Клайв С. Льюїс. Роздуми про псалми (та 2 інших твори)

Сьогодні завершуємо наше знайомство з творами Клайва Льюїса,  розглянувши ще три його твори (початок дивись тут, тут і тут).

Клайв С. Льюїс. Роздуми про псалми

Цитати:

• Мистецтво - це «те ж саме, але інакше».
• Не можна невпинно захищати істину, треба і насолодитися нею.
• Коли зустрічаєш труднощі, сподівайся на відкриття.
• Той, хто готовий померти за ідею, готовий за неї вбивати.
• Коли «рай» розуміють не як єднання з Богом, «пекло» - не як відкидання від Нього, віра в майбутнє життя - зле марновірство. На одному його кінці - вульгарний хеппі-енд, на іншому - кошмар, від якого люди божеволіли або переслідували ближніх.
• Які дивні шляхи, якими Господь веде Своїх!
• Віра в Бога не гарантує успіху.

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 18)

Сьогодні пропоную вашій увазі останню (див. ч. 1, ч. 2) порцію виписок з філософського твору Ціцерона «Катон Старший, або про старість» (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Оскільки старість закономірно закінчується смертю, Ціцерон знову піднімає питання гідного приготування до неї та можливості безсмертя душі (ми вже розглядали з вами діалог «Про зневагу до смерті», де ці питання з’ясовуються досить ґрунтовно). Не буду довго займати вашу увагу своїми міркуваннями, краще відразу надам слово Ціцеронові (особливо прочитайте останню з сьогоднішніх цитат):

• Нехай інші залишать собі зброю, коней, списи, кийок і м'яч, залишать собі полювання і змагання в бігу; нам, старим, нехай вони з багатьох розваг залишать гральні кістки — і опуклі і прямі — та й то лише любителям, адже старість може бути щаслива і без цього (я ще застав часи, коли неодмінною ознакою старості було доміно. Які баталії щовечора влаштовувалися, яку бурю емоцій вони викликали. Як бачимо, так повелося ще з тих давніх часів – прим. моя).

Про геніальність, помилку і хрещення

Афоризм:

Широта розуму, сила уяви й активність душі — ось що таке геній. Дені Дідро.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Errata (err.); erratum [еррата; ерратум]: помилка; помилки. Зазвичай так називають перелік помилок, який друкують у кінці книжки.

Значення іншомовного слова:

Баптистерій (від грец. βαπτιστήριον – купіль): культове приміщення, де проводять обряд хрещення.

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 15)

Сьогодні завершуємо розпочатий минулого разу розгляд діалогу «Про самодостатню доброчесність», що входить до «Тускуланських бесід» Ціцерона (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Крім цікавих і влучних думок, які я повиписував, цей діалог вартий прочитання ще й з причини наявності багатьох цікавих історій. Зокрема, Ціцерон розповідає про тирана Діонісія, що правив Сіракузами 38 років, щороку через власну підозрілість маючи від цієї влади більше клопотів, ніж задоволення і про його придворного Дамокла, який своїми лестощами подав Діонісію ідею унаочнення небезпеки влади: Діонісій поступився Дамоклу власним золотим ложем, але підвісив на кінському волосі над головою Дамокла меч (звідси й відомий вислів «Дамоклів меч»). Також у цьому діалозі Ціцерон згадує, як він відшукав забуту співвітчизниками могилу Архімеда. Згадується і Сократ зі своєю зневагою до матеріальних розкошів, і Діоген, що попросив Олександра Македонського не заступати йому сонця і багато інших відомих філософів. Тож варто прочитати цей діалог навіть просто як цікавий художній твір. Певен, що знайдете там значно більше цікавих думок, ніж зібрав я у сьогоднішні виписки:

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 12)

Сьогоднішня публікація присвячена черговому діалогу Ціцерона, що увійшов до його відомих «Тускуланських бесід» (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Мова – про пристрасті (так, власне, і називається цей діалог). Не менш докладно, ніж він говорив про смерть (див. ч. 7), біль (ч. 9) чи горе (ч. 10), Ціцерон аналізує різні види пристрастей і робить такий логічний і теоретично простий (але важкуватий для втілення у щоденному житті) висновок: причина усіх душевних хвилювань – надмірність, а єдино необхідні ліки – поміркованість. Переклад усіх видів пристрастей дався важкувато, тому заздалегідь прошу вибачення за можливі русизми та недоладності. Сподіваюся, суті Ціцеровоних думок це не спотворить:

• [Піфагорійці] розум свій від напружених роздумів заспокоювали музикою і співом (ми вже про це знаємо, адже читали «Життя Піфагора» - прим. моя).
• Справжня філософія веде початок від Сократа і продовжує жити у перипатетиків, а в дещо іншому вигляді — у стоїків.
• Вищій з усіх наук – науці гідно жити, вони служили більше життям своїм, ніж книгами (сучасна людина сприймає філософію просто як одну з наук, до того ж не дуже важливу й практичну, забуваючи, що від свого початку вона створювалася як універсальна наука гідного життя – прим. моя).
• Страх — це теж горе, тільки заподіюване не тим, що є, а тим, чого ще немає.

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 8)

Сьогодні пропоную вашій увазі другу частину виписок (див. початок) з першого діалогу Ціцерона, що ввійшов до його "Тускуланських бесід" (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Нагадую, що тема діалогу – «Про зневагу до смерті». Багато в чому думки Ціцерона перегукуються з думками його співвітчизника Сенеки, які ми зустрічали у його «Моральних листах до Луцилія», тож багато зайвого говорити не буду – перейдемо відразу до виписок:

• Слава піфагорійців була така, що, крім них, нікого й не визнавали за вченого (це й не дивно, зважаючи на їхній підхід до навчання, про який ми вже встигли дізнатися з «Життя Піфагора» - прим. моя).
• Я охоче готовий помилятися разом з Платоном, ніж розділяти істину з нинішніми знавцями (а що вже казати нам з нашими «нинішніми знавцями» - прим. моя).

Про красуню, живіт і душу

Афоризм:

Красуня: для очей – рай, для душі – пекло, а для кишені – чистилище. Бернар де Фонтенель.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Venter caret auribus [вентер карет аврібус]: живіт вух не має (голоду словами не погамуєш).

Значення іншомовного слова:

Псіхея (грец. Ψυχή): у давньогрецькій міфології втілення людської душі. Зображували її чарівною дівчиною, врода якої конкурувала з красою самої богині Афродіти. Великою популярністю користується міф про кохання Псіхеї та Ероса (Ерота, Амура, Купідона).

Про брехню, лікування та розсікання

Афоризм:

Нехай людині нема жодної вигоди у брехні — це ще не значить, що вона говорить правду: брешуть просто задля брехні. Блез Паскаль.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Medica mente, non medicamente [медіка менте, нон медікаменте]: лікуй розумом (душою), а не ліками.

Значення іншомовного слова:

Сектор (лат. sector, букв. – розсікаючий): 1) Частина криволінійної фігури, обмежена двома прямими, що виходять з однієї точки, та дугою між ними; круговий сектор – частина круга, обмежена двома радіусами та дугою між ними. 2) Ділянка, обмежена радіальними прямими (напр., сектор спостереження). 3) Відділ установи чи організації з певною спеціалізацією. 4) Частина народного господарства, яка має визначені економічні й соціальні риси (напр., приватний сектор).

Про душу, тіло і прибуток

Афоризм:

Краса душі зростає в міру того, як щезає краса тіла. Антоніо Перес.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Valetudo mala corpus, non animum tenet [валетудо мала корпус, нон анімум тенет]: погане здоров’я шкодить тілу, але не душі.

Значення іншомовного слова:

Профіт (франц. profit, від лат. profectus – успіх): вигода, прибуток, зиск.

Про душу, незгоду і безхребетних

Афоризм:

Чужа душа — темний ліс. Своя — тим більше. Іван Бунін.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Seditio civium hostium est occasio [седіціо цівіус гостіум ест окказіо]: незгода між громадянами – зручна нагода для ворогів. Публілій Сір.

Значення іншомовного слова:

Голотурії (грец. όλοθοΰρια) – клас безхребетних морських тварин типу голкошкірих. Деяких голотурій (трепангів) використовують у їжу.