Перше соборне послання святого апостола Іоана Богослова (гл. 1-2)

1-2

3-5

1 Про те, що було від початку, що ми чули, що бачили своїми очима, що розглядали i чого торкалися руки наші, про Слово життя, – 2 бо життя явилось‚ i ми бачили‚ i свідчимо, i звіщаємо вам це вічне життя, яке було в Отця i явилось нам, – 3 про те, що ми бачили i чули, звіщаємо вам, щоб i ви мали єднання з нами: а наше єднання – з Отцем i Сином Його, Ісусом Христом. 4 I це пишемо вам, щоб радість ваша була повна.

5 I ось благовiстя, яке ми чули від Нього i звіщаємо вам: Бог є світло, i немає в Ньому ніякої тем­ряви. 6 Коли ж ми кажемо, що маємо єднання з Ним, а ходимо в темряві, то ми неправду говоримо i не творимо істини; 7 коли ж ходимо в світлі, подібно до того, як Він у світлі, то маємо єднання один з одним, i Кров Ісуса Христа, Сина Його, очищає нас від усякого гріха. 8 Якщо кажемо, що не маємо гріха, – обманюємо самих себе, i правди немає в нас. 9 Коли сповідаємо гріхи наші, то Він, будучи вірним i праведним, простить нам гріхи наші i очистить нас від усякої неправди. 10 Коли кажемо, що ми не згрішили, то представляємо Його неправдомовним i слова Його немає в нас.

2 Діти мої! Це пишу вам, щоб ви не грішили, а коли б хто згрішив, то ми маємо заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведника. 2 Він є очищення від гріхів наших, i не тільки від наших, але і від гріхів усього світу.

3 А що ми пізнали Його, розумі­ємо з того, що дотримуємось Його заповідей. 4 Хто говорить: “Я пізнав Його”, але заповідей Його не виконує, той неправдомовець i немає в ньому правди; 5 а хто до­тримує слово Його, в тому істинно любов Божа здійснилася; з цього пізнаємо‚ що ми в Ньому. 6 Хто говорить, що перебуває в Ньому, той повинен робити так, як Він робив.

7 Улюблені! Пишу вам не нову заповідь, а заповідь давню, яку ви мали від початку. Давня заповідь – це слово, яке ви чули від почат­ку. 8 Але при тому i нову заповідь пишу вам, що є справді i в Ньому, i у вас, тому що темрява минає i правдиве світло вже світить. 9 Хто говорить, що він у світлі, а ненавидить брата свого, той ще в тем­­­ряві. 10 Хто любить брата свого, той перебуває у світлі, i немає в ньому спокуси. 11 А хто ненавидить брата свого, той перебуває в темряві, i в темряві ходить, i не знає, куди йде, бо темрява засліпила очі йому.

12 Пишу вам, діти, бо прощаю­ться вам гріхи iменi Його ради. 13 Пишу вам, батьки, бо ви пізнали Сущого від початку. Пишу вам, юнаки, бо ви перемогли лукавого. Пишу вам, юнаки, бо ви пі­знали Отця. 14 Я написав вам, бать­ки, бо ви пізнали Безпочаткового. Я написав вам, юнаки, бо ви сильні, i слово Боже перебуває у вас, i ви перемогли лукавого. 15 Не любіть світу, ні того, що в свiтi: хто любить світ, у тому немає лю­бові Отчої. 16 Бо все, що в світі: по­хіть плотська, похіть очима i гордість житейська, не від Отця, а від світу цього. 17 I світ минає, i похіть його, а той, хто виконує волю Божу, перебуває повік.

18 Діти! Остання це година! I як ви чули, що прийде антихрист – i тепер з’явилося багато антихристів, – з цього ми i пізнаємо, що остання година настала. 19 Вони вийшли від нас, але не були наші: бо якби вони були наші, то залишилися б з нами; але вони вийшли‚ i через те виявилося, що не всі наші. 20 Ви ж маєте помазання від Святого i знаєте все. 21 Я на­писав вам не тому, що ви не знаєте істини, але тому, що ви зна­єте її i що всяка неправда не від істини. 22 Хто неправдомовець, як не той, хто відкидає, що Ісус є Христос? Це антихрист, що зріка­ється Отця i Сина. 23 Кожен, хто зрікається Сина, не має i Отця, а хто сповідує Сина, має i Отця. 24 От­же, що ви чули від початку, те нехай i перебуває у вас; якщо перебуватиме у вас те, що ви чули від початку, то i ви перебуватимете в Сині i в Отці. 25 Обітниця ж, яку Він дав нам, є життя вічне.

26 Це я написав вам про тих, що вводять вас в оману. 27 А втім, помазання, яке ви одержали від Нього, у вас перебуває, i ви не ма­єте потреби, щоб хто вчив вас; а що саме це помазання вчить вас усьому, i воно істинне i нехибне, то чого воно навчило вас, у тому перебувайте.

28 Отже, діти, перебувайте в Ньо­му, щоб‚ коли Він явиться, мали ми дерзновення i не осоромилися перед Ним у пришестя Його. 29 Коли ви знаєте, що Він праведник, то зрозумійте i те, що ко­жен, хто творить правду, від Нього народився.

1-2 3-5