Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 13)

Сьогодні – велике православне свято і, за традицією, мав би запропонувати вашій увазі публікацію на християнську тематику. Однак маю заборгованість, яка гнітить мене уже декілька тижнів, тож краще скористаюся нагодою і продовжу знайомити вас із виписками з «Тускуланських бесід» Ціцерона. Зокрема, минулого разу ми почали читали виписки з його діалогу «Про пристрасті» (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). У сьогоднішній публікації – завершення виписок з цього діалогу:

• Людина, що поміркованістю і постійністю досягла спокою і внутрішнього миру, яку не сточить горе, не зломить страх, не спалить ненаситне бажання, не розніжить порожня радість, — це і є той мудрець, якого ми шукали, це і є той блаженний чоловік, для кого немає нічого настільки нестерпного, щоб падати духом, і нічого настільки радісного, щоб підноситися духом.
• Шукати міри у пороці — все одно, що кинутися з Левкадської скелі і сподіватися втриматися на середині падіння.
• Найперші вчителі ніколи не досягли б своїх успіхів, якщо б не жадання знань.
• Мужність буває і без люті, а гнів, навпаки, є риса легковажності.
• Немає мужності без розуму.

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 12)

Сьогоднішня публікація присвячена черговому діалогу Ціцерона, що увійшов до його відомих «Тускуланських бесід» (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Мова – про пристрасті (так, власне, і називається цей діалог). Не менш докладно, ніж він говорив про смерть (див. ч. 7), біль (ч. 9) чи горе (ч. 10), Ціцерон аналізує різні види пристрастей і робить такий логічний і теоретично простий (але важкуватий для втілення у щоденному житті) висновок: причина усіх душевних хвилювань – надмірність, а єдино необхідні ліки – поміркованість. Переклад усіх видів пристрастей дався важкувато, тому заздалегідь прошу вибачення за можливі русизми та недоладності. Сподіваюся, суті Ціцеровоних думок це не спотворить:

• [Піфагорійці] розум свій від напружених роздумів заспокоювали музикою і співом (ми вже про це знаємо, адже читали «Життя Піфагора» - прим. моя).
• Справжня філософія веде початок від Сократа і продовжує жити у перипатетиків, а в дещо іншому вигляді — у стоїків.
• Вищій з усіх наук – науці гідно жити, вони служили більше життям своїм, ніж книгами (сучасна людина сприймає філософію просто як одну з наук, до того ж не дуже важливу й практичну, забуваючи, що від свого початку вона створювалася як універсальна наука гідного життя – прим. моя).
• Страх — це теж горе, тільки заподіюване не тим, що є, а тим, чого ще немає.

Про заздрість, логіку і голуба

Афоризм:

Заздрiсть – найдурнiша з усiх вад, адже вона не дає нiчого. Оноре де Бальзак.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Post hoc non propter hoc [пост гок нон проптер гок]: «після цього» не значить «внаслідок цього». Подібною є фраза «Cum hoc non propter hoc [кум гок нон проптер гок]»: «одночасно з цим» не значить «внаслідок цього».

Значення іншомовного слова:

Піжон (від франц. pigeon – голуб): пуста, франтувата людина, джиґун.

Про заздрість, пізнання і сапфір

Афоризм:

Наклеп — зброя заздрості. Софія Сегюр.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Nomina si nescis, petit et cognitio rerum [номіна сі несціс, періт ет когніціо рерум]: не знаючи назви, не зможеш пізнати. Карл Лінней

Значення іншомовного слова:

Сапфір (грец. σάηφεριος,, з давньо-євр. саппір): мінерал класу окисів та гідроокисів, прозорий, синього кольору, різновид корунду. Дорогоцінний камінь.

Про заздрість, досвід і лікування

Афоризм:

Наша заздрість завжди триваліша чужого щастя, якому ми заздримо. Франсуа де Ларошфуко.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

A priori [а пріорі]: з попереднього (базуючись на раніше відомому, на загальноприйнятих поняттях). Схожий за звучанням вислів – «a posteriori» [а постеріорі] вказує на знання, отримані на основі дослідів, по факту.

Значення іншомовного слова:

Санаторій (лат. sanatorium, від sano – лікую, зцілюю): лікувально-профілактичний заклад, де застосовують природні фактори (мінеральні води, грязі тощо) в поєднанні з фізіотерапією, лікувальною фізкультурою та іншими методами.

Про заздрість, війну і дівчину

Афоризм:

Заздрісники смертні, але заздрість — вічна. Мольєр.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Casus belli [казус беллі]: привід для війни. У найгіршому випадку він призводить до того, що називають «status belli [статус беллі]» – стан війни.

Значення іншомовного слова:

Мадемуазель (франц. mademoiselle, букв. – моя дівчина): форма звертання до дівчини у Франції та деяких інших країнах; вживається здебільшого з прізвищем.