Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 21)

Як і обіцяв минулого разу, сьогодні ми зазирнемо аж у самий кінець книжки вибраних творів Ціцерона (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.) – у коментарі та примітки. Можливо, серед вас і є глибокі знавці давньоримських реалій, але я до таких не належу, тому деякі нюанси тогочасного життя були для мене не дуже зрозумілими і потребували пояснення. А зважаючи на те, що саме у той час зароджувалося християнство, багато речей, про які ми ніби й знаємо, набувають нового змісту.

Узяти хоча б притчу про двох боржників, згадану у Евангеліє від Матфея (Мтф. 18: 24-34): один винен царю 10 000 талантів, а другий винен першому боржникові 100 динаріїв. Багато це чи мало і як узгодити між собою ці суми. Виявляється, 1 талант – це приблизно 26 кг, тож навіть якщо мова йшла не про золото, а про срібло, на сучасні гроші це приблизно 10000*26*9200 грн (ціна за 1 кг) = 2 392 000 000 грн, тобто майже 2,5 млрд. грн. А 100 динаріїв? Динарій – це середня сума, яку людина могла заробити за день. Зважаючи, що середньомісячна зарплата у нас приблизно 3 тис. грн, 100 динаріїв – це близько 10 тис. грн. От тепер набагато чіткіше розумієш суть притчі: йому пробачили 2,5 млрд., а він не пробачив 10 тисяч. І не дивує вчинок друзів, які доповіли цареві про негідну поведінку невдячного боржника.

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 20)

От і завершується наше знайомство з вибраними творами Ціцерона (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Сьогодні закінчимо (див. початок) говорити про дружбу, використовуючи діалог Ціцерона з такою ж назвою. Оскільки кількість виписок досить значна, а хочу вмістити їх усі в одну публікацію, тому пропоную без зайвої писанини переходити відразу до них:

• Життя, духовно не облагороджене, яке не відає дружби, радості принести не може.
• Є багато обставин, в яких порядна людина поступається своїми благами і готова терпіти збитки, дбаючи про друга більше, ніж про себе.
• Немає для дружби вислову більш згубного, ніж: «Люби друга, але пам'ятай, що він може стати тобі ворогом».
• Любові співгромадян, яка так владно спонукає нас до діяльності, ганебно домагатися лестощами або догоджанням, але соромитися доблесті тільки за те, що вона приносить любов народу, і поготів не слід.
• Справа кожного, хто розумний і обережний, стримувати почуття приязні і в першому його пориві, і, так би мовити, в подальшому бігу.
• Слабка людина, важко їй встояти перед спокусою влади (напередодні виборів це відчуваєш особливо гостро  – прим. моя).

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 19)

Поступово наближається до завершення наше знайомство з творами відомого давньоримського філософа і громадського діяча Ціцерона (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Минулого разу ми закінчили розглядати його твір «Катон Старший, або про старість», сьогодні ж на черзі – останній з творів Ціцерона, що увійшли до збірки. Назва, як і у попереднього твору, досить промовиста: «Лелій, або про дружбу». І знову Ціцерон вкладає свої філософські роздуми у вуста інших людей (чому – пояснює у першій з сьогоднішніх виписок). На жаль, більшість з нас нічого не знає ні про Гая Лелія (який і виступає головною дійовою особою цього діалогу), ні про його дружбу з Корнелієм Сципіоном Африканським, якою захоплювалися сучасники Ціцерона, тож ми навряд чи зможемо повною мірою охопити всі нюанси цього твору, однак ключові ознаки дружби, як на мене, непідвладні часу. Їх (а також багато інших цікавих міркувань Ціцерона) і спробував відобразити у своїх сьогоднішніх виписках:

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 18)

Сьогодні пропоную вашій увазі останню (див. ч. 1, ч. 2) порцію виписок з філософського твору Ціцерона «Катон Старший, або про старість» (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Оскільки старість закономірно закінчується смертю, Ціцерон знову піднімає питання гідного приготування до неї та можливості безсмертя душі (ми вже розглядали з вами діалог «Про зневагу до смерті», де ці питання з’ясовуються досить ґрунтовно). Не буду довго займати вашу увагу своїми міркуваннями, краще відразу надам слово Ціцеронові (особливо прочитайте останню з сьогоднішніх цитат):

• Нехай інші залишать собі зброю, коней, списи, кийок і м'яч, залишать собі полювання і змагання в бігу; нам, старим, нехай вони з багатьох розваг залишать гральні кістки — і опуклі і прямі — та й то лише любителям, адже старість може бути щаслива і без цього (я ще застав часи, коли неодмінною ознакою старості було доміно. Які баталії щовечора влаштовувалися, яку бурю емоцій вони викликали. Як бачимо, так повелося ще з тих давніх часів – прим. моя).

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 17)

Трохи відволікшись на вирішення проблеми вдалого депозиту, сьогодні продовжуємо (див. початок) разом з Ціцероном розмірковувати про старість, читаючи його твір «Катон Старший, або про старість» (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Як це не дивно звучатиме (особливо для тих, хто бачить реальні умови, в яких перебуває більшість сучасних людей літнього віку), автор знаходить у старості більше переваг, ніж недоліків. Зокрема, у старості людина не так залежить від пристрастей, стає спокійнішою та врівноваженішою. Люди похилого віку мають більше часу на дозвілля, улюблену справу (наприклад – садівництво) чи навіть заняття… наукою. Саме так, Ціцерон вустами Марка Катона (від імені якого йде розмірковування) стверджує – старість не буде обтяжливою, якщо не опускати рук, а протиставляти їй помірні фізичні та інтелектуальні навантаження:

• Тренування і стриманість допомагають людині навіть у старості зберегти частку колишніх сил.

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 16)

Минулого разу ми закінчили з вами розгляд діалогів, що увійшли до «Тускуланських бесід» Ціцерона (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Але Ціцерон не обмежився просто цим перекладом (точніше – переказом) латиною основних грецьких філософських вчень. Маючи багатий життєвий досвід як у особистому, так і у суспільному плані, наприкінці життя Ціцерон пише й власні філософські твори. Один з них - «Катон Старший, або про старість» ми розглянемо сьогодні. Як зрозуміло з назви, він присвячений темі старості (можливо, для більшості з тих, хто читатиме ці виписки, тема ще не дуже актуальна, але ж краще бути готовим заздалегідь):

• Жодна похвала не віддасть належне філософії, чиї заповіти дають змогу кожному, хто їх дотримується, без турбот прожити весь свій вік.
• У кого в душі немає нічого для благого і щасливого життя, тим обтяжливий будь-який вік.

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 15)

Сьогодні завершуємо розпочатий минулого разу розгляд діалогу «Про самодостатню доброчесність», що входить до «Тускуланських бесід» Ціцерона (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Крім цікавих і влучних думок, які я повиписував, цей діалог вартий прочитання ще й з причини наявності багатьох цікавих історій. Зокрема, Ціцерон розповідає про тирана Діонісія, що правив Сіракузами 38 років, щороку через власну підозрілість маючи від цієї влади більше клопотів, ніж задоволення і про його придворного Дамокла, який своїми лестощами подав Діонісію ідею унаочнення небезпеки влади: Діонісій поступився Дамоклу власним золотим ложем, але підвісив на кінському волосі над головою Дамокла меч (звідси й відомий вислів «Дамоклів меч»). Також у цьому діалозі Ціцерон згадує, як він відшукав забуту співвітчизниками могилу Архімеда. Згадується і Сократ зі своєю зневагою до матеріальних розкошів, і Діоген, що попросив Олександра Македонського не заступати йому сонця і багато інших відомих філософів. Тож варто прочитати цей діалог навіть просто як цікавий художній твір. Певен, що знайдете там значно більше цікавих думок, ніж зібрав я у сьогоднішні виписки:

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 14)

Знаю, що повільніше, ніж вам хотілося б, але продовжую викладати свої виписки з вибраних творів Ціцерона (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Сьогоднішня публікація буде присвячена нотаткам з останнього діалогу, що ввійшов до відомих «Тускуланських бесід» - «Про самодостатню доброчесність». Якщо у попередніх діалогах автор зосереджувався на якійсь одній прикметі нашого буття (смерті - див. ч. 7, болю (ч. 9), горі (ч. 10) чи пристрастях (ч.12), то доброчесність Ціцерон покладає в основу усіх тих ознак, які вирізняють людину справжньої життєвої мудрості. Аби переконатися у цьому, погляньте на дві перших цитати з тих виписок, які пропоную вашій увазі сьогодні:

• Для щастя досить однієї доброчесності.
• Доброчесність — надійна запорука блаженного життя.
• Ми, з почуття страху перебільшуючи всі прийдешні небезпеки, а з почуття скорботи — вже наявні, воліємо звинувачувати природу, а не власні помилки.

Про мудрість, уподібнення та напруження

Афоризм:

Якби кожна людина вміла використати прочитану чи почуту мудрість, то в один прекрасний день усі ми перетворилися б на мудреців. Константіне Гамсахурдіа.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Omnis comparatio claudicat [омніс компараціо клавдікат]: будь-яке уподібнення шкутильгає (недосконале, оскільки акцентуються лише порівнювані ознаки). Подібне значення має і вираз «omne simile claudet [омне сіміле клаудет]».

Значення іншомовного слова:

Гіпердинамія (від гіпер... і грец. δύναμις – сила): найвище напруження організму.

PS. Переважній більшості наших сучасників (і ви, мій поважний читачу - не виняток), загрожує не так гіпер- , як гіподинамія (зниження рухової активності). Одним з найдоступніших варіантів підвищення фізичної активності є тренування, в тому числі - в домашніх умовах. Більше інформації про тренування з власною вагою та доступним інвентарем дивіться на моїх сайтах «Тренировки дома» (рос.) та «HomWorkout» (англ.).

Про щастя, звичаї та правителя

Афоризм:

Дурень шукає щастя вдалині; мудрий ростить його поруч із собою. Д. Оппенгейм.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

O tempora, o mores! [о темпора, о морес]: о часи, о звичаї! Ціцерон (з відомої промови "Проти Катіліни" - прим. моя).

Значення іншомовного слова:

Тиран (грец. τύραννος): 1) У Стародавній Греції і містах-республіках Італії 13 – 16 ст. одноосібний правитель, що прийшов до влади насильницьким шляхом. 2) Жорстокий правитель, влада якого ґрунтується на сваволі й насильстві. 3) Переносно – жорстока людина, мучитель.

Про закоханість, мудрість і акторів

Афоризм:

Чоловік, який розумно говорить про любов, не дуже й закоханий. Жорж Санд.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Sapientia gubernator navem torquet, non valentia [сапіенція губернатор навем торквет, нон валенціа]: стерновий керує кораблем мудрістю, а не силою. Тітіній.

Значення іншомовного слова:

Голіарди (від старофранц. goliard – блазень): мандрівні актори (збіглі ченці, мандрівні студенти) 11 – 14 ст. в Німеччині, Франції, Англії, Північній Італії. Складали сатиричні, любовні, застольні пісні, пародії на католицьку церкву і церковників, за що переслідувалися ними. Див. також - ваганти.

Про вислів, книжки і грабіжника

Афоризм:

Майже кожному мудрому вислову можна протиставити цілком протилежний, проте не менш мудрий. Джордж Сантаяна.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Non refert, quam multos, sed quam bonos habeas (libros) [нон реферт, квам мультос, сед квам бонос габеас ліброс]: важливе не те, скільки у тебе (книжок), а наскільки вони змістовні.

Значення іншомовного слова:

Мародер (франц. maraudeur, від maraude – грабіж): грабіжник, який краде на полі бою речі вбитих і поранених. Морально розкладений солдат, що грабує населення під час війни.

Про прислів’я, надію і суперечки

Афоризм:

Прислів'я одне одному суперечать. У цьому якраз і полягає народна мудрість. Станіслав Єжи Лец.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Spero meliora [сперо меліора]: сподіваюся на краще.

Значення іншомовного слова:

Дебати (франц. debats, від debattre – сперечатися): обмін думками на зборах, засіданні; дискусія.

Про мудреця, кохання і самшит

Афоризм:

Мудрець отримує образи, але не приймає їх. Луї-Себастьян Мерсьє.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Amor omnia vincit [амор омніа вінціт]: кохання все здолає. Вергілій.

Значення іншомовного слова:

Самшит (перс. шімшед): рід вічнозелених деревних і кущових рослин. Поширені переважно в Південно-Східній Азії, Середземномор’ї, приатлантичній Європі та в Африці. Декоративні. З деревини виготовляють ткацькі човники, музичні інструменти тощо. Інша назва – буксус.

Про читання, манери і тканину

Афоризм:

По-справжньому освічений той, хто вміє читати між рядків. Олександр Сухомлин.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Arbiter elegantiae [арбітер елеганціе]: арбітр вишуканості; законодавець суспільних смаків (про людину, що вважається загальноприйнятим авторитетом у питаннях моди, гарних манер і поведінки) Такий титул, до речі, носив головний герой відомого роману Оскара Вайльда «Портрет Доріана Грея».

Значення іншомовного слова:

Фуляр (франц. foulard, від fouler – топтати, валяти): 1) Тонка шовкова тканина полотняного переплетення. 2) Сорт ситцю. 3) Шовкова шийна чи носова хустка.

Про мудрість, авторитет і глобус

Афоризм:

Читаючи давніх мудреців, часто знаходиш щось своє. Вольтер.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Tres faciunt collegium [трес фаціунт коллегіум] – букв. «троє утворюють колегію»; думка трьох людей – авторитетна думка, на яку слід зважати.

Значення іншомовного слова:

Глобус (від лат. globus – куля): модель земної кулі, Місяця, Марса або іншої планети, яка відображає в певному масштабі їхню поверхню з основними об’єктами; також існує глобус небесний – зображення небесної сфери з позначеними на ній зірками й основними колами небесної сфери.

Про знання, щит і начальника

Афоризм:

Коли береш в одного — це плагіат, коли у всіх — ерудиція. Борис Рябенький.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Aut cum scuto, aut in scuto [аут кум скуто, аут ін скуто]: або зі щитом, або на щиті (або повертайся переможцем, або загинь героєм).

Значення іншомовного слова:

Префект (лат. praefectus – начальник): 1) У Стародавньому Римі - особа, що обіймала військову, адміністративну, судову або господарську посаду. 2) В ряді країн (наприклад, у Франції) - урядовець, що очолює управління в адміністративно-територіальній одиниці. 3) В деяких країнах – начальник міської поліції.

Про обережність, середину і притискання

Афоризм:

Кожну рушницю про всяк випадок вважай зарядженою; кожен мікрофон — увімкненим. Анджей Вишневський.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Aurea mediocritas [авреа медіокрітас] – букв. «золота середина». Вживають цей вираз, коли говорять про напрям думок чи поведінку людини, яка уникає крайнощів, віддає перевагу поміркованості (іноді вживають іронічно). Горацій.

Значення іншомовного слова:

Прес-пап’є (франц. presse-papier, від presser – тиснути і papier – папір): 1) Важкий предмет з бронзи, мармуру тощо, який накладають поверх паперів, щоб притримати їх. 2) Річ письмового приладдя – округла основа з натягнутими на неї аркушиками промокального паперу.

Андрій Малишко

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень

Андрій Самійлович Малишко,
що народився чотирнадцятого листопада 1912-го року, писав:

Україно моя (уривки) ***** Україно моя, далі, грозами свіжо пропахлі, Польова моя мрійнице. Крапля у сонці з весла. Я віддам свою кров, свою силу і ніжність до краплі, Щоб з пожару ти встала, тополею в небо росла. ***** Ти ізнов мені снишся на стежці гіркої розлуки Синім лугом, ромашкою, птицею з канівських круч. Так візьми ж мою кров і візьми моє серце у руки, Тільки снами не муч і невипитим горем не муч. ***** Буду дихати, падать, рости, воювать до загину, Бо великий наш гнів, бо дорога рівнішою є. Я візьму твого смутку і горя важку половину У розтерзане, горде, нескорене серце моє! І піду, як Микула, пригнусь, потемнію від ноші, Висхну, спрагою битий, можливо, впаду на сліду, Але бачити буду: цвіти зацвітають хороші У твоїм, Україно, зеленім і вічнім саду.

Правда ***** Мене навчала мати ще колись; Як виростеш, моя мала дитино, То мудрим будь i мужнiм будь в життi. Скупi два слова. Нелегкi два слова. У мудростi свої закони є: I цвiт, i злет, i несходимi пущi. Пiзнай краплину i точiння зiр, Зерно, i камiнь, i могутнiй всесвiт, А правда лиш одна - вона колюча, Гiрка й жорстока. I завжди в бiдi. Тож мужнiм будь - оборони її, Карай себе i серце рви на частки, Збивай колiна в кров, Упавши - встань, I знов iди, i знов шукай її. Як проклянуть лукавi - проклянися! Як одречуться друзi - що ж, даремно, Залишать рiднi одного - хай так! Як треба вмерти - тiлом ляж за неї, Ох, нелегкi два слова. Нелегкi!

Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень
Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень