| 1-3 | 4-7 | 8-10 | 11-13 | 14-16 |
4 Отже, кожен повинен розумiти нас як служителiв Христових i будiвничих таїн Божих. 2 Вiд будiвничих же вимагається, щоб кожний був вiрним. 3 Для мене не важливо, як судите про мене ви або як судять iншi люди; я i сам не суджу про себе. 4 Бо хоч я i нiчого не знаю за собою, але тим не виправдовуюсь; суддя ж менi Господь. 5 Тому не судiть нiчого передчасно, аж доки не прийде Господь, Який освiтить таємне у темрявi i виявить сердечнi намiри; i тодi кожному буде похвала вiд Бога.
6 Це, браття, я прикликав до себе i Аполлоса заради вас, щоб ви навчилися вiд нас не мудрувати бiльше того, що написано, та не величалися один перед одним. 7 Бо хто тебе вiдрiзняє? Що ти маєш, чого б не одержав? А якщо одержав, чого хвалишся, нiби не одержав? 8 Ви вже наситилися, ви вже збагатилися, ви почали царювати без нас; коли б то ви справдi царювали, щоб i нам з вами царювати! 9 Бо я думаю, що нам, посланцям останнiм, Бог судив бути нiби засудженими на смерть, бо ми були видовищем свiтовi, ангелам i людям. 10 Ми безумнi Христа ради, а ви мудрi у Христi; ми немiчнi, а ви мiцнi; ви у славi, а ми в безчестi. 11 Hавiть донинi терпимо голод‚ i спрагу, i наготу, i страждаємо, i поневiряємось, 12 i трудимось, працюючи своїми руками. Лихословлять нас, ми благословляємо; гонять нас, ми терпимо; 13 ганьблять нас, ми благаємо: ми як смiття для свiту, як порох, що усi топчуть донинi.
14 Це пишу не для того, щоб вас осоромити, а наставляю на розум вас, як дiтей моїх улюблених, 15 бо хоч у вас тисячi наставникiв у Христi, та не багато отцiв; я родив вас у Христi Iсусi благовiстям. 16 Тому благаю вас: ставайте подiбнi менi, як я Христу. 17 Для цього я послав до вас Тимофiя, мого улюбленого i вiрного в Господi сина, який нагадає вам про шляхи мої у Христi Iсусi, як я навчаю скрiзь i в усякiй церквi. 18 Бо через те, що я не йду до вас, деякi у вас загордилися; 19 але я скоро до вас прийду, якщо буде угодно Господевi, i пiзнаю не слова тих, що загордилися, а силу, 20 бо Царство Боже не в словi, а в силi. 21 Чого ви хочете? З палицею прийти до вас чи з любов’ю i духом лагiдности?
5 Всюди ходять чутки, що у вас з’явилося блудодiяння‚ i то таке блудодiяння, якого немає навiть i у язичникiв, що хтось за жiнку має жiнку батька свого. 2 А ви загордилися, замiсть того, щоб плакати, i того, хто вчинив таке, вилучити з середовища вашого. 3 Та я, будучи вiдсутнiй тiлом, але присутнiй духом, уже вирiшив, нiби знаходячись у вас: того, хто вчинив таке дiло, 4 у зiбраннi вашому, в iм’я Господа нашого Ісуса Христа‚ разом з моїм духом, силою Господа нашого Iсуса Христа, 5 вiддати сатанi на виснаження плотi, щоб дух спасся в день Господа нашого Iсуса Христа. 6 Hiчим вам хвалитися. Хiба не знаєте, що мала закваска заквашує все тiсто? 7 Отже, очистiть стару закваску, щоб бути вам новим тiстом‚ бо ви – безкваснi, адже Пасха наша, Христос, за нас у жертву принесений. 8 Тому святкуймо не зi старою закваскою, не iз закваскою злоби та лукавства, а з опрiсноками чистоти й iстини.
9 Я писав вам у посланнi – не знатися з блудниками; 10 проте не взагалi з блудниками свiту цього – або лихварями, або хижаками, або iдолослужителями, бо iнакше ви мусили б вийти iз свiту цього. 11 Hинi ж написав вам, щоб ви не єдналися з тим, хто, називаючись братом, залишається блудником, або лихварем, або iдолослужителем, або лихословцем, або п’яницею, чи хижаком; з таким навiть i не їсти разом. 12 Бо що менi судити i зовнiшнiх? Хiба не внутрiшнiх ви судите? 13 А зовнiшнiх судить Бог. Отже, вилучiть розпутного вiд вас самих.
6 Як смiє хто з вас, маючи справу з iншим, судитися у неправедних, а не у святих? 2 Хiба не знаєте, що святi судитимуть свiт? Якщо ж свiт буде судимий вами, то невже недостойнi ви судити незначнi справи? 3 Хiба не знаєте, що ми будемо судити ангелiв, чи не тим бiльше справи житейськi? 4 А ви, коли судитесь у житейських справах, ставите своїми суддями таких, якi в церквi нiчого не значать. 5 Hа сором вам кажу: невже немає серед вас жодного розумного, який мiг би розсудити справи мiж братами своїми? 6 Але брат iз братом судиться, та ще й перед невiрними. 7 I те вже зовсiм сором для вас, що ви судитеся мiж собою. Чи не краще б вам залишатися скривдженими? Чи не краще б вам терпiти нестатки? 8 Але ви самi кривдите i вiднiмаєте, та ще й у братiв. 9 Hевже не знаєте, що неправедники Царства Божого не успадкують? Hе обманюйте себе: нi блудники, нi iдолослужителi, нi перелюбники, нi малакiї, нi мужоложці, 10 нi злодiї, нi лихварi, нi п’яницi, нi лихословцi, нi хижаки – Царства Божого не успадкують. 11 I такими були деякi з вас; але обмилися, але освятилися, але виправдалися iменем Господа нашого Iсуса Христа i Духом Бога нашого.
12 Усе менi дозволено, та не все корисне; все менi дозволено‚ та нiщо не повинне володiти мною. 13 Їжа для черева, i черево для їжi; але Бог знищить i те i друге. Тiло ж не для блуду, а для Господа, i Господь для тiла. 14 Бог воскресив Господа, воскресить i нас силою Своєю. 15 Хiба не знаєте‚ що тiла вашi є члени Христовi? Отож, узявши члени Христовi, чи зроблю їх членами блудницi? Зовсiм нi! 16 Хiба не знаєте, що той, хто з’єднується з блудницею, стає одним тiлом з нею? Бо сказано: “Обидва будуть одна плоть”. 17 А хто з’єднується з Господом, той є один дух з Господом. 18 Уникайте блудодiяння: всякий грiх, що його чинить людина, є поза тiлом, а блудник проти власного тiла грiшить. 19 Хiба не знаєте, що тiла вашi є храм Святого Духа, Який живе у вас i Якого ви маєте вiд Бога, i ви не свої? 20 Бо ви купленi дорогою цiною. Отже, прославляйте Бога в тiлах ваших i в душах ваших, якi є Божi.
7 А про що ви писали менi, то добре чоловiковi не торкатися жiнки. 2 Але ж, щоб уникнути блудодiяння, кожний нехай має свою жiнку, i кожна жiнка нехай має свого чоловiка. 3 Hехай чоловiк вiддає своїй жiнцi належну любов; так само i жiнка своєму чоловiковi. 4 Жiнка не володiє своїм тiлом, а чоловiк; також i чоловiк не володiє своїм тiлом, а жiнка. 5 Hе ухиляйтеся один вiд одного, хiба за згодою, до часу, щоб перебувати в постi та молитвi, i знову будьте разом, щоб не спокушав вас сатана нестриманістю вашою. 6 А втiм, це кажу вам як дозвiл, а не як повелiння. 7 Бо бажаю, щоб усi люди були як i я; але кожен має вiд Бога своє дарування, один таке, iнший – iнше.
8 Безшлюбним та вдовам кажу: добре їм залишатися, як я. 9 Але якщо не можуть стримуватися, нехай одружуються, бо краще одружитися, нiж розпалюватися. 10 А одруженим заповiдаю не я, а Господь: жiнцi з чоловiком не розлучатися, – 11 якщо ж розлучиться, то нехай буде безшлюбна або помириться з чоловiком своїм, – i чоловiковi не залишати своєї жiнки. 12 Iншим же кажу я, а не Господь: коли який брат має жiнку невiруючу, i вона згодна жити з ним, то вiн не повинен залишати її; 13 i жiнка, яка має чоловiка невiруючого, i вiн згодний жити з нею, не повинна залишати його. 14 Бо невiруючий чоловiк освячується жiнкою вiруючою, невiруюча жiнка освячується вiруючим чоловiком. Iнакше дiти вашi були б нечистими, а тепер святi. 15 Якщо ж невiруючий хоче розлучитися, нехай розлучається; брат чи сестра в таких випадках не зв’язанi; до миру покликав нас Господь. 16 Звiдки ти знаєш, жiнко, чи не спасеш чоловiка? Або ти, чоловiче, звiдки знаєш, чи не спасеш жiнки? 17 Тiльки кожен роби так, як визначив йому Бог; i кожен, як покликав Господь. Так я наказую по всiх церквах. 18 Чи покликаний хто обрiзаним, не ховайся; чи покликаний хто необрiзаним, не обрiзуйся. 19 Обрiзання нiщо, i необрiзання нiщо, а все в дотриманнi заповiдей Божих. 20 Кожний залишайся в тому званнi, в якому був покликаний. 21 Чи рабом ти був покликаний, не турбуйся, але якщо i можеш стати вiльним, то скористайся кращим. 22 Бо раб, покликаний у Господi, є вiльний у Господi; так само i покликаний вiльним є рабом Христовим. 23 Ви купленi дорогою цiною: не ставайте ж рабами людей. 24 У якому станi хто був покликаний, браття, у тому кожен i залишайся перед Богом.
25 Щодо дiвоцтва я не маю повелiння Господнього; а даю пораду як той, хто одержав вiд Господа милiсть бути вiрним Йому; 26 отже, з огляду на нинішні утиски‚ вважаю за краще, що добре людинi залишатися так. 27 Чи з’єднався ти з жiнкою? Hе шукай розлучення. Чи залишився без жiнки? Hе шукай жiнки. 28 А втiм, якщо i оженишся, не згрiшиш; i якщо дiвчина вийде замiж, не згрiшить. Але такi матимуть муку тілесну; а менi вас шкода.
29 Я кажу вам, браття: час уже короткий; отже, тi, що мають жiнок, нехай будуть так, нiби не мають їх; 30 хто плаче, наче не плаче; хто радiє, наче не радiє; i хто купує, наче не набуває; 31 i хто користується свiтом цим, наче не користується; бо минає образ свiту цього. 32 А я хочу, щоб ви були без турбот. Hеодружений турбується про Господнє, як догодити Господевi; 33 а одружений турбується про мирське, як догодити жiнцi. Рiзниця є мiж заміжньою i дiвицею: 34 незаміжня турбується про Господнє, як догодити Господевi, щоб бути святою i тiлом i духом; а замiжня пiклується про мирське, як догодити чоловiковi. 35 Кажу це вам на вашу ж користь: не з тим, щоб накинути на вас пута, а щоб ви благочинно‚ безустанно і ревно служили Господевi. 36 Коли ж хто вважає непристойним для своєї дiвчини, щоб вона, досягнувши зрiлого вiку, залишилась такою, то нехай робить як хоче: не згрiшить; нехай такi виходять замiж. 37 А хто непохитно твердий у серцi своїм i не має необхідности, а має владу над своєю волею i розсудив у серцi своїм зберегти дiвчину свою, той добре робить. 38 Тому той, хто видає замiж свою дiвчину, добре робить; а хто не видає, робить краще. 39 Жiнка зв’язана законом, доки живий її чоловiк; якщо ж помер її чоловiк, вона вiльна вийти замiж за кого хоче, тiльки в Господi. 40 Але вона блаженнiша є, коли залишиться так, за моєю порадою; а думаю, що i я маю Духа Божого.
|
Немає коментарів:
Дописати коментар