Повертаємося до читання!

Останнім часом більшість публікацій на цьому сайті стосувалися теми спорту чи фізичної культури. Водночас згадаймо, що у підзаголовку сайту тіло стоїть на третьому (останньому) місці. Тож час повертатися до встановлених пріоритетів. Насамперед — до літератури. Якої за цей час накопичилося чимало.

Єдине — трохи зміню формат представлення своїх виписок (цитат), зважаючи на факт існування соціальних мереж. Раніше сторінки цього сайту на Фейсбуці й у Твіттері були просто анонсами нових публікацій. Водночас є багато книжок, в яких хотілося б виділити лише кілька цікавих думок — а писати для цього окрему статтю недоречно (та й ліньки). Тож від сьогодні функції сайту й згаданих соц. мереж будуть трохи різнитися.

Якщо книжка буде варта самостійної публікації — стаття з'являтиметься тут, на сайті. На сторінках соц. мереж, як і раніше, паралельно буде зроблено повідомлення про вихід нової статті. Якщо ж до самостійної публікації цікаві книжкові думки не дотягуватимуть — цитати викладатиму безпосередньо у соц. мережах. Тож тих, хто хоче читати лише розгорнуті обговорення, запрошую занести в закладки сайт, а тих, хто прагне відслідковувати всі події — направляю до моїх сторінок у Фейсбуці та Твіттері.

Дякую, що ви зі мною. Будьте здорові і до нових книжкових зустрічей!

Дал Роальд. Матильда

(за книжкою: Роальд Дал. Матильда. – Київ: Видавництво Івана Малковича «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», 2006. – 272 с.)

Аби не втрачати відчуття української мови, про яке писав у одній з попередніх публікацій, після кількох російськомовних книжок обов'язково читаю українську. Перевагу віддаю вітчизняній чи якісно перекладеній закордонній класиці. Зважаючи, що однією з найвідвідуваніших сторінок цього сайту є публікація, присвячена цитатам з книжки Елеонор Портер "Поліанна", вирішив приглянутися до ще одного бестселера дитячої тематики – «Матильди» Роальда Дала. Переклад за редакцією І. Малковича і згадка про те, що ця книжка у 1988 році була визнана кращим виданням для дітей, обіцяли кілька цікавих вечорів і свіжих вражень. Та не так сталося, як гадалося. Змусив себе дочитати лише до середини – і відклав. Скажу відверто: не хочу, аби цю книжку читала моя дитина (і тим більше не буду читати її дітям сам). Поясню свою позицію.

Гарна цитата краща за посередню книжку

Іноді, роблячи виписки з чергової книжки, ловлю себе на думці, що та чи інша цитата могла б стати основою окремої повноцінної статті. Водночас, мандруючи неозорими просторами інтернету, помічаю, що дехто так і робить: бере якусь одну думку і розжовує її до SEO-стандартних 3,5-4,5 тис. символів.

А нещодавно зробив для себе ще одне невеличке відкриття: це стосується не лише окремих статей, але навіть і цілих книжок. Беруть свіженький бестселер (бажано – закордонний, а ще краще – поки що не перекладений російською). Вибирають якусь другорядну тему, недостатньо розкриту автором. І на її основі пишуть окрему книжку. При цьому дуже часто втрачається цілісність підходу до певної проблеми, закладена у першоджерелі. Лише коли читачеві стане доступним оригінал, він зрозуміє глибинну суть цього окремого фрагменту. Однак уже запізно – гроші за книжку-клон не повернеш.

Що почитати в дорозі?

Останнім часом помічаю у своїй мові все більше русизмів. Та це ще не найстрашніше: починаю втрачати відчуття української мови. Ту здатність, якою пишався ще зі шкільних років і яка не раз допомагала у навчанні й роботі. Коли дивишся на слово і відчуваєш, що воно якесь «неправильне». Чи написано з помилкою, чи у реченні стоїть не на своєму місці – але щось з ним не так. Ти не можеш пояснити, що саме не так, не можеш сказати, яке мовне правило порушено – ти просто відчуваєш якусь ваду. Варто помилку виправити – і приходить відчуття (знову ж таки майже підсвідоме), що тепер усе гаразд.

Як заробити бали на twirpx

Ті, хто періодично навідується на цей сайт, знають, що читаю я досить багато. Зважаючи на те, що сучасні технології виготовлення книжок дають можливість надрукуватися практично будь-кому, волію спочатку ознайомитися з книжкою, а вже потім витрачати гроші. Для скачування книжок у форматі fb2 (що найкраще підтримується моїм планшетом і дає можливість робити закладки, які потім і перетворюються на виписки для цього сайту) використовую переважно два сайти – безкоштовний RoyalLib та умовно-платний twirpx. На останньому частіше з’являються новинки, тож якщо не знаходжу на RoyalLib – у більшості випадків знаходжу на twirpx. Чому він умовно-платний? Бо за скачування книжок на twirpx знімаються бали, які можна або заробити, або купити. Заробити бали можна за викладання відсутніх книжок або за дооформлення уже викладених.

Про читання, безглуздість і монополію

Афоризм:

Читання для розуму — те саме, що фізичні вправи для тіла. Джозеф Еддісон.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Deductio ad absurdum [дедукціо ад абсурдум]: безглуздий висновок.

Значення іншомовного слова:

Баналітет (франц. banalite, від banal, тут – належний сюзеренові): право феодала в країнах Західної Європи вимагати від залежних селян, щоб вони мололи зерно лише на його млині, випікали хліб у його пекарні, давили виноград на його виноградному пресі за плату, визначену ним самим.

PS. Оскільки ви читаєте цю публікацію - з тренуванням розуму, згаданим у першому виразі, ви вже справу владнали. Для ефективного тренування тіла раджу ознайомитися з інформацією в інших розділах цього сайту «Тренировки дома» (рос.) та «HomWorkout» (англ.).

Чому загал не читає книжок? (ч. 2)

Минулого разу ми зупинилися на невтішному висновку: телебачення у його сучасному вигляді перетворилося з джерела інформації на емоційний наркотик, здатний за досить короткий термін узалежнити людину і перетворити її на емоційного паралітика. Людина може бути фанатичним прихильником усіляких медичних ток-шоу, але не підійде надати допомогу людині, що на вулиці втратила свідомість. Вона може годинами дивитися різноманітні кулінарні передачі, а її діти у цей час харчуватимуться фаст-фудом. Причину ми виявили у попередній публікації: їй потрібні емоції (і чим довше людина перебуває на емоційній телеголці – тим концентрованіші).

Чи несе книжка потужніший емоційний заряд, ніж телебачення? Безумовно. Адже між письменником і читачем немає посередників – сценаристів, акторів, операторів. Чому ж тоді більшість віддасть перевагу 1,5-годинному фільмові перед книжкою, за якою знято цей фільм і яку можна було б читати кілька днів. Вся справа – у зниженні емоційної чутливості. Концентрований фільмовий заряд здатен подразнити емоційні рецептори такої людини, а книжка з її поступовим плином подій – ні. Ми втратили емоційну чутливість. Тому парк, що знаходиться поблизу нашого будинку, набуває для нас певної ваги лише після того, як його покажуть у новинах, пов’язаних зі злочинами сексуального маніяка. То чи є майбутнє у книжки в такому світі?

Про призначення людини, єднання та літературу

Афоризм:

Істинне призначення людини – жити, а не існувати. Джек Лондон.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Virbus unitis res parvae crescunt [вірібус унітіс рес парве крескунт]: спільними зусиллями малі справи зростають.

Значення іншомовного слова:

Белетристика (від франц. belles lettres – красне письменство): в широкому розумінні – художня література, у вузькому – твори художньої прози, призначені для масового читання.

Гостре книжкове захворювання

Щороку на початку Великого посту задаюся певними способами самообмеження. Про їжу не йдеться – до цього всі рідні вже звикли. Мова про духовно-емоційну сферу. Зокрема, як уже згадував, у ході посту намагаюся обмежити свої літературні апетити. Однак з читанням у маршрутці лише Нового Завіту та Псалтиря мене надовго не вистачає. Тому даю собі трохи попущення, намагаючись уникати лише сучасної літератури (переважно – через її надмірний реалізм з елементами еротизму) та російськомовних книжок. Також оминаю різноманітні стимулювальні книжки (бізнесові, тренувальні тощо). Що залишається? Українська і зарубіжна україномовна класика (з античною включно), філософсько-духовні твори та несучасна фантастика (це моя слабкість, яку дозволяю собі навіть у Великий піст).

Все починалося ніби добре – з «365 коротких історій для душі» Бруно Ферреро та творів Ціцерона (книжка хоч і російськомовна, але давно вже чув про твори цього автора, тож і вирішив прочитати). Читав не поспішаючи, вдумливо і стримано. Але ж відомо, що «диявол ходить, рикаючи, наче лев, i шукає, кого б пожерти» (1Петра, 5:8), тож знайшов він слабинку і в мені: підкинув спокусу у вигляді групи «Книги українською» ВКонтакті. Вільний доступ до книжок, та ще й у форматі fb2 (яким я переважно послуговуюсь для читання на планшеті) – і де й поділася моя стриманість. Наскидав собі понад 120 книжок – від невеличких оповідань до Гомерових «Ілліади» та «Одисеї» і «Божественної комедії» Данте. На щастя (для моєї ситуації), не всі книжки належно конвертовані й придатні до читання, але й того, що залишилося, достатньо, аби розбудити мою ніби приборкану літературну зажерливість.

Про швидкочитання, війну й однорідність

Афоризм:

Швидке читання корисне, якщо вам треба прочитати "Британську енциклопедію". От тільки чим заповнити решту вечора? Домінік Опольський.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Si vis pacem, para bellum [ci віc пацем, пара беллум]: якщо хочеш миру – готуйся до війни. Також ця фраза відома у вигляді: «Qui desiderat pacem, praeparet bellum [кві дезідерат пацем, препарет беллум]» – хто хоче миру, нехай готується до війни. Вегецій.

Значення іншомовного слова:

Гомогенат (від грец. ομογενής – однорідний): суспензія подрібненої тканини тварини чи рослини в розчині.

Про експерта, читання і скло

Афоризм:

Експерт — це людина, яка більше не думає: вона знає. Френк Габбарт.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Frustra legit, qui non intellegit [фрустра легіт, кві нон інтеллегіт]: даремно читає той, хто не розуміє прочитаного.

Значення іншомовного слова:

Терафлекс – скло, яке пропускає світло, затримуючи теплову частину електромагнітного проміння.

Про слово, терміновість і гетри

Афоризм:

Убити словом можна тільки начитану людину. Володимир Ломаний.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Cito [ціто]: швидко. Вищий ступінь – «statim [статім!]»: негайно.

Значення іншомовного слова:

Гетри (франц. guetres): одяг для ніг. Вдягають поверх взуття. Захищають ноги від ступні до коліна.