Від Матфея Святе Євангеліє (гл. 23-24)

1-3 4-5 6-7 8-9 10-11 12-13 14-15 16-18 19-20 21-22 23-24 25-26 27-28 23 Тоді Ісус промовив до народу і учеників Своїх, 2 кажучи: на Мойсеєвому сидінні сіли книжники та фарисеї. 3 Отже, все, що кажуть вам додержувати, додержуйте і робіть; а за ділами їхніми не робіть, бо вони говорять і не роблять. 4 Зв’язують важкі тягарі, які неможливо носити, і кладуть їх людям на плечі; самі ж і пальцем своїм не хочуть зрушити їх. 5 Всі ж діла свої роблять так, щоб їх бачили люди: розширюють пов’язки свої і подовжують край одежі своєї. 6 Також люблять возлежати на перших місцях на вечерях і сидіти на перших місцях у синагогах; 7 і вітання на торжищах, та щоб люди звали їх: учителю, учителю! 8 Ви ж не називайтесь учителями, бо один у вас Учитель – Христос; усі ж ви – браття. 9 І отцем не називайте собі нікого на землі, бо один у вас Отець, Який на небесах. 10 І не називайтесь наставниками, бо один у вас Наставник – Христос. 11 Більший же з вас нехай буде вам слугою. 12 Бо хто підносить себе, той принижений буде, а хто понижує себе, той піднесеться. 13 Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що зачиняєте Царство Небесне перед людьми, бо ви і самі не входите, і тим, хто входить, не даєте увійти. 14 Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що поїдаєте доми вдовиць, напоказ довго молитесь: за те ще більший осуд приймете. 15 Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що обходите море і сушу, щоб навернути хоч одного; і коли це станеться, робите його сином геєни, удвічі гіршим за вас. 16 Горе вам, вожді сліпі, які говорять: якщо хто поклянеться храмом, то нічого, а якщо хто поклянеться золотом храму, той винний. 17 Безумні і сліпі! Що більше: золото чи храм, який освячує золото? 18 І ще, коли хто поклянеться жертовником, то нічого, а якщо хто поклянеться даром, що на ньому, той винний. 19 Безумні і сліпі! Що більше: дар чи жертовник, який освячує дар? 20 Отже, хто клянеться жертовником, клянеться ним і всім, що на ньому. 21 І хто клянеться храмом, клянеться ним і Тим, Хто живе в ньому. 22 І хто клянеться небом, клянеться Престолом Божим і Тим, Хто сидить на ньому. 23 Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що даєте десятину з м’яти, кропу і кмину, а облишили те, що є найважливіше в законі: суд, милість і віру; це належало робити, і того не залишати. 24 Вожді сліпі, що відціджуєте комара, а верблюда поглинаєте! 25 Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що очищаєте зовні чаші і блюда, тоді як усередині вони повні злодійства і неправди. 26 Фарисею сліпий, очисть перше всередині чаші і блюда, щоб чистими були і зовні вони. 27 Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що уподібнюєтесь розмальованим гробам, які зовні здаються гарними, а всередині повні кісток мертвих і всякої нечистоти. 28 Так і ви на виг­ляд здаєтесь людям пра­ведни­ми, а всередині повні лицемірства і безза­коння. 29 Горе вам, книж­ники і фарисеї, лицеміри, що будуєте гробниці пророкам і оздоблюєте пам’ятники праведникам, 30 і говорите: якби ми були у дні батьків наших, то не були б спільниками їхніми у проливанні крови пророків. 31 Тим ви самі свідчите проти себе, що ви сини тих, які вбивали пророків. 32 І ви доповнюєте міру зла батьків ваших. 33 Змії, поріддя єхиднове! Як утечете ви від суду вогню геєнського? 34 Тому ось Я посилаю до вас про­років, і мудрих, і книжників. І ви одних уб’єте і розіпнете, а інших будете бити в синагогах ва­ших і гнати з міста до міста. 35 Нехай прийде на вас уся кров праведна, пролита на землі, від крови Авеля праведного до крови Захарії, сина Варахії, якого вбили між храмом і жер­товником. 36 Істинно кажу вам, що все це прийде на рід цей. 37 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і камінням побиваєш посланих до тебе! Скільки разів хотів Я зібрати дітей твоїх, як птах збирає пташенят своїх під крила, і ви не схотіли! 38 Ось лишається вам дім ваш пустий. 39 Бо кажу вам: не побачите Мене віднині, доки не скажете: благословен, Хто йде в ім’я Господнє! 24 І, вийшовши, Ісус пішов від храму; і піді­йшли до Нього ученики Його, щоб показати Йому будівлі храму. 2 Ісус же сказав їм: чи бачите все це? Істинно кажу вам: не залишиться тут каменя на камені, все буде зруйновано. 3 Коли ж сидів Він на горі Еле­­­­­­он­ській, то приступили до Нього ученики на самоті і спитали: скажи нам, коли це буде і яке знамен­ня Твого пришестя і кінця віку? 4 Ісус сказав їм у відповідь: стережіться, щоб хто не спокусив вас, 5 бо багато хто прийде під іменем Моїм і казатиме: “я Христос”, і багатьох спокусять. 6 Також почуєте про війни і чутки про війни. Глядіть, не жахайтесь, бо нале­жить усьому тому бути, та це ще не кінець. 7 По­стане бо народ на народ, і царство на цар­ство; і будуть голод, моровиці і землетруси у різних місцях; 8 усе ж це – лиш початок хвороб. 9 Тоді видаватимуть вас на муки і вбиватимуть вас; і вас зненавидять усі народи через ім’я Моє. 10 І тоді багато хто спокуситься, і видаватимуть один одного, і зненавидять один одного; 11 і багато лжепророків з’явиться і багатьох спокусять; 12 і че­рез збільшення беззаконь охолоне любов у багатьох. 13 Хто ж витерпить до кінця, той спасеться. 14 І буде проповідане це Євангеліє Царства по всьо­му світу, на свідчення усім народам; і тоді прийде кінець! 15 Отже, коли побачите мерзоту запустіння, провіщену пророком Даниїлом, яка стоїть на святому місці, – хто чи­тає, нехай розуміє, – 16 тоді, хто буде в Юдеї, нехай біжить у гори. 17 І хто на покрівлі, той нехай не сходить взяти що-небудь з дому свого; 18 і хто на полі, той нехай не вертається взяти одяг свій. 19 Горе ж вагітним і матерям-годувальницям у ті дні! 20 Моліться ж, щоб не ста­лася втеча ваша взимку або в суботу, 21 бо тоді буде велика скорбота, якої не було від початку світу донині і не буде. 22 І якби не вкоротилися ті дні, то не спаслась би ніяка плоть; але заради обраних скоротяться ті дні. 23 Тоді, якщо хто скаже вам: ось тут Христос, або: отам, не йміть віри. 24 Бо встануть лжехрис­ти і лжепророки і покажуть вели­кі знамення і чудеса, щоб звабити, якщо можливо, і обраних. 25 Ось Я наперед сказав вам. 26 Отже, ко­ли скажуть вам: “ось Він у пустелі”, – не виходьте; “ось Він у потаємних кімнатах”, – не йміть віри. 27 Бо, як блискавиця виходить зі сходу і з’являється аж до заходу, так буде пришестя Сина Людського. 28 Бо де буде труп, там зберуться орли. 29 І враз, після скорботи тих днів, сонце померкне, і місяць не дасть світла свого, і зірки спадуть з неба, і сили небесні захитаються. 30 І тоді з’я­виться знамення Сина Людського на небі; і заплачуть всі племена земні і побачать Сина Людського, Який гряде на хмарах небесних з силою і славою великою. 31 І пош­ле ангелів Своїх з сурмою гучноголосою; і зберуть обраних Його від чотирьох вітрів, від краю небес до кінця їх. 32 Від смоковниці навчіться притчі: коли гілля її стає вже м’яким і пускає листя, то знаєте, що близько літо. 33 Так само і ви: коли побачите все це, знайте, що близько, при дверях. 34 Істинно кажу вам: не перейде рід цей, як усе це буде. 35 Небо і земля перейдуть, слова ж Мої не перейдуть. 36 Про день же той і годину ніхто не знає, ні ангели небесні, а тільки Отець Мій один. 37 Але, як було у дні Ноя, так буде і в пришестя Сина Людського; 38 бо, як у дні перед потопом їли, пили, женились і виходили заміж аж до того дня, як увійшов Ной у ковчег, 39 і не думали, поки не прийшов потоп і не забрав усіх, – так буде і в пришестя Сина Людського. 40 Тоді з двох, що будуть у полі, одного буде забрано, а другого за­лишено; 41 дві, що мелють на жор­нах: одну буде забрано, а другу залишено. 42 Отже, пильнуйте, бо не знаєте, в яку годину Господь ваш прийде. 43 Але це ви знайте, що, якби знав господар дому, у яку сторожу прийде злодій, то пиль­нував би і не дав би підкопати дому свого. 44 Тому і ви будьте готові, бо в ту годи­ну, про яку й не думаєте, прийде Син Людський. 45 Хто ж є вірним і мудрим рабом, якого господар його поставить над слугами своїми, щоб давати їм їжу вчасно? 46 Блажен той раб, господар якого, прийшовши, знайде, що він робить так. 47 Істинно кажу вам, що над усім добром своїм поставить його. 48 Якщо ж раб той, будучи злим, скаже в серці своїм: не скоро прийде господар мій, 49 і почне бити товаришів своїх, їс­ти й пити з п’яницями, – 50 то при­йде господар раба того в той день, в який він не сподівається, і в годину, про яку не знає. 51 І розсіче його і визначить йому одну долю з лицемірами; там буде плач і скрегіт зубів. 1-3 4-5 6-7 8-9 10-11 12-13 14-15 16-18 19-20 21-22 23-24 25-26 27-28