Бенджамін Франклін. Автобіографія (завершення)

Автор портрету: Жозеф Дюплессі

Сьогодні завершується (див. ч. 1, ч. 2, ч. 3, ч. 4) наше знайомство з життєписом цього непересічного американця (Бенджамин Франклин. Автобиография). Як і обіцяв учора, зможете ознайомитися з розпорядком дня, який розробив для себе автор, а також з його міркуваннями щодо грошей, політики і людського щастя. Також, уже традиційно, наприкінці дам список літератури, про яку згадує автор. Якщо підводити коротенький підсумок – книжка мені сподобалася. На жаль, вона залишилася незавершеною, а було б цікаво – наскільки вдалося Франкліну втілити у життя свої ідеї самовдосконалення та поліпшення життя суспільства. Особливо коли він прийшов у політику. Адже відомо, що це не завжди дуже чиста справа. Та, напевне, успіхів він усе ж досяг – недаремно ж йому (непрезидентові!) американці довірили прикрашати 100-доларову банкноту. До речі, перша сьогоднішня виписка і буде присвячена саме грошам:

• Приказка: «Після того, як здобута перша сотня фунтів, набагато легше здобути другу» справедлива, бо за самою своєю природою одні гроші притягують інші.
• Компаньйонство часто закінчується сварками, але я був щасливий щодо цього: справи завжди велися успішно і кінчалися дружньо; думаю, однією з основних причин цього було те, що в наших контрактах завжди дуже точно зазначалися обов'язки кожного партнера, так що сперечатися не було про що (дуже часто від цього недоліку страждають фірми, що засновуються друзями або родичами – спочатку ніби жодних контрактів не украдається і обов’язки не прописуються («ми ж друзі/рідня»), а з часом це призводить до конфліктів – прим. моя).
• Ніколи не проси про посади і ніколи не відмовляйся від тієї, яку тобі пропонують.
• Краще відмовитися від своєї влади, ніж від своїх принципів.
• Якщо провидінню було завгодно знищити індіанців, щоб звільнити місце для хліборобів, то ром був, напевне, найкращим засобом для цього.
• [Якщо хочете зібрати гроші на громадські потреби], я раджу вам перш за все звернутися до тих, про яких ви знаєте, що вони дадуть що-небудь; потім до тих, щодо яких ви не впевнені, дадуть вони чи ні, і покажіть їм список тих, які вже дали; нарешті, не нехтуйте і тими, щодо яких ви упевнені, що вони нічого не дадуть, бо в деяких з них ви можете помилитися.
• Невдоволення митом на свічки і дорожнечею жиру, яке висловлюють жителі Лондона, звучить досить абсурдно в устах тих, хто добровільно віддає перевагу життю при світлі свічок і спанню при сонячному світлі (як на мене, непогана відповідь тим, хто нарікає на дорожчання електроенергії, але до півночі засиджується перед телевізорами чи гульбанить на дискотеках – прим. моя).
• Людське щастя створюється не стільки великими успіхами, які трапляються рідко, скільки невеликими щоденними покращеннями.
• Історія сповнена помилок держав і монархів.
• Найкращі громадські заходи рідко впроваджуються в результаті попереднього мудрого розмірковування; зазвичай вони зумовлені обставинами.
• Ті, хто вміло дискутує, всім суперечачи і все спростовуючи, зазвичай бувають нещасливі у своїх справах.
• Іноді здоровий глузд, посилений безпосередньою небезпекою, бере верх над усілякого роду екстравагантними думками.
• Генерал був здатний складати розумні плани і швидко, діяльно проводити їх в життя (мені сподобалося формулювання, більшості з нас не вистачає саме цих здібностей - прим. моя).
• Коли люди зайняті роботою, у них буває найкращий настрій.
• Він завжди сидить верхи на коні, але ніколи не скаче (про людей, які люблять створювати видимість бурхливої діяльності - прим. моя).
• Розпорядок дня:

Цитати і книжки, що згадуються в автобіографії:

• Вірші Попа (напевне, мається на увазі Олександр Поуп – англійський поет 18-го століття. До речі, перший вислів часто приписують Дейлу Карнегі – прим. моя):

Людей треба вчити так, ніби ви їх не вчите, і незнайомі речі підносити як забуті.

Говорити слід хоча і впевнено, але з удаваною скромністю.

Нестача скромності є нестачею розуму.

• Джон Беніан «Мандрівка пілігріма» (якщо вірити Вікіпедії, правильно писати «Баньян» – прим. моя).
• Джон Локк «Про людський розум» (існує український переклад - «Розвідка про людське розуміння» - прим. моя).
• Антуан Арно (син), П’єр Ніколь «Логіка, або мистецтво мислити».
• Плутарх «Порівняльні життєписи» (ця книжка теж досить часто зустрічається у рекомендаціях різних авторів, та ще й існує український переклад, тому становлю в чергу на опрацювання – прим. моя).
• Даніель Дефо «Досвід про проекти».
• Коттон Мезер «Досліди про те, як робити добро» (у Вікіпедії перекладено як «Прагнення до добра»).
• Ксенофонт «Спогади про Сократа».
• Вірші Піфагора (так звані «Золоті вірші», написані учнями Піфагора у ІІІ ст. до н.е. – прим. моя).