8 Коли ж Він зійшов з гори, слідом за Ним пішло багато народу. 2 І ось підійшов прокажений і, кланяючись Йому, сказав: Господи, коли хочеш, можеш мене очистити. 3 Ісус, простягши руку, доторкнувся до нього і сказав: хочу, очисться. І він у ту ж мить очистився від прокази. 4 І говорить йому Ісус: гляди ж, нікому не розповідай, але піди покажися священикові і принеси дар, який повелів у законі Мойсей, на свідчення їм.
5 А як увійшов Ісус до Капернаума, підійшов до Нього сотник і благав Його: 6 Господи, слуга мій вдома лежить розслаблений і тяжко страждає. 7 І говорить йому Ісус: Я прийду і зцілю його. 8 Сотник же у відповідь сказав: Господи! Я недостойний, щоб Ти увійшов під покрівлю мою; але промов тільки слово, і видужає слуга мій. 9 Бо і я – людина підвладна, але, маючи під собою воїнів, кажу одному: іди, і йде; і другому: прийди, і приходить; і слузі моєму: зроби це, і зробить. 10 Почувши це, Ісус здивувався і сказав тим, що йшли за Ним: істинно кажу вам, і в Ізраїлі не знайшов Я такої віри. 11 Кажу ж вам, що багато прийдуть зі сходу й заходу і возляжуть з Авраамом, Ісааком і Яковом у Царстві Небесному; 12 А сини Царства вигнані будуть у пітьму непроглядну: там буде плач і скрегіт зубів. 13 І сказав Ісус сотникові: іди, і, як вірував ти, нехай буде тобі. І одужав слуга його в ту ж мить.
14 Прийшовши до Петрової господи, Ісус побачив тещу його, що лежала в гарячці, 15 і доторкнувся до руки її, і гарячка покинула її; і вона встала і слугувала Йому.
16 Коли ж настав вечір, привели до Нього багатьох біснуватих, і Він вигнав духів словом і зцілив усіх недужих, 17 щоб справдилося сказане пророком Ісаєю, який говорить: Він узяв на Себе недуги наші і поніс хвороби.
18 А як побачив Ісус довкола Себе багато народу, звелів ученикам відпливти на другий бік. 19 Тоді один книжник, підійшовши, сказав Йому: Учителю, я піду за Тобою, куди б Ти не пішов. 20 І каже йому Ісус: лисиці мають нори і птахи небесні – гнізда, Син же Людський не має де голови прихилити. 21 Інший же з учеників Його сказав Йому: Господи! Дозволь мені перше піти і поховати батька мого. 22 Але Ісус сказав йому: іди за Мною і залиш мертвим ховати своїх мерців.
23 І як увійшов Він у човен, за Ним пішли ученики Його. 24 І ось піднялися хвилі великі на морі, аж човен покривало; Він же спав. 25 Тоді ученики Його, підійшовши до Нього, розбудили Його і сказали: Господи, рятуй нас, гинемо. 26 І говорить їм: чого ви такі боязкі, маловіри? Відтак, уставши, заборонив вітрам і морю, і настала велика тиша. 27 Люди ж, дивуючись, говорили: Хто Цей, що і вітри, й море слухають Його?
28 І коли Він прибув на другий бік, до країни Гергесинської, Його зустріли двоє біснуватих, що вийшли з гробниць, дуже люті, так що ніхто не міг пройти тією дорогою. 29 І ось вони закричали: що Тобі до нас, Ісусе, Сину Божий? Прийшов Ти сюди передчасно мучити нас. 30 А віддалік паслося велике стадо свиней. 31 І біси благали Його: якщо виженеш нас, то пошли нас у стадо свиней. 32 І Він сказав їм: ідіть. І вони, вийшовши, пішли у стадо свиней. І ось усе стадо кинулося з кручі в море і втопилось у воді. 33 Пастухи ж побігли і, прийшовши у місто, розповіли про все і про те, що було з біснуватими. 34 І ось усе місто вийшло назустріч Ісусові; і, побачивши Його, просили, щоб Він відійшов від їхнього краю.
9 Тоді Він, увійшовши в човен, переплив назад і прибув до Свого міста. 2 І ось принесли до Нього розслабленого, що лежав на постелі. І, побачивши віру їхню, Ісус сказав розслабленому: дерзай, чадо! Прощаються тобі гріхи твої! 3 При цьому деякі з книжників говорили собі: Він богохульствує. 4 Ісус же, бачачи помисли їхні, промовив: навіщо ви думаєте лукаве в серцях своїх? 5 Бо що легше – сказати: прощаються тобі гріхи, чи сказати: встань і ходи? 6 Та щоб знали ви, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи. Тоді говорить розслабленому: встань, візьми постіль твою та йди у дім твій. 7 І той устав, узяв постіль свою і пішов у дім свій. 8 Народ же, побачивши це, здивувався і прославив Бога, Який дав таку владу людям.
9 Проходячи звідти, Ісус побачив чоловіка, що сидів на митниці, на ймення Матфей, і каже йому: іди за Мною. І той устав і пішов за Ним. 10 І коли Ісус возлежав у домі, прийшло багато митарів і грішників і возлежали з Ним і з учениками Його. 11 Побачивши те, фарисеї сказали ученикам Його: чому Учитель ваш їсть і п’є з митарями і грішниками? 12 Ісус же, почувши це, сказав їм: не здорові потребують лікаря, а недужі, 13 підіть та навчіться, що означає: милости хочу, а не жертви. Бо Я прийшов прикликати не праведників, але грішників до покаяння.
14 Тоді приступають до Нього ученики Іоанові і кажуть: чому ми і фарисеї постимо багато, Твої ж ученики не постять? 15 І сказав їм Ісус: чи можуть весільні друзі сумувати, поки з ними жених? Але настануть дні, коли відберуть у них жениха, і тоді поститимуть. 16 Ніхто ж бо на старий одяг не накладає латки з нової тканини, бо відірветься від старого, і дірка буде ще гірша. 17 Не вливають також вина молодого в старі міхи, а інакше прорвуться міхи, і вино витече, і міхи пропадуть; але вливають вино молоде в нові міхи, і зберігається те і друге.
18 Коли Він говорив їм це, підійшов до Нього якийсь начальник і, кланяючись Йому, сказав: дочка моя нині померла, але Ти прийди, поклади на неї руку Свою, і буде жива. 19 І, вставши, Ісус за ним пішов, і ученики Його.
20 І ось жінка, що дванадцять років страждала на кровотечу, підійшовши ззаду, доторкнулася до краю одягу Його, 21 бо вона казала сама собі: як тільки доторкнусь до одягу Його, одужаю. 22 Ісус же, обернувшись і побачивши її, сказав: дерзай, дочко! Віра твоя спасла тебе. І одужала жінка з того ж часу.
23 Прийшов Ісус до господи начальника і побачив сопілкарів та людей, що голосили. 24 І сказав їм: відійдіть, бо не вмерла дівчина, а спить. І глузували з Нього. 25 Коли ж людей було випроваджено, Він, увійшовши, взяв її за руку, і дівчина встала. 26 І рознеслася чутка про це по всій землі тій.
27 Коли йшов Ісус звідтіля, за Ним слідом ішли двоє сліпих і кричали: помилуй нас, Ісусе, Сину Давидів! 28 Коли ж Він увійшов у дім, сліпі приступили до Нього. І говорить їм Ісус: чи віруєте, що Я можу це зробити? Вони говорять Йому: так, Господи! 29 Тоді він доторкнувся до очей їхніх і сказав: за вірою вашою нехай буде вам. 30 І відкрилися очі їхні; і сказав їм Ісус суворо: пильнуйте ж, щоб ніхто не довідався. 31 Вони ж, вийшовши, прославляли Його по всій землі тій.
32 Коли ж ті виходили, то привели до Нього чоловіка німого, біснуватого. 33 І коли біса було вигнано, німий почав говорити. І народ, дивуючись, казав: ніколи не було такого в Ізраїлі. 34 Фарисеї ж говорили: силою князя бісівського виганяє Він бісів.
35 І ходив Ісус по всіх містах і селах, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангеліє Царства і зціляючи всякі недуги і всяку неміч у людях. 36 Бачачи безліч людей, Він змилосердився над ними, бо вони були зморені й розпорошені, як вівці, що не мають пастиря. 37 Тоді говорить до учеників Своїх: жнива багато, а женців замало. 38 Тож благайте Господаря жнива, щоб вислав женців на жниво Своє.
|
20 груд. 2012 р.
Від Матфея Святе Євангеліє (гл. 8-9)
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар