Велч Дж. Джек. Сама суть (завершення)

(за книжкою: Уэлч Дж. Джек. Самая суть / Дж. Уэлч, Д. Бирн. – М.: ООО «Издательство АСТ»: ООО «Транзит-книга», 2004. – 474 с.)

Сьогодні – завершальна порція цитат з бізнесової автобіографії Джека Велча, яку ми почали розглядати у минулій публікації. Про глобалізацію на трьох рівнях, про переваги і вади Інтернету, про важливість особистої та корпоративної чесності, про взаємини бізнесу і державних структур. Хоча більшість порад автора стосуються великих корпорацій, раджу прочитати цю книжку всім, хто цікавиться роллю особистості в розвитку сучасного світу. Обов’язковою для прочитання вона має бути і тим, хто лише планує почати свій бізнес – аби відразу зробити все правильно, заклавши надійний фундамент. Чого лише варте сформульоване Велчем головне правило бізнесу: ніколи не дозволяйте нікому ставати між вами і клієнтами або постачальниками. Застосування лише цього одного правила дасть змогу відразу вийти на зовсім інший рівень підприємництва. А таких порад у книзі можна знайти десятки. Я виписав лише те, що сподобалося найдужче:

Велч Дж. Джек. Сама суть

(за книжкою: Уэлч Дж. Джек. Самая суть / Дж. Уэлч, Д. Бирн. – М.: ООО «Издательство АСТ»: ООО «Транзит-книга», 2004. – 474 с.)

Якось у Мікеланджело запитали про його секрет створення геніальних скульптур. Митець відповів, що це дуже просто – берете камінь і відсікаєте усе зайве. Як і всі геніальні речі, цей принцип може бути застосований у різних сферах життя. Зокрема – у бізнесі. «Позбавлятися зайвого» - одне з головних правил Стіва Джобса (незалежно, стосувалося це дизайну продукції Apple чи її асортименту). Це правило допомогло і автору сьогоднішньої книжки перетворити «Дженерал електрик» з неповороткого, обтяженого супутніми виробництвами гіганта американського ринку в потужний і мобільний концерн світового рівня.

Книжка привабила насамперед відвертістю: автор не соромиться розповідати про свої бізнес-невдачі, вважаючи їх такими ж вартими уваги уроками, як і перемоги. Я спочатку хотів було обмежитися лише кількома узагальненими порадами від Джека Велча типу «Краще менші компанії, але мобільніші», «Продаж – операція взаємовигідна», «Формуй колектив і давай йому повноваження». Однак ледь не кожна прочитана сторінка давала все новий і новий матеріал для роздумів і записування. Тому вирішив повернутися до традиційного формату: цитати і (в дужках) мої коментарі до деяких з них. Отож, уроки Джека Велча:

Джеймс Клавелл. Сьогун (завершення)

Сьогодні завершуємо (див. частина 1, частина 2) знайомство з першою книжкою азійського циклу Джеймса Клавелла (Сегун / пер. с англ. Н. Ф. Еремин. – Санкт-Петербург : Амфора, 2007. – 1205 с.). Зізнаюся чесно – роблячи виписки, весь час ловив себе на тому, що не можу відірватися і починаю читати далі. Книжка справді захоплює, і певен, що якби зараз її добре розрекламувати та повторно показати серіал, знятий на її основі (а ще краще – зняти повноцінний фільм у кількох частинах), то замість толкієністів на вулицях ви все частіше бачили б японістів-клавеллістів. Щоправда, вже кілька разів я зустрічав молодиків із зачісками типу самурайських, але певен – це лише данина моді і прочитанням хоча б «Хагакуре» вони собі життя не ускладнюють. А у японців є чому повчитися, і так було ще до появи високих технологій. Сподіваюся, мої виписки допоможуть вам трохи краще зрозуміти їх спосіб життя і мислення:

• Обов’язок чоловіка – приносити задоволення жінці, так само як її обов'язок – доставляти задоволення чоловікові (у книжці, як і у житті східних народів загалом, значна увага приділяється міжстатевим взаєминам – прим. моя).
• Розкладайте все по місцях і поступіться «ва», гармонії життя.
• Будьте в гармонії з силами, які не залежать від вас (у одній чудовій молитві є прохання «Господи, дай мені сили прийняти те, що я змінити не в силах» - прим. моя).

Про патріотизм, слабину і супутника

Афоризм:

Патріот завжди повинен бути готовий захистити свою країну від її уряду. Едвард Еббі.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Locus minoris resistentiae [локус міноріс резістенціе] – місце найменшого опору; слабке місце (в організмі, теорії чи доведенні).

Значення іншомовного слова:

Сателіт [від лат. satelles (satellitis) – супутник, служник, спільник] – 1) У астрономії – супутник планети. 2) В давнину назва озброєних найманців, що супроводили володаря. 3) Зубчасте колесо, що обертається навколо своєї осі і водночас навколо осі іншого колеса. Є складовою частішою механізмів у підйомних машинах, верстатах, редукторах тощо. 4) Держава, яка є формально незалежною, але фактично підпорядкована іншій, більшій імперіалістичній державі. 5) Переносно – покірний виконавець чужої волі, поплічник.

Про державу, терпіння та сорочку

Афоризм:

Добробут держави забезпечують не ті гроші, які вона щорічно видає чиновникам, а ті, які вона щорічно залишає в кишенях громадян. Йожеф Етвеш.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Patientia vincit omnia [паціенціа вінціт омніа]: терпіння перемагає все.

Значення іншомовного слова:

Туніка (лат. tunica): давньоримський одяг типу сорочки (спочатку вовняної, з 4 ст. – лляної, переважно білого кольору). Поверх туніки носили тогу.

Про уряд, рівність і коней

Афоризм:

Який уряд найкращий? Той, що вчить людину керувати самим собою. Йоганн Вольфганг фон Гете.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Primus inter pares [прімус інтер парес]: перший серед рівних.

Значення іншомовного слова:

Гіпологія (від грец. ίππος – кінь і ...логія): наука про коней.

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 3)

Трохи з запізненням, однак пропоную продовжити (див. частина 1, частина 2) читати вибрані твори з літературної спадщини Ціцерона (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Минулого разу, як ви пам’ятаєте, ми закінчили перемогою 27-річного Ціцерона у справі Росція Амерійця. Однак ця перемога, що зачіпала інтереси тогочасної владної верхівки, не минулася Ціцеронові даремно – задля власної безпеки він мусив на два роки виїхати у Грецію (але не без користі, адже там він мав нагоду слухати відомого грецького філософа Посідонія). Після повернення він продовжує свою боротьбу за справедливість, чим здобуває повагу у своїх колах і прихильність простих людей. Через вісім років він стає сенатором і береться за справу, яка закріпить за ним славу найвеличнішого оратора свого часу – справу обвинувачення Верреса, претора і намісника Сицилії.

Цікаво, що слухання мало проходити у два етапи, однак доказів, які навів Ціцерон вже на першому слуханні, з лишком вистачило для винесення обвинувачувального присуду. Якби їх було недостатньо – Ціцерон був готовий до другого слухання, підготувавши промову, яка у письмовому вигляді займала 5 книг. Сьогодні пропоную виписки з п’ятої книги, що стосувалася зловживань Верреса як воєначальника. А «наробив» він достатньо.

Як вам такий спосіб заробітку: Веррес обвинувачує рабів певного господаря у порушенні правил (зокрема, володінні зброєю, що тоді їм заборонялося, чи підбурюванні до заколоту), а потім пропонує господарю викупити винуватців. Іноді – навіть після проголошення обвинувачувального вироку. Якщо ж ви починаєте опиратися цій брехні - до в'язниці запроторюють вас самих, і вже рідні збирають кошти для вашого звільнення.

Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 2)

Продовжуємо читати Ціцерона (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Як я вже зазначав минулого разу, до вибраних творів увійшло багато «професійних» промов, коли Ціцерон виступав як адвокат чи обвинувач у суді. Я зберігатиму подібний розподіл, зазначаючи, з якого саме твору взято ті чи інші цитати. Зокрема, першою йде промова «На захист Секста Росція Амерійця». Принагідно хочу зазначити, що читаючи цю книжку, весь час ловив себе на думці про паралелі з сьогоденням (чи нещодавнім минулим): впевнена у своїй безкарності владна верхівка, хабарництво, продажні судді, підлабузники, що прагнуть влади за будь-яку ціну…

От і ця справа: один із можновладців, заручившись підтримкою свого патрона, вбиває поважну людину, аби заволодіти її землею і маєтностями. Аби виправдати незаконне вбивство, ім’я вбитого заднім числом вносять у проскрипції (списки неугодних). Та у вбитого є син, а у нього – впливові покровителі. Аби не випустити з рук багатства, яке вже так близько, вбивці (серед яких і двоє родичів убитого, яким пообіцяли їхню частку майна)… звинувачують самого сина у вбивстві батька. На захист юнака і виступає 27-річний Ціцерон (це, до речі, його перша кримінальна справа). Виступає наскільки вдало, що не лише доводить невинність обвинувачуваного, але й наводить переконливі докази злочинного задуму обвинувачів (чим добряче сипле перцю під хвіст тиранічній владній верхівці). Такий поворот був досить сенсаційним, що зробило Ціцерона відомим і шанованим. І не дивно: читаючи, весь час забуваєш, що це судове засідання – наскільки ефективною і ефектною (а ці поняття рідко поєднуються) є Ціцеронова промова. Всього переказати не можу – читайте самі, але виписки запропоную:

Про диявола, міру та трьох

Афоризм:

Диявол — джентльмен: він ніколи не входить без запрошення. Джон Лінкольн.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Ne quid nimis [не квід німіс]: нічого зайвого; нічого понад міру. Теренцій.

Значення іншомовного слова:

Тріумвірат (лат. triumviratus): 1) У Стародавньому Римі – колегія з трьох осіб (тріумвірів), що призначалися або обиралися із спеціальною метою. 2) Союз трьох впливових політичних і військових діячів у Стародавньому Римі в 1 ст. до н. е. з метою захоплення верховної влади в державі. 3) Переносно – три особи, що об’єдналися для спільної діяльності.

Про царя, природу і компетентність

Афоризм:

Цар повинен пам'ятати три речі: він керує людьми, він зобов'язаний керувати ними відповідно до закону, він керує не вічно. Евріпід.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Sufficit ad id natura, quod poscit [суффіціт ад ід натура, квод посціт]: природа дає достатньо для того, чого вона вимагає. Мішель Монтень.

Значення іншомовного слова:

Профан (лат. profanus): 1) У Стародавньому Римі – непосвячений; той, хто не має права ходити до храму. 2) Некомпетентна особа, не обізнана в якійсь галузі; неук.

Про письменників, мистецтва і списки

Афоризм:

Колись книжки писалися письменниками, а читалися читачами. Тепер книжки пишуть читачі й не читає ніхто. Оскар Вайльд.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Septem artes liberales [септем артес лібералес]: сім вільних (благородних) мистецтв (середньовічна назва семи світських наук: граматики, риторики, діалектики, арифметики, геометрії, астрономії та музики).

Значення іншомовного слова:

Проскрипції (лат. proscriptio – оголошення): у Стародавньому Римі списки осіб, яких прилюдно оголошували поза законом. Запроваджені в 1 ст. до н. е. з метою знищення опозиції, як засіб розправи правлячих кіл з політичними супротивниками (зокрема, у такий спосіб було вбито Ціцерона - прим. моя).

Про помилки, чесноту й маленький малюнок

Афоризм:

Закрийте двері перед усіма помилками - й істина не зможе увійти. Рабіндранат Тагор.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Principis est virtus maxima nosce suos [прінціпіс ест віртус максіма носце суос]: найвища чеснота ватажка – знати своїх підданих. Марціал.

Значення іншомовного слова:

Піктограма (від лат. pictus – розмальований і ...грама): малюнкове спрощене зображення предметів, понять, що заміняє слово.

Про гідність, закон та ковчег

Афоризм:

Гідна людина не йде по слідах інших людей. Конфуцій.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Quod principi placuit, legis habet vigorem [квод прінціпі плакуіт, легіс габет вігорем]: що вирішив володар, те й має силу закону. Ульпіан.

Значення іншомовного слова:

Ковчег (тюрк.): 1) За біблійною легендою – велике судно (Ноїв ковчег). 2) Тип старовинного плоскодонного річкового судна. 3) Окута металом дерев’яна скриня для зберігання предметів релігійного культу.

Про бажання, благо і Папу

Афоризм:

Існує достатньо світла для тих, хто хоче бачити, і достатньо темряви для тих, хто не хоче. Блез Паскаль.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Pro bono publico [про боно публіко]: заради загального блага.

Значення іншомовного слова:

Понтифікат (лат. pontificates): влада, діяльність і період правління Папи римського.

Про зарплату, міру та посаду

Афоризм:

Не підприємець платить зарплату – він лише вручає гроші; це товар платить зарплату. Бенджамін Франклін.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Est modus in rebus [ест модус ін ребус]: є міра в речах; не слід нічим зловживати.

Значення іншомовного слова:

Сахем – 1) Назва глави роду або племені в індіанців-алгонкінів. 2) Термін «сахем» також вживається для позначення посади вождя в більшості індіанських племен Північної Америки. Ця посада була спадковою..

Про дітей, думки і знижку

Афоризм:

Зважитися мати дитину – це зважитися на те, щоб твоє серце відтепер і назавжди розгулювало поза твоїм тілом. Елізабет Стоун.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Qui nescit dissimulare, nescit regnare [кві несціт діссімуляреб несціт регнаре]: хто не вміє приховувати [свої думки] – той не вміє й керувати. Людовік ХІ.

Значення іншомовного слова:

Рабат (нім. Rabatt, від франц. rabattre – знижувати): комерційна знижка з усієї суми грошей, що належить за товар; надається за умови сплачування готівкою, гуртової закупівлі товару тощо.

Про закони, причину і маленький інструмент

Афоризм:

Закони марні як для добрих людей, так і для поганих. Перші їх не потребують, другі від них не стають кращими. Демонакт.

Крилатий латинський вислів (і його транскрипція, підкреслення вказує наголос):

Primum mobile [прімум мобіле] – букв. «перший рушій»; причина чогось, першооснова.

Значення іншомовного слова:

Пікколо (італ. piccolo, букв. – маленький): музичний інструмент, найменший за розмірами і найвищий за звучанням (наприклад, маленька флейта).

27 лютого – День самообмеження заради України

Читаючи автобіографію Ганді, декілька разів натрапляв на згадку про голодування «не для себе». Аби запобігти якимось небезпекам чи спонукати інших до певних дій, Ганді вдавався до одно- чи кількаденного посту. Іноді до нього приєднувалися цілі громади однодумців, а одним з найбільших своїх здобутків Ганді вважав проведений у 1919 році Всеіндійський день посту і молитви.

Ця традиція притаманна не лише індуїзму. Згадаймо старозавітну Ніневію, жителі якої (разом з правителем) прийняли обітницю посту, аби уникнути лиха, провіщеного для цієї держави пророком Іоною (Іона, 3:5-10). Там же читаємо про Іосафата, за правління якого вся Юдея оголосила піст, почувши про наближення іноземних загарбників (2Пар, 20:1-4). У Новому Завіті описано 40-денний піст Ісуса Христа, яким він готував себе до протистояння з дияволом (Мф, 4:1-2).

Як бачимо, у минулі часи піст передував випробуванню, мав відвернути лихо чи хоча б полегшити його. В уявленні ж більшості сучасних людей піст – це лише «період перед об’їданням». Особливо це стосується великоднього посту – більшість сприймає його лише як прикру (й необов’язкову) передумову для пасок, крашанок, домашньої ковбаси та інших смаколиків. Тобто все перевернулося: древні обмежували себе, аби уникнути лиха – ми ж допускаємо певне обмеження (переважно в їжі), знаючи про гарантовану винагороду (для більшості, на жаль, теж переважно гастрономічну). Але ж хіба все так добре у житті кожного з нас і країни в цілому, аби допускати таку недбалість?

Голодує Надія Савченко. Голодує на знак протесту проти неправди і несправедливості. Так робив Ганді, так у свій час голодували «в’язні совісті» в колишньому СРСР. Але більшість слухає про це, нерідко сидячи за обіднім столом. Ми сприймаємо це, як чергову новину, забуваючи про неї вже майбутньої миті... На сході гинуть наші вояки. Чи розуміємо ми справжнє значення слова «наші»? Адже для багатьох це лише протилежне до «їхні». Невже, як у попередню війну, смерть має засмутити кожну родину, аби стало зрозумілим: усі ми – велика родина і єдиний організм, біль одного з нас не може залишати байдужими усіх інших.

Мохандас К. Ганді. Сатьяграха у Південній Африці (ч. 4)

Сьогодні – черга четвертої порції виписок з книжки, яку читаємо вже другий тиждень (див. ч. 1, ч. 2, ч. 3). Оскільки часу обмаль (на дворі вже глупа ніч, а завтра доведеться погратися в «ранню пташку»), вступну частину дозвольте скоротити до мінімуму. Наголошу лише, що частина виписок, представлена цього разу, стосується самого розпалу боротьби, зображеного в книзі, тому стосуватиметься в першу чергу людського фактору громадського руху. Тож, прошу:

• Образа, завдана одному невинному представнику народу, дорівнює образі народу в цілому (на цьому досить активно, хоча й не завжди обґрунтовано, наголошує сучасна Америка – прим. моя).
• Не повинно бути різниці між рішенням людини і присягою, прийнятою іменем Божим.
• Чоловік, який зважено та свідомо приймає на себе зобов’язання й потім його не виконує, зраджує свою мужність.
• Людина, що легковажно дає своє слово, а потім не дотримується його, стає посміховиськом і гідна покарання як тут, так і в потойбіччі.
• Людина, яка навіть час від часу приймає обітницю, обов’язково спіткнеться.
• Є мудрість у тому, щоб серйозні кроки здійснювати з величезною обережністю та ваганнями. Проте обережність і вагання мають свої межі.
• Поки залишається бодай жменька людей, вірних своїй обіцянці, то у боротьби може бути тільки один кінець – перемога.
• Сила переконання є такою, що людина зрештою стає тим, ким вона себе вважає (на цій тезі побудовано більшість книжок з самовдосконалення - прим. моя).
• Люди почуваються розгублено, коли їх просять записати усну обіцянку.
• Куплена допомога ніколи не зрівняється з чисто добровільною службою.

Мохандас К. Ганді. Сатьяграха у Південній Африці (ч. 3)

Учора обіцяв – сьогодні виконую: викладаю чергову порцію виписок (див. частина 1, частина 2) про визвольний рух індійців Африки під проводом Махатми Ганді (хоча він у своїй книжці всіляко намагається применшити власну роль, чимось уподібнюючись до Франкліна з його тезою про необхідність представляти свої добрі починання як задум багатьох).
Боротьба поступово переходить у гостру фазу, тож Ганді досить гостро висловлюється про англійський бюрократичний апарат та розповідає про формування Індійського конгресу Африки. У книжці показується, як з’явився сам термін сатьяграха (Сила, породжена Істиною), а також пояснюється відмінність цього руху від «пасивного опору» - але про це читайте самостійно, одним рядком цього не розповіси. Намагаюся виписувати лише коротенькі цитати, аби не ускладнювати сприйняття:

• Тема, яка вважається вартою того, щоб її передали телеграфом, начебто набуває важливості, яку не обов’язково має насправді (інтернет поступово відучує нас вірити друкованому слову, але раніше воно мало просто неймовірну силу – прим. моя).
• Якщо описати якусь подію сторонній людині, вона вбачає в цьому більше, ніж ми збиралися передати.
• Чоловік, що збирається вступити у війну, не може наводити такий аргумент («а раптом ми програємо» – прим. моя), не зрадивши своєї мужності.
• Видавати себе за того, ким ти є насправді, й діяти відповідним чином – це не останній, а перший крок до практичної релігії.
• Якщо у нас буде воля, то Бог дасть нам можливості.
• Вирішивши одного разу служити, ми повинні припинити розрізняти гідну роботу й негідну.
• Навіть щире бажання допомогти справляє враження на іншу сторону, й воно подвійно цінується, коли його зовсім не очікують.
• Не слід зневажати жодну людину, якою б скромною чи незначущою на вигляд вона не була.