А у ваших дзвонах є 5 % золота?

Постійні читачі цього блогу знають, що до православних свят я намагаюся підготувати публікацію на християнську тематику. Сьогоднішнє свято не буде винятком. А поштовхом до її написання стала подія, що трапилася учора.

У нашій церкві я несу послух дзвонаря. Тож іноді маю відповідати на запитання щодо дзвонів. Це й непогано, оскільки, готуючись до цих запитань, і сам дізнаюся багато нового. Наприклад, нещодавно запитали, а як я знаю, як довго слід дзвонити? Сам цим ніколи не переймався – дзвонив, як дзвонилося, а тут мусив пошукати. Виявляється, у дзвонарів таки є своєрідний стандарт тривалості. Це… молитва. Точніше – 50-й псалом. Дзвонар має прочитати його повністю, доки б’є у дзвони. Зізнаюся, мені поки що так не вдається (або з ритму збиваюся, або з тексту), та орієнтир отримав. Тож запитання – це непогано. Але учорашнє виявилося несподіваним.

Адізес І. К. Нові міркування про особистісний розвиток

(за книжкою: Ицхак Калдерон Адизес. Новые размышления о личном развитии. Здоровье. Совесть. Любовь. – М.: Издательство «Манн, Иванов и Фербер», 2015 – 240 с.)

Колись же це мало статися – і сталося. Після двох невдалих спроб почитати корисну і цікаву книжку, описаних у попередніх публікаціях, з певним острахом брався за сьогоднішній твір. Книжка про особистий розвиток від спеціаліста у бізнес-адмініструванні, та ще й друга частина (а першу ж я не читав) – було від чого занепокоїтися. А виявилося – дарма! Отримав навіть більше, ніж сподівався. Легкий стиль написання, ясний виклад думок, цікаві теми – тож книжку в 240 сторінок буквально «проковтнув» за один вечір. А дочитавши – захотів відразу ж почати перечитувати. Та роблю перерву для написання цієї публікації зі своїми враженнями. Отже…

Фелденкрайз М.П. Мистецтво руху. Уроки майстра

(за книжкою: Мойше Фельденкрайз. Искусство движения. Уроки мастера / Пер. с англ. А. Заславской. — М.: Эксмо, 2003. — 352 с.).

Щось не щастить мені останнім часом з вибором книжок. У минулій публікації писав про невдалий досвід з книжкою А.П. Кашкарова «Розмови з сином», після чого вирішив трохи змінити тематику. Оскільки піст закінчився і я повернувся до силових тренувань – звернув свій погляд до папки, в яку збираю книжки щодо різних аспектів тренування. Зокрема, давненько вже в мене в цій папці лежала книжка з інтригуючою назвою «Мистецтво руху. Уроки майстра». Додатковий інтерес збурювала й особистість автора – українець за місцем народження, що першим серед європейців одержав чорний пояс з дзюдо, доктор фізичний наук та пропагандист здорового способу життя.

Але ця книжка… Чесно кажучи – хай би собі й далі лежала непрочитаною. Чергове розчарування. Зважте самі: у книжці на 350 сторінок, де розповідається про різні види вправ – жодного (!) фото чи хоча б найпростішого малюнку (спочатку думав, що це лише в моєму fb2 варіанті, але й на інших сайтах суцільний текст). Іде опис вправи на кілька сторінок, а потім геніальна фраза «І Мойше показав, як правильно». Тож для тих, хто хоче одержати з книжки якусь практичну інформацію – забудьте.

Про Новий рік, дієти і здоровий глузд

Одна з найпоширеніших новорічних традицій – планувати собі усілякі зміни. Оскільки Новий рік трапляється рідше, ніж понеділки (з яких ми теж любимо «починати нове життя»), плани значно масштабніші. І більшість з них передбачає набуття певних корисних звичок. Насамперед – у харчуванні. Особливо це стосується прекрасної половини людства, яка чомусь вважає новорічно-різдвяний період чудовим часом для випробування нової дієти.

І це не дивно, адже ледь не щотижня у різноманітних «жіночих» журналах і на різних сайтах можна прочитати про ті чи інші випадки “чудодійного” схуднення. Та ще й телебачення зі своїм могутнім впливом на свідомість постійно підіймає цю тему. Доходить до абсурду: 75 % підлітків-дівчат вважають себе “повненькими”, навіть якщо їхня вага нижча за встановлені норми. І саме вони, маючи ще не зміцнілу самооцінку, стають основними споживачами різноманітних дієт. І чим абсурдніші рекомендації, тим частіше їм вірять.

Джеймс Клавелл. Тай-Пен (ч. 2)

Продовжуємо наше знайомство з твором Джеймса Клавелла «Тай-пен» (Санкт-Петербург : Амфора, 2007. – 848 с.). Якщо «Сьогун» можна вважати міні-енциклопедією Японії, то з цього твору можна досить багато дізнатися про життя і звичаї Китаю. Точніше – спробувати провести порівняння «культурної» Європи та «варварського» Китаю. Взяв ці поняття у лапки не випадково: читаючи книжку, весь час ловиш себе на думці, що автором мав бути азіат – наскільки контрастною видається різниця навіть у звичайних побутових речах. Особливо щодо гігієни, адже на той час європейці сприймали вошей як прикру, але невіддільну складову свого життя, а зайвий раз відкрити вікно чи прийняти ванну вважали серйозною загрозою для здоров’я. Та про це, як захочете, знайдете інформацію самостійно, ми ж повертаємося до виписок:

• Взаємна підтримка і захист, які пов'язують кровних родичів, і є наріжним каменем китайського суспільства.
• П'ять тисячоліть розвитку і постійного пошуку навчили цей народ, що лише одне в світі людей має неминущу цінність, служить кожному безпечним притулком і гідне збереження – сім'я.
• Всі сини рано чи пізно кидають виклик батькам.
• Це характерно для китайців: турбуватися не про сьогочасні вигоди, а про сталий дохід на довгі роки.
• Основний закон виживання: примусь противника вступити в бій на твоїх умовах.

Про калорійність продуктів та витрачання енергії

Оскільки я маю певний стосунок до харчової науки та занять спортом, до мене іноді звертаються з різними запитаннями. Найчастіше зустрічаються два: «Скільки калорій в тому чи іншому продукті?» та «Як можна витратити додаткові калорії?». Аби уникнути подібних запитань у майбутньому (або хоча б зменшити їх кількість), спробую відповісти на них у сьогоднішній публікації. Скористаюся для цього цікаво і змістовно написаною книжкою Юрія Олександровича Орешкіна «К здоровью через физкультуру» (М.: Медицина, 1990. - 176 с.). Як завжди, раджу вам прочитати її самостійно повністю, ми ж сьогодні поглянемо на два додатки, наведені у кінці книжки – таблицю енергетичних витрат людини, що займається різними видами діяльності, та калорійність найпоширеніших харчових продуктів. Я їх трохи упорядкував, адаптувавши до сучасних умов, і от що маємо:

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 12)

Сьогоднішня публікація присвячена черговому діалогу Ціцерона, що увійшов до його відомих «Тускуланських бесід» (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Мова – про пристрасті (так, власне, і називається цей діалог). Не менш докладно, ніж він говорив про смерть (див. ч. 7), біль (ч. 9) чи горе (ч. 10), Ціцерон аналізує різні види пристрастей і робить такий логічний і теоретично простий (але важкуватий для втілення у щоденному житті) висновок: причина усіх душевних хвилювань – надмірність, а єдино необхідні ліки – поміркованість. Переклад усіх видів пристрастей дався важкувато, тому заздалегідь прошу вибачення за можливі русизми та недоладності. Сподіваюся, суті Ціцеровоних думок це не спотворить:

• [Піфагорійці] розум свій від напружених роздумів заспокоювали музикою і співом (ми вже про це знаємо, адже читали «Життя Піфагора» - прим. моя).
• Справжня філософія веде початок від Сократа і продовжує жити у перипатетиків, а в дещо іншому вигляді — у стоїків.
• Вищій з усіх наук – науці гідно жити, вони служили більше життям своїм, ніж книгами (сучасна людина сприймає філософію просто як одну з наук, до того ж не дуже важливу й практичну, забуваючи, що від свого початку вона створювалася як універсальна наука гідного життя – прим. моя).
• Страх — це теж горе, тільки заподіюване не тим, що є, а тим, чого ще немає.

Про мудрість, уподібнення та напруження

Афоризм:

Якби кожна людина вміла використати прочитану чи почуту мудрість, то в один прекрасний день усі ми перетворилися б на мудреців. Константіне Гамсахурдіа.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Omnis comparatio claudicat [омніс компараціо клавдікат]: будь-яке уподібнення шкутильгає (недосконале, оскільки акцентуються лише порівнювані ознаки). Подібне значення має і вираз «omne simile claudet [омне сіміле клаудет]».

Значення іншомовного слова:

Гіпердинамія (від гіпер... і грец. δύναμις – сила): найвище напруження організму.

PS. Переважній більшості наших сучасників (і ви, мій поважний читачу - не виняток), загрожує не так гіпер- , як гіподинамія (зниження рухової активності). Одним з найдоступніших варіантів підвищення фізичної активності є тренування, в тому числі - в домашніх умовах. Більше інформації про тренування з власною вагою та доступним інвентарем дивіться на моїх сайтах «Тренировки дома» (рос.) та «HomWorkout» (англ.).

Про можливості, клопоти та північні народи

Афоризм:

Як тільки ви уявите, що не в змозі виконати визначену справу, з цього моменту її здійснення стає для вас неможливим. Бенедикт Спіноза.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Non curatur, qui curat [нон куратур, кві курат]: не виліковується той, хто має клопоти (традиційний напис на римських громадських банях).

Значення іншомовного слова:

Гіпербореї, гіперборейці (від грец. ύπερβόρεος – той, що живе за Бореєм, житель Крайньої Півночі): 1) За давньогрецькою міфологією - казковий народ північних країв. 2) Переносно – північні народи.

Про героїв, здоров’я та секунду

Афоризм:

Нещаслива та країна, яка має потребу в героях. Бертольт Брехт.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Mens sana in corpore sano [менс сана ін корпоре сано]: здоровий дух у здоровому тілі. Ювенал.

Значення іншомовного слова:

Секунда (від лат. secunda – друга, наступна): 1) Основна одиниця часу в усіх системах одиниць. 2) Одиниця плоского кута – 1/3600 градуса, або 1/60 мінути. 3) Музичний інтервал між двома сусідніми ступенями звукоряду, напр. до – ре. 4) Друга партія музичного інструмента в ансамблі. 5) Другий примірник переказного векселя.

Про здоров’я, Трою та приміщення

Афоризм:

Я ціную здоров’я як зусилля волі, а не як спадок або дар. Еміль Чоран.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Net locus, ubi Troia fuit [нет локус, убі троя фуіт]: немає й місця, де була Троя (про те, що давно зникло, згинуло). Іноді вживають лише першу частину фрази.

Значення іншомовного слова:

Гінекей (грец. γυναικηΐη, від γυνή – жінка): 1) У Стародавній Греції – частина будинку, відведена для жінок. 2) В пізній Римській імперії та Візантії – державні або приватні майстерні (переважно ткацькі), де працювали раби.

Про здоров’я, розпач і ночви

Афоризм:

Діагностика досягла таких успіхів, що здорових людей практично не залишилося. Бертран Рассел.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Nil desperandum [ніль десперандум]: не впадай у розпач, не втрачай надії.

Значення іншомовного слова:

Трог (нім. Trog, букв. – ночви): гірська долина, яка в результаті дії льодовика набула коритоподібної форми.

Про таланти, здоров’я та нерівності

Афоризм:

Країна, що закопує свої таланти – копає собі могилу. Володимир Красовський.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Valetudo bonum optimum [валетудо бонум оптімум]: здоров’я – найвище благо.

Значення іншомовного слова:

Профілометр (від профіль і ...метр): прилад (переважно рухома котушка з голкою), яким визначають чистоту (величину нерівностей) обробленої поверхні.

Про безпечність, причину та прообраз

Афоризм:

Кораблю безпечніше в порту, але він не для цього будувався. Ґрейс Гоппер.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Sublata causa tollitur morbus [сублата кауза толлітур морбус]: з усуненням причини усувається хвороба.

Значення іншомовного слова:

Прототип (від грец. πρωτότυπον – прообраз): 1) Первісний вигляд, форма якогось органа чи організму, з якого розвинулися далі органи або організми. 2) Конкретна особа, факти життя чи риси характеру якої покладені в основу літературного образу.

Про дієту, покарання та трос

Афоризм:

Дієта: період голодування, що передує росту ваги. Ядвіга Рутковська.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Non bis in idem [нон біс ін iдем] – букв. «не двічі за те саме»; не можна карати двічі за те саме.

Значення іншомовного слова:

Трос (голл. tros): загальна назва канатів, товстіших за 25 мм. Виготовляють з рослинних або штучних волокон чи зі сталевого дроту.

Ламикін О.Д. Секрети людей, у яких не болять суглоби й кістки (завершення)

Сьогодні завершуємо наше знайомство з книжкою, присвяченою здоров’ю кісток і суглобів (Олег Ламыкин. Секреты людей, у которых не болят суставы и кости. – М.: АСТ, 2014 – 320 с.). У своїх минулих публікаціях (див. частина 1, частина 2) я згадував, що трохи модифікував запропоновану автором систему, аби її можна було використовувати як ранкову гімнастику. Тому у сьогоднішній статті запропоную ще кілька виписок з книжки та розкажу про здійснені мною зміни (у цьому місці хотів розмістити зведену рокарта з двох попередніх публікацій, але вона завелика, томі написи виходять замалі й малорозбірливі. Кого зацікавить - пишіть через форму контакту на сторінці "Інфо" (угорі праворуч), я надішлю електронкою).

Тепер – щодо моїх змін. Я прагнув максимально скоротити час заняття, але при цьому дати навантаження на все тіло. Тому об’єднав кілька мостів у групи (у книжці вони називаються «доріжками»). При цьому починаю з найлегших мостів – вони слугують для розігріву тіла, а вже потім переходжу до важчих і складніших. Як це виглядає на практиці:
1. Опора на коліна і долоні. Проходжу всі мости для долонь від повністю відкритих до закритих (стиснених у кулаки): 6 мостів.
2. Останній міст (на кулаках) роблю вже з опорою на випрямлені пальці ніг (одночасно проробляються і корпус і ступні). Потім, без перерви – «тримаю сонце» почергово на лівій і правій руці, далі, знову без перерви – «лук». Всього 3 кола по 12 секунд кожна вправа.

Ламикін О.Д. Секрети людей, у яких не болять суглоби й кістки (ч. 2)

Сьогодні продовжуємо читати книжку про здоров’я кісток і суглобів (Олег Ламыкин. Секреты людей, у которых не болят суставы и кости. – М.: АСТ, 2014 – 320 с.). Минулого разу я трохи розповів про суть системи (нагадаю, в її основі – система статичних вправ), необхідність додержання правильного режиму харчування та навів кілька цікавих фактів про хімічний склад нашого тіла. Сьогодні перейдемо безпосередньо до вправ: поговоримо про необхідність розігріву перед виконанням основної частини, зупинимося на вимогах до самого виконання, а також розглянемо різні рівні складності цієї системи. Але спочатку – традиційна рокарта:

Ламикін О.Д. Секрети людей, у яких не болять суглоби й кістки

(за книжкою: Олег Ламыкин. Секреты людей, у которых не болят суставы и кости. – М.: АСТ, 2014 – 320 с.)

В одній з попередніх публікацій, розповідаючи про свої вагання з вибором виду фізичних навантажень на період Великого посту, я згадував систему «мостів» і обіцяв розповісти про неї. Сьогодні виконую обіцяне – тим більше, що практикую цю систему вже кілька місяців, трохи набрався досвіду й навіть насмілився вносити певні корективи. Кого цікавлять відразу результати – зазначу, що суглоби стали «тріщати» менше, однак чи це заслуга цієї системи, чи зміни способу харчування – поки що говорити рано. До речі, якщо ви пам’ятаєте, коли ми опрацьовували книжку братів Бюзенів «Супермислення», у нас склалася невеличка традиція починати понеділок з рокарти. Вирішив частину інформації з сьогоднішньої книжки також представити у вигляді рокарти – от що маємо (це лише перша частина, повністю наведу в останній публікації, бо дуже дрібно виходить):

Про мозок, владарювання та кволість

Афоризм:

Комп’ютер має єдину перевагу перед мозком – ним користуються. Габріель Лауб.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Si iudicas, cognosce; si regnas, iube [сі юдікас, когносце; сі регнас, юбе]: якщо судиш – з’ясуй; якщо царюєш – наказуй.

Значення іншомовного слова:

Прострація (від лат. prostratio – повалення): стан надзвичайної фізичної і нервово-психічної кволості в людини. Може виникнути у випадку тяжких інфекційних захворюваннях, виснаженні, нервових потрясіннях тощо.

Підсумки посту

"Христос у пустелі"(автор - Іван Крамськой)

У багатьох блогерів є звичка писати такі собі підсумкові публікації. Зазвичай вони припадають на новорічний період і містять звіти за минулий рік та плани на майбутнє. Для мене Новий рік жодного межового змісту не має (про своє ставлення до цього свята я вже якось писав), тому для своєрідного підсумку обрав вагоміший «злам» у щоденному плині життя – Великий піст.

Спочатку про результати, які виміряти найлегше: схуд на 7 кг (за цей тиждень вже «повернув» майже 4 кг) і позбувся 5 см у талії (повернувся до розміру 10-річної давнини). Цьому, звичайно, є кілька причин:

- обмеження у харчуванні (намагався дотримуватися приписів Церкви, особливо щодо «суворості» першого й останнього тижнів посту, тому саме на ці періоди припало по 3 кг втрати ваги);

- фізичні навантаження (хоча звичні тренування зі штангою полишив, однак майже щоденно вранці робив «мости», статичні підтягування і «вершника»).

Якщо говорити про менш матеріальні речі, то відчув, що в період посту став спокійнішим, врівноваженішим, дещо поблажливішим до оточення. Цьому сприяли, думаю, і певні гастрономічні обмеження (недаремно піст тілесний вважається невід’ємною складовою посту духовного), і щоденні молитви (про які вже писав нещодавно).