Мохандас К. Ганді. Сатьяграха у Південній Африці (ч. 2)

Продовжуємо (див. частина 1) читати книжку Мохандаса Карамчанда Ганді (більше відомого як Махатма Ганді) про його участь у боротьбі африканських індійців за свої права. Минулого разу вступ вийшов завеликий, тому сьогодні спробую бути стислішим.
Дотримуючись обіцянки, розповім, як англійські плантатори намагалися примусити працювати африканців, перетворивши їх ледь не на рабів, і що з того вийшло (а справа дійшла до війни). Також, оскільки Ганді вже закінчив історичний екскурс і починає розповідати про заснування індійської громадської організації, зустрінете й до сьогодні актуальні виписки про посадових осіб. Отож:

• В усьому, створеному природою, є краса.
• Кажуть, що негри не можуть зробити нічого квадратного. Їхні очі звикли бачити та створювати лише круглі речі, адже у природі ми ніколи не знайдемо прямих ліній чи прямокутних фігур.
• Зулуська мова дуже милозвучна. Більшість слів закінчуються широким звуком “а”, тож мова звучить м'яко та приємна на слух (у інверсійному словнику української мови лише перелік слів, які закінчуються на «а», займає 68 (!) сторінок – прим. моя).
• Цивілізація неминуче призводить до множення потреб.
• Для того, щоб збільшити потреби негра та навчити його цінності праці, на нього було накладено подушний податок і податок на будинок. Якби ці побори не було встановлено, то цей народ землеробів, який жив на своїх фермах, не пішов би в копальні завглибшки в десятки й сотні метрів для видобутку золота і діамантів (адже їм, за свідченнями Ганді, аби забезпечити себе і свою родину, достатньо було працювати на землі лише 6 місяців на рік – прим. моя).
• Справжнє страждання, яке мужньо переносять, розтоплює навіть кам'яне серце.
• Навряд чи знайдеться негр, який після контакту з цивілізацією уник зла пиятики (хто з вас вдруге не спіткнувся на слові «негр», звично замінивши його на толерантне «афроамериканець»? – прим. моя).
• Вони (африканські голландці, відомі як бури - прим. моя) виразно усвідомлюють близький зв'язок між їхньою мовою та їхньою свободою (от би і нашому народові так – прим. моя).
• Сильніша сторона повинна прийняти тлумачення угоди, яке запропонувала інша, слабша сторона.
• Власне кажучи, вся Європа не вірить в Новий Заповіт (гірко вислуховувати ці слова від індуса, але, реально дивлячись на сьогодення європейців, важко не погодитися - прим. моя).
• Напівправда, яка гірша за неправду, заміняє собою правду.
• Бездоганна граматика не є необхідною для урядування (згадаймо крилатий латинський вислів «Ego sum rex Romanus et supra grammaticos» - прим. моя)
• Неможливо переконати аргументами людей, охоплених невиразним жахом.
• Хоча рабство й було заборонено законом, роботодавці не могли позбутися бажання зробити рабами своїх працівників (здається, більшість не позбулася й до сьогодні – прим. моя).
• Не можна звинувачувати людину, яка щиро виражає свої думки такими, як вони є. Однак невігластво у поєднанні зі щирістю обов’язково завдасть шкоди.
• На землі немає місця та роду, які не здатні були б виховати найкращі взірці людяності, за умови існування належних можливостей та освіти.
• Торгівля та чутливість погано поєднуються.
• Не можна отримувати велику зарплатню за громадську діяльність (роздрукувати і повісити у Верховній Раді! – прим. моя).
• Непристойно залежати у засобах до існування від організації, діяльність якої вимагала б публічного заклику до пожертв.
• Для роботи на відповідальних посадах чесність, терплячість, терпимість, твердість, самовладання, сміливість і здоровий глузд – значно важливіші якості, ніж знання англійської мови чи просто освіта.
• Національна незалежність мала для бурів силу релігійного принципу.

PS. Продовжимо завтра, все більше занурюючись у боротьбу, владу і моральне вдосконалення.