Щопосту я стикаюся з однією і тією ж проблемою – як поєднувати постовий спосіб життя з бажанням продовжувати силові тренування. Особливо це актуально для Великого посту, що є найсуворішим. Якось не поєднуються в моєму житті й уяві обмежене харчування та стриманість з необхідністю тягати залізо, пітніти, напружуватися і їсти 5 разів на день. Зовсім відмовитися від тренувань – не варіант: вони для мене не лише можливість підтримувати форму, але й певний спосіб психологічного відпочинку. Минулі рази намагався переходити від роботи «на силу» до роботи «на витривалість»: брав вагу в 50 % від робочої й збільшував кількість повторень у кожному підході з 5-ти до 20-ти. Але й це виявлялося досить важко (та й часу забирало значно більше).
Вирішив спробувати згадувану ПавломЛисом систему «Тренувальної зони» (незабаром приготую виписки і з неї) – звичайно, зручніше: можна тренуватися вдома, легше контролювати навантаження тощо. Однак це все ж силові вправи. Та й суглоби останнім часом почали потріскувати.
Намагаючись знайти щось, придатне і для суглобів, і для підтримання себе у формі, натрапив на систему «Мостів», суть яких – у статичному навантаженні на різні групи м’язів. Система досить ґрунтовно розроблена, існують, як і в «Тренувальній зоні», різні рівні складності – тому цього посту спробую її (тобто, вже випробовую). Про результати поки що говорити зарано, але 1) тіло отримує свою порцію навантаження; 2) статика ставить менші вимоги до суглобів (а, за твердженнями творців системи, навіть укріплює їх). Тож буду продовжувати, а результатами поділюся згодом.
Залишався ще третій, роками перевірений варіант – тайцзіцюань (свого часу викладав виписки з кількох книжок на цю тему). З цією системою познайомився ще у шкільні роки, самостійно опанував (наскільки це можливо зробити самотужки) найпростіший комплекс і періодично повертався до неї (особливо якщо потягнув м’язи чи «вередували» суглоби). Але завжди вважав цю систему занадто «м’якою» (навіть незважаючи на всі запевнення щодо можливого бойового застосування). Здавалося, значного фізичного навантаження вона дати неспроможна. Аж ось, шукаючи інформацію про вправи для суглобів, не зміг оминути і різні вправи цигун. Одна з них є початковою для всіх форм тайцзіцюань – а саме, стійка «безкінечності» (чи «уцзіші»). Здавалося б, що може бути простіше – стоїш, як за армійською командою «Струнко!». Але китайці не були б китайцями, якби не зробили й з неї окремої вправи. Аби ви побачили, наскільки все серйозно, склав невеличку схему, яка показує правильне виконання стійки:
Показ дописів із міткою тайцзіцюань. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою тайцзіцюань. Показати всі дописи
12 бер. 2015 р.
12 лип. 2014 р.
П'ять книжок з тайцзіцюань
Колись ми з вами знайомилися з книжкою Вон К’ю-Кіта «Мистецтво цигун». Однак перше моє читацьке знайомство з цим автором відбулося завдяки іншій його книжці – «Тай-цзи цюань. Повний посібник з теорії та практики». Та сьогодні не про неї. Пропоную вашій увазі виписки з 5-и книжок подібної тематики, однак абсолютно різних за змістом. Дві перших з них за десятибальною шкалою отримують відповідно один і нуль балів (як на мене, їх навіть один раз читати не варто). А от дві останні варті найпильнішої уваги усіх поціновувачів цього древнього мистецтва. Книжку У Тунаня оцінюю в шість балів, Лін Вана – у сім, а твір Андрія Середнякова – у цілих 10 (з приміткою «варто придбати»). Як не дивно, саме останньому автору, незважаючи на слов’янські корені (чи навпаки, саме завдяки їм), вдалося щонайкраще донести зміст і форму Тайцзіцюань.
В. Боцула. Тайцзицюань – шлях до великої досконалості (за книгою: В. Боцула. Тайцзицюань – путь к великому совершенству):
- Крім задач, у житті повинна бути і надзадача.
- Вправа: обертання почергово колін по «вісімці» + Тростина на вітрі.
Ма Хун. Тайцзицюань сім’ї Чень – естетика, здоров’я, бойове мистецтво (за книгою: Ма Хун. Тайцзицюань семьи Чэнь – эстетика, здоровье, боевое искусство):
- Повільне не застійне, швидке – не розкидане.
У Тунань. Тайцзицюань. Науково викладене національне бойове мистецтво (за книгою: У Тунань. Тайцзицюань. Научно изложенное национальное боевое искусство. - Ритм плюс, 2008 г. - 272 с.):
- Корінь – в тому, що відкидаєш себе і виходиш з того, що робить інший.
- Його коріння - в ступнях, викид – в ногах, розпорядник - у попереку, оформлення - в пальцях рук.
- Порожнє і повне повинні чітко розрізнятися, в кожному місці є своя порожнеча і повнота.
- Серце керує ци, ци керує тілом.
- У спокої - гора, у русі - річка.
- Зможеш дихати - зможеш бути спритним.
- Енергія ци прямотою вигодовується - не буде вади, зусилля-цзин вигином накопичується
- Спустошити шию і впертися маківкою.
- З допомогою серця керувати наміром, за допомогою наміру вести тіло, з допомогою тіла вести ци, з допомогою ци рухати тіло.
- Слідкуйте за чеснотою роту.
- Праця Ван Пэйшена «Дев'ять відрізків парчі для зміцнення тіла і вигнання хвороб».
- Щоб добре натренувати кулачне мистецтво – потрібні «чотири зароки й одне сталість». «Чотири зароки» полягають в тому, що людина повинна уникати алкоголю, розпусти, багатства і гніву.
Підписатися на:
Дописи (Atom)
