|
6 Стережіться, не творіть милостині вашої перед людьми для того, щоб вони бачили вас: інакше не буде вам нагороди від Отця вашого Небесного. 2 Отже, коли твориш милостиню, не сурми перед собою, як роблять лицеміри в синагогах і на вулицях, щоб прославляли їх люди. Істинно кажу вам: вони вже мають нагороду свою. 3 У тебе ж, як твориш милостиню, нехай ліва рука твоя не знає, що робить правиця твоя, 4 щоб милостиня твоя була потаємною; і Отець твій, Який бачить таємне, воздасть тобі явно.
5 І, коли молишся, не будь як лицеміри, які люблять молитися у синагогах і на перехрестях, зупиняючись, щоб бачили їх люди. Істинно кажу вам: вони вже мають нагороду свою. 6 Ти ж, коли молишся, увійди до кімнати твоєї і, зачинивши двері твої, помолись Отцю твоєму, Який у таїні, і Отець твій, Який бачить таємне, воздасть тобі явно. 7 А молячись, не говоріть зайвого, як язичники, бо вони думають, що в багатослів’ї своєму почуті будуть. 8 Не уподібнюйтесь їм, бо знає Отець ваш, чого ви потребуєте, раніше за ваше прохання до Нього. 9 Моліться ж так:
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; 10 нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. 11 Хліб наш насущний дай нам сьогодні; 12 І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; 13 І не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є Царство, і сила, і слава навіки. Амінь.
14 Бо якщо ви прощатимете людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний. 15 А коли не будете прощати людям провин їхніх, то і Отець ваш не простить вам провин ваших.
16 Коли ж постите, не будьте сумні, як лицеміри, бо вони потьмарюють обличчя свої, щоб показати людям, що постять вони. Істинно кажу вам: вони вже мають нагороду свою. 17 Ти ж, коли постиш, намасти голову твою і вмий обличчя твоє, 18 щоб не показувати людям, що ти постиш, але Отцю твоєму, – Який у таїні; і Отець твій, Який бачить таємне, воздасть тобі явно.
19 Не збирайте собі скарбів на землі, де черв і тля точать і де злодії підкопують і крадуть. 20 Збирайте ж собі скарби на небі, де ні черв, ні тля не точать і де злодії не підкопують і не крадуть, 21 бо де скарб ваш, там буде й серце ваше.
22 Світильником тіла є око. Отже, якщо око твоє буде чистим, то і все тіло твоє буде світлим; 23 коли ж око твоє буде нечистим, то і все тіло твоє темним буде. Отже, якщо світло, що в тобі, є темрявою, то яка ж тоді темрява?
24 Ніхто не може двом господарям служити: бо або одного полюбить, а другого буде ненавидіти; або одного триматиметься, а другим знехтує. Не можете служити Богові й мамоні. 25 Задля цього кажу вам: не піклуйтеся для душі вашої, що вам їсти чи пити, ні для тіла вашого, у що вдягнутися. Чи душа не більша за їжу, а тіло – за одяг? 26 Погляньте на птахів небесних: вони не сіють, не жнуть, не збирають у житниці; і Отець ваш Небесний годує їх. Хіба ж ви не набагато кращі за них? 27 Та й хто з вас, турбуючись, може додати собі зросту хоч на один лікоть? 28 І про одяг чого піклуєтесь? Подивіться на лілеї польові, як вони ростуть: не трудяться і не прядуть; 29 кажу ж вам: що й Соломон у всій славі своїй не одягався так, як кожна з них; 30 якщо ж траву польову, що сьогодні є, а завтра буде вкинута в піч, Бог так зодягає, то хіба не набагато краще зодягне вас, маловіри! 31 Тож не турбуйтеся і не кажіть: що нам їсти? чи що пити? або: у що одягтися? 32 Бо всього цього язичники шукають; знає бо Отець ваш Небесний, що ви маєте потребу в усьому цьому. 33 Шукайте ж спершу Царства Божого і правди Його, і все це додасться вам. 34 Отже, не піклуйтеся про завтрашній день, бо завтра саме за себе піклуватиметься. Досить кожному дневі своїх турбот.
7 Не судіть, щоб і вас не судили; 2 бо яким судом судите, таким судитимуть і вас, і якою мірою міряєте, такою відміряється й вам. 3 І чому ж ти бачиш скалку в оці брата твого, а колоди, що є в оці твоєму, не відчуваєш? 4 Або, як скажеш братові твоєму: дай я витягну скалку з ока твого, коли колода в оці твоїм? 5 Лицеміре, вийми спершу колоду з ока твого, і тоді побачиш, як вийняти скалку з ока брата твого.
6 Не давайте святого псам і не кидайте перлів ваших перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми і, обернувшись, не пороздирали й вас.
7 Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам; 8 бо кожен, хто просить, одержує, і хто шукає, знаходить, і тому, хто стукає, відчиняють. 9 Чи є між вами така людина, яка, коли син її попросить у неї хліба, подала б йому камінь? 10 І коли попросить риби, подала б йому змію? 11 Отже, якщо ви, будучи злими, вмієте дари добрі давати дітям вашим, тим паче Отець ваш Небесний дасть блага тим, хто просить у Нього.
12 Отже, все, чого бажаєте, щоб вам робили люди, так і ви робіть їм, – бо в цьому є Закон і Пророки.
13 Входьте вузькими воротами, бо просторі ворота і широка дорога ведуть до погибелі, і багато хто йде ними. 14 А вузькі ворота і тісна дорога ведуть у життя, і мало тих є, хто знаходить їх.
15 Остерігайтеся лжепророків, які приходять до вас в одежі овечій, а всередині – вовки хижі. 16 По плодах їхніх пізнаєте їх. Хіба збирають виноград з терня або смокви з будяків? 17 Так усяке добре дерево і плоди добрі родить, а погане дерево і плоди погані родить. 18 Не може дерево добре плоди погані родити, ні дерево погане плоди добрі родити. 19 Всяке дерево, що не дає плоду доброго, зрубують і у вогонь кидають. 20 Тож за їхніми плодами пізнаєте їх. 21 Не кожен, хто говорить Мені: Господи! Господи! – увійде в Царство Небесне, а той, хто виконує волю Отця Мого Небесного. 22 Багато хто скаже Мені того дня: Господи! Господи! Чи не Твоїм ім’ям ми пророкували, і чи не Твоїм ім’ям бісів виганяли, і чи не Твоїм ім’ям багато чудес творили? 23 І тоді скажу їм: Я ніколи не знав вас, відійдіть від Мене, хто чинить беззаконня.
24 Отже, всякого, хто слухає ці слова Мої і виконує їх, уподібню мужеві мудрому, який збудував будинок свій на камені; 25 І пішов дощ, і розлилися річки, і знялися вітри, і ринули на будинок той, і він не впав, бо був збудований на камені. 26 А всякий, хто слухає ці слова Мої і не виконує їх, уподібниться мужеві нерозумному, який збудував будинок свій на піску; 27 І пішов дощ, і розлилися річки, і знялися вітри, і налягли на будинок той; і він упав, і руйнування його було велике.
28 І коли Ісус скінчив слова ці, народ дивувався вченню Його, 29 бо Він учив їх, як Той, Хто має владу, а не як книжники і фарисеї.
|
Немає коментарів:
Дописати коментар