Доки я готую чергову порцію виписок з наступного діалогу Ціцерона («Про самодостатню чесноту»), пропоную знову зазирнути до мого архіву (ви ж бо пам’ятаєте, що робити виписки з книжок я почав значно раніше, ніж створив цей сайт). Як уже згадував в
одній з минулих публікацій, мовознавство належить до одного з найпостійніших моїх уподобань. А говорити про українське мовознавство, не згадавши хрестоматійну працю Бориса Антоненка-Давидовича «Як ми говоримо» (Київ: «Українська книга», 1997. — 336 с.) – нонсенс. Тож сьогодні пропоную вам інформацію з цієї книжки у структуровано-довідковому вигляді, як колись зробив для себе. А почнемо з правильного використання відмінків:
Складений присудок
|
| Називний відмінок | Іменник і прикметник мають незмінну властивість або це ім'я й прізвище | Петро був перший учень у класі
Вона була досвідчена лаборантка |
| Орудний відмінок | Нестала або тимчасова ознака в іменнику й прикметнику | Попервах Петро був першим учнем, а потім став мало не останнім
Хоч вона була й досвідченою лаборанткою, але перейшла на іншу роботу |
