Про Новий рік, дієти і здоровий глузд

Одна з найпоширеніших новорічних традицій – планувати собі усілякі зміни. Оскільки Новий рік трапляється рідше, ніж понеділки (з яких ми теж любимо «починати нове життя»), плани значно масштабніші. І більшість з них передбачає набуття певних корисних звичок. Насамперед – у харчуванні. Особливо це стосується прекрасної половини людства, яка чомусь вважає новорічно-різдвяний період чудовим часом для випробування нової дієти.

І це не дивно, адже ледь не щотижня у різноманітних «жіночих» журналах і на різних сайтах можна прочитати про ті чи інші випадки “чудодійного” схуднення. Та ще й телебачення зі своїм могутнім впливом на свідомість постійно підіймає цю тему. Доходить до абсурду: 75 % підлітків-дівчат вважають себе “повненькими”, навіть якщо їхня вага нижча за встановлені норми. І саме вони, маючи ще не зміцнілу самооцінку, стають основними споживачами різноманітних дієт. І чим абсурдніші рекомендації, тим частіше їм вірять.

Про калорійність продуктів та витрачання енергії

Оскільки я маю певний стосунок до харчової науки та занять спортом, до мене іноді звертаються з різними запитаннями. Найчастіше зустрічаються два: «Скільки калорій в тому чи іншому продукті?» та «Як можна витратити додаткові калорії?». Аби уникнути подібних запитань у майбутньому (або хоча б зменшити їх кількість), спробую відповісти на них у сьогоднішній публікації. Скористаюся для цього цікаво і змістовно написаною книжкою Юрія Олександровича Орешкіна «К здоровью через физкультуру» (М.: Медицина, 1990. - 176 с.). Як завжди, раджу вам прочитати її самостійно повністю, ми ж сьогодні поглянемо на два додатки, наведені у кінці книжки – таблицю енергетичних витрат людини, що займається різними видами діяльності, та калорійність найпоширеніших харчових продуктів. Я їх трохи упорядкував, адаптувавши до сучасних умов, і от що маємо:

Про дієту, покарання та трос

Афоризм:

Дієта: період голодування, що передує росту ваги. Ядвіга Рутковська.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Non bis in idem [нон біс ін iдем] – букв. «не двічі за те саме»; не можна карати двічі за те саме.

Значення іншомовного слова:

Трос (голл. tros): загальна назва канатів, товстіших за 25 мм. Виготовляють з рослинних або штучних волокон чи зі сталевого дроту.

Як поєднати силові тренування і піст?

Щопосту я стикаюся з однією і тією ж проблемою – як поєднувати постовий спосіб життя з бажанням продовжувати силові тренування. Особливо це актуально для Великого посту, що є найсуворішим. Якось не поєднуються в моєму житті й уяві обмежене харчування та стриманість з необхідністю тягати залізо, пітніти, напружуватися і їсти 5 разів на день. Зовсім відмовитися від тренувань – не варіант: вони для мене не лише можливість підтримувати форму, але й певний спосіб психологічного відпочинку. Минулі рази намагався переходити від роботи «на силу» до роботи «на витривалість»: брав вагу в 50 % від робочої й збільшував кількість повторень у кожному підході з 5-ти до 20-ти. Але й це виявлялося досить важко (та й часу забирало значно більше).

Вирішив спробувати згадувану ПавломЛисом систему «Тренувальної зони» (незабаром приготую виписки і з неї) – звичайно, зручніше: можна тренуватися вдома, легше контролювати навантаження тощо. Однак це все ж силові вправи. Та й суглоби останнім часом почали потріскувати.

Намагаючись знайти щось, придатне і для суглобів, і для підтримання себе у формі, натрапив на систему «Мостів», суть яких – у статичному навантаженні на різні групи м’язів. Система досить ґрунтовно розроблена, існують, як і в «Тренувальній зоні», різні рівні складності – тому цього посту спробую її (тобто, вже випробовую). Про результати поки що говорити зарано, але 1) тіло отримує свою порцію навантаження; 2) статика ставить менші вимоги до суглобів (а, за твердженнями творців системи, навіть укріплює їх). Тож буду продовжувати, а результатами поділюся згодом.

Залишався ще третій, роками перевірений варіант – тайцзіцюань (свого часу викладав виписки з кількох книжок на цю тему). З цією системою познайомився ще у шкільні роки, самостійно опанував (наскільки це можливо зробити самотужки) найпростіший комплекс і періодично повертався до неї (особливо якщо потягнув м’язи чи «вередували» суглоби). Але завжди вважав цю систему занадто «м’якою» (навіть незважаючи на всі запевнення щодо можливого бойового застосування). Здавалося, значного фізичного навантаження вона дати неспроможна. Аж ось, шукаючи інформацію про вправи для суглобів, не зміг оминути і різні вправи цигун. Одна з них є початковою для всіх форм тайцзіцюань – а саме, стійка «безкінечності» (чи «уцзіші»). Здавалося б, що може бути простіше – стоїш, як за армійською командою «Струнко!». Але китайці не були б китайцями, якби не зробили й з неї окремої вправи. Аби ви побачили, наскільки все серйозно, склав невеличку схему, яка показує правильне виконання стійки: