Марк Туллій Ціцерон. Вибрані твори (ч. 2)

Продовжуємо читати Ціцерона (Марк Туллий Цицерон. Избранные сочинения. – М.: Художественная литература, 1975. – 456 с.). Як я вже зазначав минулого разу, до вибраних творів увійшло багато «професійних» промов, коли Ціцерон виступав як адвокат чи обвинувач у суді. Я зберігатиму подібний розподіл, зазначаючи, з якого саме твору взято ті чи інші цитати. Зокрема, першою йде промова «На захист Секста Росція Амерійця». Принагідно хочу зазначити, що читаючи цю книжку, весь час ловив себе на думці про паралелі з сьогоденням (чи нещодавнім минулим): впевнена у своїй безкарності владна верхівка, хабарництво, продажні судді, підлабузники, що прагнуть влади за будь-яку ціну…

От і ця справа: один із можновладців, заручившись підтримкою свого патрона, вбиває поважну людину, аби заволодіти її землею і маєтностями. Аби виправдати незаконне вбивство, ім’я вбитого заднім числом вносять у проскрипції (списки неугодних). Та у вбитого є син, а у нього – впливові покровителі. Аби не випустити з рук багатства, яке вже так близько, вбивці (серед яких і двоє родичів убитого, яким пообіцяли їхню частку майна)… звинувачують самого сина у вбивстві батька. На захист юнака і виступає 27-річний Ціцерон (це, до речі, його перша кримінальна справа). Виступає наскільки вдало, що не лише доводить невинність обвинувачуваного, але й наводить переконливі докази злочинного задуму обвинувачів (чим добряче сипле перцю під хвіст тиранічній владній верхівці). Такий поворот був досить сенсаційним, що зробило Ціцерона відомим і шанованим. І не дивно: читаючи, весь час забуваєш, що це судове засідання – наскільки ефективною і ефектною (а ці поняття рідко поєднуються) є Ціцеронова промова. Всього переказати не можу – читайте самі, але виписки запропоную:

• Нехай краще буде виправданий судом невинний, ніж винний уникне відповіді.
• Навіть найнезначнішого проступку ніхто без причини не здійснює.
• З розкоші з неминучістю виникає жадоба, з жадоби займається зухвалість, від якої народжуються усі злочини й лиходійства.
• Великий в очах моїх той, хто досяг вершин власною доблестю, а не заліз туди по бідах і негараздах ближніх.
• На злочин ніхто не піде без вигоди і без користі (згадаймо традиційну детективну формулу «шукай, кому вигідно» - прим. моя).
• Чимало всякого заподіюється і без відома полководців силою і смутою війни.
• Ми не можемо все робити самі — кожен до іншого здібніший (хто все не навчиться делегувати частину своєї роботи – дивіться, навіть Ціцерон вказує на таку потребу – прим. моя).
• Береш на себе тягар обов'язку — берешся його знести: він не мислиться тяжким людині не легковажній.
• Чим старанніше прикривається і ховається, тим сильніше виступає і виявляється.
• Що я роблю без заохоти і з необхідності, того не можу робити довго і зі старанністю (я б навіть сказав у стилі Епікура «або довго, але не дуже старанно, або старанно, але не довго» - прим. моя).
• Якщо не буде наша знать пильна, розсудлива, рішуча, милостива, їй доведеться поступитися своїми перевагами тим, у кого ці чесноти знайдуться (ще один чудовий лозунг для розміщення у владних кабінетах – прим. моя).
• Сором'язливість — прикраса молодості.
• Краще серед лютих звірів вести свої дні, ніж жити серед загального озвіріння.
•  Жорстокість ... навіть найлагідніших людей звичністю зла відучила від жалю. Адже всякий час бачачи або чуючи, як відбувається що-небудь страшне, ми виснажуємося постійністю гніту, і в наших душах, навіть найнезлобніших, не залишається місця жодному почуттю, нічому людському (як на мене, це одна з найголовніших причин, чому телебачення, акцентоване на «смакуванні» та тиражуванні усякого негативу, призводить до збайдужіння людей і навіть до їх «озвіріння» – прим. моя).

PS. У наступній публікації поговоримо про боротьбу Ціцерона з владним хабарником.