20 груд. 2012 р.

Одкровення (апокаліпсис) святого Іоана Богослова (гл. 17-19)




















1-34-78-1011-1314-1617-1920-22

  17 І прийшов один з семи ангелів, які мали сім чаш, і, говорячи зі мною, сказав мені: підійди, я покажу тобі суд над вели­кою блудницею, яка сидить на водах многих; 2 з нею блудодіяли царі земні, і вином її блудодіяння впивалися ті, що живуть на землі. 3 І повів мене в дусі в пусте­лю; і я побачив жінку, яка сиділа на звірі багряному, сповненому імен богохульних, з сімома головами і десятьма рогами. 4 І жінка була одягнена в порфиру і багряницю, при­крашена золотом, кош­товни­ми каменями і перлами, і тримала золоту чашу в ру­ці своїй, наповнену мерзотами і нечистотою блудодійства її; 5 і на чолі її написано ім’я: таїна, Вавилон великий, мати блудницям і мерзотам земним. 6 Я бачив, що жінка упоєна була кров’ю святих і кров’ю свідків Ісусових, і, бачачи її, дивувався здиву­ванням великим. 7 І сказав мені ангел: що ти дивуєшся? Я скажу тобі таємницю жінки цієї і звіра, який носить її та має сім голів і десять рогів. 8 Звір, якого ти бачив, був, і нема його, і вийде з бе­зодні, і піде у по­гибель; і зди­вуються ті з живих на землі, імена яких не вписані до книги життя від початку світу, коли побачать, що звір був, і нема його, і з’явиться. 9 Тут розум, що має мудрість. Сім голів – це сім гір, на яких сидить жінка, 10 і сім царів, з яких п’ять упали, один є, а інший ще не прийшов, і коли прийде, не довго йому бути. 11 І звір, який був і якого нема, є восьмий, і з числа семи, і піде у погибель. 12 І десять рогів, що ти бачив, є десять царів, які ще не одержали царства, але приймуть владу зі звіром, як царі, на одну годину. 13 Вони мають одні думки і передадуть силу і владу свою звірові. 14 Вони будуть вести битву з Агнцем, і Агнець переможе їх; бо Він є Господь над вла­диками і Цар царів, і ті, які з Ним, є покликані й обрані і вірні. 15 І гово­рить мені: води, що ти бачив, де сидить блудниця, це люди й народи, і племена і коліна. 16 І де­сять рогів, які ти бачив на звірі, ці зненавидять блудницю, і розо­рять її, і роздягнуть, і плоть її з’їдять, і спалять її у вогні; 17 тому що Бог поклав їм на серце – виконати волю Його, виконати одну волю, і віддати царство їхнє звірові, доки не здійсняться слова Божі. 18 Жінка ж, яку ти бачив, є велике місто, що царює над земними царями.


  18 Після цього я побачив іншого ангела, який сходив з неба і мав владу велику; і земля освітилася від слави його. 2 І ви­гукнув він сильно, гучним голосом, кажучи: упав, упав Вавилон, велика блудниця; він зробився житлом бісів і пристановищем усякому нечистому духові, пристановищем усякому не­чистому й огидному птахові; бо лютим вином блудодіяння свого вона напо­їла всі на­роди, 3 і царі земні любо­діяли з нею, і купці земні розбага­тіли від великих розкошів її.


  4 І почув я інший голос з неба, який говорив; вийди від неї, народе Мій, щоб не брати вам участі у гріхах її та не зазнати покарань її; 5 бо гріхи її дійшли до неба, і Бог пригадав не­правди її. 6 Відплатіть їй так, як і вона відплатила вам, і удвічі відплатіть їй за ділами її; у чаші, в якій вона готувала вам вино, приготуйте їй удвічі. 7 Скільки славилася вона і розкошувала, стільки зав­дайте їй мук і скорбот. Бо вона говорить у серці своєму: сиджу царицею, я не вдова і не побачу скорботи! 8 За те в один день при­йдуть на неї страти, смерть і плач, і голод, і буде спалена вогнем, тому що силь­ний Господь Бог, Який су­дить її. 9 І заплачуть і заридають за нею царі земні, які блудодіяли і розкошували з нею, коли побачать дим від по­жежі її, 10 стоячи віддалік від страху мук її та кажучи: го­ре, горе тобі, велике місто Вавилон, місто могутнє! Бо за одну годину прийшов суд твій. 11 І купці земні заплачуть і заридають за нею, тому що товарів їхніх ніхто вже не купує, 12 товарів золотих і сріб­них, і каменів коштовних та перлів, і висону і порфири, і шовку, і багряниці, і всякого пахучого дерева, і всяких виробів із слонової кістки, і всяких виробів з дорогих де­рев, з міді і заліза, і мармуру, 13 кориці і фіміаму, і мира і ладану, і вина і єлею, і бо­рошна і пшениці, і худоби і овець, і коней і колісниць, і тіл і душ людських. 14 І плодів, угодних для душі твоєї, не стало у тебе, і все сите і блискуче відда­ли­лося від тебе; ти вже не зна­йдеш його. 15 Торговці всім цим, які збагатилися від неї, стануть вдалині від страху мук її, пла­чучи і ридаючи, 16 і кажучи: горе, горе тобі, велике місто, одягнене у висон і порфиру і багряни­цю, прикрашене золотом і ка­мінням кош­товним і перлами, 17 бо за одну годину за­гинуло таке багатство! І всі керманичі, і всі, хто пливе на кораблях, і всі корабельники, і всі, хто торгує на морі, стали від­даля, 18 і, бачачи дим від по­жежі її, закричали, кажучи: яке місто подібне до міста великого! 19 І по­сипали попелом го­лови свої, і кри­чали, плачу­чи і ридаючи: горе, го­ре тобі, місто велике, коштовнос­тя­ми якого збагатились усі, хто має кораблі на морі, бо опусті­ло за одну годину! 20 Веселися з цього, небо, і святі апостоли та пророки; бо звершив Бог суд ваш над ним.


  21 І один сильний ангел узяв ка­мінь, подібний до вели­кого жорна, і кинув у море, кажучи: з такою швидкістю повержений буде Вавилон, велике місто, і вже не буде його. 22 І голосу тих, що грають на гуслах, і співають, і грають на сопілках, і трублять у труби, в тобі вже не буде чутно; не буде вже в тобі ніякого митця, ніякого мистецтва, і шуму від жо­рен вже не бу­де чутно в тобі; 23 і світло світильника вже не з’явиться в тобі; і голосів жениха і нареченої не буде вже чутно в тобі: бо купці твої були вельмо­жами землі, і чародійством твоїм були введені в оману всі народи. 24 І в ньому знайдена кров пророків і святих, і всіх убитих на землі.


  19 Після цього я почув на небі гучний голос, ніби численного народу, який гово­рив: алилуя! спасіння і слава, і честь і сила Господу на­шому! 2 Бо істинні і праведні су­ди Його: тому що Він осудив ту велику любодійницю, яка розбестила землю любодійст­вом своїм, і відомстив за кров рабів Своїх від руки її. 3 І  вдруге сказали: алилуя! І дим її здіймався на віки віків. 4 Тоді двадцять чотири старці і чотири тварини упа­ли і поклонилися Богові, Який сидить на престолі, кажу­чи: амінь! алилуя! 5 І голос від престолу вийшов, говорячи: хваліть Бога нашого, всі раби Його і всі, що бояться Його, малі й великі. 6 І чув я ніби голос численного народу, ніби шум вод багатьох, ніби голос гро­мів сильних, що говорили: алилуя! бо воцарився Господь Бог Вседержитель. 7 Радіймо і звеселімось, і воздаймо Йому славу; бо на­став шлюб Агнця, і жона Його приготувала себе. 8 І дано було їй одягну­тися у висон чистий і світ­лий, виссон же є праведність святих. 9 І сказав мені ангел: на­пи­ши: блаженні, покликані на шлюбну вечерю Агнця. І сказав мені: ці є істинні слова Божі. 10 Я впав до ніг його, щоб поклонитися йому; але він сказав мені: дивись, не роби цього; я співслужитель тобі і братам твоїм, які мають свідчення Ісусове; Богу по­клонись; бо свідчення Ісу­сове є дух пророцтва. 11 І побачив я відкрите не­бо, і ось кінь білий, і Той, Хто сидить на ньому, називається Вір­ний і Істинний, Який праведно судить і воює. 12 Очі в Нього, як полум’я вогненне, і на голові Його багато вінців. Він мав ім’я написане, якого ніхто не знав, крім Нього Самого. 13 Він був одягнений в оде­жу, обагрену кров’ю. Ім’я Йому: “Слово Боже”. 14 І воїнства небесні їхали слідом за Ним на конях білих, одягнені у висон, білий і чистий. 15 З уст же Його виходить гострий меч, щоб ним ура­жати народи. Він пасе їх жезлом залізним; Він топче точило вина лютости і гніву Бога Вседержителя. 16 На одязі і на стегні Його написано ім’я: Цар царів і Господь володарів. 17 І побачив я одного ангела, який стояв на сонці; і він викликнув гучним голосом, кажучи усім пта­хам, що літали в небі: летіть, збирайтесь на велику вечерю Божу, 18 щоб пожерти трупи царів, трупи сильних, трупи тисячоначальників, трупи коней і тих, що сидять на них, трупи всіх вільних і рабів, малих і великих.


  19 І побачив я звіра і царів зем­них, і воїнства їх, зібра­них, щоб битися з Тим, Хто сидить на коні, і з воїнством Його. 20 І схоплений був звір і з ним лжепророк, який тво­рив перед ним чудеса, якими він спокусив тих, що прийня­ли начертання звіра, і тих, які по­кло­няються його зображенню: обоє живими були кинуті в озеро вогнен­не, що горіло сіркою; 21 а інші убиті мечем Того, Хто сидить на ко­ні, який виходить з уст Його, і всі пта­хи наситились їхніми трупами.






















1-34-78-1011-1314-1617-1920-22

 

Немає коментарів:

Дописати коментар