Бардуґо Лі. Королівство шахраїв.

Як і обіцяв у попередній публікації, сьогодні обговоримо продовження дилогії Лі Бардуґо. Друга книга українською називається “Королівство шахраїв”, але я поки не готовий викладати 230 гривень, тому знайшов російський переклад (Бардуго Ли. Продажное королевство. — Москва: АСТ, 2018. — 672 с.).

Відразу зазначу, що моє сподівання на яскраве і не менш захопливе продовження повністю виправдалося. На жаль, виправдалося і побоювання щодо гомосексуальної теми — у цій частині справа від мрій перейшла до поцілунків. Тому я не знаю, чи сумувати, що продовження історії не буде — чи радіти цьому, зважаючи на динаміку описаних стосунків.

Оскільки перечитувати цю книжку російською не збираюся, вирішив відразу спробувати вибирати якісь цитати. Це трохи збивало з темпу і занурення в історію, але щось таки назбирав. Не очікуйте откровень у стилі Сенеки, Емерсона чи Льюїса — це просто цікава й майстерно написана книжка.

• Час для занепокоєння минув. Тепер починається найцікавіше — час діяти.
• Коли один план провалюється, треба вигадати новий. Коли тебе заганяють у кут, ти робиш дірку в даху.
• Вони цінували його за те, що він міг зробити, замість карати за те, чого він не міг.
• Поваги не просять. Її треба заслужити.
• Ми вчимося тримати голову так, наче на ній — корона.
• Навіть якщо світ нічого тобі не винен, ти все одно від нього щось вимагаєш.
• Клинок можна наточити. Але врешті-решт все залежить від якості металу.

У наступній публікації — про незвичний для цього блогу жанр телесеріалу і трохи про психологію. Можливо, це буде невеличка замітка, тож дивіться у соціальних мережах…

Бардуґо Лі. Шістка воронів. Книга перша.

Є книжки, читати які — для мене справжня мука. З одного боку, цікавий сюжет і майстерність автора так захоплюють, що важко відірватися. З іншого боку — спеціально намагаєшся розтягнути процес читання на якомога довший період, усвідомлюючи, що наступну настільки якісно написану книжку зустрінеш ще не скоро.

Черговим таким твором-випробуванням для мене стала “Шістка воронів. Книга перша” Лі Бардуґо. Холодна зброя і холодний розум — речі, які мене завжди приваблювали. Сюжет — щось середнє між “Одинадцятьма друзями Оушена” і “Братством талисмана” Кліффорда Сімака. Отримав справжнє задоволення і вніс книжку в список “Купити обов'язково” (“вакцинувальну тисячу” вже витратив, тому поки що в “бажані”).

Єдине, що трохи насторожило — натяк на гомосексуальність одного з головних героїв. Сподіваюся, що це лише традиційний для сучасної літератури реверанс у бік ЛГБТ-спільнот. І у продовженні (так, воно існує і вже навіть в українському перекладі) ця тема не знайде свого розвитку.

Традиційних цитат поки що немає — був так захоплений сюжетом і його розвитком, що нічого надзвичайного в око не впало. Можливо, коли читатиму вдруге (а це, певен, буде, нехай лише трохи забудуться сюжетні знахідки автора), на щось і натраплю. А як і ні — просто отримаю ще одну порцію літературного задоволення. Чого і вам бажаю.

PS. Дописав і зрозумів, що усі прочитані книжки для мене діляться на дві категорії: одні читаю, відразу вибираючи цитати, а вдруге потрібно перечитати для кращого розуміння твору в цілому. Інші, як сьогоднішню, прочитую відразу, а вдруге вже вчитуюся, намагаючись відшукати кілька гарних цитат.

PPS. До наступної суботи спробую “опрацювати” другу книжку “Шістки воронів” і поділитися враженнями й цитатами. До зустрічі!

Фудзиморі Асука. Мікрокосмос, або Теорема Сога

(за книжкою: Фудзимори Асука. Микрокосмос, или Теорема Сога. – СПб.: Амфора, 2007. – 319 с.)

Прочитав анотацію...

Думав, буде щось подібне до "Сьогуна" Джеймса Клавелла...

Помилився...

На перших двох сторінках – влагалище, член, матка...

Далі читати не став.

Айзексон Волтер. Стів Джобс (ч. 2)

(за книжкою: Волтер Айзексон. Стів Джобс. Біографія засновника компанії Apple / Переклад з англ. Н. Гербіш, Л. Крупніцький, О. Кравчук, О. Третяченко-Реннер. – Київ: Брайт Стар Паблішинг, 2012. – 624 с.)

Відомо, що біля витоків Apple, крім Стіва Джобса, стояла ще одна видатна людина – Стівен Возняк. У формулі вдалого продукту «інженер+дизайнер+маркетолог» (про яку згадувалося у попередній публікації) йому заслужено відводилося почесне перше місце. Чесно кажучи, навіть за тими побіжними згадками про Возняка, які зустрічаються в цій книжці, він мені імпонує більше за головного героя. Навіть Джобс, будучи неймовірно прискіпливим до дизайну і беручи на себе презентаційно-маркетингові обов’язки, визнавав, що Возняк вартий 50-ти посередніх інженерів.

Природну дитячу зацікавленість технікою підтримував батько Возняка: чого лише вартий факт, що уже в другому класі за допомогою батькових малюнків і пояснень малий Воз зрозумів принцип роботи резистора. Аби вдосконалювати свою технічну майстерність, Стівен Возняк вигадав гру-завдання: відтворити якусь комп’ютерну схему, використовуючи менше деталей, але зберігаючи всі її властивості.

Айзексон Волтер. Стів Джобс

(за книжкою: Волтер Айзексон. Стів Джобс. Біографія засновника компанії Apple / Переклад з англ. Н. Гербіш, Л. Крупніцький, О. Кравчук, О. Третяченко-Реннер. – Київ: Брайт Стар Паблішинг, 2012. – 624 с.)

Про Apple, Macintosh, іМас, iBook, iPhone, iPod та iPad.

Про Pixar, NeXT, iTunes, PowerBook, МасВоок та iCloud.

А також – про Стівена Возняка і Біла Ґейтса, про Disney, Oracle, Intel, IBM, Microsoft, Hewlett-Packard, Sony, Google, Windows, UNIX та Android.

Та ще й українською мовою. Не дивно, що саме сьогоднішня книжка першою потрапила у фокус моєї уяви, щойно було дочитано бізнес-біографію Джека Велча. Спочатку трохи налякав обсяг книжки (понад 600 сторінок), однак побоювання виявилися марними: написано легко і захопливо.

Та годі просторікувати. Стів Джобс понад усе цінував мінімалізм. Тож навіть такий невеличкий вступ він напевне б розкритикував (а робити це він умів, як ніхто). Тому – відразу до вподобаних цитат:

Гарна цитата краща за посередню книжку

Іноді, роблячи виписки з чергової книжки, ловлю себе на думці, що та чи інша цитата могла б стати основою окремої повноцінної статті. Водночас, мандруючи неозорими просторами інтернету, помічаю, що дехто так і робить: бере якусь одну думку і розжовує її до SEO-стандартних 3,5-4,5 тис. символів.

А нещодавно зробив для себе ще одне невеличке відкриття: це стосується не лише окремих статей, але навіть і цілих книжок. Беруть свіженький бестселер (бажано – закордонний, а ще краще – поки що не перекладений російською). Вибирають якусь другорядну тему, недостатньо розкриту автором. І на її основі пишуть окрему книжку. При цьому дуже часто втрачається цілісність підходу до певної проблеми, закладена у першоджерелі. Лише коли читачеві стане доступним оригінал, він зрозуміє глибинну суть цього окремого фрагменту. Однак уже запізно – гроші за книжку-клон не повернеш.

Що почитати в дорозі?

Останнім часом помічаю у своїй мові все більше русизмів. Та це ще не найстрашніше: починаю втрачати відчуття української мови. Ту здатність, якою пишався ще зі шкільних років і яка не раз допомагала у навчанні й роботі. Коли дивишся на слово і відчуваєш, що воно якесь «неправильне». Чи написано з помилкою, чи у реченні стоїть не на своєму місці – але щось з ним не так. Ти не можеш пояснити, що саме не так, не можеш сказати, яке мовне правило порушено – ти просто відчуваєш якусь ваду. Варто помилку виправити – і приходить відчуття (знову ж таки майже підсвідоме), що тепер усе гаразд.

Кард О. Гра Ендера

(за книжкою: Орсон Скотт Кард. Гра Ендера / Пер. з англ. В. Верховського й Т. Педан. - К.: Брайт Стар Паблішинг, 2013. — 272 с).

Сьогоднішня книжка продовжує дитячу тематику, розпочату минулого разу «Нескінченною історією» Міхаеля Енде. Хоча й цей твір назвати дитячим можна з великою пересторогою: чого лише варта одна з постійно повторюваних тез «Дорослі все брешуть, вихователі нас обманюють». Тим більше не назву цю книжку «одним із найбільш яскравих і вражаючих творів світової фантастики», як це написано в передмові.

Швидше – це книга про загублене дитинство. Про майбутнє, у якому дітей з шести років привчають вбивати (хоч і у вигляді гри, та все ж). І про дітей, які починають розуміти, що їх використовують (див. наведену вище тезу). Які стають дорослими занадто рано, і це не йде їм на користь – у книжці один з головних героїв формулює це так: «Діти не служать в армії, не призначаються командирами, а тим більше — не керують чотирма десятками інших дітей. Неможливо пережити усе це і злегка не збожеволіти».

Міхаель Енде. Нескінченна історія

Якщо ви не фрілансер, наприкінці року маєте подвійну роботу: відзвітувати за зроблене у минулому році й запланувати роботу на майбутній. Я не виключення – і це одна з причин завеликої перерви з написанням нових публікацій. Але ніби все відзвітував/запланував, тож час повертатися до книжкових оглядів.

Книжку, яку пропоную вашій увазі сьогодні (Енде М. Нескінченна історія. — Л. : Видавництво Старого Лева, 2008. — 560 с.), незважаючи на всесвітню славу, назвати дитячою можна лише частково. І ви, якщо читатимете її своїм дітям, зупиніться десь посередині – там, де царівна одужала і казкове царство порятовано. Бо далі починаються суто дорослі речі. Чого варта, наприклад, лише фраза «ти маєш іти в житті від бажання до бажання». Уявляєте собі дитину, яка намагатиметься жити за цим правилом? Або така: «бути мудрим – значить піднятися над радощами і горем, над страхом і співчуттям, над образами і честолюбством». Це вже цілком у стилі Сенеки чи Ціцерона, але дітям до цього ще треба дорости, не варто позбавляти їх простих дитячих радостей та емоцій. Можливо, книжка й набула такої популярності, бо у ній знаходили цікаве й повчальне для себе як діти, так і дорослі. Вирішувати вам. Моя ж справа – зацікавити і поділитися традиційною порцією виписок з деякими моїми коментарями:

• Загадкова це річ – людські пристрасті… Ті, кого вони опановують, не можуть їх пояснити, а ті, хто ніколи не зазнавав нічого подібного, не здатні їх зрозуміти.

Про гроші як подарунок

Наближаються новорічно-різдвяні свята, а з ними знову постає питання подарунків. «Що подарувати на Новий рік (Різдво, Св. Миколая)?..» - такими і подібними запитами рясніють у цей період року різноманітні пошукові системи і сайти. Особливо актуальним є це запитання для жителів нашої країни, яким у кожному новорічному зверненні черговий президент обіцяє якщо не процвітання, то хоча б стабільність, однак ці обіцянки так і залишаються на рівні побажань. От і маємо: з одного боку – фінансова скрута, з іншого – ризик купити у подарунок щось непотрібне. А тут ще й магазини з їх традиційними новорічними акціями, знижками і розпродажами (узяти хоча б занесену на наші терени «чорну п’ятницю», про яку ми нещодавно говорили). Хоч ці свята і родинні, і дарувати будемо переважно близьким людям, яких добре знаємо, однак небезпека подарувати «не те» досить велика.

Згадайте, скільки разів ви опинялися у ситуації, коли подарунок виявлявся непотрібним. Ще гірше ставало тоді, коли ви дізнавалися його вартість і розуміли, що могли б витратити ці гроші значно ефективніше. І рано чи пізно в голові зринала проста у своїй геніальності думка: «Краще б подарували гроші».

Про оформлення книжок

Сьогодні обіцяв опублікувати останню порцію виписок з роману Джеймса Клавелла "Шляхетний дім", але якраз отримав чергову посилку з замовленими книжками, тож вирішив поділитися своїми враженнями, доки вони ще свіжі. Уже вкотре помітив – ще до того, як посилку буде розпаковано, підсвідомо готую себе до певної порції розчарувань. Переконаний, що у психологів знайдеться для цього відчуття особливий термін, але мені від того не легше. От і цього разу – ніби й вибирав уважно, і на сайті багаторазово переглядав, а маєш… Погляньте на одну з придбаних книжечок (Дистихи Катона / Переклад з латини Андрія Содомори — Київ: Грані-Т, 2009. — 320 с).

Про геніальність, помилку і хрещення

Афоризм:

Широта розуму, сила уяви й активність душі — ось що таке геній. Дені Дідро.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Errata (err.); erratum [еррата; ерратум]: помилка; помилки. Зазвичай так називають перелік помилок, який друкують у кінці книжки.

Значення іншомовного слова:

Баптистерій (від грец. βαπτιστήριον – купіль): культове приміщення, де проводять обряд хрещення.

Про читача, щедрість і постанову

Афоризм:

Очі читача — суворіші судді, ніж його вуха. Вольтер.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Larga manu [ларга ману]: щедрою рукою, щедро. Синонімічний вислів – «plena manu [плена ману]». Протилежний за змістом вислів – «parca manu [парка ману]» (нещедрою рукою, скупо).

Значення іншомовного слова:

Санкція (від лат. sanctio – непорушна постанова) – 1) Схвалення. 2) Затвердження відповідним державним органом якогось акту, що надає йому сили закону. Наприклад, тільки після санкції прокурора може бути застосований арешт, обшук. 3) Складова частина статті закону, в якій визначено заходи державного впливу у разі невиконання даного закону. 4) Санкція карна – вид покарання за злочин. 5) Санкція кредитна – встановлений правовими нормами захід економічного впливу, що його застосовує банк до порушників фінансової, касової, розрахункової або кредитної дисципліни. 6) Санкція міжнародно-правова – захід впливу (економічний, політичний, військовий), який застосовують щодо держави, яка не виконує міжнародні угоди.

Про читання, безглуздість і монополію

Афоризм:

Читання для розуму — те саме, що фізичні вправи для тіла. Джозеф Еддісон.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Deductio ad absurdum [дедукціо ад абсурдум]: безглуздий висновок.

Значення іншомовного слова:

Баналітет (франц. banalite, від banal, тут – належний сюзеренові): право феодала в країнах Західної Європи вимагати від залежних селян, щоб вони мололи зерно лише на його млині, випікали хліб у його пекарні, давили виноград на його виноградному пресі за плату, визначену ним самим.

PS. Оскільки ви читаєте цю публікацію - з тренуванням розуму, згаданим у першому виразі, ви вже справу владнали. Для ефективного тренування тіла раджу ознайомитися з інформацією в інших розділах цього сайту «Тренировки дома» (рос.) та «HomWorkout» (англ.).

Про роман, нескінченність і клапан

Афоризм:

Добрий роман говорить правду про свого героя, поганий — про свого автора. Гілберт Честертон.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Ad infinitum [ад інфінітум]: без кінця, нескінченно. Синонім – «sine fine [сіне фіне]». У реченнях може зустрічатися у формі «et sic in infinitum [ет сік ін інфінітум]»: …і так до нескінченності.

Значення іншомовного слова:

Кінгстон [від англ. kingston (valve) – забортний клапан]: клапан у підводній частині судна для впускання забортної води і для її виливання.

Чому загал не читає книжок? (ч. 2)

Минулого разу ми зупинилися на невтішному висновку: телебачення у його сучасному вигляді перетворилося з джерела інформації на емоційний наркотик, здатний за досить короткий термін узалежнити людину і перетворити її на емоційного паралітика. Людина може бути фанатичним прихильником усіляких медичних ток-шоу, але не підійде надати допомогу людині, що на вулиці втратила свідомість. Вона може годинами дивитися різноманітні кулінарні передачі, а її діти у цей час харчуватимуться фаст-фудом. Причину ми виявили у попередній публікації: їй потрібні емоції (і чим довше людина перебуває на емоційній телеголці – тим концентрованіші).

Чи несе книжка потужніший емоційний заряд, ніж телебачення? Безумовно. Адже між письменником і читачем немає посередників – сценаристів, акторів, операторів. Чому ж тоді більшість віддасть перевагу 1,5-годинному фільмові перед книжкою, за якою знято цей фільм і яку можна було б читати кілька днів. Вся справа – у зниженні емоційної чутливості. Концентрований фільмовий заряд здатен подразнити емоційні рецептори такої людини, а книжка з її поступовим плином подій – ні. Ми втратили емоційну чутливість. Тому парк, що знаходиться поблизу нашого будинку, набуває для нас певної ваги лише після того, як його покажуть у новинах, пов’язаних зі злочинами сексуального маніяка. То чи є майбутнє у книжки в такому світі?

Чому загал не читає книжок? (ч. 1. Про телебачення)

Доки я готую чергову порцію виписок з творів Ціцерона, пропоную поговорити про роль книжки і телебачення у житті сучасної людини. Зокрема, спробувати відповісти на запитання, винесене у заголовок, а також знайти відповідь на інше, ніби на перший погляд і не пов’язане з попереднім, запитання: для чого загал дивиться телевізор?

На початку свого створення телебачення задумувалося переважно як інформаційно-пізнавальна система з досить невеликою часткою розважального компоненту. Однак з часом акценти зміщувалися, і розважальних програм на телебаченні ставало все більше. Це ніби й дивно, адже зі збільшенням аудиторії, що охоплюється телебаченням, воно могло б стати потужним освітнім ресурсом (як це бачимо на прикладі західних каналів типу «Discovery», «Animal Planet» чи «National Geographic»). Чому ж тоді на більшості каналів сучасного телебачення 5-хвилинні новинарні блоки ледве втискуються між програмами й фільмами розважального характеру, а не навпаки?

Про призначення людини, єднання та літературу

Афоризм:

Істинне призначення людини – жити, а не існувати. Джек Лондон.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Virbus unitis res parvae crescunt [вірібус унітіс рес парве крескунт]: спільними зусиллями малі справи зростають.

Значення іншомовного слова:

Белетристика (від франц. belles lettres – красне письменство): в широкому розумінні – художня література, у вузькому – твори художньої прози, призначені для масового читання.

Про дружбу, об’єктивність та напис

Афоризм:

Друг – це та людина, якій можна розповісти про себе найогидніше. Володимир Висоцький.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Sine ira et studio [сіне іра ет студіо] – букв. «без гніву й упередження»; об’єктивно, неупереджено. Таціт.

Значення іншомовного слова:

Тильда (ісп. tilde, від лат. titulus – напис): 1) Діакритичний знак, який показує м’якість приголосного або носовий характер голосного в мовах з латинським алфавітом. 2) Друкарський знак (~), який використовують у словниках для позначення слова або його частини при їх повторенні.

Про письменників, мистецтва і списки

Афоризм:

Колись книжки писалися письменниками, а читалися читачами. Тепер книжки пишуть читачі й не читає ніхто. Оскар Вайльд.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Septem artes liberales [септем артес лібералес]: сім вільних (благородних) мистецтв (середньовічна назва семи світських наук: граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, астрономії та музики).

Значення іншомовного слова:

Проскрипції (лат. proscriptio – оголошення): у Стародавньому Римі списки осіб, яких прилюдно оголошували поза законом. Запроваджені в 1 ст. до н. е. з метою знищення опозиції, як засіб розправи правлячих кіл з політичними супротивниками (зокрема, у такий спосіб було вбито Ціцерона - прим. моя).