20 груд. 2012 р.

Послання до ефесян святого апостола Павла (гл. 4-6)









1-34-6

 4 Отже, я, в’язень ради Господа, благаю вас поводитися гiдно звання, до якого ви поклика­нi, 2 з усякою смиренномудрiс­тю й лагiднiс­тю та довготерпiн­ням, терплячи один одного з любов’ю, 3 прагнучи зберiгати єд­нiсть духу в союзi миру. 4 Одне тiло й один дух, як ви й покликанi в однiй надiї покликання вашого; 5 один Господь, одна вiра, одне хрещення, 6 один Бог i Отець усiх, Який над усiма, i через усiх, i в усiх нас. 7 Кожному ж iз нас дана благодать у мiру дару Христового. 8 Тому й сказано: “Пiднявшись на висоту, полонив полон i дав дари людям”. 9 А “пiднявшись” що оз­начає, як не те, що Вiн i сходив ранiше в пекельнi мiсця землi? 10 Хто зi­йшов, Той же i пiднявся вище всiх небес, щоб наповнити все. 11 I Вiн настановив одних апостолами, iнших пророками, iнших євангелістами, iнших пастирями та вчителями, 12 на довершення святих, на дiло служiння, для створення Тiла Христового, 13 аж доки всi при­йдемо до єдности вiри й пiз­нання Сина Божого, в мужа доско­налого, до мiри зростання в нас повноти Христової; 14 щоб ми не були більше дiтьми, якi вагаються i захоплюються всяким вiтром учення за людським лукавством i пiдступами хитрого зваблювання, 15 а iстинною любов’ю всi зростали в Того, Який є глава Христос, 16 з Якого все тiло, що складається i з’єднується всякими зв’язками, що взаємно скрiп­люються, при дiї в свою чергу кож­ного члена, одержує прирiст для створення самого себе в любовi.


 17 Тому я кажу i заклинаю Господом, щоб ви бiльше не робили так, як роблять iншi народи через суєтнiсть розуму свого, 18 буду­чи потьмаренi в розумi, вiдчуженi вiд життя Божого, через їхнє неуцтво та жорстокiсть серця їхнього. 19 Вони, дiйшовши до бездушности, вiддалися розпустi так, що чинять усяку нечистоту з ненаситнiстю. 20 Але ви не так пiзнали Христа; 21 тому що ви чули про Hього i в Hьому навчились, – бо iстина в Iсусi, – 22 вiдкинути колишнiй спосiб життя старої людини, яка зотлiває в спокусливих похотях, 23 а обновитися духом розуму вашого 24 i одягнутися в нову людину, створену за Богом, в праведностi i святостi iстини.


 25 Тому, вiдкинувши неправду, говорiть правду кожний ближньому своєму, бо ми члени один одному. 26 Гнiваючись, не грiшiть: нехай сонце не заходить у гнiвi вашому; 27 i не давайте мiсця дияволовi. 28 Хто крав, бiльше не кради, а краще працюй, роблячи своїми руками корисне, щоб було з чого подавати тому, хто у злиднях. 29 Hiяке гниле слово нехай не виходить з уст ваших, а тiльки добре для навчання у вiрi, щоб воно давало благодать тим, що слухають. 30 I не ображайте Святого Духа Божого, яким покладено на вас печать у день вiдкуплен­ня. 31 Усяке роздратування‚ i лютiсть, i гнiв, i крик, i лихослiв’я з усякою злобою нехай будуть зни­щенi у вас; 32 а будьте один до одного добрими, милосердними, прощайте один одному, як i Бог у Христi простив вам.


 5 Отже, наслiдуйте Бога, як дiти улюбленi, 2 i живiть у любовi, як i Христос полюбив нас i вiддав Себе за нас у приношення i жертву Боговi, на пахощi приємнi. 3 А блуд i всяка нечистота та користолюбство не повиннi навiть згадуватися у вас, як личить святим. 4 Також лихослiв’я, i марнослiв’я, i кощунство не пристойнi вам, а, навпаки, подяка; 5 бо знайте, що нiякий блудник‚ чи нечистий, чи користолюбець, який є iдолослужителем, не має спадку в Царствi Христа i Бога. 6 Hехай нiхто не зваблює вас мар­ними словами, бо за це приходить гнiв Божий на синiв непокiрних; 7 отже, не будьте їхнiми спiльни­ками. 8 Ви були колись темрявою, а тепер – свiтло в Господi: робiть, як дiти свiтла, 9 бо плiд Духа є у всякiй добротi, праведностi та iстинi. 10 Випробовуйте, що є угод­не Боговi, 11 i не берiть участи в неплiдних дiлах темряви, але викривайте. 12 Бо про те, що вони роблять таємно, соромно i говори­ти. 13 Все ж те, що викривається, стає явним вiд свiтла, бо все, що стає явним, є свiтло. 14 Тому сказано: “Встань, сплячий, i воскрес­ни з мертвих, i освiтить тебе Хрис­тос”.


 15 Отже, глядiть, робiть обереж­но, не як нерозумнi, а як мудрi, 16 цiнуючи час, бо днi лукавi, 17 от­же, не будьте нерозсудливi, а пi­знавайте, що є воля Божа. 18 I не впивайтеся вином, вiд якого буває розпуста; а наповнюйтеся Духом, 19 повчаючи самi себе псал­мами та славословленнями i пiс­неспiвами духовними, спiваючи i прославляючи в серцях ваших Господа, 20 дякуючи завжди за все Боговi й Отцевi, в iм’я Господа на­шого Iсуса Христа, 21 пiдкоряю­чись один одному в страху Божому.


 22 Жiнки, корiться своїм чоло­вiкам, як Господевi, 23 бо чоловiк є голова жiнки, як i Христос глава Церкви, i Вiн же Спаситель тiла. 24 Але як Церква пiдкоря­ється Христу, так i жiнки своїм чоловiкам у всьому.


 25 Чоловiки, любiть своїх жiнок, як i Христос полюбив Церкву i вiддав Себе за неї, 26 щоб освятити її, очистивши водяною купiллю через слова; 27 щоб поставити її пе­ред Собою славною Церквою, яка не має плями‚ чи вади, чи чо­гось подiбного, але щоб вона була свята i непорочна. 28 Так повиннi чоловiки любити своїх жiнок, як свої тiла: хто любить свою жiнку, любить самого себе. 29 Бо нiхто нiколи не мав ненависти до своєї плотi, а годує i грiє її, як i Господь Церкву, 30 бо ми члени тiла Його, вiд плотi Його i вiд кісток Його. 31 Тому залишить чоловiк батька свого i матiр i пристане до жiнки своєї‚ i будуть двоє одна плоть. 32 Тайна ця велика; я говорю щодо Христа i Церкви. 33 Отже, кожен iз вас нехай любить свою жiнку, як самого себе; а жiнка нехай боїться свого чоловiка.


 6 Дiти, слухайтеся своїх бать­кiв у Господi, бо цього вимагає справедливiсть. 2 “Шануй батька твого i матiр” – це перша заповiдь з обiтницею: 3 “щоб тобi було добре i щоб був ти довголiт­нiм на землi”. 4 I ви, батьки, не роздратовуйте дiтей ваших, а виховуйте їх у вченнi i наставляннi Господньому.


 5 Раби, слухайтеся господарiв своїх у плотi зi страхом i трепетом, у простотi серця вашого, як Христа, 6 не з показною тiльки при­служливiстю, як чоловiко­угодники, а як раби Христовi, виконуючи волю Божу вiд душі. 7 Служiть щиро, як Господу, а не як людям, 8 знаючи, що кожен одержить вiд Господа в мiру добра, яке вiн зробив, чи раб, чи вiль­ний. 9 I ви, господарi, поводьтеся з ни­ми так само, стримуючи суво­рiсть, знаючи, що i над вами сами­ми i над ними є на небесах Господь, у Якого немає упередже­ности.


 10 Hарештi, браття мої, змiц­нюйтесь Господом i могутнiстю сили Його. 11 Одягнiться в повну зброю Божу, щоб вам можна було стати проти хитрощiв диявольських, 12 бо наша боротьба не проти крови i плотi, а проти начальства, проти влади, проти свiтопра­вителiв темряви вiку цього, проти духiв злоби пiднебесних. 13 Для цього приймiть повну зброю Бо­жу, щоб ви змогли протистояти в день злий i, все подолавши, висто­яти. 14 Отже, станьте, пiдпере­завши стегна вашi iстиною‚ i зодягнувшись у броню праведности, 15 i взувши ноги в готовнiсть благовiстити мир; 16 а понад усе вiзь­мiть щит вiри, яким зможете пога­сити всi розпеченi стрiли лукавого; 17 i шолом спасiння вiзьмiть, i меч духовний, що є Слово Боже. 18 Усякою молитвою i благанням молiться у будь-який час духом, i дбайте про це саме з повною пос­тiйнiстю i благанням за всiх святих 19 i за мене, щоб менi дано було слово устами моїми вiдкрито з дерзновенням звiщати таїну благовiстування, 20 для якого я посол у кайданах, щоб я смiливо пропо­вiду­вав, як менi належить.


 21 А щоб i ви знали про мої обставини i дiла, про все сповiстить вам Тихик, улюблений брат i вiр­ний у Господi служитель, 22 якого я i послав до вас для того самого, щоб ви довiдалися про нас i щоб вiн утiшив серця вашi.


 23 Мир браттям i любов з вiрою вiд Бога i Отця i Господа Iсуса Христа. 24 Благодать з усiма, що незмiнно люблять Господа нашого Iсуса Христа. Амiнь.











1-34-6

 

Немає коментарів:

Дописати коментар