Одкровення (апокаліпсис) святого Іоана Богослова (гл. 4-7)

		1-3				4-7				8-10				11-13				14-16				17-19				20-22

  3 І ангелу Сардійської Церкви напиши: так говорить Той, Хто має сім духів Божих і сім зірок: знаю твої діла; ти носиш ім’я, ніби живий, але ти мертвий. 2 Пильнуй і зміцнюй інше близьке до смерти, бо Я не бачу, щоб діла твої були довершені перед Богом Моїм. 3 Згадай, що ти прийняв і чув, і зберігай та покайся. Якщо ж не будеш пильнува­ти, то Я найду на тебе, як зло­дій, і ти не дізнаєшся, якої години найду на тебе. 4 А втім, у тебе в Сардах є кілька чоловік, які не осквернили одягу свого, і будуть ходити зі Мною у біло­му одязі, бо вони достойні. 5 Той, хто перемагає, одяг­неться у білий одяг; і не згладжу імені його з книги життя, і визнаю ім’я його перед Отцем Моїм і перед ангелами Його. 6 Хто має вухо, нехай чує, що Дух говорить Церк­вам.

  7 І ангелу Філадельфій­ської Цер­кви напиши: так го­ворить Свя­тий, Істинний, Хто має ключ Давидів, Хто відчиняє – і ніхто не за­­чи­нить, зачиняє – і ніхто не відчи­нить: 8 знаю твої діла; ось Я відчинив перед тобою двері, і ніхто не може зачинити їх; ти не багато маєш сили, і збе­ріг слово Моє, і не зрікся імені Мого. 9 Ось, Я зроблю, що із сатанинського зборища, з тих, які кажуть про себе, що вони юдеї, але не такі, а обманюють, — ось, Я зроблю те, що вони прийдуть і покло­няться перед ногами твоїми, і зрозуміють, що Я полюбив тебе. 10 І як ти зберіг слово тер­піння Мого, то і Я збережу те­бе від години спокуси, що гряде на весь світ, щоб ви­пробувати тих, хто живе на землі. 11 Ось, гряду скоро; тримай, що маєш, щоб ніхто не перейняв вінця твого. 12 Переможця зроблю стовпом у храмі Бога Мого, і він уже не вийде геть; і на­пишу на ньому ім’я Бога Мого й ім’я міста Бога Мого, нового Єрусалима, що схо­дить з неба від Бога Мого, й ім’я Моє нове. 13 Хто має вухо, не­хай чує, що Дух говорить Церквам.

Одкровення (апокаліпсис) святого Іоана Богослова (гл. 8-10)

		1-3				4-7				8-10				11-13				14-16				17-19				20-22

  8 І коли Він зняв сьому пе­чать, настала безмовність на небі, десь на півгодини. 2 І я бачив сім ангелів, які стояли перед Бо­гом, і дано їм сім труб. 3 І при­йшов інший ангел, і став перед жертовником, тримаючи золоту кадильни­цю; і дано було йому ба­гато фіміаму, щоб він з молитва­ми всіх святих поклав його на золотий жертовник, що перед престолом. 4 І піднісся дим фіміаму з молитвами святих від руки ангела перед Богом. 5 І взяв ангел кадильни­цю, і наповнив її вогнем з жертовника, і поклав на зем­лю: і з’явилися голоси і громи, і блис­кавки, і землетрус.

  6 І сім ангелів, які мали сім труб, приготувалися трубити.

  7 Перший ангел затру­бив, і сталися град і вогонь, змішані з кров’ю, і впали на землю; і третя частина дерев згоріла, і вся трава зелена згоріла.

  8 Другий ангел затрубив, і ніби велика гора, палаюча вогнем, упала в море; і третя частина мо­ря стала кров’ю, 9 і вмерла третя частина одушевлених створінь, що живуть у морі, і третя частина суден заги­нула.

  10 Третій ангел затрубив, і впала з неба велика зірка, що палала подібно до світильни­ка, і впала на третю частину рік і на джерела вод. 11 Ім’я цієї зірки “полин”; і третя частина вод стала, як полин, і багато з людей по­мер­ло від вод, тому що вони стали гіркі.

  12 Четвертий ангел затру­бив, і уражена була третя частина сонця і третя части­на місяця, і третя частина зі­рок, так що затьмарилася третя частина їх, і третя частина дня не була світла – так само, як і ночі. 13 І бачив я і чув одного ангела, який літав посеред неба і говорив гучним голосом: го­ре, горе, горе тим, що живуть на землі, від останніх трубних голосів трьох ангелів, які будуть трубити.

Одкровення (апокаліпсис) святого Іоана Богослова (гл. 11-13)

		1-3				4-7				8-10				11-13				14-16				17-19				20-22

  11 І дано мені тростину, подібну до жезла, і сказано: встань і виміряй храм Божий і жер­товник, і тих, що покло­ня­ються в ньому. 2 А зовнішній двір храму виключи і не вимірюй його, бо він відданий язичникам: вони зневажатимуть святе місто сорок два місяці. 3 І дам двом свідкам Моїм, і вони будуть пророку­вати тисячу двісті шістдесят днів, одяг­нені у веретище. 4 Це два олив­кових дерева і два світильники, що стоять перед Богом землі. 5 І якщо хто захоче їх образити, то во­гонь вийде з уст їхніх і поже­ре ворогів їхніх; якщо хто захоче скривдити їх, тому на­лежить бути вбитому. 6 Вони мають владу за­чинити небо, щоб не йшов дощ на землю в дні пророку­вання їхнього; і мають вла­ду над водами, пе­ретворю­вати їх на кров, і вражати землю всякими недугами, коли тільки схо­чуть. 7 І коли вони закінчать свідчення своє, звір, що ви­ходить з безодні, битиметься з ними, і пе­реможе їх, і вб’є їх, 8 і трупи їхні залишить на вулиці великого міс­та, яке духовно зветься Содом і Єгипет, де і Господь наш був розі­п’ятий. 9 І багато з народів і ко­лін, і людей, і племен диви­тиму­ться на трупи їхні три дні з половиною, і не дозво­лять покласти трупи їхні у гроби. 10 І ті, що живуть на землі, будуть радіти цьому і весели­тися, і пошлють дари одне одному, тому що два ці пророки мучили тих, що живуть на землі. 11 Але після трьох з полови­ною днів увійшов у них дух життя від Бога, і вони обоє стали на ноги свої; і великий страх напав на тих, які дивилися на них. 12 І почули вони з неба гучний голос, що гово­рив їм: зійдіть сюди. І вони зійшли на небо на хмарі; і дивилися на них вороги їхні. 13 І в ту ж мить стався великий землетрус, і десята части­на міста впала, і заги­нуло під час землетрусу сім тисяч імен людських; інші ж охоплені були страхом і воз­да­ли славу Богові Небесному.

  14 Друге горе минуло; ось, гряде скоро третє горе.

  15 І сьомий ангел затрубив, і залунали на небі гучні голоси, які промовляли: цар­ство світу стало царством Господа нашого і Хрис­та Його, і буде царювати повік. 16 І двадцять чотири стар­ці, які сидять перед Богом на престолах своїх, впали на лиця свої і поклонилися Бо­гові, 17 говорячи, дякуємо Тобі, Господи Боже, Вседер­жите­лю, Який є, і був, і грядеш, що Ти прийняв силу Твою велику і воцарився. 18 І розлютилися язични­ки; і прийшов гнів Твій, і час судити мертвих і дати від­пла­ту рабам Твоїм, пророкам і святим, і тим, що бояться імені Твого, малим і великим, і погубити тих, які губили землю.

Одкровення (апокаліпсис) святого Іоана Богослова (гл. 14-16)

		1-3				4-7				8-10				11-13				14-16				17-19				20-22

  14 І глянув я, і ось, Агнець стоїть на горі Сионі, і з ним сто сорок чотири тисячі, в яких ім’я Отця Його написа­не на чолах. 2 І почув я голос з неба, наче шум багатьох вод і наче гуркіт грому сильного; і по­чув голос ніби гуслярів, які грають на гуслах своїх. 3 Вони співають ніби нову пісню перед престолом і пе­ред чотирма тваринами і старцями; і ніхто не міг на­вчитися цієї пісні, крім цих ста сорока чотирьох тисяч, відкуплених від землі. 4 Це ті, які не оскверни­лися з жінками, бо вони дівственики; це ті, які йдуть услід за Агнцем, куди б Він не пішов. Вони відкуплені з людей, як первістки Богові і Агнцеві, 5 і в устах їхніх нема лу­кавства; вони непорочні перед престолом Божим.

  6 І побачив я іншого ангела, що летів посеред неба, який мав вічне Євангеліє, щоб благовістити тим, які живуть на землі, усякому пле­мені, і коліну, і людям, й на­роду; 7 і говорив він гучним го­ло­сом: бійтеся Бога і воз­дайте Йому славу, бо настав час суду Його, і поклоніться Тому, Хто створив небо і зем­лю, і море, і джерела вод. 8 І другий ангел ішов за ним слідом, кажучи: впав, упав Вавилон, місто велике, тому що він ша­леним вином розпусти своєї напо­їв усі на­роди. 9 І третій ангел ішов за ними слідом, кажучи гучним голосом: хто покло­няється звірові і образу його і приймає начертання на чоло своє або на руку свою, 10 той питиме вино гніву Бо­жого, вино нерозведене, приготов­лене в чаші гніву Його, і буде мучений у вогні і сірці перед святими анге­лами і перед Агнцем; 11 і дим мучення їх здійма­тиметься повік, і не матимуть спокою ні вдень, ні вночі ті, що поклоняються звірові і обра­зу його, і ті, що при­ймають начертання імені його. 12 Тут терпіння святих, які дотримуються заповідей Божих і віри в Ісуса.

  13 І почув я голос з неба, який говорив мені: напиши: віднині блаженні мертві, які вмирають у Господі; так, говорить Дух, вони заспо­кояться від трудів своїх, і діла їхні йдуть услід за ними.

Одкровення (апокаліпсис) святого Іоана Богослова (гл. 17-19)

		1-3				4-7				8-10				11-13				14-16				17-19				20-22

  17 І прийшов один з семи ангелів, які мали сім чаш, і, говорячи зі мною, сказав мені: підійди, я покажу тобі суд над вели­кою блудницею, яка сидить на водах многих; 2 з нею блудодіяли царі земні, і вином її блудодіяння впивалися ті, що живуть на землі. 3 І повів мене в дусі в пусте­лю; і я побачив жінку, яка сиділа на звірі багряному, сповненому імен богохульних, з сімома головами і десятьма рогами. 4 І жінка була одягнена в порфиру і багряницю, при­крашена золотом, кош­товни­ми каменями і перлами, і тримала золоту чашу в ру­ці своїй, наповнену мерзотами і нечистотою блудодійства її; 5 і на чолі її написано ім’я: таїна, Вавилон великий, мати блудницям і мерзотам земним. 6 Я бачив, що жінка упоєна була кров’ю святих і кров’ю свідків Ісусових, і, бачачи її, дивувався здиву­ванням великим. 7 І сказав мені ангел: що ти дивуєшся? Я скажу тобі таємницю жінки цієї і звіра, який носить її та має сім голів і десять рогів. 8 Звір, якого ти бачив, був, і нема його, і вийде з бе­зодні, і піде у по­гибель; і зди­вуються ті з живих на землі, імена яких не вписані до книги життя від початку світу, коли побачать, що звір був, і нема його, і з’явиться. 9 Тут розум, що має мудрість. Сім голів – це сім гір, на яких сидить жінка, 10 і сім царів, з яких п’ять упали, один є, а інший ще не прийшов, і коли прийде, не довго йому бути. 11 І звір, який був і якого нема, є восьмий, і з числа семи, і піде у погибель. 12 І десять рогів, що ти бачив, є десять царів, які ще не одержали царства, але приймуть владу зі звіром, як царі, на одну годину. 13 Вони мають одні думки і передадуть силу і владу свою звірові. 14 Вони будуть вести битву з Агнцем, і Агнець переможе їх; бо Він є Господь над вла­диками і Цар царів, і ті, які з Ним, є покликані й обрані і вірні. 15 І гово­рить мені: води, що ти бачив, де сидить блудниця, це люди й народи, і племена і коліна. 16 І де­сять рогів, які ти бачив на звірі, ці зненавидять блудницю, і розо­рять її, і роздягнуть, і плоть її з’їдять, і спалять її у вогні; 17 тому що Бог поклав їм на серце – виконати волю Його, виконати одну волю, і віддати царство їхнє звірові, доки не здійсняться слова Божі. 18 Жінка ж, яку ти бачив, є велике місто, що царює над земними царями.

  18 Після цього я побачив іншого ангела, який сходив з неба і мав владу велику; і земля освітилася від слави його. 2 І ви­гукнув він сильно, гучним голосом, кажучи: упав, упав Вавилон, велика блудниця; він зробився житлом бісів і пристановищем усякому нечистому духові, пристановищем усякому не­чистому й огидному птахові; бо лютим вином блудодіяння свого вона напо­їла всі на­роди, 3 і царі земні любо­діяли з нею, і купці земні розбага­тіли від великих розкошів її.

Одкровення (апокаліпсис) святого Іоана Богослова (гл. 20-22)

		1-3				4-7				8-10				11-13				14-16				17-19				20-22

  20 І побачив я ангела, який сходив з неба і мав ключ від безодні і великий ланцюг у руці своїй. 2 Він узяв дракона, змія древ­нього, який є диявол і сатана, і скував його на тисячу років, 3 і скинув його у безодню, і замкнув його, і поклав над ним печать, щоб не спокушав уже народи, до­ки не скінчить­ся тисяча років; піс­ля ж цього він має бути звільненим на короткий час.

  4 І побачив я престоли і тих, хто сидить на них, яким дано було судити, і душі обезглавлених за свідчення Ісуса і за слово Боже, які не поклонились звірові, ні образу його, і не прийняли начертання на чоло своє і на руку свою. Вони ожили і царювали з Христом тисячу років. 5 Інші ж з померлих не ожили, доки не скінчиться тисяча років. Це – перше воскресіння. 6 Блаженний і святий, хто має участь у воскресінні першому: над ним смерть друга не має влади, але вони будуть священиками Бога і Христа і будуть царю­вати з Ним тисячу років.

  7 Коли ж скінчиться тисяча ро­ків, сатана буде звільнений з тем­ниці своєї і вийде спокушати народи, які знаходяться на чотирьох кутах землі, Гога і Магога, і збирати їх на битву; число їх як пісок морський. 8 І вийшли на широту землі, й оточили стан святих і місто улюблене. 9 І впав вогонь з неба від Бога і пожер їх; 10 а диявол, що спокушав їх, ввер­гнутий в озеро вогненне і сірчане, де звір і лжепророк, і будуть мучитися день і ніч на віки віків.

  11 І побачив я великий білий престіл і Того, хто сидить на ньому, від лиця Якого втікали небо і земля, і не зна­йшлось їм місця. 12 І побачив я мертвих, малих і великих, що стояли перед Богом, і книги розкри­ті були, й інша книга розкри­та, яка є книга життя; і судимі були мертві за написаним у книгах, згідно з ділами своїми. 13 Тоді віддало море мерт­вих, що були в ньому, і смерть і пекло віддали мертвих, які були в них; і судимий був кожен за ділами своїми. 14 І смерть і пекло ввергнуті в озеро вогненне. Це смерть друга. 15 І хто не був записаний у книзі життя, той був кину­тий в озеро вогненне.