20 груд. 2012 р.

Від Іоана Святе Євангеліє (гл. 1-2)

1-23-45-67-89-1112-1314-1617-1819-21

1 Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог. Воно було споконвіку в Бога. Все через Ньо­го сталось, і без Нього ніщо не сталося, що сталося. У Ньому бу­ло життя, і життя було світлом людям. І світ­ло в темряві сві­тить, і темрява не огорнула його. 6 Був чоловік, посланий від Бо­га; ім’я йому Іоан. Він прийшов для свідчення, щоб свідчити про Світло, щоб усі увірували через нього. Він не був світлом, але був посланий, щоб свідчити про Світло. 9 Було Світло істинне, що освіт­лює кожну людину, яка приходить у світ. 10 У світі був, і світ через Нього постав, і світ Його не пізнав. 11 До своїх прийшов, і свої Його не прийняли. 12 А тим, які при­йняли Його, що вірують в ім’я Його, дав силу дітьми Божими бути, 13 які не від крови, не від похоті плотської, не від хотіння чоловічого, а від Бога народилися.

14 І Слово стало плоттю, і вселилося між нами, повне благодаті й істини; і ми бачили славу Його, славу, як Єдинородного від Отця. 15 Іоан свідчить про Нього і голосно каже: це Той, про Кого я говорив; Той, Хто йде за мною, став попереду мене, бо раніше від мене був. 16 І від повноти Його ми всі прийняли і благодать на благо­дать, 17 бо закон був даний через Мойсея; а благодать і істина через Ісуса Христа сталися. 18 Бога ніхто не бачив ніколи; Єдинородний Син, Який у лоні Отця, Він явив.

19 І ось свідчення Іоана, коли юдеї послали з Єрусалима священиків і левитів спитати його: хто ти є? 20 Він ви­знав, і не зрікся, і визнав, що: я – не Христос. 21 І за­питали його: то хто ж ти? Чи не Ілля? Він сказав: ні. Ти пророк? Він відповів: ні. 22 Тоді сказали йому: хто ж ти такий? Щоб нам відповідь дати тим, що послали нас; що ти скажеш про самого себе? 23 Він сказав: я глас вопіющого в пустелі; приготуйте путь Господеві, як сказав Ісая пророк. 24 А посланці були від фарисеїв. 25 І вони запитали його і сказали йому: що ж ти хрестиш, якщо ти не є Христос, ні Ілля, ні пророк? 26 Іоан сказав їм у відповідь: я хрещу водою; але серед вас стоїть Той, Кого ви не знаєте; 27 Він гряде за мною, але переді мною був; я недостойний розв’язати ремінь взуття Його. 28 Це сталося у Вифаварі по той бік Йордану, де хрестив Іоан.

29 Наступного дня бачить Іоан Ісуса, Який іде до нього, і говорить: ось Агнець Божий, Який бере на себе гріхи світу. 30 Це Той, про Якого я сказав: за мною гряде Муж, Який переді мною був, бо Він був раніше від мене. 31 Я не знав Його; але прийшов хрестити водою для того, щоб Він явився Ізраїлеві. 32 І свідчив Іоан, кажучи: я бачив Духа, Який сходив з неба, мов голуб, і перебував на Ньому. 33 Я не знав Його; але Той, Хто послав мене хрестити водою, сказав мені: на Кому побачиш Духа, Який сходить і перебуває на Ньому, Той хреститиме Духом Святим. 34 І я бачив і засвідчив, що Цей є Син Божий.

35 Наступного дня знову стояв Іоан з двома з його учнів. 36 І, поба­чивши Ісуса, Який ішов, сказав: ось Агнець Божий. 37 Почувши від нього ці слова, обидва учні пішли за Ісусом. 38 Ісус же, обернувшись і побачивши, що вони йдуть за Ним, говорить їм: чого ви шукаєте? Вони ска­зали Йому: Равві [що означає: Учителю]! Де Ти жи­веш? 39 Говорить їм: підіть і побачите. Вони пішли і побачили, де Він живе; і пробули у Нього той день, а було близько десятої годи­ни. 40 Одним з тих двох, які чули від Іоана про Ісуса і пішли за Ним, був Андрій, брат Симона-Петра. 41 Він спочатку розшукав брата свого Симона і каже йому: ми знайшли Месію, що означає: Христос. 42 І привів його до Ісуса. Ісус же, поглянувши на нього, ска­зав: ти – Симон, син Іони; ти наре­чешся Кифа, що означає камінь [Петро].

43 Наступного дня Ісус захотів йти до Галилеї; і знаходить Филипа, і каже йому: йди за Мною. 44 Филип же був з Вифсаїди, з одного міста з Андрієм і Петром. 45 Филип знаходить Нафанаїла і каже йому: ми знайшли Того, про Якого писали Мойсей у законі і пророки, Ісуса, сина Йосифа, з Назарета. 46 Але Нафанаїл сказав йому: чи може щось добре бути з Назарета? Филип говорить йому: піди і подивись. 47 Ісус, побачивши Нафанаїла, який ішов до Нього, го­ворить про нього: ось воістину ізраїльтянин, у якому нема лукавства. 48 Нафанаїл говорить Йому: звідки Ти мене знаєш? Ісус відпо­вів йому: перше ніж покликав тебе Филип, Я бачив тебе під смоковницею. 49 Нафанаїл відповів Йому: Учи­телю! Ти – Син Божий, Ти – Цар Ізраїлів. 50 Ісус сказав йому у відповідь: через те, що Я сказав тобі, що бачив тебе під смоковницею, ти віруєш; біль­ше цього побачиш. 51 І говорить йому: істинно, істинно кажу вам: віднині побачите небо відкрите і ангелів Божих, які піднімаються і спускаються над Сином Людським.

2 На третій день було весілля в Кані галилейській, і Мати Ісусова була там. Був також запрошений на весілля Ісус з учени­ками Його. Коли не вистачило вина, Мати Ісуса каже Йому: вина не мають. Ісус говорить Їй: що Мені і Тобі, Жоно? Ще не прийшов час Мій. Мати Його говорить слугам: що скаже Він вам, те зробіть. Було ж тут шість кам’яних водоносів, що стояли за звичаєм для очищення юдейського, кожен вміщав по дві чи по три міри. Ісус говорить їм: наповніть посудини водою. І наповнили їх до верху. І говорить їм: тепер зачерпніть і несіть до розпорядника весілля. І понесли. Коли ж розпорядник покуштував воду, що стала вином [а він не знав, звідки це вино, знали ж тільки слуги, які набирали воду], тоді розпоряд­ник кличе жениха 10 і говорить йому: кожна людина спочатку добре вино подає, а коли нап’ються, тоді гірше; а ти добре вино зберіг аж досі. 11 Так поклав Ісус початок чудесам у Кані галилейській і явив славу Свою; і увірували в Нього ученики Його. 12 Піс­ля цього прийшов Ісус до Капер­наума, Сам і Мати Його, і брати Його, і ученики Його; і пробули там небагато днів. 13 Наближалася Пасха юдейська, і Ісус прийшов до Єрусалима. 14 І знайшов, що в храмі продавали волів, овець і голубів, і сиділи міняльники грошей. 15 І, зробивши бич з вірьовок, вигнав з храму всіх, овець і волів; і розсипав гроші міняльників, а столи їхні поперекидав. 16 І сказав продавцям голубів: візь­міть це звідси і не робіть дому Отця Мого домом торгівлі. 17 При цьому ученики Його згадали, що написано: ревність до дому Твого з’їдає Мене. 18 На це юдеї сказали Йому: яке знамення покажеш нам, що маєш владу так чинити? 19 Ісус сказав їм у відповідь: зруйнуйте храм цей, і Я за три дні поставлю його. 20 На це сказали юдеї: сорок шість років будувався храм цей, а Ти за три дні поставиш його? 21 Він же говорив про храм тіла Свого. 22 Коли ж Він воскрес з мертвих, то згадали ученики Його, що Він казав їм це, і повірили Писанню і слову, яке сказав Ісус. 23 І коли Він був у Єрусалимі на святі Пасхи, багато хто увірував в ім’я Його, побачивши чудеса, які Він творив. 24 Але Сам Ісус не ввіряв Себе їм, бо знав усіх; 25 і не треба було Йому, щоб хтось засвідчив про людину, бо Сам знав, що було в людині.

1-23-45-67-89-1112-1314-1617-1819-21

Немає коментарів:

Дописати коментар