що наприкінці жовтня минулого року зробив невелику перерву в читанні книжок Франсін Ріверс (встигнувши розглянути лише «Книжника» і «Воїна»). Тоді ж обіцяв повернутися до цієї серії про біблійних персонажів «другого плану». Сьогодні виконую обіцянку.
Франсін Ріверс. Священник

(за книжкою: Риверс Франсин. Священник. – Москва: CER/PXO, 2007. -182 с.)

Це перша книжка з цієї серії. І хоча стосується вона життя одного з найвідоміших другопланових біблійних героїв - Аарона, першого первосвященника і старшого брата Мойсея, уподобаних цитат не так багато (а точніше - дві):

  • Потерпи. Дай Богу час.

  • Так, ми пішли з Єгипту. Але скоро ми побачимо, чи залишили ми Єгипет.

Задумуючи серію цих книжок, основним своїм завданням Франсін Ріверс бачила спонукання нас до постійного перечитування Біблії. І не лише як художньої літератури. Для цього наприкінці кожної з книжок розміщено невеликі навчальні розділи, що містять власне біблійні тексти, що стали основою для книжки, а також тематичні запитання і заклики до розмірковування над тим, чому нас можуть навчити ці тексти. Розмірковування спокійного і вдумливого. Адже ми вже так часто чули ці історії, що здається, ніби все знаємо.

9 лют. 2019 р.

Том Райт. Бог є. Що далі? (завершення)

(за книжкою: Том Райт. Бог есть. Что дальше: Как стать теми, кем мы призваны быть. – М.: Эксмо, 2011. — 416 с.)

Продовжуємо читати одну з найвідоміших книжок Тома Райта (початок дивись тут). Як і обіцяв у попередній публікації, розпочнемо з кола добрих справ – тих п’яти елементів, які, на думку автора, є невід’ємними складовими життя християнина. У книжці це коло має такий вигляд (переклад мій):

коло добрих справ

2 лют. 2019 р.

Том Райт. Бог є. Що далі? Як стати тими, ким ми покликані бути?

(за книжкою: Том Райт. Бог есть. Что дальше: Как стать теми, кем мы призваны быть. – М.: Эксмо, 2011. — 416 с.)

Том Райт. Бог є. Що далі?
Цитати:
  • Наше покоління перестало розуміти одну важливу річ: що образ думок важливий, що чесність важлива.
  • Ми звикли думати, що правила поведінки заважають нам бути щасливими - або, якщо поглянути на це з іншої точки зору, що на шляху до щастя нам необхідно порушувати або обходити правила.
  • Чотири якості характеру – сміливість, зібраність, ясність мислення і рішучість чинити правильно в інтересах інших – вважаються ключами до справді людського буття.
  • Варто навести порядок в думках – і це позначиться на поведінці.
  • Характер змінюється під впливом трьох речей. По-перше, вам треба поставити перед собою правильну мету. По-друге, вам треба визначити, які кроки ведуть до досягнення цієї мети. По-третє, ці кроки повинні стати вашою звичкою, ніби вашою другою природою.

23 жовт. 2017 р.

Ріверс Франсін. Книжник

Ріверс Франсін. Книжник
(за книжкою: Франсин Риверс. Книжник. – Москва: СЕХ/РХО, 2010. – 113 с.)

Продовжую знайомити вас з християнськими історичними романами Франсін Ріверс, в основу яких покладено життя тих чи інших на перший погляд незначних біблійних героїв. Минулого разу, коли розглядали роман «Воїн», написав, що використовуються історії Старого Завіту, але сьогоднішня книжка показала мою помилку. Адже головним героєм цієї розповіді є Сила – супутник апостолів Петра і Павла у їх місіонерських подорожах. Використовуючи допустимі для художньої літератури припущення, Франсін Ріверс об’єднала в історії Сили трьох осіб: безіменного юнака, якому Христос пообіцяв вічне життя в обмін на відмову від багатства, неназваного супутника Клеопи, з якими мандрував у Еммаус Христос після свого воскресіння та власне Силу.

16 жовт. 2017 р.

Ріверс Франсін. Воїн

Ріверс Франсін. Воїн
(за книжкою: Франсин Риверс. Воин. - Москва: СЕХ/РХО, 2008. - 155 с.)

Святі Отці називають Старий Завіт «поводирем до Христа». Бо ж уся старозавітна історія від моменту гріхопадіння – ще опис життя людей в очікуванні пришестя Спасителя. У різних місцях Старого Завіту зустрічаємо пророчі вказівки на новозавітні події. Тому християнин, що обмежується лише Новим Завітом, несвідомо обкрадає себе у розумінні суті й призначення тих чи інших моментів життя Ісуса Христа. На жаль, навіть тим, хто вирішив ближче познайомитися з книгами Старого Завіту, зробити це досить складно: переважно розповідна форма, велика кількість «сюжетних ліній» і учасників подій, постійні повтори здатні швидше заплутати, ніж покращити розуміння тогочасного життя.

4 груд. 2016 р.

Е. Джейкобс. Рік, прожитий за Біблією (завершення)

Ей Джей Джейкобс. Рік, прожитий за Біблією.
(за книжкою: Джейкобс Э.Д. Год, прожитый по-библейски/ Эй Джей Джейкобс. – М.: Манн, Иванов и Фербер, 2013. – 400 с. )

Сьогодні – велике православне свято, тож доречною була б публікація на релігійну тему. І вона в мене є. Адже у сьогоднішній публікації пропоную завершальну частину (див. ч. 1, ч.2) своїх виписок з книжки про спробу американського журналіста цілий рік прожити згідно Біблії. Оскільки події в книжці розміщені в хронологічному порядку, автор починає підводити певні підсумки свого журналістського експерименту. Відмічає позитивні моменти (відчув силу молитви і зрозумів необхідність суботнього відпочинку), не приховує «проколів» (так і не зміг відмовитися від еволюційної теорії та прийняти божественність Ісуса Христа). Але в цілому зазначає, що цей експеримент, на відміну від попереднього (коли він прочитав усю Британську енциклопедію) зробив його життя кращим і гармонійніший. Чого і вам бажаю. Та час переходити до виписок:

27 лист. 2016 р.

Е. Д. Джейкобс. Рік, прожитий за Біблією (ч. 2)

Ей Джей Джейкобс. Рік, прожитий за Біблією.
(за книжкою: Джейкобс Э.Д. Год, прожитый по-библейски / Эй Джей Джейкобс. – М.: Манн, Иванов и Фербер, 2013. – 400 с. )

Хто потрапив на цю публікацію, не прочитавши першої частини - поясню, що сьогодні обговорюємо книжку, в якій американський журналіст описує свій досвід намагатися цілий рік прожити, максимально буквально дотримуючись приписів Біблії. Зазначу, що автор дуже швидко розуміє абсурдність такого задуму, заявляючи "Якщо дійсно слідувати всім правилам, ви будете цілими днями вести себе як божевільний". Та він не здається, і поступово починає отримувати перші позитивні враження і результати. Але не буду переказувати всю книжку, пропоную лише найяскравіші цитати:

24 лист. 2016 р.

Ей Джей Джейкобс. Рік, прожитий за Біблією

Ей Джей Джейкобс. Рік, прожитий за Біблією.
(за книжкою: Джейкобс Э.Д. Год, прожитый по-библейски / Эй Джей Джейкобс. – М.: Манн, Иванов и Фербер, 2013. – 400 с. )

Беручись за цю книжку, очікував побачити щось на зразок «Біблії для кожного і на кожний день» (цитата з Біблії на кожен день + повчання на її основі). Та виявилося інакше (хоча цитати на щодень були): автор вирішив прожити рік, максимально буквально дотримуючись біблійних приписів. Почав він з того, що за 4 тижні (витрачаючи 5 годин на день) перечитав усю Біблію, виписавши звідти близько 700 різноманітних правил. Також він придбав різноманітну літературу з тлумаченнями цих правил і зібрав раду духовних наставників: рабинів та християнських священиків. Вісім місяців було відведено на Старий Завіт і чотири – на Новий, оскільки:

19 серп. 2015 р.

Про ловців благодаті

Доки я готую чергову порцію виписок з «Тускуланських бесід» Ціцерона (знаю, що трохи затягнув з їх публікацією, але на те маю досить поважні причини), пропоную згадати ще одну нашу традицію: на великі православні свята говорити про різні аспекти православного життя у сучасному світі. Сьогоднішня тема «ловців благодаті» невипадкова, адже тривають спасівські свята, коли в церквах людно, як на Великдень. На жаль, як і на Великдень, значна частина їх приходить не до Бога, а «покропити/посвятити». Про таке споживацьке ставлення до Божих дарів і поговоримо сьогодні.

Купол храму
Дослідники стверджують, що на планеті немає жодного народу без релігії. І, напевне, кожен віруючий сподівається (хоч і глибоко в душі) отримати від Бога (чи богів) певний дар. Зміст його різниться залежно від світогляду та рівня розвитку того чи іншого суспільства: від вдалого полювання чи перемоги у битві до вічного життя чи навпаки – звільнення від безупинної життєвої круговерті. Спільним для всіх цих вірувань, починаючи від язичництва, є привнесений з людських стосунків ключовий принцип: щоб щось отримати, необхідно щось віддати.

5 лип. 2014 р.

Серафим (Роуз). Створення світу й перші старозавітні люди (завершення)

Серафим (Роуз). Сотворение мiра и первые ветхозаветные люди.
Сьогодні ми завершуємо розпочате минулого тижня знайомство з книжкою о. Серафима (Роуза), в якій він порівнює два погляди на створення і розвиток нашого світу (Иеромонах Серафим (Роуз). Сотворение мiра и первые ветхозаветные люди. Христианское православное ведение. – М.: Русский паломник, 2004 – 704 с.). Головна теза, яку можна винести з книжки: шість днів творення світу справді були, і це не алегорія (до якої все більше схиляються католики і протестанти), а дійсність, стверджена святими Отцями. Оскільки о. Серафим підійшов до цього питання в кращих традиціях сучасної науки, в кінці книжки досить великий список використаної літератури. Не обіцяю, що всю її опрацюю, але кого зацікавить – буде знати, де шукати першоджерела. Я ж пропоную лише мої виписки:
  • Єва з чоловічої ребра народжується без матері; а з дівочого утроби Дитя народилося без чоловіка.
  • Платон забороняв займатися філософією без попереднього вивчення математики.
  • Замість пошуків відкриття кінця або мети світового процесу в цілому, або того, щоб виділити цільову причину або основу всього існуючого - фундаментальна задача попередньої науки і філософії - люди просто перейшли до дослідження того, що є процес.
  • Явище дощу не згадується в тексті книги Буття до часу Ноя.
  • Книга повинна бути названа позитивно.
  • Земля прикрашається перше сонця, щоб заблудлі перестали поклонятися сонцю, і визнавати, ніби воно є причиною життя" (Свят. Василій Великий. Шестиднев, V, с. 69).
  • Бог створив все не тільки для нашого вжитку, але й для того, щоб ми, бачачи велике багатство творінь Його, дивувалися могутності Творця, і могли зрозуміти, що все це з мудрістю і несказанною добротою створено для людини, що має з'явитися " (Свят. Іоанн Златоуст. Бесіди на книгу Буття, VII, с. 55).
  • Св. Отці розуміють під чотирма едемськими річками Тигр, Євфрат, Ніл і Дунай (або за словами інших, Ганг).
  • Рай – та і все земне життя людини - були створений Богом, словами свят. Василя, як "головним чином училище і місце освіти душ людських". (Шестоднев, I, 5, с. 11).
  • Чому ми відразу ж не стали безсмертними, коли Христос помер і воскрес? Як говорить преп. Симеон, тому, щоб не було насильства в нашому спасінні.
  • Сучасній людині, яка не має ні системи цінностей, ні віри - нічого іншого не залишається, як прийняти те, що приходить під виглядом нового одкровення.
  • Не слід плутати чисту науку з різними філософськими теоріями, написаними, щоб пояснити факти, відкриті наукою.
  • Майже всі сучасні помилкові вчення маскуються під «науку», щоб викликати до себе повагу і обманювати людей.

29 черв. 2014 р.

Серафим (Роуз). Створення світу й перші старозавітні люди.

(за книгою: Иеромонах Серафим (Роуз). Сотворение мiра и первые ветхозаветные люди. Христианское православное ведение. – М.: Русский паломник, 2004 – 704 с.)

Серафим (Роуз). Сотворение мiра и первые ветхозаветные люди.
Сайт розвивається і поступово формуються його традиції. Одна з них – щонеділі публікувати виписки з книжок православного спрямування (до того ж триває, хоч і "найлагідніших" з усіх багатоденних постів, але все ж піст). Тож сьогодні пропоную вашій увазі ще одну книжку вже знайомого нам американського православного священика о. Серафима (Роуза). Цього разу він розмірковує на тему створення світу, не лише описуючи її згідно православного передання й вчення Святих Отців, але й вступаючи в полеміку з панівною на сьогодні еволюційною теорією. Що з того вийшло – читатимемо наступні кілька тижнів. Сьогодні ж пропоную таке (перекладав, як завжди, самостійно, тому стиль може бути не ідеальним):
  • Занадто часто проявляється тенденція сучасної людини інтерпретувати віру так, щоб пристосувати її до власного мислення.
  • Науковий матеріалізм згасає, однак нездорові форми релігії в основному виростають на його місці.
  • Раніше серед еволюціоністів побутувала легенда, що "онтогенез повторює філогенез". Сьогодні ця теорія більше ними не приймається.
  • Відсутність даних про еволюції перетворюють в дані про невидиму еволюцію.
  • Феномен, добре описаний Томасом Куном: факти, що не узгоджуються з домінуючою науковою парадигмою, мають звичку систематично ігноруються, оскільки вони відволікають увагу від панівної системи поглядів дослідницького порядку денного.
  • Проста констатація факту закономірності не має великого значення, доки відсутня теорія, що пояснює, як ця закономірність з'явилася.
  • Еволюція ніколи б не прийшла в голову людям віруючим в такого Бога, якому поклоняються православні християни.
  • Події тижня творіння Буття відбувалися під дією унікальних законів, що абсолютно відрізняються від тих, які діяли після гріхопадіння.
  • Існує прямий зв'язок між тим, як ви чините і тим, як ви вірите у походження людини.
  • Алегоричне тлумачення раю – частина ранньої єресі і не належить Церкві.
  • Для Всемогутнього Слова помислити або проректи - значить вже зробити справу.
  • Кожного дня творіння дається повеління, яке стає законом природи на весь подальший час.
  • Бог здійснив поділ на чоловіка і дружину, передбачаючи гріхопадіння людини і те, що зростання людського роду потребуватиме пристрасного способу розмноження.

8 черв. 2014 р.

Слава святій єдиносущній, животворчій і нероздільній Трійці

Трійця
Сьогодні ми з вами святкуємо день святої Тройці, оскільки вважається, що саме у цей день щонайповніше виявила себе третя іпостась триєдиного Бога – Святий Дух. Деякі псевдохристиянські (і навіть зовсім не християнські, але мімікруючі під неї секти, наприклад – Свідки Ієгови) не визнають троїчності Бога, наголошуючи на тому, що ні в Старому, ні в Новому Завіті саме слово «Трійця» не зустрічається, а з’являється лише в пізніших богословських працях. Однак це аж ніяк не означає, що троїчність Бога була вигадкою богословів. На підтвердження цього пропоную цитати саме зі Старого Завіту, де досить чітко вказується на цю ознаку Бога. Чому ж просто не написати, що Бог єдиний в трьох особах – відповім наприкінці.

Перший аргумент зустрічаємо уже в першому рядку Біблії: «На початку створив Бог небо і землю». Ніби все правильно, однак якщо поглянути в оригінальний текст, то дієслово «бара» (створив) вживається в однині, а «елогім» (Бог) – у множині, тобто дослівно це б звучало як «На початку створив Боги небо і землю». З цієї ж точки зору цікавим є базовий вислів, що ніби вказує на єдність Бога: «Слухай, Ізраїлю: Господь, Бог наш, Господь єдиний є» (Второзаконня, 6: 4). Здавалося б, що може бути конкретніше. Але якщо знову придивитися до слів, то помітимо, що єврейське слово «ехад» (один) насправді означає не монолітну, а СКЛАДЕНУ єдність, як це буває у випадку з сім’єю, яка складається з чоловіка і жінки, але є єдиною (це слово і зустрічаємо у момент, де Господь говорить про створення сім’ї – Буття 2: 24).

18 серп. 2013 р.

Сковорода Г.С. Перлинки з трьох творів

Григорій Савич Сковорода
Сьогодні пропоную вашій увазі вибірку з трьох книжечок славетного українця Григорія Сковороди. Представляти його – справа марна і невдячна, хто знає – напевне не почує нічого нового, хто не знає – обов’язково пошукайте докладну інформацію і почитайте. Я ж пропоную вам лише свої нотатки, що мають трохи відволікти вас від буденних клопотів і заохотити до читання гарної літератури. Наступного тижня, як Бог дасть, викладу найкращі (знову ж таки, на мою суб'єктивну думку) його афоризми. А поки що:

Вступні двері до християнської добронравності.

  • Хвала блаженному Богові, що потрібне зробив неважким, а важке – непотрібним.
  • Ніколи б непотрібне не пішло від тебе, коли б було необхідне.
  • Простацтво, чим у ближче знайомство входить, тим більше губить свою поштивість до великих справ і персон.
  • Не той вірний государю, хто намагається вникнути в його таємниці, але хто волю його дбало виконує.

  • Переважна більшість не хоче слухати голосу премудрості через нещасливу впертість, що залежить від поганого виховання.
  • Напиши на серці, що скрізь завжди присутній є суд Божий.
  • Шануй батька і матір, вони-бо – видимі портрети тієї невидимої істоти, яка тобі стільки подає.
  • Заздрість – мати всіх інших пристрастей та беззаконь.

Книжечка про читання Святого Письма, названа жінка Лотова.

  • Як пожива, так і наука не сприймаються від нелюбого.
  • Намагайся в міру їсти [читати], не обтяжуючи шлунка думок наших.
  • Багато жерти [читати], а мало жувати – погано.
  • Одне говорить Бог, та подвійне чути.
  • Біблія не до цих вулиць [до гарних розповідей], а лиш через ці вулиці [розповіді] веде тебе у гірні країни і чистий край.
  • Чинити беззаконня означає: духовне перетворювати на плотське.
  • Поки ти у світі, доти ти в суєті.

21 груд. 2012 р.

Новий Завіт

Від Матфея святе благовістування (Євангеліє)
Від Марка святе благовістування (Євангеліє)
Від Луки святе благовістування (Євангеліє)
Від Іоана святе благовістування (Євангеліє)
Дiяння святих апостолiв
Соборне послання святого апостола Якова
Перше соборне послання святого апостола Петра
Друге соборне послання святого апостола Петра
Перше соборне послання святого апостола Іоана Богослова
Друге соборне послання святого апостола Іоана Богослова
Третє соборне послання святого апостола Іоана Богослова
Соборне послання святого апостола Іуди
Послання до римлян святого апостола Павла
Перше послання до коринф’ян святого апостола Павла
Друге послання до коринф’ян святого апостола Павла
Послання до галатів святого апостола Павла
Послання до ефесян святого апостола Павла
Послання до филип’ян святого апостола Павла
Послання до колосян святого апостола Павла
Перше послання до солунян (фессалонікійців) святого апостола Павла
Друге послання до солунян (фессалонікійців) святого апостола Павла
Перше послання до Тимофія святого апостола Павла
Друге послання до Тимофія святого апостола Павла
Послання до Тита святого апостола Павла
Послання до Филимона святого апостола Павла
Послання до євреїв святого апостола Павла
Одкровення (апокаліпсис) святого Іоана Богослова

20 груд. 2012 р.

Від Матфея Святе Євангеліє (гл. 1-3)


1-34-56-78-910-1112-1314-1516-1819-2021-2223-2425-2627-28

1 Книга родоводу Ісуса Христа, Сина Давидового, Сина Авраамового.

Авраам породив Ісаака; Ісаак породив Якова; Яків породив Іуду та братів його; Іуда породив Фареса і Зару від Фамари; Фарес породив Есрома; Есром породив Арама; Арам породив Аминадава; Аминадав породив Наасона; Наасон породив Салмона; Салмон породив Вооза від Рахави; Вооз породив Овида від Руфи; Овид породив Єссея; Єссей породив Давида царя; Давид цар породив Соломона від дружини Урієвої; Соломон породив Ровоама; Ровоам породив Авию; Авия породив Асу; Аса породив Іосафата; Іосафат породив Іорама; Іорам породив Озію; Озія породив Іоафама; Іоафам породив Ахаза; Ахаз породив Єзекію; 10 Єзекія породив Манассію; Манассія поро­див Амона; Амон породив Іосію; 11 Іосія породив Іоакима; Іоаким породив Єхонію та братів його до переселення вавилонського. 12 По переселенні ж вавилонському Єхонія породив Салафиїла; Салафиїл породив Зоровавеля; 13 Зоровавель породив Авиуда; Авиуд породив Єлиакима; Єлиаким породив Азора; 14 Азор породив Садока; Садок породив Ахима; Ахим породив Еліуда; 15 Еліуд породив Єлеа­зара; Єлеазар породив Матфана; Матфан породив Якова; 16 Яків породив Йосифа, чоловіка Марії, від Якої народився Ісус, названий Христом. 17 Отже, всіх поколінь від Авраама до Давида чотирнадцять ро­дів; і від Давида до переселення вавилон­ського чотирнадцять родів; і від переселення вавилонського до Христа чотирнадцять родів.
  18 Різдво Ісуса Христа було так: по зарученні Матері Його Марії з Йосифом, перш ніж зійтися їм, виявилося, що Вона має в утробі від Духа Святого. 19 Йосиф же, чоловік Її, будучи пра­ведним і не бажаючи ославити Її, хотів потай відпустити Її. 20 Та щойно він помислив це, як ось ангел Господній з’явився йому уві сні, промов­ля­ючи: Йосифе, сину Давидів! Не бійся прийняти Марію, жону твою, бо зачате в Ній є від Духа Святого. 21 Народить же Вона Сина, і наречеш Йо­му ім’я Ісус, бо Він спасе людей Своїх від гріхів їхніх. 22 Це ж усе сталося, щоб збулося сказане Господом через пророка, який говорить: 23 ось Діва в утробі прийме й народить Сина, і наречуть ім’я Йому Еммануїл, що означає: з нами Бог. 24 Прокинувшись, Йосиф зробив, як звелів йому ангел Господній, і прийняв жону свою. 25 І не знав Її, поки й породила Сина Свого первістка, і він нарік ім’я Йому: Ісус.

Від Матфея Святе Євангеліє (гл. 4-5)


1-34-56-78-910-1112-1314-1516-1819-2021-2223-2425-2627-28

4 Тоді Ісус виведений був Духом у пустелю, щоб спокушав Його диявол. І постився сорок днів і сорок ночей, наостанку зголоднів. І, приступивши до Нього, спокусник сказав: якщо Ти Син Божий, скажи, щоб каміння це хлібами стало. Він же сказав йому у відповідь: написано: не хлібом єдиним житиме людина, але всяким словом, що виходить з уст Божих. Тоді узяв Його диявол до святого міста і поставив Його на крилі храму, та й каже Йому: якщо Ти є Син Божий, кинь­ся вниз, бо написано: ангелам Своїм заповість про Тебе, щоб оберігали Тебе, і на руки візьмуть Тебе, щоб не спіткнувся об камінь ногою Твоєю. Сказав же йому Ісус: написано також: не спокушай Господа Бога твого. Знову бере Його диявол на дуже ви­соку гору і показує Йому всі царства світу і славу їхню, та й говорить Йому: це все Тобі дам, якщо, впав­ши, поклонишся мені. 10 Тоді Ісус говорить йо­му: відійди від Мене, сатано, бо написано: Господу Богу твоєму поклоняйся і Йому Єдиному служи. 11 Тоді залишив Його диявол, і ось ангели присту­пили й служили Йому.

12 Коли ж почув Ісус, що Іоан відданий під варту, пішов до Галилеї. 13 І, залишивши Назарет, прийшов і оселився в Капернаумі приморському, в краях Завулонових і Неффалимових, 14 щоб збулося сказане пророком Ісаєю, який говорить: 15 земле Завулонова і земле Неффалимова, за Йорданом на шляху приморському, Галилеє язичників. 16 Народ, що сидів у темряві, побачив світло велике, і тим, що перебувають у країні й тіні смерти, світло засяяло їм. 17 Відтоді почав Ісус пропо­відувати й говорити: покайтеся, наблизилося бо Царство Небесне.

18 Проходячи ж біля моря Галилейського, Він побачив двох братів: Симона, що звався Петром, і Андрія, брата його, які закидали сіті в море, бо вони були рибалками. 19 Та й каже їм: ідіть за Мною, і зроблю вас ловцями людей. 20 І вони зараз же, покинув­ши сіті, пішли за Ним. 21 І, віді­йшовши звідтіля, побачив інших двох братів: Якова Зеведеєвого та Іоана, брата його, у човні із Зеведеєм, батьком їхнім, які лагодили сіті свої, і покликав їх. 22 Вони, одразу ж покинувши човен і батька свого, пішли за Ним.

Від Матфея Святе Євангеліє (гл. 6-7)


1-34-56-78-910-1112-1314-1516-1819-2021-2223-2425-2627-28

6 Стережіться, не творіть милостині вашої перед людьми для того, щоб вони бачили вас: інакше не буде вам нагороди від Отця вашого Небесного. Отже, коли твориш милостиню, не сурми перед собою, як роблять лицеміри в синаго­гах і на вулицях, щоб прославляли їх люди. Істинно кажу вам: вони вже мають нагороду свою. У тебе ж, як твориш милостиню, нехай ліва рука твоя не знає, що робить правиця твоя, щоб милостиня твоя була потаєм­ною; і Отець твій, Який бачить таємне, воздасть тобі явно.

І, коли молишся, не будь як лицеміри, які люблять молитися у синагогах і на перехрестях, зупиняючись, щоб бачили їх люди. Істинно кажу вам: вони вже мають нагороду свою. Ти ж, коли молишся, увійди до кімнати твоєї і, зачинивши двері твої, помо­лись Отцю твоєму, Який у таїні, і Отець твій, Який бачить таємне, воздасть тобі явно. А молячись, не говоріть зайвого, як язичники, бо вони думають, що в багатослів’ї своєму почуті будуть. Не уподібнюйтесь їм, бо знає Отець ваш, чого ви потребуєте, раніше за ваше прохання до Нього. Моліться ж так:

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; 10 нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. 11 Хліб наш насущний дай нам сьогодні; 12 І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; 13 І не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є Царство, і сила, і слава навіки. Амінь.

14 Бо якщо ви прощатимете людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний. 15 А коли не будете прощати людям провин їхніх, то і Отець ваш не простить вам провин ваших.

16 Коли ж постите, не будьте сумні, як лицеміри, бо вони потьмарюють обличчя свої, щоб показати людям, що постять вони. Істинно кажу вам: вони вже мають нагороду свою. 17 Ти ж, коли постиш, намасти голову твою і вмий обличчя твоє, 18 щоб не показувати людям, що ти постиш, але Отцю твоєму, – Який у таїні; і Отець твій, Який бачить таємне, воздасть тобі явно.

Від Матфея Святе Євангеліє (гл. 8-9)


1-34-56-78-910-1112-1314-1516-1819-2021-2223-2425-2627-28

8 Коли ж Він зійшов з гори, слідом за Ним пішло багато народу. І ось підійшов прокажений і, кланяючись Йому, ска­зав: Господи, коли хочеш, можеш мене очистити. Ісус, простягши руку, доторкнувся до нього і сказав: хочу, очисться. І він у ту ж мить очистився від прокази. І го­ворить йому Ісус: гляди ж, нікому не розповідай, але піди покажися священикові і принеси дар, який повелів у законі Мойсей, на свідчення їм.

А як увійшов Ісус до Капернаума, підійшов до Нього сотник і благав Його: Господи, слуга мій вдома лежить розслаблений і тяж­ко страждає. І говорить йому Ісус: Я прийду і зцілю його. Сотник же у відповідь сказав: Господи! Я недостойний, щоб Ти уві­йшов під покрівлю мою; але промов тільки слово, і видужає слуга мій. Бо і я – людина підвладна, але, маючи під собою воїнів, кажу одному: іди, і йде; і другому: прийди, і приходить; і слузі моєму: зроби це, і зробить. 10 Почувши це, Ісус здивувався і сказав тим, що йшли за Ним: істинно кажу вам, і в Ізраїлі не знайшов Я такої віри. 11 Кажу ж вам, що багато прийдуть зі сходу й заходу і возляжуть з Авраамом, Ісааком і Яковом у Царстві Небесному; 12 А сини Царства вигнані будуть у пітьму непроглядну: там буде плач і скрегіт зубів. 13 І сказав Ісус сотникові: іди, і, як вірував ти, нехай буде тобі. І одужав слуга його в ту ж мить.

14 Прийшовши до Петрової господи, Ісус побачив тещу його, що лежала в гарячці, 15 і доторк­нувся до руки її, і гарячка покинула її; і вона встала і слугувала Йому.

16 Коли ж настав вечір, привели до Нього багатьох біснуватих, і Він вигнав духів словом і зцілив усіх недужих, 17 щоб справдилося сказане пророком Ісаєю, який говорить: Він узяв на Себе недуги наші і поніс хвороби.

Від Матфея Святе Євангеліє (гл. 10-11)


1-34-56-78-910-1112-1314-1516-1819-2021-2223-2425-2627-28

10 Прикликавши дванадцять учеників Своїх, Він дав їм вла­ду над нечистими духами, щоб виганяли їх і зціляли всяку недугу і всяку неміч. Дванадцяти ж апостолів імена такі: перший Симон, що зветься Петром, і Андрій, брат його, Яків Зеведеїв та Іоан, брат його, Филип і Варфоломій, Фома і Матфей-митар, Яків Алфеїв і Леввей, прозваний Фадеєм, Симон Кананіт та Іуда Іскаріотський, який і зрадив Його. Цих дванадцятьох послав Ісус і заповів їм, промовляючи: на путь до язичників не ходіть і в місто самарянське не входьте; а йдіть краще до овець загиблих дому Ізраїлевого; ходячи ж, проповідуйте, кажучи, що наблизилося Царство Небесне; хворих зціляйте, прокажених очищайте, мертвих воскрешайте, бісів виганяйте: задарма одержали, задарма давайте. Не беріть з собою ні золота, ні срібла, ані міді у пояси свої, 10 ні торбини на дорогу, ні двох одежин, ні взуття, ані посоха, бо той, хто трудиться, достойний нагороди своєї. 11 В яке б місто або селище не ввійшли ви, довідуйтесь, хто в ньому достойний є, і там залишайтесь, доки не ви­йдете; 12 а входячи в дім, привітайте його, кажучи: мир дому цьому. 13 І якщо буде дім достойний, то мир ваш зійде на нього; якщо ж не буде до­стойний, то мир ваш до вас повернеться. 14 А коли хто не прийме вас і не послухає слів ваших, то, виходячи з дому чи з міста того, обтрусіть порох з ніг ваших. 15 Істинно кажу вам: відрадніше буде землі Содомській і Гоморрській у день судний, аніж місту тому. 16 Ось Я посилаю вас, як овець поміж вовків: отже, будь­те мудрі, як змії, і лагідні, як голуби. 17 Остерігайтеся ж людей: бо вони видаватимуть вас на судилища і в своїх синагогах битимуть вас, 18 і поведуть вас до правителів і царів заради Мене на свідчення їм та язичникам. 19 Коли ж видаватимуть вас, не турбуйтеся, як або що говорити; бо в той час дано буде вам, що сказати, 20 бо не ви будете говорити, а Дух Отця вашого говоритиме у вас. 21 Видасть же брат брата на смерть і батько сина; і повстануть діти на батьків і уб’ють їх; 22 і будуть вас ненавидіти всі за ім’я Моє; а хто витерпить до кінця, той спасенний буде.23 Коли ж гнатимуть вас в одному місті, біжіть у інше. Бо істинно кажу вам: не встигнете обійти ще міст Ізраїлевих, як прийде Син Людський. 24 Учень не вищий за вчителя і слуга не вищий за господаря свого. 25 Досить для учня, щоб він був як учитель його, і для слуги, щоб він був як господар його. Якщо господаря дому назвали Вельзевулом, то чи не тим більше – домашніх його? 26 Отже, не бійтесь їх, бо нема нічого прихованого, що не відкрилося б, і потайного, що не стало б відомим. 27 Що кажу вам у темряві, говоріть при світлі, і що чуєте на вухо, проповідуйте на покрівлях. 28 І не бійтеся тих, що вбивають тіло, а душі не можуть убити; але бійтесь більше Того, Хто може і душу, і тіло погубити в геєні. 29 Чи не дві малі пташки продаються за один асарій? І жодна з них не впаде на землю без волі Отця вашого; 30 у вас же і волосся на голові все полічено; 31 не бійтеся ж: ви до­рожчі за багатьох малих пташок.32 Отже, кожного, хто визнає Мене перед людьми, того визнаю і Я перед Отцем Моїм Небесним. 33 А хто зречеться Мене перед людьми, зречуся того і Я перед Отцем Моїм Небесним.34 Не думайте, що Я прийшов принести мир на землю; не мир прийшов Я принести, а меч. 35 Бо Я прийшов розлучити сина з батьком його, і доч­ку з матір’ю її, і невістку із свекрухою її. 36 І вороги людини – домашні її. 37 Хто любить батька чи матір більше, ніж Мене, недос­тойний Мене; і хто любить сина чи дочку більше, ніж Мене, недос­тойний Мене; 38 і хто не бере хрест свій і не йде слідом за Мною, той недостойний Мене.39 Хто зберігає душу свою, загубить її, а хто загу­бить душу свою заради Мене, збереже її. 40 Хто вас приймає, той Мене приймає, а хто приймає Мене, приймає Того, Хто послав Мене; 41 хто приймає пророка в ім’я пророка, одержить винагороду пророка; і хто приймає правед­ника в ім’я праведника, одержить винагороду праведника. 42 І хто напоїть одного з малих цих чашею холодної води, тільки в ім’я ученика, істинно кажу вам, не втратить нагороди своєї.