Від Луки Святе Євангеліє (гл. 13-14)

1-2

3-4

5-6

7-8

9-10

11-12

13-14

15-16

17-18

19-20

21-22

23-24

13 У той час деякі прийшли і розповіли про галилеян, кров яких Пилат змішав з жертвами їхніми. 2 У відповідь Ісус сказав їм: чи думаєте ви, що ці галилеяни були грішніші за всіх галилеян, що так постраждали? 3 Ні, кажу вам; але, якщо не покаєтесь, усі так само загинете. 4 Або думаєте, що ті вісімнадцять, на яких упала башта Силоамська і побила їх, були винні більше за всіх, що живуть в Єрусалимі? 5 Ні, кажу вам; але, якщо не покаєтесь, усі так само загинете. 6 І сказав оцю притчу: один чоловік мав у своєму винограднику посаджену смоковницю, і прийшов шукати плоду на ній і не знайшов. 7 І сказав вино­градареві: ось третій рік я прихо­д­жу шукати плоду на цій смо­ков­ниці і не знаходжу; зрубай її, навіщо вона і землю займає? 8 Але той сказав йому у відповідь: госпо­дарю, залиш її і на цей рік, поки я обкопаю її і підсиплю гноєм. 9 Мож­ливо, дасть вона плід; а як­що ні, наступного року зрубаєш її.

10 В одній із синагог Він навчав у суботу. 11 Там була жінка, що ма­ла духа немочі років вісім­надцять: вона була скорчена і ніяк не могла випростатись. 12 Ісус, по­бачивши її, покликав і сказав їй: жінко, ти звільнена від твоєї недуги. 13 І по­к­лав на неї руки; і вона зараз же ви­просталась і почала славити Бога. 14 При цьому начальник синагоги, обу­рюючись, що Ісус зцілив її в су­боту, сказав наро­дові: є шість днів, в які дозволено робити; в ті і приходьте зцілятися, а не в день субот­ній. 15 Господь сказав йому у відпо­відь: лицеміре, чи не відв’язує кож­ний з вас у суботу вола свого або осла від ясел і не веде напувати? 16 А цю дочку Авраамову, яку зв’язав сатана ось уже вісімнадцятий рік, чи не належало визволити від цих пут у день суботній? 17 І коли Він говорив це, усі, що противили­ся Йому, засоромились; і всі люди раділи всім славним ділам Його.

18 Він же сказав: до чого подібне Царство Боже, і до чого уподібню його? 19 Воно подібне до зерна гір­чичного, яке чоловік взяв і посадив у своєму саду; і виросло, і стало великим деревом, і птахи небесні оселилися у гілках його. 20 Ще сказав: до чого уподібню Царство Боже? 21 Воно подібне до за­кваски, яку жінка, взявши, поклала на три міри борошна, аж доки не вкисне все.

22 І проходив через міста і села, і навчав, прямуючи до Єрусалима.

23 Один чоловік сказав Йому: Господи, невже мало таких, що спасаються? А Він сказав їм: 24 намагайтеся увійти через вузькі ворота, бо, кажу вам, багато буде таких, які намагатимуться увійти, і не зможуть. 25 Коли Господар дому встане і зачинить двері, тоді ви, стоячи зовні, почнете стукати у двері і говорити: Господи! Господи! Відчини нам. А Він скаже вам у відповідь: не знаю вас, звід­ки ви. 26 Тоді почнете говорити: ми їли і пили перед Тобою, і на перехрестях наших Ти навчав. 27 А Він скаже: говорю вам, що не знаю вас, звідки ви; відійдіть від Мене всі, хто чинить неправду. 28 Там буде плач і скрегіт зубів, коли побачите Авраама, Ісаака і Якова і всіх пророків у Царстві Божому, а себе – вигнаними геть. 29 І прийдуть від сходу і заходу, від півночі й півдня, і возляжуть у Царстві Божому. 30 І ось є останні, що будуть першими, і є перші, що будуть останніми.

31 У той день прийшли деякі з фарисеїв і сказали Йому: вийди і піди звідси, бо Ірод хоче Тебе вбити. 32 І сказав їм: підіть і скажіть отій лисиці: ось виганяю бісів і зціляю сьогодні і завтра, і на третій день закінчу. 33 А втім, мені треба хо­дити сьогодні, завтра і в наступний день, бо неможливо, щоб пророк загинув поза Єрусалимом. 34 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбивав пророків і камін­ням побив посланих до тебе! Скільки разів хотів Я зібрати дітей твоїх, як птах пташенят своїх під крила, і ви не захотіли! 35 Ось залишається вам дім ваш порожнім. Кажу ж вам, що ви не побачите Мене, доки не прийде час, коли скажете: благословенний, Хто гряде в ім’я Господнє!

14 Довелось Йому в суботу вві­­йти в дім одного з начальників фарисейських спожити хліба, і вони стежили за Ним. 2 І ось став перед Ним чоловік, який страждав на водяну хворобу. 3 То­ді Ісус запитав законників і фарисеїв: чи дозволено зціляти в суботу? 4 Вони промовчали. А Він, доторкнувшись, зцілив його і відпустив. 5 При цьому сказав їм: як­що у кого з вас осел або віл упаде в колодязь, чи не одразу ж витягнете його і в день суботній? 6 І не змогли відповісти Йому на це.

7 Помітивши ж, як запрошені вибирали перші місця, сказав їм притчу: 8 коли будеш запрошений кимось на весілля, не сідай на перше місце, щоб не знайшовся хто між запрошеними поважніший за тебе, 9 і щоб той, хто запросив тебе і його, підійшовши, не сказав тобі, щоб поступився цьому місцем, і тоді доведеться тобі з соромом зайняти останнє місце. 10 Але коли будеш запрошений, то, прийшовши, сідай на останнє місце, щоб той, хто запро­сив тебе, підійшовши, сказав тобі: друже, пересядь вище. Тоді буде тобі честь перед тими, хто сидить з тобою. 11 Бо всякий, хто підноситься, буде принижений, а хто принижує себе, піднесеться. 12 Сказав же і тому, хто запросив Його: коли справляєш обід або вечерю, не клич друзів твоїх, ні братів твоїх, ні родичів твоїх, ні сусідів багатих, щоб і вони тебе колись не запросили і не одержав ти відплати. 13 Але, коли справляєш званий обід, клич убогих, калік, кривих, сліпих, 14 і блаженний будеш, бо вони не мають чим віддати тобі; віддасться ж тобі у воскресіння праведних. 15 Почувши це, один з тих, що возлежали з Ним, сказав Йому: блаженний, хто споживатиме хліб у Царстві Божому! 16 Він же сказав йому: один чоловік справляв велику вечерю і запросив багатьох. 17 І коли на­став час вечері, послав раба свого сказати запрошеним: ідіть, бо все вже готове. 18 І почали всі, ніби змовившись, вибачатися. Перший сказав йому: я купив землю і мені треба піти і оглянути її; прошу тебе, вибач мені. 19 Другий сказав: я купив п’ять пар волів та йду випробувати їх; прошу тебе, вибач мені. 20 Третій сказав: я одружився і через те не можу прийти. 21 І, повернувшись, раб той розповів про це господареві своєму. Тоді, розгнівавшись, господар сказав рабові своєму: піди швидше на вулиці й провулки міста і приведи сюди вбогих, калік, сліпих і кривих. 22 І сказав раб: господарю, зроблено, як ти велів, і ще є місце. 23 Господар сказав рабові: піди на дороги і загороди і умовляй прийти, щоб наповнився дім мій. 24 Бо кажу вам, що ніхто з тих запро­шених не покуштує моєї вечері, бо ба­гато званих, та мало обраних.

25 З Ним ішло багато народу, і, обернувшись, Він сказав їм: 26 ко­ли хто приходить до Мене і не зне­навидить батька свого і матері, жін­ки і дітей, братів і сестер, та ще й життя свого, той не може бу­ти Моїм учеником. 27 І хто не несе хрест свій і не йде слідом за Мною, той не може бути Моїм уче­ником. 28 Бо хто з вас, бажаючи будувати башту, не сяде спершу і не обчислить витрат, чи вистачить у нього коштів, щоб закінчити? 29 Щоб, коли закладе основу і не зможе закінчити, усі, хто побачить, не почали сміятися з нього, 30 кажучи: як цей чоловік почав будувати, та не зміг закінчити. 31 Або який цар, ідучи на війну проти іншого царя, не сяде і не порадиться спершу, чи під силу йому з десятьма тисячами встояти проти того, хто йде на нього з двадцятьма тисячами? 32 Якщо ж ні, то поки той ще далеко, він по­шле до нього посольство просити про мир. 33 Так і кожний з вас, хто не зречеться усього свого майна, не може бути Моїм учеником. 34 Сіль – добра річ; але якщо сіль утратить силу, то чим осолиться? 35 Ні в землю, ні на гній не придат­на; геть висипають її. Хто має вуха слухати, нехай слухає!

1-2 3-4 5-6 7-8 9-10 11-12 13-14 15-16 17-18 19-20 21-22 23-24