Показ дописів із міткою український. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою український. Показати всі дописи

16 жовт. 2021 р.

Мовний СНІД?

Кажуть, що мова — це живий організм, який постійно розвивається і вдосконалюється. Логічно припустити наявність у мови й інших ознак живих істот. Зокрема, наявність специфічного — мовного — імунітету. Який повинен уміти розрізняти “своїх” і “чужих”. А найголовніше — активно й ефективно боротися з останніми. Чому ж сучасна українська мова так легко приймає чужослови? Чому її імунна система не спрацьовує?

Продовжуючи аналогію з живими організмами, згадаймо, що і у них бувають схожі ситуації: імунітет перестає виконувати свої функції. Одна з можливих причин — постійні атаки “чужих”, які виснажують захисні сили організму. І тоді навіть найлегша інфекція, найменше зовнішнє втручання може призвести до загибелі.

Чи не викликане подібне ослаблення мовного імунітету української мови постійними 300-річними атаками мови російської? І тепер вона вже не здатна протистояти іншим впливам, у т.ч. — потужній атаці англійської. Якщо так, то маємо два варіанти:
  1. Махнути на хвору рукою і дати загинути, лише полегшуючи її страждання позірними твердженнями, що не все так погано, що сьогоднішній вигляд кращий за вчорашній тощо (а самим поглядати в бік англійської, яка і на вигляд краща, і сил має більше).
  2. Активно взятися до зміцнення мовного імунітету, використовуючи вітаміни народної творчості й мінеральні речовини класичної літератури, роблячи ін'єкції національного мовознавства і набираючись наснаги від нашої героїчної історії й сучасної звитяги.
І не треба перекладати цю роботу на фахових філологів, істориків та політиків. Кожен з нас може стати тим “лімфоцитом” — воїном імунного захисту мови. Просто пам'ятаймо, що кожного разу, використовуючи чужослови, ми ранимо свою рідну мову, ослаблюємо її захист перед зовнішніми впливами. А щоразу, промовивши українською — зміцнюємо цей захист, повертаючи частинку боргу тим, хто захищав її до нас. Не будьмо байдужими в малому — і станемо сильними разом!

23 груд. 2016 р.

Що почитати в дорозі?

Хлопчик з книжкою
Останнім часом помічаю у своїй мові все більше русизмів. Та це ще не найстрашніше: починаю втрачати відчуття української мови. Ту здатність, якою пишався ще зі шкільних років і яка не раз допомагала у навчанні й роботі. Коли дивишся на слово і відчуваєш, що воно якесь «неправильне». Чи написано з помилкою, чи у реченні стоїть не на своєму місці – але щось з ним не так. Ти не можеш пояснити, що саме не так, не можеш сказати, яке мовне правило порушено – ти просто відчуваєш якусь ваду. Варто помилку виправити – і приходить відчуття (знову ж таки майже підсвідоме), що тепер усе гаразд.

16 вер. 2015 р.

Антоненко-Давидович Б. Д. Як ми говоримо

Антоненко-Давидович. Як ми говоримо
Доки я готую чергову порцію виписок з наступного діалогу Ціцерона («Про самодостатню чесноту»), пропоную знову зазирнути до мого архіву (ви ж бо пам’ятаєте, що робити виписки з книжок я почав значно раніше, ніж створив цей сайт). Як уже згадував в одній з минулих публікацій, мовознавство належить до одного з найпостійніших моїх уподобань. А говорити про українське мовознавство, не згадавши хрестоматійну працю Бориса Антоненка-Давидовича «Як ми говоримо» (Київ: «Українська книга», 1997. — 336 с.) – нонсенс. Тож сьогодні пропоную вам інформацію з цієї книжки у структуровано-довідковому вигляді, як колись зробив для себе. А почнемо з правильного використання відмінків:

Складений присудок

Називний відмінокІменник і прикметник мають незмінну властивість або це ім'я й прізвищеПетро був перший учень у класі

Вона була досвідчена лаборантка
Орудний відмінокНестала або тимчасова ознака в іменнику й прикметникуПопервах Петро був першим учнем, а потім став мало не останнім

Хоч вона була й досвідченою лаборанткою, але перейшла на іншу роботу

8 трав. 2015 р.

Українці - нація поетів

Слова Олеся Терентійовича Гончара, винесені у заголовок цієї публікації, свого часу були девізом мого першого самостійного сайту, зробленого на чистому html - Українського поетичного патріотично-виховного календаря. Виглядав він отак:

Український поетичний патріотично-виховний календаря
Основною ідеєю сайту було зібрати в одному місці інформацію про дні народження українських поетів, аби показати всю істинність заголовного твердження Олеся Гончара, а також вибрати з їх поетичного доробку по кілька творів, що мають патріотично-виховне значення (переважно це твори про Україну, родину та найкращі риси людського характеру).

Я витратив на розробку й наповнення сайту усі літні канікули, але ніскільки не жалкую – поетичний потенціал нашого народу й справді неймовірний. Тому, коли виникло питання вибору імені для сайту, я навіть трохи «вколов» південно-східного сусіда, обравши адресу «zazdry.narod.ru». З часом з’явилися інші клопоти у житті і сайт був трохи забутий.

19 лют. 2015 р.

27 лютого – День самообмеження заради України

Справжній український прапор
Читаючи автобіографію Ганді, декілька разів натрапляв на згадку про голодування «не для себе». Аби запобігти якимось небезпекам чи спонукати інших до певних дій, Ганді вдавався до одно- чи кількаденного посту. Іноді до нього приєднувалися цілі громади однодумців, а одним з найбільших своїх здобутків Ганді вважав проведений у 1919 році Всеіндійський день посту і молитви.

Ця традиція притаманна не лише індуїзму. Згадаймо старозавітну Ніневію, жителі якої (разом з правителем) прийняли обітницю посту, аби уникнути лиха, провіщеного для цієї держави пророком Іоною (Іона, 3:5-10). Там же читаємо про Іосафата, за правління якого вся Юдея оголосила піст, почувши про наближення іноземних загарбників (2Пар, 20:1-4). У Новому Завіті описано 40-денний піст Ісуса Христа, яким він готував себе до протистояння з дияволом (Мф, 4:1-2).

Як бачимо, у минулі часи піст передував випробуванню, мав відвернути лихо чи хоча б полегшити його. В уявленні ж більшості сучасних людей піст – це лише «період перед об’їданням». Особливо це стосується великоднього посту – більшість сприймає його лише як прикру (й необов’язкову) передумову для пасок, крашанок, домашньої ковбаси та інших смаколиків. Тобто все перевернулося: древні обмежували себе, аби уникнути лиха – ми ж допускаємо певне обмеження (переважно в їжі), знаючи про гарантовану винагороду (для більшості, на жаль, теж переважно гастрономічну). Але ж хіба все так добре у житті кожного з нас і країни в цілому, аби допускати таку недбалість?

Голодує Надія Савченко. Голодує на знак протесту проти неправди і несправедливості. Так робив Ганді, так у свій час голодували «в’язні совісті» в колишньому СРСР. Але більшість слухає про це, нерідко сидячи за обіднім столом. Ми сприймаємо це, як чергову новину, забуваючи про неї вже майбутньої миті... На сході гинуть наші вояки. Чи розуміємо ми справжнє значення слова «наші»? Адже для багатьох це лише протилежне до «їхні». Невже, як у попередню війну, смерть має засмутити кожну родину, аби стало зрозумілим: усі ми – велика родина і єдиний організм, біль одного з нас не може залишати байдужими усіх інших.

21 груд. 2012 р.

Новий Завіт

Від Матфея святе благовістування (Євангеліє)
Від Марка святе благовістування (Євангеліє)
Від Луки святе благовістування (Євангеліє)
Від Іоана святе благовістування (Євангеліє)
Дiяння святих апостолiв
Соборне послання святого апостола Якова
Перше соборне послання святого апостола Петра
Друге соборне послання святого апостола Петра
Перше соборне послання святого апостола Іоана Богослова
Друге соборне послання святого апостола Іоана Богослова
Третє соборне послання святого апостола Іоана Богослова
Соборне послання святого апостола Іуди
Послання до римлян святого апостола Павла
Перше послання до коринф’ян святого апостола Павла
Друге послання до коринф’ян святого апостола Павла
Послання до галатів святого апостола Павла
Послання до ефесян святого апостола Павла
Послання до филип’ян святого апостола Павла
Послання до колосян святого апостола Павла
Перше послання до солунян (фессалонікійців) святого апостола Павла
Друге послання до солунян (фессалонікійців) святого апостола Павла
Перше послання до Тимофія святого апостола Павла
Друге послання до Тимофія святого апостола Павла
Послання до Тита святого апостола Павла
Послання до Филимона святого апостола Павла
Послання до євреїв святого апостола Павла
Одкровення (апокаліпсис) святого Іоана Богослова

20 груд. 2012 р.

Від Матфея Святе Євангеліє (гл. 1-3)


1-34-56-78-910-1112-1314-1516-1819-2021-2223-2425-2627-28

1 Книга родоводу Ісуса Христа, Сина Давидового, Сина Авраамового.

Авраам породив Ісаака; Ісаак породив Якова; Яків породив Іуду та братів його; Іуда породив Фареса і Зару від Фамари; Фарес породив Есрома; Есром породив Арама; Арам породив Аминадава; Аминадав породив Наасона; Наасон породив Салмона; Салмон породив Вооза від Рахави; Вооз породив Овида від Руфи; Овид породив Єссея; Єссей породив Давида царя; Давид цар породив Соломона від дружини Урієвої; Соломон породив Ровоама; Ровоам породив Авию; Авия породив Асу; Аса породив Іосафата; Іосафат породив Іорама; Іорам породив Озію; Озія породив Іоафама; Іоафам породив Ахаза; Ахаз породив Єзекію; 10 Єзекія породив Манассію; Манассія поро­див Амона; Амон породив Іосію; 11 Іосія породив Іоакима; Іоаким породив Єхонію та братів його до переселення вавилонського. 12 По переселенні ж вавилонському Єхонія породив Салафиїла; Салафиїл породив Зоровавеля; 13 Зоровавель породив Авиуда; Авиуд породив Єлиакима; Єлиаким породив Азора; 14 Азор породив Садока; Садок породив Ахима; Ахим породив Еліуда; 15 Еліуд породив Єлеа­зара; Єлеазар породив Матфана; Матфан породив Якова; 16 Яків породив Йосифа, чоловіка Марії, від Якої народився Ісус, названий Христом. 17 Отже, всіх поколінь від Авраама до Давида чотирнадцять ро­дів; і від Давида до переселення вавилон­ського чотирнадцять родів; і від переселення вавилонського до Христа чотирнадцять родів.
  18 Різдво Ісуса Христа було так: по зарученні Матері Його Марії з Йосифом, перш ніж зійтися їм, виявилося, що Вона має в утробі від Духа Святого. 19 Йосиф же, чоловік Її, будучи пра­ведним і не бажаючи ославити Її, хотів потай відпустити Її. 20 Та щойно він помислив це, як ось ангел Господній з’явився йому уві сні, промов­ля­ючи: Йосифе, сину Давидів! Не бійся прийняти Марію, жону твою, бо зачате в Ній є від Духа Святого. 21 Народить же Вона Сина, і наречеш Йо­му ім’я Ісус, бо Він спасе людей Своїх від гріхів їхніх. 22 Це ж усе сталося, щоб збулося сказане Господом через пророка, який говорить: 23 ось Діва в утробі прийме й народить Сина, і наречуть ім’я Йому Еммануїл, що означає: з нами Бог. 24 Прокинувшись, Йосиф зробив, як звелів йому ангел Господній, і прийняв жону свою. 25 І не знав Її, поки й породила Сина Свого первістка, і він нарік ім’я Йому: Ісус.

Від Матфея Святе Євангеліє (гл. 4-5)


1-34-56-78-910-1112-1314-1516-1819-2021-2223-2425-2627-28

4 Тоді Ісус виведений був Духом у пустелю, щоб спокушав Його диявол. І постився сорок днів і сорок ночей, наостанку зголоднів. І, приступивши до Нього, спокусник сказав: якщо Ти Син Божий, скажи, щоб каміння це хлібами стало. Він же сказав йому у відповідь: написано: не хлібом єдиним житиме людина, але всяким словом, що виходить з уст Божих. Тоді узяв Його диявол до святого міста і поставив Його на крилі храму, та й каже Йому: якщо Ти є Син Божий, кинь­ся вниз, бо написано: ангелам Своїм заповість про Тебе, щоб оберігали Тебе, і на руки візьмуть Тебе, щоб не спіткнувся об камінь ногою Твоєю. Сказав же йому Ісус: написано також: не спокушай Господа Бога твого. Знову бере Його диявол на дуже ви­соку гору і показує Йому всі царства світу і славу їхню, та й говорить Йому: це все Тобі дам, якщо, впав­ши, поклонишся мені. 10 Тоді Ісус говорить йо­му: відійди від Мене, сатано, бо написано: Господу Богу твоєму поклоняйся і Йому Єдиному служи. 11 Тоді залишив Його диявол, і ось ангели присту­пили й служили Йому.

12 Коли ж почув Ісус, що Іоан відданий під варту, пішов до Галилеї. 13 І, залишивши Назарет, прийшов і оселився в Капернаумі приморському, в краях Завулонових і Неффалимових, 14 щоб збулося сказане пророком Ісаєю, який говорить: 15 земле Завулонова і земле Неффалимова, за Йорданом на шляху приморському, Галилеє язичників. 16 Народ, що сидів у темряві, побачив світло велике, і тим, що перебувають у країні й тіні смерти, світло засяяло їм. 17 Відтоді почав Ісус пропо­відувати й говорити: покайтеся, наблизилося бо Царство Небесне.

18 Проходячи ж біля моря Галилейського, Він побачив двох братів: Симона, що звався Петром, і Андрія, брата його, які закидали сіті в море, бо вони були рибалками. 19 Та й каже їм: ідіть за Мною, і зроблю вас ловцями людей. 20 І вони зараз же, покинув­ши сіті, пішли за Ним. 21 І, віді­йшовши звідтіля, побачив інших двох братів: Якова Зеведеєвого та Іоана, брата його, у човні із Зеведеєм, батьком їхнім, які лагодили сіті свої, і покликав їх. 22 Вони, одразу ж покинувши човен і батька свого, пішли за Ним.

Від Матфея Святе Євангеліє (гл. 6-7)


1-34-56-78-910-1112-1314-1516-1819-2021-2223-2425-2627-28

6 Стережіться, не творіть милостині вашої перед людьми для того, щоб вони бачили вас: інакше не буде вам нагороди від Отця вашого Небесного. Отже, коли твориш милостиню, не сурми перед собою, як роблять лицеміри в синаго­гах і на вулицях, щоб прославляли їх люди. Істинно кажу вам: вони вже мають нагороду свою. У тебе ж, як твориш милостиню, нехай ліва рука твоя не знає, що робить правиця твоя, щоб милостиня твоя була потаєм­ною; і Отець твій, Який бачить таємне, воздасть тобі явно.

І, коли молишся, не будь як лицеміри, які люблять молитися у синагогах і на перехрестях, зупиняючись, щоб бачили їх люди. Істинно кажу вам: вони вже мають нагороду свою. Ти ж, коли молишся, увійди до кімнати твоєї і, зачинивши двері твої, помо­лись Отцю твоєму, Який у таїні, і Отець твій, Який бачить таємне, воздасть тобі явно. А молячись, не говоріть зайвого, як язичники, бо вони думають, що в багатослів’ї своєму почуті будуть. Не уподібнюйтесь їм, бо знає Отець ваш, чого ви потребуєте, раніше за ваше прохання до Нього. Моліться ж так:

Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє; 10 нехай прийде Царство Твоє; нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. 11 Хліб наш насущний дай нам сьогодні; 12 І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим; 13 І не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є Царство, і сила, і слава навіки. Амінь.

14 Бо якщо ви прощатимете людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний. 15 А коли не будете прощати людям провин їхніх, то і Отець ваш не простить вам провин ваших.

16 Коли ж постите, не будьте сумні, як лицеміри, бо вони потьмарюють обличчя свої, щоб показати людям, що постять вони. Істинно кажу вам: вони вже мають нагороду свою. 17 Ти ж, коли постиш, намасти голову твою і вмий обличчя твоє, 18 щоб не показувати людям, що ти постиш, але Отцю твоєму, – Який у таїні; і Отець твій, Який бачить таємне, воздасть тобі явно.

Від Матфея Святе Євангеліє (гл. 8-9)


1-34-56-78-910-1112-1314-1516-1819-2021-2223-2425-2627-28

8 Коли ж Він зійшов з гори, слідом за Ним пішло багато народу. І ось підійшов прокажений і, кланяючись Йому, ска­зав: Господи, коли хочеш, можеш мене очистити. Ісус, простягши руку, доторкнувся до нього і сказав: хочу, очисться. І він у ту ж мить очистився від прокази. І го­ворить йому Ісус: гляди ж, нікому не розповідай, але піди покажися священикові і принеси дар, який повелів у законі Мойсей, на свідчення їм.

А як увійшов Ісус до Капернаума, підійшов до Нього сотник і благав Його: Господи, слуга мій вдома лежить розслаблений і тяж­ко страждає. І говорить йому Ісус: Я прийду і зцілю його. Сотник же у відповідь сказав: Господи! Я недостойний, щоб Ти уві­йшов під покрівлю мою; але промов тільки слово, і видужає слуга мій. Бо і я – людина підвладна, але, маючи під собою воїнів, кажу одному: іди, і йде; і другому: прийди, і приходить; і слузі моєму: зроби це, і зробить. 10 Почувши це, Ісус здивувався і сказав тим, що йшли за Ним: істинно кажу вам, і в Ізраїлі не знайшов Я такої віри. 11 Кажу ж вам, що багато прийдуть зі сходу й заходу і возляжуть з Авраамом, Ісааком і Яковом у Царстві Небесному; 12 А сини Царства вигнані будуть у пітьму непроглядну: там буде плач і скрегіт зубів. 13 І сказав Ісус сотникові: іди, і, як вірував ти, нехай буде тобі. І одужав слуга його в ту ж мить.

14 Прийшовши до Петрової господи, Ісус побачив тещу його, що лежала в гарячці, 15 і доторк­нувся до руки її, і гарячка покинула її; і вона встала і слугувала Йому.

16 Коли ж настав вечір, привели до Нього багатьох біснуватих, і Він вигнав духів словом і зцілив усіх недужих, 17 щоб справдилося сказане пророком Ісаєю, який говорить: Він узяв на Себе недуги наші і поніс хвороби.

Від Матфея Святе Євангеліє (гл. 10-11)


1-34-56-78-910-1112-1314-1516-1819-2021-2223-2425-2627-28

10 Прикликавши дванадцять учеників Своїх, Він дав їм вла­ду над нечистими духами, щоб виганяли їх і зціляли всяку недугу і всяку неміч. Дванадцяти ж апостолів імена такі: перший Симон, що зветься Петром, і Андрій, брат його, Яків Зеведеїв та Іоан, брат його, Филип і Варфоломій, Фома і Матфей-митар, Яків Алфеїв і Леввей, прозваний Фадеєм, Симон Кананіт та Іуда Іскаріотський, який і зрадив Його. Цих дванадцятьох послав Ісус і заповів їм, промовляючи: на путь до язичників не ходіть і в місто самарянське не входьте; а йдіть краще до овець загиблих дому Ізраїлевого; ходячи ж, проповідуйте, кажучи, що наблизилося Царство Небесне; хворих зціляйте, прокажених очищайте, мертвих воскрешайте, бісів виганяйте: задарма одержали, задарма давайте. Не беріть з собою ні золота, ні срібла, ані міді у пояси свої, 10 ні торбини на дорогу, ні двох одежин, ні взуття, ані посоха, бо той, хто трудиться, достойний нагороди своєї. 11 В яке б місто або селище не ввійшли ви, довідуйтесь, хто в ньому достойний є, і там залишайтесь, доки не ви­йдете; 12 а входячи в дім, привітайте його, кажучи: мир дому цьому. 13 І якщо буде дім достойний, то мир ваш зійде на нього; якщо ж не буде до­стойний, то мир ваш до вас повернеться. 14 А коли хто не прийме вас і не послухає слів ваших, то, виходячи з дому чи з міста того, обтрусіть порох з ніг ваших. 15 Істинно кажу вам: відрадніше буде землі Содомській і Гоморрській у день судний, аніж місту тому. 16 Ось Я посилаю вас, як овець поміж вовків: отже, будь­те мудрі, як змії, і лагідні, як голуби. 17 Остерігайтеся ж людей: бо вони видаватимуть вас на судилища і в своїх синагогах битимуть вас, 18 і поведуть вас до правителів і царів заради Мене на свідчення їм та язичникам. 19 Коли ж видаватимуть вас, не турбуйтеся, як або що говорити; бо в той час дано буде вам, що сказати, 20 бо не ви будете говорити, а Дух Отця вашого говоритиме у вас. 21 Видасть же брат брата на смерть і батько сина; і повстануть діти на батьків і уб’ють їх; 22 і будуть вас ненавидіти всі за ім’я Моє; а хто витерпить до кінця, той спасенний буде.23 Коли ж гнатимуть вас в одному місті, біжіть у інше. Бо істинно кажу вам: не встигнете обійти ще міст Ізраїлевих, як прийде Син Людський. 24 Учень не вищий за вчителя і слуга не вищий за господаря свого. 25 Досить для учня, щоб він був як учитель його, і для слуги, щоб він був як господар його. Якщо господаря дому назвали Вельзевулом, то чи не тим більше – домашніх його? 26 Отже, не бійтесь їх, бо нема нічого прихованого, що не відкрилося б, і потайного, що не стало б відомим. 27 Що кажу вам у темряві, говоріть при світлі, і що чуєте на вухо, проповідуйте на покрівлях. 28 І не бійтеся тих, що вбивають тіло, а душі не можуть убити; але бійтесь більше Того, Хто може і душу, і тіло погубити в геєні. 29 Чи не дві малі пташки продаються за один асарій? І жодна з них не впаде на землю без волі Отця вашого; 30 у вас же і волосся на голові все полічено; 31 не бійтеся ж: ви до­рожчі за багатьох малих пташок.32 Отже, кожного, хто визнає Мене перед людьми, того визнаю і Я перед Отцем Моїм Небесним. 33 А хто зречеться Мене перед людьми, зречуся того і Я перед Отцем Моїм Небесним.34 Не думайте, що Я прийшов принести мир на землю; не мир прийшов Я принести, а меч. 35 Бо Я прийшов розлучити сина з батьком його, і доч­ку з матір’ю її, і невістку із свекрухою її. 36 І вороги людини – домашні її. 37 Хто любить батька чи матір більше, ніж Мене, недос­тойний Мене; і хто любить сина чи дочку більше, ніж Мене, недос­тойний Мене; 38 і хто не бере хрест свій і не йде слідом за Мною, той недостойний Мене.39 Хто зберігає душу свою, загубить її, а хто загу­бить душу свою заради Мене, збереже її. 40 Хто вас приймає, той Мене приймає, а хто приймає Мене, приймає Того, Хто послав Мене; 41 хто приймає пророка в ім’я пророка, одержить винагороду пророка; і хто приймає правед­ника в ім’я праведника, одержить винагороду праведника. 42 І хто напоїть одного з малих цих чашею холодної води, тільки в ім’я ученика, істинно кажу вам, не втратить нагороди своєї.